Постанова
від 12.11.2020 по справі 922/1431/20
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2020 р. Справа № 922/1431/20

Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю:

позивача - адвокат Атісков О.В., свідоцтво №791 від 15.04.2011 року, ордер серії АХ №1029113 від 03.11.2020 року; адвокат Стовба О.В., ордер серії ХВ №000089 від 11.11.2020 року;

відповідача - Березко О.І., посвідчення №2153, розпорядження №1067/2к від 16.08.2017 року;

1-ї третьої особи - Варламов Д.В., довіреність від 05.08.2020 року №32-20-0.14-38/62-20;

2-ї третьої особи - адвокат Ободовська Н.С., посвідчення №1407 від 21.03.2014 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу особи, уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради - Столбового М.І. (вх. №2655Х/1-18) та апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський торговий ринок» , м. Харків (вх. №2698Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі №922/1431/20, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Байбак О.І.), повний текст якого складено 17.09.2020 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» , м. Харків

до відповідача Харківської міської ради, м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків

2. Комунальне підприємство «Міський торговий ринок» , м. Харків

про скасування рішення

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі №922/1431/20 позов задоволено; визнано незаконним та скасовано п. 2 додатку до рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019 року № 1757/19 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань"; визнано незаконним та скасовано п. п. 9.1 п. 9 додатка № 1 рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019 року № 1752/19 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань"; визнано незаконним та скасовано п. п. 2.1 п. 2 додатку № 4 рішення 31 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.11.2019 року № 1830/19 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів"; визнано незаконним та скасовано п. п. 7.1, 7.2, 7.3, 7.4 п. 7 додатка № 1 до рішення 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 року № 1896/19 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова"; скасовано реєстрацію усіх речових прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на новостворені земельні ділянки з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0076, 6310137500:02:043:0079, 6310137500:02:043:0078, 6310137500:02:043:0077, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048, площею 4,6890 га; скасовано державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0076, 6310137500:02:043:0079, 6310137500:02:043:0078, 6310137500:02:043:0077, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048, площею 4,6890 га в Державному земельному кадастрі; поновлено запис в Поземельній книзі шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку 6310137500:02:043:0048, площею 4,6890 га; стягнуто з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" 14714 грн. судового збору.

Особа, уповноважена діяти від імені Харківської міської ради - Столбовий М.І. (далі - апелянт 1) з рішенням суду першої інстанції не погодився та 12.10.2020 року звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №2655Х/1-18), в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі №922/1431/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апелянт 1 в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує таке.

Господарським судом першої інстанції не доведено наявності порушеного права позивача на частину земельної ділянки. Висновки місцевого господарського суду про те, що позивача фактично позбавлено права оренди на частину земельної ділянки, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна та частину ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, у зв`язку зі скасуванням рішення та поділом земельної ділянки (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048), не відповідають фактичним обставинам справи.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Вищого господарського суду України у справі №4/181-10 від 08.05.2012 року, Верховного Суду від 01.07.2020 року у справі №910/9028/19, у рішеннях Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004, від 03.10.1997 року №4-зп/1997 року, від 09.02.1999 року №1-рп/1999.

Позивачем не доведено, що для обслуговування нежитлових будівель: літ. Д-2, площею 668,6 кв.м., літ В-1, площею 119,7 кв.м., літ Б-2, площею 376,7 кв.м., літ А-4, площею 10288,0 кв.м., літ. З-1, площею 4399,3 кв.м., літ. К-1, площею 1544,3 кв.м., літ. Л-1, площею 386,7 кв.м., літ. Р-1, площею 75,8 кв.м., йому необхідна земельна ділянка площею 4,6890 га.; господарським судом першої інстанції не встановлено обставини неможливості укладення договору оренди землі з ТОВ «Перехрестя Плюс» на земельну ділянку площею 4,6890 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048).

Встановлені порушення вимог містобудівного законодавства в частині наявності самовільно збудованих об`єктів та земельного законодавства - зайняття додаткової земельної ділянки внаслідок огородження та влаштування навісу, розміщення тимчасових споруд свідчать про неможливість укладення договору оренди землі з позивачем на встановлених Положенням умовах.

Харківська міська рада, приймаючи рішення про поділ земельної ділянки врахувала законне право позивача, проте вказаний факт було залишено місцевим господарським судом поза увагою. Господарським судом першої інстанції не взято до уваги те, що на час звернення позивача до відповідача для укладення договору діяв Порядок про оренду землі, а посадові особи Харківської міської ради діяли у відповідності до його вимог.

Рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 року №1554/19 затверджено Положення про оренду землі в м. Харкові, яке станом на час звернення позивача до відповідача для укладення договору та на час розгляду справи було чинним, дія його не зупинена та не скасована; його вимоги на норми мають бути дотримані як посадовими особами Харківської міської ради, так і особами, чиї правовідносини врегульовані даним регуляторним актом.

Господарський суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що рішення 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.02.2015 року в частині п. 3.5 додатку 1 до рішення вичерпало свою дію фактом його виконання, оскільки ТОВ «Перехрестя Плюс» вчинило дії, направлені на укладення договору оренди.

Господарським судом першої інстанції не взято до уваги, що проект договору, який мав бути укладеним між позивачем та відповідачем мав бути підготовлений Департаментом земельних відносин; належних та допустимих доказів розроблення Департаментом земельних відносин проекту договору оренди позивачем не надано.

Місцевим господарським судом при прийнятті заяви про зміну предмету позову фактично змінено підстави, що є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки у разі подання позивачем заяви щодо одночасної зміни предмету і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення.

