Постанова

від 13.05.2021 по справі 207/1494/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 травня 2021 року

м. Київ

справа №207/1494/17

провадження №61-18074св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АВІТО , сингулярним процесуальним правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю ГАЛАНТОС до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору оренди нерухомого майна; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю АВІТО , сингулярним процесуальним правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю ГАЛАНТОС , публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору іпотеки та зобов`язання укласти основний договір оренди нерухомого майна, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛАНТОС на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л.,Куценко Т. Р., Макарова М. О.,

учасники справи:

позивачі - відповідачі за зустрічним позовом : товариство з обмеженою відповідальністю АВІТО , сингулярним процесуальним правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю ГАЛАНТОС ,

відповідач - позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за зустрічним позовом - публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю АВІТО (далі - ТОВ АВІТО ), сингулярним процесуальним правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю ГАЛАНТОС (далі - ТОВ ГАЛАНТОС ) , звернулось до ОСОБА_1 з позовом, у якому просило розірвати попередній договір оренди нерухомого майна

від 11 квітня 2016 року, укладений між ТОВ АВІТО та ОСОБА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що за умовами попереднього договору оренди, укладеного 11 квітня 2016 року між ТОВ АВІТО та

ОСОБА_1 , сторони зобов`язалися не пізніше 1 (одного) календарного року з моменту його укладення, на умовах і в порядку, передбачених цим договором, укласти договір оренди нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , строком на 1 (один) календарний рік.

Вказаним договором сторони погодили, що розмір орендної плати за користування об`єктом оренди буде визначений додатково при укладенні основного договору та складатиметься із орендної плати за офісні приміщення та орендної плати за складські приміщення.

У зв`язку із перебуванням вказаного нерухомого майна в іпотеці публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (далі- ПАТ Промінвестбанк ), згідно з договором іпотеки №216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30 серпня 2010 року, виконання належним чином обов`язку, встановленого попереднім договором, щодо укладення основного договору сторони не мають можливості.

Посилаючись на статті 51, 759, 750, 775 ЦК України та статтю 9 Закону України Про іпотеку , в обґрунтування неможливості виконати обов`язок за попереднім договором щодо укладення основного договору, позивач вважав, що попередній договір не припинив свою дію, а тому просив позов задовольнити.

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом до ТОВ АВІТО , ПАТ Промінвестбанк про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки та зобов`язання укласти основний договір оренди нерухомого майна.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що з первісного позову

ТОВ АВІТО вона дізналася про існування рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом від 20 липня 2010 року

№ 38, про надання згоди виступити майновим поручителем ТОВ АВІТО ДНІПРО за зобов`язаннями останнього перед ПАТ Промінвестбанк за кредитами шляхом надання в іпотеку нерухомого майна, що розташоване по АДРЕСА_1 .

Вказувала, що рішення загальних зборів порушує її права, оскільки перешкоджає укладенню основного договору оренди; прийняте загальними зборами за відсутності кворуму для їх проведення (статті 59, 60 Закону України Про господарські товариства ); не спрямоване на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених, прийняте з неправомірним формуванням порядку денного; договір іпотеки не відповідає законодавству, а саме статтям 1, 7, 11 Закону України Про іпотеку , статті 628 ЦК України, частині другій статті 120 ЗК України та статті 15 Закону України Про оренду землі .

Посилаючись на вказані обставини, просила: визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформлене протоколом

від 20 липня 2010 року № 38; визнати недійсним договір іпотеки від 30 серпня 2010 року №216/08/1-10 та зобов`язати ТОВ АВІТО укласти договір оренди нерухомого майна відповідно до істотних умов, погоджених ТОВ АВІТО та ОСОБА_1 у попередньому договорі оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року у складі судді

