Постанова

від 18.11.2020 по справі 902/585/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 листопада 2020 року Справа № 902/585/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації

на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.08.2020р.

(ухвалене о 16:22 год., у м. Вінниці, повний текст складено 25.08.2020р.)

у справі №902/585/20 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс"

до відповідача Відділу освіту Літинської районної державної адміністрації

про стягнення 183765,05 грн.

Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Відділу освіту Літинської районної державної адміністрації про стягнення 183765 грн 05 коп., з яких: 169998 грн борг, 12078 грн 05 коп. пеня та 1059 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за Договором про надання послуг № 52 від 07.10.2019 в частині оплати наданих позивачем послуг.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 20.08.2020р. у справі №902/585/20 позов задовольнив частково та стягнув з Відділу освіту Літинської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" 169998 грн. основної суми боргу, 8425 грн 58 коп. пені, 1059 грн 3 % річних та 2692 грн 24 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач надав обумовлені Договором №52 від 07.10.2019 р. послуги, що підтверджується наявними в матеріалами справи доказами, зокрема Актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних робіт та витрати форми № КБ-3. Відповідач, в свою чергу не розрахувався з позивачем за виконані роботи, а тому суд прийшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 169998 грн боргу.

Також перевіривши правильність нарахування позивачем пені та 3% річних, суд установив, що при розрахунку 3 % річних позивачем не допущено помилок та задовольнив позовні вимоги в цій частині повністю. Однак, здійснюючи розрахунок пені, позивач допустив помилку, з огляду на що, здійснивши власний розрахунок, суд прийшов висновку про стягнення з відповідача 8425 грн 58 коп. пені.

Розглядаючи спірні правовідносини суд першої інстанції застосував відповідні положення ст. ст. 11, 202, 205, 526, 527, 530, 546, 548, 549, 550, 611, 612, 837, 846, 854 ЦК України, ст. ст. 180, 189, 193, 230 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- ТОВ "Компанія Крона плюс" було надано послуги з поточного ремонту та гідрохімічного очищення системи опалення ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Дашківці Літинського району Вінницької області за договором № 52 від 07.10.2019 р. та виставлено рахунок в сумі 169998 грн;

- засновником є Дашківецька сільська рада, а балансоутримувачем - Відділ освіти Літинської РДА, тому 100000 грн мала перерахувати сільська рада, а 69998 грн Відділ освіти Літинської РДА. Сільською радою було перераховано тільки частину коштів у розмірі 49929 грн;

- оскільки договір не зареєстровано в Державній казначейській службі України за відсутністю коштів, між замовником та виконавцем робіт була домовленість перерахувати наявну частину коштів, але за умови надати договір, акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних робіт на суму 49929 грн., щоб опублікувати звіт про договір у системі прозоро та зареєструвати його в Державній казначейській службі України. Таким чином, було підписано договір про надання послуг №120 від 23.12.2019 р. та перераховано кошти на рахунок ТОВ "Компанія Крона плюс";

- судом першої інстанції не встановлених усіх обставин, тому суд дійшов помилкових висновків;

- між Актами виконаних робіт за жовтень та грудень різниться сума та відсутня одна сторінка, яку забрали, щоб зменшити суму договору №52 від 07.10.2020.

З врахуванням викладеного відповідач заперечує щодо своєї заборгованості у загальній сумі 183765 грн 05 коп.

У відзиві на апеляційну скаргу скаргу ТОВ "Компанія Крона плюс" просить залишити без змін рішення Господарського суду Вінницької області рішенням від 20.08.2020 у справі №902/585/20, а апеляційну скаргу - без задоволення, з огляду на таке.

07.10.2019 між ТОВ "Компанія Крона плюс" та Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації було укладено Договір № 52. Загальна сума договору становила 169998 грн.

15.10.2019 позивач виконав взяте на себе зобов`язання по Договору про що сторонами було погоджено, підписано та скріплено печатками Акт здачі-приймання робіт (№ КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних робіт (№ КБ-3) на загальну суму 169998 грн. Відповідачем не заявлено жодних претензій стосовно якості виконаних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт ні на момент їх прийняття, ні на момент подання цього позову.

Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації вказує на часткову сплату заборгованості на користь Позивача, а саме на укладення між позивачем та відповідачем Договору про надання послуг № 120 від 23.12.2019 на суму 49929 грн. Позивач не визнає доводів відповідача, оскільки Договір № 52 від 07.10.2019 та № 120 від 23.12.2019 не є взаємопов`язаними та не виключають один одного. Ці договори є різними за часом укладення та об`ємом наданих послуг.

Відповідач посилається на відсутність обліку заборгованості за Договором № 52 від 07.10.2019 в бухгалтерії відповідача та відсутність бюджетних зобов`язань за вказаним договором. Однак, ведення належного бухгалтерського обліку бухгалтерією відповідача є виключно сферою відповідальності останнього та не може ставитися у залежність щодо невиконання своїх договірних зобов`язань. Окрім того, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, передбаченого договором № 52 від 07.10.2019.

За наведеного, позивач просить залишити рішення Господарського суду Вінницької області від 20 серпня 2020 року у справі № 902/585/20 - без змін, апеляційну скаргу Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів уважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 07.10.2019 між ТОВ "Компанія Крона плюс" (виконавець) та Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації (замовник) було укладено Договір № 52 про надання послуг (далі - Договір; а. с. 10-12) за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався надати такі послуги: Поточний ремонт та гідрохімічне очищення системи опалення ЗОШ І-ІІІ ступенів в с. Дашківці Літинського району Вінницької області.