Щодо повноважень апелянта діяти від імені Харківської міської ради, апелянтом до апеляційної скарги додано в копіях: Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, розпорядження Харківського міського голови від 13.10.2017 року №1417/20 «Про призначення на посаду та присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування» та посвідчення №2246 Харківської міської ради, видане на ОСОБА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради - Столбового М.І. на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі; позивачу та третім особам встановлено строк до 03.11.2020 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "11" листопада 2020 року о 10:15 год.; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

Комунальне підприємство «Міський торговий ринок» (далі - апелянт 2) з рішенням господарського суду першої інстанції, також, не погодилось та 15.10.2020 року звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №2698Х/1-18), в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апелянт 2 в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Рішення Харківської міської ради від 16.10.2019 року №1757/19 прийнято з врахуванням протоколу засідання постійно діючої комісії з питань землекористування Харківської міської ради від 09.10.2019 року №2, тобто, на підставі документа, який має рекомендаційний характер, втім вказане не заборонено законом, а навпаки таке право прямо зазначене в Положенні про оренду землі від 17.04.2019 року №1554/19 та в інших нормативно - правових актах.

Висновок господарського суду першої інстанції про неможливість та порушення процедури прийняття п. 2 додатку до рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019 року №1757/19, у зв`язку з врахуванням протоколу засідання постійно діючої комісії з питань землекористування Харківської міської ради від 09.10.2019 року №2, який має рекомендаційний характер, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Господарським судом першої інстанції не було враховано недотримання позивачем вимог Положення про оренду землі, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 року №1154/19 щодо укладення договору оренди за формою, передбаченою цим Положенням в чотирьохмісячний строк.

Висновок місцевого господарського суду про те, що відповідачем при прийнятті рішення №157/19 не було враховано факт наявності на земельній ділянці нежитлових будівель позивача, загальною площею 19945,90 кв.м., що становить більше 40% площі земельної ділянки, є таким, що не відповідає дійсності.

Посилається на правові висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України у справі №7-рп/2009, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №803/413/18, від 20.06.2018 року у справі №727/10986/17, від 03.04.2019 року у справі №727/1002/17.

Місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що рішення №1848/15 вичерпало свою дію фактом виконання, оскільки жодного договору оренди між позивачем та відповідачем укладено не було, а тому рішення відповідача від 25.02.2015 року №1848/15, від 16.10.2019 року №1752/19, від 27.11.2019 року №1830/19, від 18.12.2019 року №1896/19, є законними.

Господарський суд першої інстанції розглянув справу щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування з порушенням предметної юрисдикції, оскільки вимога щодо визнання незаконним та скасування п. 2 додатку до рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019 року №1757/19 має розглядатися в порядку адміністративної юрисдикції; вимоги про скасування інших прийнятих рішень відповідачем не могли розглядатися разом з вимогою про визнання незаконним рішення від 16.10.2019 року №1757/19.

Господарський суд першої інстанції наперед визнав встановленим факт, який не існував, а саме, що п. 2 додатку до рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019 року №1757/19 є незаконний, хоча будь-якого рішення, яке б набрало законної сили щодо визнання незаконним такого рішення не було, а тому фактично вийшов за межі своїх повноважень та незаконно скасував і інші рішення відповідача, які жодним чином не стосуються позивача та не застосував закон, який підлягає застосуванню та визначає, що у даному випадку право землекористування позивача припинилось автоматично в силу закону, у зв`язку з чим спірні рішення відповідача прав позивача не порушують, оскільки не є самостійною підставою припинення землекористування.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.10.2020 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський торговий ринок» на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі залишено без руху; останнє зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

22.10.2020 року електронною поштою та на адресу суду від особи, уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради - Столбового М.І. надійшло клопотання (вх.№10141, вх.№10142 вх.№5371) про його участь в судовому засіданні, призначеному на 11.11.2020 року о 10:15 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яке долучено до матеріалів справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2020 року, на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду №30 від 26.11.2010 року, з наступними змінами, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Слободіна М.М., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Гетьман Р.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2020 року задоволено клопотання особи, уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради - Столбового М.І. про його участь в судовому засіданні, призначеному на "11" листопада 2020 року об 10:15 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву; судове засідання у справі, призначене на 11.11.2020 року о 10:15 год. ухвалено провести за участі особи, уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради - Столбового М.І. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

28.10.2020 року на адресу суду від апелянта 2 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№10331), з доказами сплати судового збору яку долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 року клопотання Комунального підприємства «Міський торговий ринок» про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Міський торговий ринок» на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі; позивачу, відповідачу та 1-й третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача встановлено строк до 09.11.2020 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства «Міський торговий ринок» (вх.№2698Х/1-18) на "11" листопада 2020 р. о 10:15 год., разом з апеляційною скаргою особи, уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради - Столбового М.І. (вх. №2655Х/1-18), об`єднавши скарги в одне провадження; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі зупинено; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

03.11.2020 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу апелянта 1 (вх.№10613), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого, окрім іншого, вказує на те, що у позивача існує порушене право на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048, яке позивач захищає в межах справи, що розглядається; позивачем виконано всі дії та доведено наявність правовідносин щодо отримання в оренду спірної земельної ділянки та укладення відповідного договору оренди.

04.11.2020 року на адресу суду від 2-го апелянта надійшов відзив на апеляційну скаргу апелянта 1 (вх.№10649), в якому останній просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, який долучено до матеріалів справи.

06.11.2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява (вх.№10768), в якій останній просить надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами справи, яку долучено до матеріалів справи.

09.11.2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява (вх.№10857) на продовження процесуального строку, в якій останній, посилаючись на положення ст. 119 ГПК України, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга апелянта 2 надійшла до нього не в повному обсязі, просить продовжити процесуальний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу апелянта 2 та встановити п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву з моменту ознайомлення з повним текстом апеляційної скарги, яку долучено до матеріалів справи.

У судове засідання 11.11.2020 року особа, уповноважена діяти від імені Харківської міської ради - Столбовий М.І., за клопотанням якого розгляд справи було призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" не з`явився, у зв`язку з чим відеоконференція не проводилась, а судове засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

11.11.2020 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Бугай О.С. надійшла заява про відвід судді (вх.№10934), з додатками, в копіях: позовної заяви про стягнення грошових коштів, датованої 09.11.2020 року, інформації з сайту Судової влади України про те, що 09.11.2020 року Фрунзенським районним судом м. Харкова призначено склад суду у провадженні №2/645/2346/20 (єдиний унікальний номер справи - №645/6543/20), в якій остання просила відвести суддю Сіверіна В.І. від участі у розгляді справи №922/1431/20, яку разом з додатками долучено до матеріалів справи.

