Постанова

від 11.11.2020 по справі 920/748/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2020 р. Справа№ 920/748/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 11.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Карла Маркса-2"

на рішення Господарського суду Сумської області

від 25.04.2019 (повний текст складено 03.05.2019)

у справі №920/748/17 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом Приватного підприємства "Карла Маркса-2"

до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Карла Маркса-2" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання поновленим на тих самих умовах на наступні 7 років договору оренди землі, строком до 01.04.2024, а саме: договір від 24.03.2010 б/н щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:001:0015, площа 38,0282 га.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.09.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2017, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.11.2018 рішення Господарського суду Сумської області від 27.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Під час нового розгляду справи, 02.04.2019, позивач до суду першої інстанції подало заяву про зміну предмета позову, в якій зазначив, що спірна земельна ділянка була поділена на дві нові. Тому, позивач просив суд першої інстанції визнати поновленим договір оренди землі від 24.03.2010 (зареєстровано 01.04.2010 за № 041063300531), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах, в редакції, запропонованій позивачем, з урахування зазначених вище обставин.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.04.2019 заяву позивача про зміну предмета позову прийнято до розгляду.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі № 920/748/17 відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Карла Маркса-2" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі №920/748/17 та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства "Карла Маркса-2" в повному обсязі. Стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент розгляду справи судом позивач фактично повернув спірну земельну ділянку відповідачу (орендодавцю) за актом приймання-передачі, що сторонами не спростовується, тобто орендар не продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії Договору оренди, що унеможливлює поновлення Договору оренди, оскільки це суперечить нормам, які зазначені в ст. 33 Закону України "Про оренду землі", так як користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди є обов`язковою умовою для можливого продовження між сторонами орендних правовідносин.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням закону. Зокрема скаржник вважає, що підписання акту приймання-передачі спірної земельної ділянки в грудні 2017 року не відображало вільного волевиявлення позивача, а було здійснено на виконання постанови суду апеляційної інстанції, яка набрала законної сили.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У своєму відзиві відповідач зазначає, оскаржуване рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не відповідають вимогам закону, а також не підтверджуються матеріалами справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Карла Маркса-2" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 поновлено Приватному підприємству "Карла Маркса-2" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі №920/748/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі №920/748/17; призначено справу до розгляду на 17.07.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 розгляд справи відкладено до 07.08.2019.

05.08.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивач надійшли письмові пояснення, в яких останній просив врахувати практику Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладену в постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у справі №920/748/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/748/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі №920/748/17 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.; призначено справу до розгляду на 17.09.2019.

06.09.2019 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Приватного підприємства "Карла Маркса-2" про забезпечення позову.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі №920/748/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/748/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі №920/748/17 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Михальської Ю.Б.; ухвалено розглянути заяву Приватного підприємства "Карла Маркса-2" про забезпечення позову в судовому засіданні призначеному ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 розгляд справи відкладено до 24.10.2019.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №920/748/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/748/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі №920/748/17 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 заяву Приватного підприємства "Карла Маркса-2" про забезпечення позову у справі №920/748/17 задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 зупинено апеляційне провадження у справі №920/748/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 320/5724/17.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.01.2020 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №920/751/17 залишено без змін.

До Північного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Карла Маркса-2" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у якому він зазначає, що обставини, які зумовили зупинення апеляційного провадження у справі №920/748/17 відпали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 поновлено апеляційне провадження у справі №920/748/17; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.07.2020.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 у справі №920/748/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/748/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі №920/748/17 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 розгляд справи відкладено до 21.09.2020.

29.07.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Карла Маркса-2" надійшли письмові пояснення.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі №920/748/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/748/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі №920/748/17 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.; клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про розгляд справи в режимі відеоконференції у справі №920/748/17 задоволено. Призначено справу до розгляду на 11.11.2020 в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Сумської області забезпечити проведення судового засідання у справі №920/748/17 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду 11.11.2020 о 15 год. 00 хв. за участю представника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 у справі №920/748/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/748/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 призначено розгляд справи за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі №920/748/17 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Шаптали Є.Ю. Розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

В судове засідання, яке відбулося 11.11.2020 з`явився представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу Приватного підприємства "Карла Маркса-2".

Відповідач явку уповноваженого представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції не забезпечив, до Господарського суду Сумської області в призначений час проведення судового засідання не з`явився, про що було повідомлено працівником Господарського суду Сумської області.

При цьому, відповідач про причину відсутності суду апеляційної інстанції не повідомив. Оскільки явка представника позивача у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення про місце, дату та час судового розгляду та перебування апеляційної скарги Приватного підприємства "Карла Маркса-2" у апеляційному провадженні тривалий час.

Колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24.03.2010 між Путивльською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємством "Карла Маркса-2" (орендар, позивач) укладено Договір, за умовами якого орендодавець передав позивачу в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 38,0282 га, яка знаходиться на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Зазначений Договір зареєстровано у Путивльському відділі Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК 01.04.2010.

Земельна ділянка площею 38,0282 га була передана позивачу за актом приймання-передачі, який підписаний сторонами.

Відповідно до пункту 8 Договору він укладений на 7 років. Після закінчення строку дії договору позивач має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі позивач повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Строк дії Договору - до 01.04.2017.

З 03.03.2015 відповідач, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, наділений повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.

31.01.2017 позивач направив відповідачу, який є публічним правонаступником орендодавця, лист-повідомлення з проектом додаткової угоди про поновлення Договору. 17.02.2017 відповідач отримав вказаний лист позивача.

Відповідач відповів позивачу листом-повідомленням про прийняте рішення від 16.03.2017 № 28-18-0.6-3922/2-17.

Вказаний лист відповідач направив позивачу 21.03.2017. Позивач отримав лист-повідомлення відповідача 29.03.2017.

У листі-відповіді, яку позивач отримав від відповідача, було відмовлено в укладенні додаткової угоди про поновлення Договору через, зокрема, відсутність витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витягу з Державного земельного кадастру, довідки податкового органу про відсутність заборгованості з орендної плати, копій установчих документів.

Позивачем до матеріалів справи, як докази сплати орендної плати, надавались копії платіжних доручень від 12.07.2017 на суму 81736,70 грн, від 27.04.2017 на суму 82315,70 грн, від 26.05.2017 на суму 81736,70 грн.

Враховуючи, що відповідач протягом місяця після закінчення строку спірного Договору не повідомив позивача про заперечення у поновленні Договору, то позивач вважає, що Договір продовжив свою дію на тих самих умовах і на той самий строк, в порядку частини 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а тому позивач звернувся до суду з даним позовом з урахуванням заяви від 02.04.2019 №157 про зміну предмету позову.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі №920/748/17 у задоволенні позову відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України "Про оренду землі", яким встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

В силу приписів до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8 договору оренди землі від 24.03.2010 передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк.

Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 Цивільного кодексу України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частині першій статті 777 Цивільного кодексу України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій п`ятій статті 33 цього Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Законом не встановлений початок перебігу строку для надсилання повідомлення орендодавця. В даному випадку має значення лише те, чи закінчився встановлений законом місячний строк для повідомлення орендодавцем про відмову в поновленні договору оренди, оскільки саме з його закінченням пов`язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце обґрунтовані заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди, оскільки більш ніж за 30 днів до закінчення строку його дії направив до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі разом із проектом відповідної Додаткової угоди, а також інші документи.

Отже, орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди землі від 24.03.2010 та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Разом з тим, положеннями ч. 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" може бути виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі" і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Отже, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Таким чином, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 10.09.2018 по справі № 920/739/17.

Також, Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином: а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря; б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Натомість, як вже зазначалось вище, лист-повідомлення від 16.03.2017 про відмову позивачеві у поновленні договору оренди землі відповідач направив йому лише 21.03.2017, що підтверджено матеріалами справи, тобто відповідачем був порушений місячний термін для повідомлення орендаря про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачу підставу розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону.

Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судом першої інстанції обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Так, матеріалами даної судової справи підтверджується, що позивач протягом строку дії договору оренди землі, а також після його закінчення, сплачував орендну плату за користування спірною земельною ділянкою та продовжує користуватись земельною ділянкою на даний час.

Доводи відповідача про те, що неможливість поновлення договору оренди землі від 24.03.2010 пов`язана з тим, що у поданих позивачем до розгляду документах (доданих до листа-повідомлення про поновлення договору оренди), зокрема, відсутній Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який потрібен для встановлення розміру орендної пати за земельні ділянки державної форми власності, суд відхиляє з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач з дотриманням строків, передбачених пунктом 8 договору, звернувся до відповідача з листом - повідомленням від 31.01.2017, в якому просив поновити договір.

Законодавством визначено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди.

В листі-повідомленні від 16.03.2017, який був направлений позивачу з порушенням місячного строку, встановленого законодавством, відповідач повідомив, що не вважає за можливе поновити договір оренди через, зокрема, відсутність витягу з технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі.

В якості заперечень, відповідач всупереч нормам Закону України "Про оренду землі" безпідставно стверджує, що до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі позивач повинен був надати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 13 даного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

За змістом ст. 18 даного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

За результатами нормативної грошової оцінки згідно ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" складається технічна документація, у такому випадку дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 даного Закону).

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України договір оренди земельної ділянки є підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку.

За змістом п. 288.2. зазначеної статті платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду(п. 288.3.); розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4.); розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах; для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки (п. 288.5).

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд зазначає, що оскільки нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, то її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати в процесі узгодження з орендарем всіх істотних умов договору , а не є підставою для відмови в поновленні договору оренди. Тим паче, що з матеріалів справи вбачається, що виконання робіт по виготовленню технічної документації з нормативної грошової оцінки землі на момент звернення позивача до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі було неможливе до затвердження Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, який був затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 626 від 23.05.2017 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.05.2017 за № 679/30547.

Питання проведення повторної нормативної грошової оцінки землі за виключенням можливості індексації раніше затвердженої нормативної грошової оцінки землі (у разі необхідності проведення нормативної грошової оцінки відповідно до норм чинного законодавства не рідше ніж один раз на 5 - 7 років для земель сільськогосподарського призначення) та внесення відповідних змін до договору оренди в частині визначення розміру орендної плати можуть бути предметом окремого позову у випадку невиконання позивачем обов`язків, покладених на нього чинним законодавством.

Тобто, в листі-повідомленні відповідач безпідставно посилається на необхідність надання додаткових документів, при цьому, не зазначає конкретних підстав для відмови в поновленні дії договору оренди земельної ділянки. Відповідь на пропозицію позивача щодо поновлення договору не ґрунтується на нормах діючого законодавства, не є чітко висловленою і зрозумілою для іншої сторони. Аргументи відповідача не можуть вважатись відмовною позицією, а мають формуватись та направлятись в процесі узгодження з орендарем істотних умов договору.

Право відмовити орендареві у поновленні договору оренди землі через те, що ним не додано до листа-повідомлення інших документів окрім проекту додаткової угоди, у орендодавця відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відсутнє.

Крім того, як вбачається зі змісту договору, розмір орендної плати визначено сторонами у межах законодавства, а зміна такого розміру за відсутності погодження між сторонами може бути окремою підставою для звернення до суду. При цьому лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16.03.2017 не містить заперечень щодо визначеного у договорі розміру орендної плати або застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права відповідно до частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" на поновлення договору. Матеріали справи свідчать, що відповідач безпідставно позбавив позивача права скористатись переважним правом на поновлення договору на новий строк.

Також судова колегія приймає до уваги висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини: за обставинами справи "Стретч проти Сполученого Королівства" вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити терміни його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов`язання, взяті ним на себе, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат; у рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором.

У ході розгляду справи судом був встановлений факт вчинення орендарем конклюдентних дій, які полягають у продовженні користування спірною земельною ділянкою, внесення відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, що свідчить про намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі.

Так, позивач після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконує свої обов`язки за спірним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку та має намір у подальшому нею користуватись за цільовим призначенням, сплачуючи орендну плату. При цьому, відповідач у відповідь на звернення позивача рішення про відмову в поновленні договору приймав виходячи за рамки норм, зокрема як вимог так і строків, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, відповідачем не спростовано факту продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

За вказаних обставин, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач належним чином продовжує виконувати свої обов`язки за договором оренди землі після закінчення строку його дії, позивач у встановлені законодавством строки звернувся до відповідача з листом повідомленням про поновлення строку дії договору оренди, до листа повідомлення було додано проект додаткової угоди, в матеріалах справи відсутні докази відмови орендодавця в поновленні договору у встановлений законодавством місячний строк та беручи до уваги законодавчі приписи частин 1-6 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договорів оренди землі, а відтак, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального та матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати

У зв`язку із задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Карла-Маркса-2" задовольнити.

Рішення Господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі №920/748/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

"Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати поновленим договір оренди землі б/н від 24.03.2010 року, який зареєстровано 01.04.2010 за № 041063300531, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах, в наступній редакції:

"ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЛІ

м. Путивль, Путивльського району, Сумської області "___"____2017 року

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області в особі його начальника, що діє на підставі Наказу з одного боку, та

Орендар: Приватне підприємство "Карла Маркса-2", в особі Генерального директора, що діє на підставі Статуту підприємства з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, за рахунок земель державної власності В`язенської сільської ради, земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Сумська обл., Путивльський p-н, В`язенська сільська рада.

Об`єкт оренди

2. В оренду, за рахунок земель державної власності, надаються земельні ділянки загальною площею - 38.0282 га (далі - земельна ділянка), у тому числі 38.0282 га - рілля, зокрема земельні ділянки з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0206 площею 19.0141 га, 5923882300:09:002:0207 площею 19.0141 га. Земельна ділянка не підтопляється, ґрунти сірі опідзолені супіщані ґрунти.

3. На земельній ділянці знаходяться:

- об`єкти нерухомого майна: відсутні, а також інші об`єкти інфраструктури: немає.

4. Земельна ділянка передається в оренду разом з: немає

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 133 345 гривень 61 копійок.

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, які б могли перешкоджати ефективному її використанню за цільовим призначенням не має.

7. Інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини не виявлено.

Строк дії договору

8. Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата

9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3,1 відсотки від грошової оцінки, що складає 4 133 гривень 71 копійок, щорічно.

10. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

11. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати в місцевий бюджет В`язенської сільської ради, на р/р № 33217812700285; код бюджетного платежу - 13050200; ГУДКУ в Сумській області; МФО 837013; код 23635161; не пізніше 10 числа, наступного, за звітним місяця.

12. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної - плати оформляється відповідними актами.

13. Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Умови використання земельної ділянки

15. Земельна ділянка передається в оренду для - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код-2.1).

17. Умови збереження стану об`єкта оренди - забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

18. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

19. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду - заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

20. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Умови повернення земельної ділянки

21. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

22. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23. Поліпшення стану орендованої земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним - поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються:

- фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

25. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

26. На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

27. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку при їх наявності.

Інші права та обов`язки сторін

28. Права орендодавця: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області має право вимагати від орендаря ПП "Карла Маркса-2" використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування; додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму санітарно-захисних зон, зон особливого використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

29. Обов`язки орендодавця: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області зобов`язане передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендної земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.

30. Права орендаря: Орендар ПП "Карла Маркса-2" має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку виробничі та інші будівлі і споруди.

31. Обов`язки орендаря: Орендар ПП "Карла Маркса-2" зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; у 5-денний строк подати копію цього договору у Державну податкову службу.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

32. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендодавець.

Страхування об`єкта оренди

33. Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

Зміна умов договору і припинення його дії

34. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

35. Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку на який його було укладено;

- придбання орендарем орендованої земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідація юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

36. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

37. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

38. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

39. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

40. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

41. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в Путивльському районному відділі сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК, який провів його державну реєстрацію.

Невід`ємними частинами договору є:

- план або схема земельної ділянки;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Реквізити:

Орендодавець: Орендар:

Головне управління Приватне підприємство

Держгеокадастру в "Карла Маркса-2"

Сумській області 41543, Сумська обл.

40021, м. Суми, Путивльський район,

вул. Петропавлівська, 108 с.Мінакове, вул. Садова,63

Ідентифікаційний код 39765885 Ідентифікаційний код 34264605

Підписи сторін:

Орендодавець: Орендар:

---

---

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (40000, місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 25; код ЄДРПОУ 39765885) на користь Приватного підприємства "Карла Маркса-2" (41543, Сумська область, Путивльський район, село Мінакове, вулиця Садова, будинок 63; код ЄДРПОУ 34264605) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 600, 00 грн (одна тисяча шістсот грн 00 коп).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (40000, місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 25; код ЄДРПОУ 39765885) на користь Приватного підприємства "Карла Маркса-2" (41543, Сумська область, Путивльський район, село Мінакове, вулиця Садова, будинок 63; код ЄДРПОУ 34264605) судовий збір за подання апеляційної скарги 2881,50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна грн 50 коп).

Видачу наказів доручити Господарському суду Сумської області.

Матеріали справи № 920/748/17 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.11.2020.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

Є.Ю. Шаптала