Відповідно до п. 1.2. Договору замовник зобов`язується своєчасно прийняти і оплатити послуги, які визначені у п. 1.1. Договору.

Надані послуги за цим Договором передаються виконавцем замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписується обома сторонами. У цьому Договорі під актом сторони розуміють акти складені за типовою формою КБ-2в та довідки складені за типовою формою КБ-3 (п. 1.3. Договору).

Згідно із п. 2.1. Договору загальна сума договору складає: 169998 грн.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що за надані послуги згідно п.1.1. договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі - прийняття наданих послуг.

В п. 3.2. Договору сторони погодили, що оплата здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 3.3 Договору № 52 передбачено кінцевий термін оплати - не пізніше 31.12.2019.

Відповідно до п.6.4. Договору при несвоєчасній оплаті замовником вартості наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині виконання взятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання сторонами (п. 12.1 Договору).

Також 07.10.2019 р. сторони підписали Договірну ціну та Дефектний акт (а. с. 13-16).

В подальшому, 15.10.2019 р. між виконавцем та замовником були підписані Акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та Довідка про вартість виконаних робіт та витрати форми № КБ-3 на загальну суму 169998 грн (а. с. 17-23).

Відповідно до вимоги про сплату заборгованість від 02.04.2020 позивач просив відповідача в 7 денний строк з моменту отримання вимоги оплатити заборгованість в розмірі 169998 грн (а. с. 24).

Враховуючи, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" звернулось до суду з позовом про стягнення з Відділу освіту Літинської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" 169998 грн боргу.

Також, позивачем заявлено до стягнення 12708 грн 05 коп. пені та 1059 грн 3 % річних.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (частина 1 статті 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду складається із двох пов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати певну роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Вище встановлено, що за умовами Договору, його ціна складає 169998 грн. Аналогічна вартість робіт погоджена сторонами в Договірній ціні та в Акті приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, Довідці про вартість виконаних робіт та витрати форми № КБ-3.

Згідно із ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Апеляційним господарським судом вище установлено, що за умовами п. п. 3.1.-3.3. Договору передбачено, що за надані послуги згідно п.1.1. договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі - прийняття наданих послуг. Оплата здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Кінцевий термін оплати - не пізніше 31.12.2019.

Тобто, сторони чітко, на власний розсуд, погодили умови проведення розрахунків за послуги і не вставили їх в залежність від інших обставин, окрім підписання актів виконаних робіт, в тому числі, умовами Договору не передбачено проведення відповідачем розрахунків за наявності відповідного фінансування з бюджету.

Поруч з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику цього суду як джерело права.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17.

За наведеного, судом відхиляються доводи скаржника про відсутність фінансування, як підставу для звільнення від виконання своїх зобов`язань.

Надаючи оцінку твердженням відповідача про часткову оплату наданих позивачем робіт, суд бере до уваги таке.

Відповідно до платіжного доручення № 5098 від 27.12.2019 відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 49929 грн. Призначення платежу "0611020; 2240 за пот. рем та гідрохім. очищ. опалюв. котла КТ-ЗЕ СЗШ с. Дашківці акта над. послуг № 1 від 24.12.2019 договір №120 від 23.12.2019 без ПДВ" (а. с. 57, 87).

В матеріалах справи наявна копія Договору № 120 від 23.12.2019, який укладений між ТОВ "Компанія Крона плюс" (виконавець) та Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації (замовник), за умовами якого ТОВ "Компанія Крона плюс" надає послуги з ремонту та гідротехнічного очищення опалювального котла КТ-ЗЕ-ІІ ЗОШ І-ІІІ ступенів в с. Дашківці Літинського району Вінницької області (а. с. 47-49).

Також, відповідачем додано копію акту приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за грудень 2019 року та Довідку про вартість виконаних робіт та витрати форми № КБ-3 за грудень 2019 на загальну суму 49929 грн (а. с. 50-56, 88-94).

Однак, вище вказані документи, вказують на існування ще одних договірних відносин між сторонами (внаслідок укладення Договору № 120 від 23.12.2019), а тому взявши до уваги призначення платежу, зазначене в платіжному дорученні № 5098 від 27.12.2019, колегія суддів дійшла висновку про те, що такий платіж був здійснений відповідачем за послуги, які були надані позивачем в рамках Договору № 120 від 23.12.2019, а не Договору № 52 від 07.10.2019

За наведеного, твердження відповідача про здійснення часткової оплати в сумі 49929 грн спростовуються.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Матеріали господарської справи № 902/585/20 не містять доказів на підтвердження виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, в частині оплати наданих позивачем послуг, а тому висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 169998 грн є вірним, здійсненим з врахуванням положень законодавства та обставин справи.

Щодо стягнення з відповідача 12708 грн 05 коп. пені та 1059 грн 3% річних, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.п. 3, 4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема штрафні санкції.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною першою ст.548 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п.6.4. Договору при несвоєчасній оплаті замовником вартості наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Перевіривши розрахунок суми пені та 3% річних, наведений позивачем в позовній заяві, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність помилки в розрахунку пені, з огляду на що до стягнення з відповідача підлягає 8425 грн 58 коп. пені та 1059 грн 3% річних. В частині стягнення 4282 грн 47 коп. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних, допустимих доказів у розумінні ст.ст.76, 77 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Вінницької області від 20.08.2020р. у справі №902/585/20 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 20.08.2020р. у справі №902/585/20 - без змін.

2. Справу № 902/585/20 надіслати Господарському суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "18" листопада 2020 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Маціщук А.В.