Заява про відвід мотивована тим, що 09.11.2020 року ТОВ «Перехрестя Плюс» звернулося до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.10.2020 року о 15 год. 10 хв. за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, 13, за участі автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та автомобіля TOYOTA COROLLA, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ПрАТ «Концерн Авек та Ко» ; 01.02.2020 року між ПрАТ «Концерн Авек та Ко» та ТОВ «Перехрестя Плюс» укладено договір застави №010220-З, відповідно до умов п.1.2. якого ПрАТ «Концерн Авек та Ко» передано ТОВ «Перехрестя Плюс» в заставу автомобіль марки TOYOTA COROLLA, 1.33 L, номер кузова: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2017 року випуску, власником якого є ПрАТ «Концерн Авек та Ко» .

Внаслідок вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження; згідно умов договору застави від 01.02.2020 року №010220-З та того, що ТОВ «Перехрестя Плюс» є заставодержателем транспортного засобу - автомобіля марки TOYOTA COROLLA, 1.33 L, номер кузова: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2017 року випуску, право на стягнення матеріальних збитків від заподіяння механічних пошкоджень заставного майна має саме ТОВ «Перехрестя Плюс» , які згідно довідки ТОВ «Артсіті» , становлять 76 122,90 грн.

Вказане вище стало підставою для звернення ТОВ «Перехрестя Плюс» до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якому останній просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Перехрестя Плюс» грошові кошти на відшкодування заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди в розмірі 75 528,90 грн. та стягнути на користь ПрАТ «Концерн Авек та Ко» судовий збір у сумі 2102,00 грн.

На думку заявника, між учасниками справи ТОВ «Перехрестя Плюс» і ОСОБА_2 , який є суддею у складі колегії суддів Східного апеляційного господарського суду , що розглядає справу №922/1431/20, існує спір про право, який підлягає вирішенню у судовому порядку. Існування окремого спору про право між учасниками справи та суддею, який бере участь у розгляді такої справи свідчить про те, що існують об`єктивні сумніви у можливості судді Сіверіна В.І. здійснювати розгляд справи №922/1431/20 за участю ТОВ «Перехрестя Плюс» об`єктивно та неупереджено.

Представник позивача - адвокат Бугай О.С. у судовому засіданні 11.11.2020 року підтримала заяву про відвід судді та просила відкласти її розгляд на іншу дату, у зв`язку з необхідністю надання до суду доказів в підтвердження наявності спору, а саме - ухвали Фрунзенського районного суду про відкриття провадження чи залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження щодо позовної заяви позивача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вказаної дорожньо - транспортної пригоди.

В судовому засіданні 11.11.2020 року колегією суддів було оглянуто надану представником позивача- адвокатом Бугай О.С. копію договору застави від 01.02.2020 року №010220-З, укладеного між ТОВ «Перехрестя Плюс» та ПрАТ «Концерн Авєк та Ко» , яким обґрунтовано підстави для заявлення відводу судді; представник позивача- адвокат Бугай О.С. зазначила, що оригінал вказаного договору може бути надано для огляду в судовому засіданні іншої дати.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 року, для забезпечення прав учасників справи на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору у справі, дотримання основних засад господарського судочинства, зокрема, змагальності сторін, повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи те, що питання про відвід судді вирішується невідкладно та беручи до уваги необхідність огляду в судовому засіданні оригіналу договору застави від 01.02.2020 року №010220-З, на який посилається представник позивача - адвокат Бугай О.С. у заяві про відвід судді, оголошувалась перерва у розгляді справи до 12.11.2020 року до 12:00 год.

12.11.2020 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Атіскова О.В. надійшли викладені письмово додаткові підстави до раніше заявленого відводу (вх.№11008), які долучено до матеріалів справи, в обґрунтування яких останній вказує на те, що на його думку намагання судді Сіверіна В.І. скористатися своїми правами судді у справі №922/1431/20 для того, щоб отримати докази по цивільній справі №645/6543/20 - договір застави від 01.02.2020 року №010220-З, де ОСОБА_2 є відповідачем, у спосіб, не передбачений положеннями ЦПК України є штучною спробою створити собі переваги в отриманні доказів з використанням свого службового становища, що є обставиною, що вказує на його упередженість та необ`єктивність.

За змістом ч. 2 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у ст. ст. 35 , 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Втім, подання учасниками справи додаткових підстав до раніше заявленого відводу ні положеннями ГПК України ні приписами ст. 42 ГПК України, на які посилається представник позивача - адвокат Атісков О.В., не передбачено та є безпідставним.

12.11.2020 року на адресу суду від апелянта 1 надійшли заперечення щодо заяви ТОВ «Перехрестя Плюс» про відвід судді (вх.№11009), в яких останній, посилаючись на відсутність реальних підстав для конфлікту, просив відмовити в задоволенні заяви про відвід судді, які долучено до матеріалів справи, в обґрунтування яких, окрім іншого, зазначено таке.

Дорожньо - транспортна пригода, на яку посилається представник позивача - адвокат Бугай О.С. у поданій заяві про відвід від 11.11.2020 року, сталася ще 13.10.2020 року, а у судовому засіданні остання пояснила, що про вказану обставину стало відомо позивачу лише 09.11.2020 року.

Представник ТОВ «Перехрестя Плюс»- адвокат Бугай О.С. безпідставно вважає під спором про право - наявність поданого позивачем до Фрунзенського районного суду м. Харкова позову до ОСОБА_2 про заподіяння шкоди завданої ТОВ «Перехрестя Плюс» , як заставодержателю транспортного засобу, що настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки наслідком вчинення водіями ДТП є притягнення винної особи до відповідальності в порядку, передбаченому КУпАП.