Савченка В. О. позов ТОВ АВІТО до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору оренди нерухомого майна залишено без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформлене протоколом від 20 липня 2010 року № 38, про надання згоди виступити майновим поручителем ТОВ АВІТО ДНІПРО за його зобов`язаннями перед ПАТ Промінвестбанк за кредитами шляхом надання в іпотеку належного ТОВ АВІТО нерухомого майна, що розташоване по

АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір іпотеки від 30 серпня 2010 року №216/08/1-10, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І. І. за реєстровим № 9408, укладений між ПАТ Промінвестбанк та

ТОВ АВІТО . У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки

ОСОБА_1 не була учасником ТОВ АВІТО , цей спір не належить до корпоративного спору та може вирішуватися судом загальної юрисдикції, рішення загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , в порушення вимог частини першої статті 60 Закону України Про господарські товариства , оформлене протоколом від 20 липня

2010 року № 38, прийняте за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, на момент прийняття рішення всі активи ТОВ АВІТО перебували у податковій заставі, а отже, відповідно до норм Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , не могли бути передані в іпотеку. Визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, на підставі якого було укладено оспорюваний договір іпотеки, також вказує на недійсність останнього.

Цим договором іпотеки забезпечено виконання більш ніж одного зобов`язання (двох різних зобов`язань за двома різними кредитними договорами), а тому він не відповідає та суперечить статтям 1, 7, 11 Закону України Про іпотеку ; вказаний договір іпотеки є змішаним договором, з елементами договору про задоволення вимог іпотекодержателя та договору оренди землі, а тому договір іпотеки мав містити істотні умови і договору оренди землі; у договорі іпотеки в порушення статті 628 ЦК України, частини другої статті 120 ЗК України та статті 15 Закону України Про оренду землі не зазначені всі встановлені законом його істотні умови.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Справа апеляційним судом розглядалась неодноразово.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтеня 2019 року відмовлено в задоволенні ТОВ ГАЛАНТОС про залучення до участі у справі процесуального правонаступника.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ Промінвестбанк задоволено частково. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову

ОСОБА_1 скасовано. У задоволенні зустрічного позову

ОСОБА_1 до ТОВ АВІТО , ПАТ Промінвестбанк про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки та зобов`язання укласти основний договір оренди нерухомого майна відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 11 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Касаційну скаргу ТОВ Галантос задоволено частково. Постанову та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року скасовано, а справу, в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки, направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2020 року залучено до участі у справі у якості сингулярного процесуального правонаступника ТОВ АВІТО - ТОВ ГАЛАНТОС .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада

2020 року апеляційну скаргу ПАТ Промінвестбанк задоволеночастково. Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року в частинні задоволення зустрічного позову скасовано.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ АВІТО , ТОВ ГАЛАНТОС , ПАТ Промінвестбанк в частині визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання недійсним договору іпотеки відмовлено. В іншій частині рішення Баглійського районного суду

м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 не є стороною спірного договору іпотеки та кредитних договорів, виконання зобов`язань за якими забезпечено цим договором, рішення загальних зборів від 20 липня 2010 року, яке прийнято за 7 років до моменту її звернення з зустрічним позовом, не стосується виникнення між нею та ТОВ АВІТО будь-яких правовідносин, а отже умови спірного договору іпотеки та вказане рішення загальних зборів ніяким чином не стосуються її прав та обов`язків.

Місцевий суд залишив поза увагою ту обставину, що дійсність спірного договору іпотеки та рішення загальних зборів ТОВ АВІТО , оформлене протоколом № 38 від 20 липня 2010 року, вже було предметом судового розгляду - постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 липня 2015 року у справі №40/5005/7101/2011, залишеною без змін постановою Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі №3-578гс16, задоволено позовні вимоги ПАТ Промінвестбанк до ТОВ АВІТО про звернення стягнення на предмет іпотеки за спірним договором іпотеки та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ АВІТО про визнання недійсним спірного договору іпотеки №216/08/1-10 від 30 серпня 2016 року, оскільки рішення загальних зборів ТОВ АВІТО , оформлене протоколом № 38 від 20 липня 2010 року, містить згоду на передачу в іпотеку нерухомого майна, яке зазначено в іпотечному договорі, а також встановлює повноваження директора на укладення договору іпотеки. Вказане рішення не містить жодних застережень щодо його попереднього характеру, чи необхідності ухвалення додаткового рішення учасниками товариства та є достатнім для висновку про укладення іпотечного договору повноважною особою за згодою учасників товариства. Вказані обставини мають преюдиційне значення та не підлягають доказуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2020 року, ТОВ ГАЛАНТОС просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/4284/17, від 13 травня 2020 року у справі № 761/15883/15, від 03 червня 2020 року у справі № 520/12909/15-ц, від 29 квітня 2020 року у справі № 640/7147/17.

Апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_1 є заінтересованою особою щодо договору іпотеки та рішення загальних зборів, власний інтерес якої полягає у тому, щоб сторони правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації ОСОБА_1 її прав щодо укладення основного договору оренди.

Суд апеляційної проігнорував свій прямий обов`язок щодо дослідження доказів та встановлення всіх обставин справи, що призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою постановою суду апеляційної інстанції, в основу якої покладено обставини та правові оцінки, встановлені іншим судом господарської юрисдикції при розгляді господарської справи між іншими сторонами, з іншими підставами позову, аніж тими, що заявлені у цій цивільній справі та правомірно розглянуті та вирішені судом першої інстанції.

Крім того, у господарській справі №40/5005/7101/2011 в межах заявлених підстав позову вирішувався спір про недійсність договору іпотеки, а не про його дійсність, як неправильно вказав суд в оскарженій постанові.

Доводи інших учасників справи

Відзив ПАТ Промінвестбанк на касаційну скаргу мотивовано тим, що вона задоволенню не підлягає, оскільки є безпідставною та необґрунтованою, спрямована на переоцінку зібраних у справі доказів, такою, що не спростовує висновків суду апеляційної інстанції, не підтверджена висновками судів касаційної інстанції в інших справах.

Інші учасники справи отримали копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги з доданими до неї додатками, однак відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформленим протоколом від 20 липня 2010 року № 38, надано згоду виступити майновим поручителем ТОВ АВІТО ДНІПРО за зобов`язаннями перед ПАТ Промінвестбанк за кредитами та про делегування повноважень на підписання відповідного іпотечного договору.

На дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів учасниками ТОВ АВІТО були 2 юридичні особи: ТОВ АВИТО та ТОВ Пілот

30 серпня 2010 року між ТОВ АВІТО та ПАТ Промінвестбанк укладений договір іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов якого на забезпечення вимог ПАТ Промінвестбанк , що випливають з кредитних договорів, ТОВ АВІТО передало в іпотеку нерухоме майно - будівлі та споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 , у тому числі адміністративний корпус загальною площею 1 198,9 кв. м.

11 квітня 2016 року між ТОВ АВІТО та ОСОБА_1 був укладений попередній договір оренди нерухомого майна, за умовами якого сторони зобов`язалися не пізніше 1 (одного) календарного року з моменту його укладення на умовах і в порядку, передбачених цим договором, укласти договір оренди нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 , зокрема: офісних приміщень площею 30 кв. м та складських приміщень площею 70 кв. м.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 липня 2015 року у справі №40/5005/7101/2011, залишеною без змін постановою Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі №3-578гс16, задоволено позовні вимоги ПАТ Промінвестбанк до

ТОВ АВІТО про звернення стягнення на предмет іпотеки за спірним договором іпотеки та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ АВІТО про визнання недійсним спірного договору іпотеки від 30 серпня 2016 року №216/08/1-10.

Предмет іпотеки за договором купівлі-продажу від 27 червня 2018 року перейшов у власність ТОВ Галантос .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом касаційного перегляду є постанова Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2020 року щодо вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки.

Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_1 указувала, що прийняте загальними зборами за відсутності кворуму для їх проведення (статті 59, 60 Закону України Про господарські товариства ); не спрямоване на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених, прийняте з неправомірним формуванням порядку денного; договір іпотеки не відповідає статтям 1, 7, 11 Закону України Про іпотеку , статті 628 ЦК України, частині другій статті 120 ЗК України та статті 15 Закону України Про оренду землі .

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Апеляційний суд установив, що умови оспорених договору іпотеки та рішення загальних зборів ніяким чином не стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1 , оскільки вона не є стороною спірного договору іпотеки та кредитних договорів, виконання зобов`язань за якими забезпечено цим договором, а рішення загальних зборів від 20 липня 2010 року прийнято за 7 років до моменту її звернення з зустрічним позовом, не стосується виникнення між нею та ТОВ АВІТО будь-яких правовідносин.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину.

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли в зв`язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як заінтересовані особи (статті 215, 216 ЦК України).

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме сторони мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду

від 15 квітня 2020 року у справі № 638/6137/17 (провадження

№ 61-22478св19).

Встановивши, що умови оспорених договору іпотеки та рішення загальних зборів ніяким чином не стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Крім того апеляційний суд узяв до уваги, що дійсність спірних договору іпотеки та рішення загальних зборів ТОВ АВІТО , оформлене протоколом від 20 липня 2010 року № 38, вже було предметом судового розгляду,

Так, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 липня 2015 року у справі № 40/5005/7101/2011, залишеною без змін постановою Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі №3-578гс16, задоволено позовні вимоги ПАТ Промінвестбанк до ТОВ АВІТО про звернення стягнення на предмет іпотеки за спірним договором іпотеки та відмовлено у задоволенні зустрічного позову

ТОВ АВІТО про визнання недійсним спірного договору іпотеки

від 30 серпня 2016 року №216/08/1-10. Судові рішення мотивовані тим, що рішення загальних зборів ТОВ АВІТО , оформлене протоколом

від 20 липня 2010 року № 38, містить згоду на передачу в іпотеку нерухомого майна, яке зазначено в іпотечному договорі, а також встановлює повноваження директора на укладення договору іпотеки. Вказане рішення не містить жодних застережень щодо його попереднього характеру, чи необхідності ухвалення додаткового рішення учасниками товариства та є достатнім для висновку про укладення іпотечного договору повноважною особою за згодою учасників товариства.

Тобто Верховний Суд України погодився із встановленими апеляційним судом обставинами дійсності іпотечних правовідносин між

ПАТ Промінвестбанк , як іпотекодержателем, та ТОВ Авіто як майновим поручителем-іпотекодавцем.

Вказані судові рішення в установленому законом порядку не скасовані.

Тобто, в судовому порядку досліджувався факт правомірності укладення оспореного договору іпотеки з боку ТОВ АВІТО , наявність згоди на передачу в іпотеку нерухомого майна, а також встановлювалися повноваження директора на укладення цього договору іпотеки.

ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами, що спірне рішення прийняте загальними зборами за відсутності кворуму для їх проведення; не спрямоване на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених, прийняте з неправомірним формуванням порядку денного; договір іпотеки не відповідає статтям 1, 7, 11 Закону України Про іпотеку , статті 628 ЦК України, частині другій статті 120 ЗК України та статті 15 Закону України Про оренду землі .

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що апеляційний суд вирішив спір без додержання норм матеріального та процесуального права без урахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі

№ 761/15883/15 та від 03 червня 2020 року у справі № 520/12909/15-ц, оскільки справи направлені на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення відповідних справ, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у таких справах та в судових рішеннях з неї.

Верховний Суд відхиляє помилкові доводи заявника про те, що оскаржуване судове рішення у справі ухвалене апеляційним господарським судом без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 15 липня 2020 року у справі

№ 524/4284/17та від 29 квітня 2020 року у справі № 640/7147/17, оскільки висновки у зазначених справах та у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, суд виходив із конкретних обставин справи та фактично - доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛАНТОС залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко