Ухвала

від 13.11.2020 по справі 240/10712/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 240/10712/19

адміністративне провадження № К/9901/20687/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2020 у справі №240/10712/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метсервіс Плюс до Головного управління ДФС у Житомирській області, Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

17.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2020 у справі №240/10712/19.

Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2020 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення правильного рішення, що оскаржується, уточнення вимог касаційної скарги, надання до суду платіжного доручення щодо сплати судового збору у сумі 11 870,00 грн за подання касаційної скарги у справі №240/10172/19.

21.09.2020 на електронну пошту Верховного Суду надійшла заява Головного управління ДПС у Житомирській області про усунення недоліків касаційної скарги по справі №240/10712/19.

Скаржником надано платіжне доручення від 21.09.2020 №1476, яким сплачено 11 870,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до Реєстру підтверджень оплати із Казначейства зарахування коштів відбулось 21.09.2020.

Скаржником уточнено дату оскаржуваної постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду, а саме 03.07.2020, уточнено вимоги касаційної скарги, а саме скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2020 та передати справу на новий розгляд .

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Предметом спору у цій справі є вимоги визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області та Державної податкової служби України щодо непоновлення реєстрації ТОВ Метсервіс Плюс як платника податку на додану вартість в Реєстрі платників ПДВ; зобов`язати Головне управління ДФС у Житомирській області направити рішення із копіями відповідних документів до Державної податкової служби України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість для поновлення запису про реєстрацію ТОВ Метсервіс Плюс платником податку на додану вартість з моменту реєстрації, а саме з 01.07.2016; зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію ТОВ Метсервіс Плюс платника податку на додану вартість з моменту реєстрації, а саме з 01.07.2016.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди виходили з того, що на момент винесення судових рішень у справі №806/2788/17 про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві про анулювання реєстрації ТОВ Метсервіс Плюс , як платника податку на додану вартість, про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язаня вчинити дії, ТОВ Метсервіс Плюс перебувало на податковому обліку в Житомирській ДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області, правонаступником якої є Головне управління ДПС у Житомирській області. Копії судових рішень по справі №806/2788/17, які надсилались судами ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, як відповідачу по справі, повинні були передаватися останньою до Житомирської ДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області, як до контролюючого органу на обліку в якому перебуває позивач, для долучення їх до матеріалів облікової справи. Відтак позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Житомирській області щодо ненаправлення рішення із копіями відповідних документів до Державної податкової служби України та зобов`язання направити рішнння із копіями відповідних документів до Державної податкової служби України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість для поновлення запису про реєстрацію ТОВ Метсервіс Плюс платником податку на додану вартість з моменту реєстрації, а саме з 01.07.2016 підлягають задоволенню.

Головне управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, було залучено до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, отже твердження скаржника, що судами попередніх інстанцій прийнято рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, а саме ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, є необґрунтованим.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається, у касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 257, 328, 330, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2020 у справі №240/10712/19.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко