Ухвала

від 03.11.2020 по справі 752/5427/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2020 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого 1-го відділу СУ ГУ АР Крим та міста Севастополя ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури АР Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 23 липня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки Iphone X, чорного кольору в силіконовому чохлі прозорого кольору з сім-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 .

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Так, апелянт вказує на відсутність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, посилаючись на ті обставини, що надані стороною обвинувачення матеріали не містять жодних відомостей, які б вказували, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Крім того, представник зазначає, що вилучений телефон є власністю ОСОБА_7 , який не перебуває у статусі підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020010000000020.

Також, апелянт вважає, що обшук та вилучення мобільного телефону є незаконним, оскільки відбулося без ухвали слідчого судді.

Одночасно ОСОБА_6 ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що її не повідомляли про дату розгляду клопотання про арешт майна, а копію постановленого судом рішення отримала 09 вересня 2020 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власник майна, яка підтримала подану апеляційну скаргу і просила її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна та його представника, адвоката ОСОБА_6 , а копію постановленого судом рішення сторона захисту отримала 09 вересня 2020 року, що підтверджується наявною в матеріалах судового провадження розпискою (а.с. 41), колегія суддів, виходячи з положень ч. 3 ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта щодо своєчасності оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується посилань апелянта на незаконність і необґрунтованість рішення суду, то колегія суддів, дослідивши матеріали провадження, вважає наступне.

Так, СУ ГУНП а АР Крим та місті Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020010000000020 від 21 лютого 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України, в рамках якого було повідомлено про підозру ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 189 КК України.

Також, в рамках вказаного кримінального провадження, 23 липня 2020 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено мобільний телефон марки Iphone X, чорного кольору в силіконовому чохлі прозорого кольору з сім-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 .

Вилучене майно, постановою слідчого 1-го відділу СУ ГУНП АР Крим та міста Севастополя ОСОБА_8 від 23 липня 2020 року, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020010000000020.

Також, в рамках вказаного кримінального провадження слідчий подав клопотання про арешт вище зазначеного майна з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2020 року клопотання було задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Як убачається з наданих суду матеріалів, підозру у кримінальному провадженні № 12020010000000020 від 21 лютого 2020 року оголошено ОСОБА_9 .

За таких обставин, ОСОБА_7 , який є власником вилученого майна, на даному етапі досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні бере участь у статусі третьої особи.

Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся слідчий, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України, в якій чітко зазначено, що з даним клопотанням має право звертатися лише прокурор.

Крім того, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для накладення на нього арешту, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Таким чином, за встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, як такого, що внесене до суду із порушенням вимог КПК України.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2020 року, задовольнити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого 1-го відділу СУ ГУ АР Крим та міста Севастополя ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури АР Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 23 липня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки Iphone X, чорного кольору в силіконовому чохлі прозорого кольору з сім-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого 1-го відділу СУ ГУ АР Крим та міста Севастополя ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури АР Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 , про арешт майна, вилученого під час обшуку 23 липня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільного телефону марки Iphone X, чорного кольору в силіконовому чохлі прозорого кольору з сім-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи: 752/5427/20 Категорія ст. 170 КПК України

Номер апеляційного провадження: 11-сс/824/5154/2020

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1