Постанова

від 13.11.2020 по справі 207/1494/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5485/20 Справа № 207/1494/17 Суддя у 1-й інстанції - Савченко В. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро в режимі відеоконференції апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВІТО» , товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛАНТОС» до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору оренди нерухомого майна та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АВІТО» , товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛАНТОС» , публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м.Дніпропетровськ» про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору іпотеки та зобов`язання укласти основний договір оренди нерухомого майна, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю АВІТО (далі - ТОВ АВІТО ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору оренди нерухомого майна, мотивуючи його тим, що 11 квітня 2016 року між ним та ОСОБА_1 укладено попередній договір оренди нерухомого майна, сторони якого зобов`язалися, не пізніше 1 (одного) календарного року з моменту його укладення, на умовах і в порядку, передбачених цим договором, укласти договір оренди нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , строком на 1 (один) календарний рік.

Зазначали, що вказаним договором сторони погодили, що розмір орендної плати за користування об`єктом оренди буде визначений додатково при укладенні основного договору та складатиметься із орендної плати за офісні приміщення та орендної плати за складські приміщення.

Вказували, що вони не мають можливості виконати належним чином обов`язок, встановлений попереднім договором, щодо укладення основного договору у зв`язку із перебуванням цієї нерухомості в іпотеці публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (далі- ПАТ Промінвестбанк ) згідно з договором іпотеки №216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30 серпня 2010 року.

Посилаючись на статті 51,759,750,775 ЦК України та статтю 9 Закону України Про іпотеку , в обґрунтування неможливості виконати обов`язок за попереднім договором щодо укладення основного договору, вважали, що попередній договір не припинив свою дію, а тому просили суд ухвалити рішення, яким розірвати попередній договір оренди нерухомого від 11 квітня 2016 року, укладений між ними та ОСОБА_1 .

19 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ТОВ АВІТО , ПАТ Промінвестбанк про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки та зобов`язання укласти основний договір оренди нерухомого майна, мотивуючи його тим, що із первісного позову ТОВ АВІТО дізналася про існування рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом №38 від 20 липня 2010 року, про надання згоди виступити майновим поручителем ТОВ АВІТО ДНІПРО за зобов`язаннями останнього перед ПАТ Промінвестбанк за кредитами шляхом надання в іпотеку нерухомого майна, що розташоване по АДРЕСА_1 .

Вказувала, що рішення загальних зборів порушує її права, оскільки перешкоджає укладенню основного договору оренди; прийняте загальними зборами за відсутності кворуму для їх проведення (статті 59, 60 Закону України Про господарські товариства ); не спрямоване на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених, прийняте з неправомірним формуванням порядку денного; договір іпотеки не відповідає законодавству, а саме статтям 1,7,11 Закону України Про іпотеку , статті 628 ЦК України, частині другій статті 120 ЗК України та статті 15 Закону України Про оренду землі .

Посилаючись на вказані обставини, просила суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформлене протоколом від 20 липня 2010 року №38, визнати недійсним договір іпотеки від 30 серпня 2010 року №216/08/1-10 та зобов`язати ТОВ АВІТО укласти договір оренди нерухомого майна відповідно до істотних умов, погоджених ТОВ АВІТО та ОСОБА_1 у попередньому договорі оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 року.

Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року в задоволенні первісного позову ТОВ АВІТО до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору оренди нерухомого майна відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформлене протоколом від 20 липня 2010 року №38, про надання згоди виступити майновим поручителем ТОВ АВІТО ДНІПРО за його зобов`язаннями перед ПАТ Промінвестбанк за кредитами шляхом надання в іпотеку належного ТОВ АВІТО нерухомого майна, що розташоване по АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір іпотеки від 30 серпня 2010 року №216/08/1-10, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. за реєстровим №9408, укладений між ПАТ Промінвестбанк та ТОВ АВІТО . В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ Промінвестбанк , посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове про відмову ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову та відмову ТОВ «АВІТО» у задоволенні первісного позову з підстав припинення попереднього договору оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 року в силу закону.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 не є стороною договору іпотеки та кредитних договорів, виконання зобов`язань за якими забезпечено цим договором; ОСОБА_1 не надала суду доказів про те, що її цивільні права та інтереси порушено саме прийнятим рішенням загальних зборів та укладеним 30 серпня 2010 року спірним договором іпотеки; судом не зазначено, які саме права ОСОБА_1 , яка не є стороною спірного договору іпотеки, порушені.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтеня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Галантос» (далі - ТОВ «Галантос» ) про залучення до участі у справі процесуального правонаступника.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ ПАТ Промінвестбанк задоволено частково. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 скасовано. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 ТОВ АВІТО , ПАТ Промінвестбанк про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки та зобов`язання укласти основний договір оренди нерухомого майна відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 11 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Касаційну скаргу ТОВ Галантос задоволено частково. Постанову та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року скасовано, а справу, в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки, направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2020 року залучено до участі у справі у якості сингулярного процесуального правонаступника ТОВ «АВІТО» - ТОВ «ГАЛАНТОС» .

ТОВ «ГАЛАНТОС» (частковий правонаступник ТОВ «Авіто» ) подав до Дніпровського апеляційного суду клопотання про витребування доказів, в якій просив суд витребувати у ПАТ Промінвестбанк ряд документів по справі, а саме: кредитний договір, договір іпотеки, докази видачі кредиту, розрахунки заборгованості, бухгалтерські виписки та інше.

Під час судового засідання 13 листопада 2020 року представник ТОВ «ГАЛАНТОС» клопотання про витребування доказів по справі не підтримав, зазначивши про те, що наразі відпала необхідність для витребування вказаних ними доказів.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, з врахуванням висновків Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України (у редакції закону чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2)чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3)які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4)яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6)як розподілити між сторонами судові витрати; 7)чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ст.11 ЦПК України у редакції закону чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення).

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформленим протоколом від 20 липня 2010 року №38, надано згоду виступити майновим поручителем ТОВ АВІТО ДНІПРО за зобов`язаннями перед ПАТ Промінвестбанк за кредитами та про делегування повноважень на підписання відповідного іпотечного договору.

30 серпня 2010 року між ТОВ АВІТО та ПАТ Промінвестбанк укладений договір іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов якого на забезпечення вимог ПАТ Промінвестбанк , що випливають з кредитних договорів, ТОВ АВІТО передало в іпотеку нерухоме майно - будівлі та споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 , у тому числі адміністративний корпус загальною площею 1198,9 кв.м (т.1 а.с.19- 23).

11 квітня 2016 року між ТОВ АВІТО та ОСОБА_1 укладений попередній договір оренди нерухомого майна, за умовами якого сторони зобов`язалися не пізніше 1 (одного) календарного року з моменту його укладення на умовах і в порядку, передбачених цим договором, укласти договір оренди нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 , зокрема: офісних приміщень площею 30 кв.м та складських приміщень площею 70 кв.м.

Предмет іпотеки за договором купівлі-продажу від 27 червня 2018 року перейшов у власність ТОВ Галантос (т.3 а.с.11- 12).

Предметом спору за первісним позовом є вимоги про розірвання попереднього договору оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ АВІТО та ОСОБА_1 , а за зустрічним позовом - про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки та зобов`язання укласти основний договір оренди нерухомого майна.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 не була учасником ТОВ АВІТО , цей спір не належить до корпоративного спору та може вирішуватися судом загальної юрисдикції, рішення загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , в порушення вимог частини першої статті 60 Закону України Про господарські товариства , оформлене протоколом від 20 липня 2010 року №38, прийняте за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, на момент прийняття рішення всі активи ТОВ АВІТО перебували у податковій заставі, а отже, відповідно до норм Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , не могли бути передані в іпотеку. Визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, на підставі якого було укладено оспорюваний договір іпотеки, також вказує на недійсність останнього. Цим договором іпотеки забезпечено виконання більш ніж одного зобов`язання (двох різних зобов`язань за двома різними кредитними договорами), а тому він не відповідає та суперечить статтям 1,7,11 Закону України Про іпотеку ; вказаний договір іпотеки є змішаним договором, з елементами договору про задоволення вимог іпотекодержателя та договору оренди землі, а тому договір іпотеки мав містити істотні умови і договору оренди землі; у договорі іпотеки в порушення статті 628 ЦК України, частини другої статті 120 ЗК України та статті 15 Закону України Про оренду землі не зазначені всі встановлені законом його істотні умови.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі №761/26815/17 (провадження №61-16353сво18) зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим .

Таким чином, підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту є порушення, невизнання або оспорення відповідного права.

З урахуванням вищевказаних норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

У абзаці 2 п.11 постанови №14 Пленуму Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року Верховний Суд України роз`яснив, що, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені,невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Таким чином, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права,свободи та інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «АВІТО» , оформлене протоколом №38 від 20 липня 2010 року, та договір іпотеки, які ОСОБА_1 просить визнати недійсними з підстав невідповідності нормам закону не порушують її прав. Доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.

Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 не є стороною спірного договору іпотеки та кредитних договорів, виконання зобов`язань за якими забезпечено цим договором, рішення загальних зборів від 20 липня 2010 року, яке прийнято за 7 років до моменту її звернення з зустрічним позовом, не стосується виникнення між нею та ТОВ Авіто будь-яких правовідносин, а отже умови спірного договору іпотеки та вказане рішення загальних зборів ніяким чином не стосуються її прав та обов`язків.

Виходячи з вищевикладеного, у відповідності до статей 15,16 ЦК України право позивача за зустрічним позовом в цій частині вимог не підлягає захисту судом, наслідком чого є відмова в задоволенні вказаних вимог.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі №6-84цс14.

Крім того, задовольняючи частково вимоги за зустрічним позовом, місцевий суд не врахував, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 липня 2015 року у справі №40/5005/7101/2011, залишеною в силі постановою Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі №3-578гс16, задоволені позовні вимоги ПАТ Промінвестбанк до ТОВ Авіто про звернення стягнення на предмет іпотеки за спірним договором іпотеки та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ Авіто про визнання недійсним спірного договору іпотеки №216/08/1-10 від 30 серпня 2016 року, оскільки рішення загальних зборів ТОВ Авіто , оформлене протоколом №38 від 20 липня 2010 року, містить згоду на передачу в іпотеку нерухомого майна, яке зазначено в іпотечному договорі, а також встановлює повноваження директора на укладення договору іпотеки. Вказане рішення не містить жодних застережень щодо його попереднього характеру, чи необхідності ухвалення додаткового рішення учасниками товариства та є достатнім для висновку про укладення іпотечного договору повноважною особою за згодою учасників товариства.

Таким чином, дійсність спірного договору іпотеки та рішення загальних зборів ТОВ Авіто , оформлене протоколом №38 від 20 липня 2010 року, вже було предметом судового розгляду і тому зазначені постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 липня 2015 року у справі №40/5005/7101/2011, постанова Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі №3-578гс16 мають преюдиційне значення у розумінні ч.3 ст.61 ЦПК України.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційна скарга ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частинні задоволення зустрічного позову, з ухваленням нового рішення в цій частині, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ АВІТО , ТОВ «ГАЛАНТОС» , ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м.Дніпропетровськ» в частині визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання недійсним договору іпотеки відмовити.

З врахуванням постанови Верховного Суду від 11 березня 220 року в іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалось.

В порядку ч.13 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь апелянта підлягають стягненню судові витрати за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 3 872 грн.

Керуючись ст.ст.367,374,376,382-384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнити частково.

Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року в частинні задоволення зустрічного позову скасувати.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю АВІТО , товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛАНТОС» , публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м.Дніпропетровськ» в частині визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання недійсним договору іпотеки відмовити.

В решті рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» судовий збір в розмірі 3 872 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.