Постанова

від 16.11.2020 по справі 640/5272/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5272/19 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Єгорової Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виховний комплекс Клевер Кідс до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Навчально-виховний комплекс Клевер Кідс звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить касувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0215281206.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0215281206, яким до Товариства застосовано штрафні санкції у розмірі 190952,93 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Позивач зазначив, що перелічені в тексті акта камеральної перевірки податкові накладні були складені ТОВ НВК Клевер Кідс згідно з пп. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України із зазначенням коду 13, та згідно з пп. б п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України із зазначенням коду 09, - на постачання для операцій, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість. При цьому, всі вказані категорії податкових накладних не підлягали видачі покупцям. Позивач вважає, що несвоєчасна реєстрація податкової накладної, що не надається покупцю, не є підставою для застосування для платника податку штрафу відповідно до ст. 120-1 Податкового кодексу України. В даному випадку, як стверджує позивач, виписані ТОВ НВК Клевер Кідс податкові накладні відповідають двом критеріям ст. 120-1 Податкового кодексу України щодо відсутності підставу накладенні штрафу: не надаються покупцю та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.03.2019 №0215281206 в частині застосованої штрафу у розмірі 183 838,66 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Зазначає, що позивачем зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН з порушенням граничного строку, встановленого п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України. Наголошує, що у графі 8 не зазначено код ставки, натомість має бути зазначено код ставки - 903, проте до графи 9 не внесено код пільги. Разом з цим, в розділі А заповнено рядки І-ІІІ, ІV, які не заповнюються у разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 12.12.2019 працівником ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ НВК Клевер Кідс з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що виписані за періоди 2017 - 2018 років.

За результатами проведення такої перевірки був складений акт від 12.12.2019 №1356/26-15-12-06-16/36081105.

У висновку цього акта перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних ТОВ НВК Клевер Кідс , виписаних за періоди з 28.02.2017 по 31.12.2018. В тексті акта перевірки наведений детальний перелік цих податкових накладних у табличному вигляді, в т.ч. із зазначенням відомостей про реквізити податкових накладних (реєстраційного номеру і дати виписки); суму податку на додану вартість, на яку виписано податкову накладну; фактичну дату реєстрації податкової накладної; кількість днів прострочення реєстрації податкової накладної.

А саме, за даними вказаної таблиці в акті перевірки перевіряючим виявлено несвоєчасне реєстрацію наступних податкових накладних позивача: №7 від 28.02.2017, №8 від 28.02.2017, №73 від 31.03.2017, №74 від 31.03.2017, №70 від 30.04.2017, №71 від 30.04.2017, №12 від 31.05.2017, №13 від 31.05.2017, №3 від 31.07.2017, №4 від 31.07.2017, №3 від 31.08.2017, №4 від 31.08.2017, №1 від 30.09.2017, №2 від 30.09.2017, №1 від 31.10.2017, №2 від 31.10.2017, №3 від 30.11.2017, №2 від 30.11.2017, №3 від 31.12.2017, №2 від 31.12.2017, №2 від 31.10.2018, №4 від 30.11.2018, №1 від 31.12.2018, №3 від 31.12.2018, №2 від 31.12.2018, №4 від 31.01.2018, №3 від 31.01.2018, №2 від 28.02.2018, №46 від 31.03.2018, №1 від 30.04.2018, №2 від 30.04.2018, №2 від 31.05.2018, №2 від 30.06.2018, №1 від 30.06.2018, №1 від 31.07.2018, №2 від 31.07.2018, №2 від 31.08.2018, №1 від 31.08.2018, №2 від 30.09.2018.

На підставі акта камеральної перевірки та згідно зі ст. 120-1 Податкового кодексу України 13.03.2019 ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення №0215281206 (форми Н ), яким до ТОВ НВК Клевер Кідс застосовано штрафні санкції за затримки в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на терміни:

- на 15 і менше календарних днів, всього у розмірі 178710,67 грн (що становить 10% від вказаної суми ПДВ, що зазначена у несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних/розрахунках коригування, - 1787106,42 грн);

- від 16 до 30 календарних днів, всього у розмірі 12242,26 грн. (що становить 20% від вказаної суми ПДВ, що зазначена у несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних/розрахунках коригування, - 61211,30 грн).

Позивач вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням норм права, звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, визначені п. 120-1.1 ст. 120 ПК України виключення підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням було застосовано штрафні санкції. Як наслідок в даному випадку, застосування до позивача сум штрафів на загальну суму 183838,66 грн за затримку реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 1777175,14 грн є необґрунтованим.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

За змістом п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Поряд з цим, у ст. 197 ПК України визначений перелік операцій, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість, серед них, зокрема, постачання послуг з охорони здоров`я закладами охорони здоров`я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства (пп. 197.1.5), крім таких послуг: а) надання косметологічної допомоги, крім тієї, що надається за медичними показаннями; б) масаж для зміцнення здоров`я дорослого населення, корекції осанки тощо; в) проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров`я на прохання громадян; г) проведення гігієнічної експертизи проектних матеріалів та попередніх проектних пропозицій, у тому числі щодо розміщення об`єкта, а також нормативної документації на нові технології виробництва продукції та нові види продукції за заявкою замовника, гігієнічна оцінка зразків нових видів продукції; ґ) надання консультаційної допомоги з питань проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи; д) обстеження за заявкою замовника об`єктів, що будуються, реконструюються або функціонують, з метою їх відповідності санітарному законодавству; е) проведення за заявкою замовника токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних, фізіологічних та інших обстежень з метою визначення безпеки продукції для здоров`я людини; є) видача суб`єктам господарювання дозволів на виробництво, використання, транспортування, зберігання, реалізацію, захоронення, знищення, утилізацію продукції і речовин вітчизняного та імпортного виробництва, що потенційно небезпечні для здоров`я людини; ж) надання юридичним і фізичним особам консультаційної допомоги з питань застосування законодавства про охорону здоров`я, в тому числі щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення; з) проведення медичного огляду осіб для видачі: дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством; відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов`язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи); посвідчення водія транспортного засобу; и) медичне обслуговування з`їздів, конференцій, симпозіумів, фестивалів, нарад, змагань тощо; і) медичне обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням; ї) організація медичного контролю осіб, які займаються фізичною культурою і спортом в оздоровчих закладах; й) проведення профілактичних щеплень громадянам, які від`їжджають за кордон за викликом, для оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у туристичні подорожі (крім тих, що від`їжджають на лікування та в службові відрядження); к) складення за заявками замовників санітарних паспортів радіотехнічних об`єктів та проведення досліджень для їх підтвердження; л) проведення за заявками замовників державної санітарно-гігієнічної експертизи з акредитації та атестації підприємств, установ, організацій на право проведення токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень; м) визначення за заявками замовника шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, технологічного та трудового процесів, проведення досліджень для розробки засобів і заходів щодо усунення або зменшення їх небезпечної дії; н) навчання за заявками замовників на робочих місцях фахівців підприємств, установ, організацій в установах санітарно-епідеміологічної служби, державних науково-дослідних інститутах гігієнічного та епідеміологічного профілю, а також фахівців підприємств, установ, організацій, проведення санітарно-гігієнічних та бактеріологічних досліджень; о) надання за заявками замовників послуг з організації роботи відомчих санітарних лабораторій, оснащення їх медичною технікою (обладнанням, апаратурою, приладами); навчання на місці фахівців таких лабораторій методики проведення санітарно-гігієнічних досліджень;

Згідно п. 194.1 ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті а пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Нормами пп б і г п. 198.5 ст. 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Зі змісту наведених норм п. 198.5 ст. 198 ПК України вбачається, що платник має нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість за вказаними нормами у разі використання ним придбаних у тому ж звітному періоді товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях, операціях, що звільнені від оподаткування, та/або у негосподарській діяльності. Таке нарахування податкових зобов`язань здійснюється з метою анулювання попередньо сформованого платником податкового кредиту за податковими накладними від постачальників, що були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками нарахування податкових зобов`язань платник складає зведену податкову накладну на такі товари/послуги, необоротні активи, яку має зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

За змістом норми п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (у редакції чинній на момент проведення камеральної перевірки) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду (ухвала від 28.04.2020 у справі №280/3149/19, постанови від 10.12.2019 у справі №540/830/19, від 03.03.2020 у справі №№280/1039/19) п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому, законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.

Диспозиція п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Відповідно до п. 8, 11 Порядку заповнення податкової накладної №1307 (далі - Порядок №1307) при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Положеннями Порядку №1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Згідно з п. 11 цього ж порядку у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі Зведена податкова накладна робиться помітка X .

У таких зведених податкових накладних у графі Отримувач (покупець) платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 600000000000 , а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Як вбачається з наданих до матеріалів справи копій роздруківок електронних податкових накладних, вони оформлені як зведені, та у цих податкових накладних постачальником (продавцем) та одночасно отримувачем (покупцем) в усіх випадках визначено ТОВ НВК Клевер Кідс . Також у верхній лій графі податкових накладних №7 від 28.02.2017, №73 від 31.03.2017, №70 від 30.04.2017, №12 від 31.05.2017, №3 від 31.08.2017, №1 від 30.09.2017, №1 від 31.10.2017, №2 від 30.11.2017, №1 від 31.12.2018, №3 від 31.12.2018, №3 від 31.01.2018, №1 від 30.04.2018, №1 від 30.06.2018, №1 від 31.07.2018, №1 від 31.08.2018, всього на загальну суму ПДВ 71142,58 грн міститься написи Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини - тип причини 13 Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності .

В решті із описаних вище податкових накладних на загальну суму ПДВ 1781592,14 грн міститься написи Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини - тип причини 09 Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість .

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові накладні за період з 28.02.2017 по 31.12.2018, які містили напис не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини за типом 09 ( складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість ), та які були зареєстровані позивачем з порушенням граничних термінів реєстрації, відносяться до тих податкових накладних за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку норми ст. 120-1 ПК України.

За таких обставин, визначені п.120-1.1 ст.120 ПК України виключення підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням було застосовано штрафні санкції, тому в даному випадку, застосування до позивача сум штрафів на загальну суму 183838,66 грн за затримку реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 1777175,14 грн є необґрунтованим.

Позиція контролюючого органу зводиться до наявності підстав для застосування штрафних санкцій з огляду на заповнення у зведених податкових накладних графи з кодом ставки 20 , тобто, як стверджує апелянт, сума ПДВ нараховувалась за основною ставкою.

Колегія суддів вважає такі доводи відповідача безпідставними, оскільки з огляду на аналіз положень пункту 16 Порядку № 1307, які визначають правила заповнення розділів А і Б податкової накладної, у податкових накладних особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, тобто зведених податкових накладних, рядки VII-IX не заповнюються. Отже код ставки податку на додану вартість 20 , який зазначений в рядку V розділу А податкової накладної не свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, а є умовними податковими накладними, де код ставки ПДВ 20 переноситься з податкових накладних контрагентів, на підставі яких складаються зведені податкові накладні.

Отже, позивач при складенні зведених податкових накладних не міг всупереч правил заповнення, встановлених Порядком № 1307, заповнювати рядки VII-IX.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року в справі № 620/757/19.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є одночасна наявність двох обов`язкових складових: 1) податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю); 2) податкова накладна повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 у справі № 807/68/18, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17 та від 10.12.2019 у справі № 540/830/19.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач звільняється від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації спірних податкових накладних, оскільки податкові накладні не надавались отримувачу (покупцю) та, водночас, були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.

Більш того, відповідачем взагалі не перевірено вказані факти, не прийнято до уваги, що під час камеральної перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації саме зведених податкових накладних та розрахунків коригування до них, тобто, не перевірено чи складені податкові накладні (які увійшли до складу зведених податкових накладних) на постачання товарів/послуг в межах операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою або складені за операціями, що підлягають адмініструванню ПДВ за загальним правилом.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року - без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя І.В. Федотов