Згідно інформації, розміщеної на сайті www.kmu.gov.ua/service/perevirka-avtocivilki , легковий автомобіль TOYOTA COROLLA 133L, державний номер НОМЕР_4 має діючий поліс №АР4049294 ПрАТ «ХМСК» ; легковий автомобіль TOYOTA PRADO, державний номер НОМЕР_1 має діючий поліс №АР 8204109 та виходячи з того, що ціна позову ТОВ «Перехрестя Плюс» складає 75 528,90 грн., а розмір страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за шкоду, заподіяну майну потерпілих - 130 000,00 грн. на одного потерпілого, то у разі встановлення судом винної та потерпілої особи, шкода за пошкодження майна буде врегульована страховими компаніями учасників, що взагалі виключає між ними спір про право.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року відмовлено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс»- адвокату Бугай О.С. в задоволенні заяви про відвід судді Сіверіна В.І. у справі №922/1431/20.

Колегія суддів, відмовляючи в задоволенні заяви представника ТОВ «Перехрестя Плюс» - адвоката Бугай О.С. про відвід судді (вх.№10934), виходила, зокрема, з такого.

За матеріалами справи, 12.10.2020 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради - Столбового М.І.(вх. №2655Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі №922/1431/20 було відкрито ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 року.

Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 року була отримана представником позивача - «Бакуменко» - 20.10.2020 року, про що свідчить рекомендоване відправлення про вручення поштового відправлення №6102253421648 (т.3, а.с.126).

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Міський торговий ринок» (вх. №2698Х/1-18) було відкрито ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 року.

Зі змісту позовної заяви, копія якої є додатком до заяви представника позивача - адвоката Бугай О.С. про відвід судді слідує, що дорожньо-транспортна пригода, що сталася за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, 13, за участі автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та автомобіля TOYOTA COROLLA, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ПрАТ «Авек та Ко» , мала місце 13.10.2020 року о 15 год. 10 хв., на той час, коли вже був укладений договір застави між ПрАТ «Концерн Авек та Ко» та ТОВ «Перехрестя Плюс» від 01.02.2020 року №010220-З про передачу в заставу автомобіля марки TOYOTA COROLLA, 1.33 L, номер кузова: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2017 року випуску, власником якого є ПрАТ «Концерн Авек та Ко» , відповідно до п.1.2. договору застави від 01.02.2020 року №010223-З.

На день коли сталася дорожньо -транспортна пригода, тобто на 13.10.2020 року, а також на час, коли представником позивача - «Бакуменко» була отримана копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 року, тобто, на 20.10.2020 року, позивачу - ТОВ «Перехрестя Плюс» було достеменно відомо, що апеляційна скарга особи, уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради - Столбового М.І. (вх. №2655Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі №922/1431/20 вже надійшла до Східного апеляційного господарського суду та 12.10.2020 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, сформовано колегію суддів у цій справі, до складу якої входить суддя Сіверін В.І., якому заявлено відвід.

Представником позивача - ТОВ «Перехрестя Плюс» - адвокатом Атісковим О.В., 03.11.2020 року подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі №922/1431/20 (вх.№10613), який було долучено до матеріалів справи.

Заяву про відвід судді подано представником позивача - адвокатом Бугай О.С. лише 11.11.2020 року, після перебігу десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 року про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, тобто, з пропуском встановленого ст. 38 ГПК України строку для його подання.

Встановлений законом строк для заявлення відводу є «процесуальним фільтром» від зловживань учасників справи своїми процесуальними правами.

Доказів того, що про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли позивач - ТОВ «Перехрестя Плюс» дізнався про таку підставу, представником позивача - адвокатом Бугай О.С. не надано.

До заяви представника позивача - адвоката Бугай О.С. про відвід судді не додано: протоколу про адміністративне правопорушення, постанови суду в порядку КУпАП про визнання особи винної у вчиненні вказаної дорожньо - транспортної пригоди; в судовому засіданні не досліджувався договір застави від 01.02.2020 року №010220-З, укладений між ПрАТ «Концерн Авек та Ко» та ТОВ «Перехрестя Плюс» , оскільки його оригінал представниками позивача ТОВ «Перехрестя Плюс» - адвокатом Бугай О.С. та адвокатами Атісковим О.В. та Стовбою О.В. не надавався.

Заява про відвід судді Сіверіну В.І. у справі №922/1431/20, яка надійшла 11.11.2020 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс»- адвоката Бугай О.С. не містить посилання на номер цивільної справи та конкретний процесуальний статус судді Сіверіна В.І.

Діяльність суду повинна відповідати принципам гласності і публічності, що в аспекті даного казусу означає відсутність будь-яких перешкод до зазначення позивачем - ТОВ «Перехрестя Плюс» , тобто, заявником у заяві про відвід номеру цивільної справи, подання доказів в обґрунтування заяви про відвід та забезпечення колегії суддів можливості здійснити оцінку наявності підстав для відводу.

Інформація щодо участі будь-якого суб`єкта у відкритому судовому слуханні, його конкретний процесуальний статус, правова позиція і перебіг спору апріорі є відкритими даними відповідно до приписів ч.2 ст.11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення , стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Звернення 09.11.2020 року ТОВ «Перехрестя Плюс» до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на яке посилається представник позивача ТОВ «Перехрестя Плюс» - адвокат Бугай О.С., не підтверджує участі ОСОБА_2 у відкритому судовому слуханні, його конкретного процесуального статусу та існування відповідної цивільної справи; таких доказів не надано до матеріалів справи представниками позивача -ТОВ «Перехрестя Плюс» адвокатами Бугай О.С., Атісковим О.В. та Стовбою О.В.

Твердження позивача про те, що між учасником справи ТОВ «Перехрестя Плюс» і суддею Сіверіним В.І., який у складі колегії суддів розглядає справу №922/1431/20, існує спір про право, що підлягає вирішенню у судовому порядку, є хибним.

Позивачем - ТОВ «Перехрестя Плюс» при зверненні 11.11.2020 року до Східного апеляційного господарського суду з заявою про відвід, не доведено існування цивільної справи щодо певного спору між ТОВ «Перехрестя Плюс» та ОСОБА_2 , який у складі колегії суддів розглядає справу №922/1431/20.

До матеріалів справи долучено роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень: копію ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.10.2020 року у справі №638/14278/20 (номер провадження: №2/638/4886/20) (т.3, а.с.253-254), зі змісту якої слідує, що позивач - ПрАТ «Концерн Авек та Ко» , від імені якого діє адвокат Атісков О.В., 19.10.2020 року вже звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовної заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти на відшкодування заподіяної внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13.10.2020 року о 15 год. 10 хв. за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, 13, за участі автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та автомобіля TOYOTA COROLLA, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ПрАТ «Концерн Авек та Ко» , матеріальної шкоди в розмірі 76 122,90 грн. на користь ПрАТ «Концерн Авек та Ко» , яку просив повернути без розгляду, про що ним було подано відповідну заяву від 22.10.2020 року, на підставі якої Дзержинським районним судом м. Харкова позовну заяву ПрАТ «Концерн Авек та Ко» до ОСОБА_2 про стягнення коштів було повернуто позивачу.

Вказане стверджує той факт, що позивачу - ТОВ «Перехрестя Плюс» та представнику ПрАТ «Концерн Авек та Ко» - адвокату Атіскову О.В., який представляє інтереси позивача - ТОВ «Перехрестя Плюс» у розгляді справи №922/1431/20 та приймав участь у судовому засіданні 12.11.2020 року було достеменно відомо про те, що дорожньо - транспортна пригода мала місце 13.10.2020 року на той час коли в провадженні Східного апеляційного господарського суду вже знаходилась апеляційна скарга особи, уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради - Столбового М.І. (вх. №2655Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі №922/1431/20 та 12.10.2020 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вже було сформовано колегію суддів у цій справі, до складу якої входить суддя Сіверін В.І., якому заявлено відвід.

Виходячи з приписів ч. 3 ст.39 ГПК України та абз. 2 ч. 3 ст. 38 ГПК України та беручи до уваги, що заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, а винятковості випадку коли дозволяється заявляти відвід після спливу вказаного строку позивачем - ТОВ «Перехрестя Плюс» не доведено, заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу, а тому заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс»- адвоката Бугай О.С. про відвід судді задоволенню не підлягає.

Для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Колегією суддів враховано правові висновки, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі №908/137/18 щодо процедури «сквіз-аут» , де, зокрема, зазначено на те, що для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Колегія суддів, у судовому засіданні 12.11.2020 року, розглянувши заяву позивача про продовження процесуального строку для подання відзиву, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно ч. 4 ст. 262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи.

Так, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 року у справі позивача, відповідно до ст.120 ГПК України було повідомлено про встановлений судом строк до 09.11.2020 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 ст. 263 ГПК України.

Обґрунтовуючи необхідність підстав для продовження строку позивач посилається на те, що останнім отримано апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський торговий ринок» не в повному обсязі, і ознайомлений з текстом зазначеної скарги в приміщенні Східного апеляційного господарського суду 09.11.2020 року.

Зі змісту заяви позивача про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу (вх.№10857 від 09.11.2020 року) слідує, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду від 29.10.2020 року за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Міський торговий ринок» , позивач отримав 05.11.2020 року, що, також, слідує з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.11.2020 року №6102253594739, за яким ухвала суду від 29.10.2020 року надійшла до відділення поштового зв`язку 02.11.2020 року та була отримана представником ТОВ «Перехрестя Плюс» - «Бакуменко» 05.11.2020 року (т.3, а.с.264).

Втім, апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський торговий ринок» позивачем отримано - 20.10.2020 року, про що позивачем надано акт про часткову відсутність документу у отриманому відправленні від 20.10.2020 року (т.3, а.с.222), а з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи позивач звернувся лише 06.11.2020 року.

У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Таким чином, позивач не був позбавлений права звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про ознайомлення з матеріалами справи раніше ніж 06.11.2020 року, оскільки часткову відсутність документу у отриманому відправленні від Комунального підприємства «Міський торговий ринок» , позивач встановив ще 20.10.2020 року

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

До матеріалів апеляційної скарги Комунального підприємства «Міський торговий ринок» додано квитанцію ПАТ "Укрпошта" та опис вкладення до цінного листа про направлення апелянтом 2 Товариству з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі №922/1431/20.

Акт наданий представником позивача від 20.10.2020 року складений ТОВ «Перехрестя Плюс» про часткову відсутність документу у отриманому відправленні не є належним доказом, оскільки відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, поштові відправлення з позначкою «З описом» розкриваються працівником поштового зв`язку у присутності одержувача на його вимогу. У разі виявлення нестачі, або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення саме працівник поштового зв`язку складає акт. Примірник акту видається одержувачу.

Згідно частини 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Разом з тим, позивачем не надано належних доказів на підтвердження отримання не в повному обсязі апеляційної скарги третьої особи - Комунального підприємства «Міський торговий ринок» та не наведено обставин, що виключали можливість ознайомлення з матеріалами справи до 09.11.2020 року.

А тому, оскільки позивач мав достатньо часу для підготовки та подачі відзиву на апеляційну скаргу до суду, однак своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористався, що, у відповідності до ч.3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, підстав для задоволення клопотання позивача про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, не має.

У запереченнях, які надійшли до суду апеляційної інстанції 12.11.2020 року (вх.№11009) апелянт 1, також, просив застосувати заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами представником ТОВ «Перехрестя Плюс» , в обґрунтування яких посилається на положення ч. 2 ст. 246 ГПК України та, окрім іншого, зазначає на таке.

Заява про відвід судді подана представником позивача - ТОВ «Перехрестя Плюс» - адвокатом Бугай О.С. є такою, що не узгоджується з приписами чинного законодавства, не містить об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумніви у об`єктивності або неупередженості судді та можуть бути підставою для відводу у розумінні ст. ст. 35, 36 ГПК України.

Представник позивача - ТОВ «Перехрестя Плюс» - адвокат Бугай О.С. в порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , Правил адвокатської етики, положень ч. 1 ст. 43 ГПК України, подаючи завідомо безпідставну заяву про відвід судді Сіверіна В.І. від розгляду справи №922/1431/20, використала свої знання та професійну майстерність не для належного захисту та представництва прав та законних інтересів свого клієнта у суді, а з метою зловживання процесуальними правами, що полягає у недобросовісному використанні таких прав і спрямоване на свідоме перешкоджання відправленню судочинства законно визначеним складом суду, що свідчить про неналежне виконання адвокатом своїх обов`язків.

Представником позивача - ТОВ «Перехрестя Плюс» - адвокатом Бугай О.С. не надано доказів, які б вказували на наявність у судді Сіверіна В.І. упередженого ставлення до сторін у справі, заявлений відвід є зловживанням процесуальними правами, а доводи заявника про порушення його процесуальних прав та про необ`єктивність та упередженість колегії суддів є виключно припущеннями заявника, які не підтверджені жодними доказами.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року відмовлено у задоволенні вимоги представника Харківської міської ради - Березко О.І. про застосування заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами представником ТОВ «Перехрестя Плюс» - адвокатом Бугай О.С. та винесення судом окремої ухвали щодо неї.

Відмовляючи в задоволенні вимоги представника Харківської міської ради - Березко О.І. про застосування заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами представником ТОВ «Перехрестя Плюс» - адвокатом Бугай О.С. та винесення судом окремої ухвали щодо неї, колегія суддів виходила з такого.

За змістом ст. 246 ГПК України, суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

За приписами п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що запобігання неналежній поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення Європейського суду з прав людини у справі Мусієнко проти України, №26976/06 від 20.01.2011 року).

Колегією суддів враховано правові висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 07.08.2019 року у справі №910/11287/16, де, зокрема, вказано на те, що заява позивача про визнання дій зловживанням процесуальними правами не містить достатніх та обґрунтованих доводів та доказів того, що саме дії відповідача або його представників спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, які б могли бути розцінені як зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Згідно зі ст. 43 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу.

За матеріалами справи, правничу допомогу під час розгляду справи №922/1431/20 Товариству з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» надавали наступні представники: адвокат Атісков О.В., на підставі договору про надання правової допомоги від 02.01.2020 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 15.04.2011 року №791; адвокат Мица Ю.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1551 від 17.07.2018 року; адвокат Стовба О.В., ордер серії ХВ №000089 від 11.11.2020 року та адвокат Бугай О.С., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1974 від 18.01.2018 року, на підставі довіреності від 29.10.2019 року (т.1, а.с. 138-139, т.3, а.с.69-70, 200-203).

Колегією суддів враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2020 року у справі №234/16272/15-ц, де зокрема, вказано на те, що суд не врахував, що при розгляді справи про цивільно - правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено постанову суду б у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мале місце дії та чи вчинені вони цією особою. Постанова суду про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

У постанові постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц, окрім іншого, вказано на те, що обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників, а тому покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно - правової відповідальності.

В судовому засіданні не досліджувався договір застави від 01.02.2020 року №010220-З, укладений між ПрАТ «Концерн Авек та Ко» та ТОВ «Перехрестя Плюс» , яким обґрунтовано підстави для заявлення відводу судді, оскільки його оригінал представниками позивача ТОВ «Перехрестя Плюс» - адвокатом Бугай О.С. та адвокатами Атісковим О.В. та Стовбою О.В. не надавався.

Звернення 09.11.2020 року ТОВ «Перехрестя Плюс» до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на яке посилається представник позивача ТОВ «Перехрестя Плюс» - адвокат Бугай О.С. за роздруківкою з Єдиного державного реєстру судових рішень, не підтверджує участі Сіверіна В.І. у відкритому судовому слуханні, його конкретного процесуального статусу та існування відповідної цивільної справи; таких доказів не надано до матеріалів справи представниками позивача -ТОВ «Перехрестя Плюс» адвокатами Бугай О.С., Атісковим О.В. та Стовбою О.В.

Із роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень: копії ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.10.2020 року у справі №638/14278/20 (номер провадження: №2/638/4886/20) (т.3, а.с.253-254), слідує, що позивач - ПрАТ «Концерн Авек та Ко» , від імені якого діє адвокат Атісков О.В., 19.10.2020 року вже звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовної заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти на відшкодування заподіяної внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13.10.2020 року о 15 год. 10 хв. за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, 13, за участі автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та автомобіля TOYOTA COROLLA, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ПрАТ «Концерн Авек та Ко» , матеріальної шкоди в розмірі 76 122,90 грн. на користь ПрАТ «Концерн Авек та Ко» , яку просив повернути без розгляду, про що ним було подано відповідну заяву від 22.10.2020 року, на підставі якої Дзержинським районним судом м. Харкова позовну заяву ПрАТ «Концерн Авек та Ко» до ОСОБА_2 про стягнення коштів було повернуто позивачу.

Тобто, позивачу - ТОВ «Перехрестя Плюс» та представнику ПрАТ «Концерн Авек та Ко» - адвокату Атіскову О.В., який представляє інтереси позивача - ТОВ «Перехрестя Плюс» у розгляді справи №922/1431/20 було достеменно відомо про те, що дорожньо - транспортна пригода мала місце 13.10.2020 року на той час коли в провадженні Східного апеляційного господарського суду вже знаходилась апеляційна скарга особи, уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради - Столбового М.І. (вх. №2655Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі №922/1431/20 та 12.10.2020 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вже було сформовано колегію суддів у цій справі, до складу якої входить суддя Сіверін В.І., якому заявлено відвід.

Втім, заяву про відвід судді подано представником позивача - адвокатом Бугай О.С. лише 11.11.2020 року, після перебігу десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 року про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, тобто, з пропуском встановленого ст. 38 ГПК України строку для його подання.

Колегією суддів враховано правові висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 11.05.2018 року у справі №905/2065/16, де вказано на те, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена стосовно певного суб`єкта лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено вчинене ним правопорушення.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, втім, якщо певна поведінка дозволена процесуальним законом, то підстави розцінювати її як зловживання правом мають бути доведені та підтвердженні відповідними фактами та доказами.

Така поведінка представників позивача, а саме: заявлення завідомо безпідставного відводу, вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, в тому числі подання завідомо безпідставного клопотання про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, містить ознаки зловживання процесуальними правами, що, разом з тим, має бути доведено відповідними фактами та доказами, зокрема, обставинами, встановленими судовим рішенням, в тому числі і рішенням у цивільній справі, на яку посилається позивач, чи у іншій справі, а таких доказів на даний час матеріали справи не містять.

За таких обставин, в задоволенні вимоги представника Харківської міської ради - Березко О.І. про застосування заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами представником ТОВ «Перехрестя Плюс» адвокатом Бугай О.С. щодо винесення судом окремої ухвали, слід відмовити.

Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 року та від 18.11.2020 року виправлено описки: в абзаці 9 на сторінці 10 мотивувальної частини, в абзаці 3 на сторінці 9 мотивувальної частини та в абзаці 9 на сторінці 5 мотивувальної частини ухвали Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року щодо розгляду заяви про відвід судді та вірно зазначено: у абзаці 9 на сторінці 10 мотивувальної частини після слів: «у справі №638/14278/20» - « (номер провадження: №2/638/4886/20)» ; у абзаці 3 на сторінці 9 мотивувальної частини замість: "29.10.2020 року" - « 23.10.2020 року» ; у абзаці 9 на сторінці 5 мотивувальної частини після слів: «адвокат» - «Атісков О.В.» .

В судовому засіданні 12.11.2020 року представники Харківської міської ради та Комунального підприємства «Міський торговий ринок» підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах та просили їх задовольнити.

Представники позивача проти задоволення апеляційних скарг Харківської міської ради та Комунального підприємства «Міський торговий ринок» заперечували, просили рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі № 922/1431/20 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області апеляційні скарги Харківської міської ради та Комунального підприємства «Міський торговий ринок» підтримав, зазначивши при цьому, що рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі № 922/1431/20 ухвалено з неповним з`ясуванням всіх обставин справи; при ухваленні місцевим господарським судом оскаржуваного рішення в частині скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0076, 6310137500:02:043:0079, 6310137500:02:043:0078, 6310137500:02:043:0077 судом не встановлено в чому саме полягала незаконність такої державної реєстрації відповідно до приписів ст. 79-1 ЗК України, згідно якої земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянта 1, апелянта 2, позивача та 1-ї третьої особи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила таке.

ТОВ "Перехрестя Плюс" набуло у власність нежитлові будівлі літ. «Д-2» площею 668,6 кв. м., літ. В-1 площею 119,7 кв. м., літ. Б-2 площею 376,7 кв. м., літ. А-4 площею 10288,0 кв. м., літ. 3-1 площею 4399,3 кв. м., літ. К-1 площею 1544,3 кв. м., літ. Л-1 площею 386,7 кв. м., літ. Р-1 площею 75,8 кв. м., по просп. П`ятидесятиріччя СРСР 182 на підставі договорів купівлі-продажу від 25.05.2007 укладених з ПрАТ "Концерн АВЕК" та Ко» .

Нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6310137500:02:043:0048.

Спірна земельна ділянка належала до земель територіальної громади м. Харкова (землі житлової та громадської забудови) з цільовим призначенням для будівництва торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом. Земельна ділянка площею 4.6890 га кадастровий номер 6310137500:02:043:0048 знаходилась в користуванні ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" згідно з договором оренди землі від 23.03.2006 року за реєстраційним №640667100020, укладеним між ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" та Харківською міською радою.

У зазначених договорах купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна відсутні відомості щодо земельної ділянки, на якій розташовані відповідні нежитлові будівлі та не визначено що право користування земельною ділянкою переходить до набувача будівель та споруд.

Угодою від 14.06.2016 року про розірвання договору оренди землі від 23.03.2006 року реєстраційний номер 640667100020, укладеною між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн Авек та Ко" розірвано договір оренди землі та повернуто (земельну ділянку кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) до земель запасу міста. Реєстрацію угоди про розірвання здійснено 06.09.2016 року.

Рішенням 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.02.2015 року № 1848/15 "Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів" (підпункт 3.5. пункту 3 додатка 1 до рішення) ТОВ "Перехрестя Плюс" надано в оренду земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова площею 4,6890 га за рахунок земель житлової та громадської забудови земельну ділянку кадастровий номер 6310137500:02:043:0048 для будівництва торговельно-сервісного комплексу з реконструкцією існуючих будівель по просп. П`ятдесятиріччя СРСР, 182.

Зазначеним рішенням зобов`язано осіб зазначених у додатках до рішення у встановленому порядку оформити речові права на земельні ділянки.

В подальшому, пунктом 2 Додатку до рішення 12 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" № 605/17 від 19.04.2017 року змінено п п. 3.5 п. З Додатку 1 до рішення 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1848/15 від 25.02.2015 року, викладено його в новій редакції, а саме, надано ТОВ "Перехрестя Плюс" в оренду земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова площею 4,6890 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва торговельно-сервісного комплексу з реконструкцією існуючих будівель по проспекту П`ятдесятиріччя СРСР, 182 строком до 01.05.2021 року.

09.06.2017 року Департамент земельних відносин Харківської міської ради повідомив ТОВ "Перехрестя Плюс", що для оформлення права користування земельною ділянкою необхідно надати такі документи:

Оригінал рішення Харківської міської ради про поновлення права користування земельної ділянки; Оригінал витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; Розрахунок орендної плати, погоджений належним чином з боку заявника та зареєстрований в відділі економічного регулювання земельних відносин та ринку землі; Кольорові фото об`єкту оренди; копію паспорту та ідентифікаційного коду керівника.

Рішенням Харківської міської ради від 21.02.2018 року № 985/18 надано ТОВ "Перехрестя Плюс" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки площею 4,6890 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва торговельного центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом по просп. Льва Ландау (колишній просп.. П`ятдесятиріччя СРСР), 182; будівництво об`єкту виконати за рахунок часткової реконструкції та знесення нежитлових будівель літ. "А-4", літ. "К-1", літ. "Л-1", літ. "И-1", літ. "Р-1", літ. "З-1", літ. "Б-2", літ. "Д-2", літ. "В-1", літ. "Г-3" по просп. Льва Ландау, 182, які належать ТОВ "Перехрестя плюс" на праві приватної власності.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що представником ТОВ "Перехрестя плюс" було отримано у департаменті земельних відносин Харківської міської ради примірники договору оренди земельної ділянки для підписання з боку орендаря. На підтвердження отримання від відповідача договорів позивач надав копію листа Начальника відділу оформлення землі та нерухомості З.М. Стрельцова від 15.11.2018 року, водночас такий висновок суду не підтверджується матеріалами справи. (лист від 13.11.2019 року № 8506/0/225-19).

28.08.2019 року ТОВ «Перехрестя Плюс» звернулося до Харківської міської ради листом №2808 з проектом договору землі (об`єкт оренди земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048 загальною площею 4,6890 га), підписаним орендарем ТОВ "Перехрестя Плюс" в особі директора Моденова А.С. до якого до додане рішення 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 1848/15 від 25.02.2015 року "Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів"; рішення 12 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.04.2017 року № 605/17 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань"; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо ТОВ "Перехрестя Плюс"; статут ТОВ "Перехрестя Плюс" (нова редакція); витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048 (номер витягу: НВ 6306534782018 від 26.09.2018 року); дві кольорові фотографії земельної ділянки; розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності;

Зазначену заяву з додатками та підписаним проектом договору оренди землі Харківською міською радою отримано 30.08.2019 року.

17.04.2019 року рішенням Харківської міської ради № 1554/19 затверджено Положення про оренду землі в м. Харкові, яке визначає єдині умови оформлення правочинів про встановлення речових прав осіб на земельні ділянки комунальної власності територіальної громади м. Харкова та регламентує порядок укладання, зміни, поновлення, припинення, розірвання договорів оренди землі та інших похідних речових прав на землю. Додатком 1 до Положення визначена форма (типова) договору оренди землі.

Зазначеним рішенням Харківської міської ради (п. 4.1. 4.3.) доручено виконавчим органам Харківської міської ради: проаналізувати стан виконання рішень міської ради про надання земельних ділянок комунальної власності територіальної громади м. Харкова у користування; надати постійно діючій комісії з питань землекористування Харківської міської ради матеріали, на основі яких було розроблено рішення міської ради про надання земельних ділянок комунальної власності територіальної громади м. Харкова у користування, які не було виконано, з метою розгляду питання щодо наявності правових підстав для скасування таких рішень; з урахуванням висновків постійно діючій комісії з питань землекористування Харківської міської ради підготувати проекти рішень про скасування невиконаних рішень про надання земельних ділянок в оренду для розгляду на сесії міської ради.

Відповідно до п. 7.2. Положення, невиконані рішення Харківської міської ради про надання в оренду земельних ділянок, прийняті до введення в дію цього Положення, підлягають виконанню шляхом укладення договорів оренди землі за типовою формою (що додається) протягом 4 місяців із моменту набрання чинності вказаним Положенням. У разі не укладення договорів оренди землі у строк, вказаний у п. 7.2 Положення, відповідні рішення міської ради підлягають скасуванню.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради ТОВ "Перехрестя Плюс" надана відповідь листом від 30.09.2019 року №7294/0/225-19, в якому повідомлено, що: відповідно до п. 7.2. Положення невиконані рішення Харківської міської ради про надання в оренду земельних ділянок, поновлення договорів, прийняті до введення в дію цього Положення, підлягають виконанню шляхом укладення договорів оренди землі за типовою формою (що додається) протягом 4 місяців із моменту набрання чинності вказаним Положенням. Питання щодо оформлення договору оренди землі площею 4,6890 га по просп. Льва Ландау, 182 вивчається на предмет відповідності чинному законодавству.

Місцевий господарський суд вказав на те, що , що правовідносини між ТОВ "Перехрестя Плюс" та Харківською міською радою виникли під час дії Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 року № 960/12 та разом з тим залишив поза увагою, що 23.09.2015 року рішенням Харківської міської ради "Про визнання рішень Харківської міської ради такими, що втратили чинність" № 1984/15 дію рішення № 960/12 "Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" скасовано в частині, що суперечить чинному законодавству.

20.12.2017 року рішенням Харківської міської ради "Про визнання рішень Харківської міської ради такими, що втратили чинність" № 858/17 визнано таким, що втратило чинність рішення Харківської міської ради від 19.12.2012 року № 960/12 "Про Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові".

Тобто, на час звернення ТОВ "Перехрестя плюс" до Харківської міської ради з проектом договору оренди землі умови оформлення правочинів про встановлення речових прав осіб на земельні ділянки комунальної власності територіальної громади м. Харкова та регламентація порядку укладання договорів оренди землі визначалась Положенням про оренду землі в м. Харкові, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 року № 1554/19.

Відповідно до Положення про оренду землі в м. Харкові (п. 2.1) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Харкова, подає на ім`я міського голови, зокрема, Акт обстеження земельної ділянки, складений уповноваженим виконавчим органом Харківської міської ради (оригінал).

Відповідно до приписів Положення акт обстеження земельної ділянки є обов`язковим документом, необхідним для вирішення питання щодо укладення договору оренди землі та надання земельної ділянки в оренду.

Згідно п.п. 3.2.2, 3.2.1. Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (до рішення 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 року № 7/15 "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання" в редакції рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 року № 1454/19), Департамент має право обстежувати земельні ділянки комунальної форми власності міста Харкова з метою здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, при оформленні угод щодо оренди землі, за вмотивованими запитами виконавчих органів Харківської міської ради та в інших випадках відповідно до покладених на Департамент повноважень.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради звернувся до Департаменту територіального контролю Харківської міської ради з клопотанням про проведення обстеження земельної ділянки з метою вирішення питання щодо можливості укладення договору оренди землі.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 03.10.2019 року №1558/19, складеного працівниками Департаменту територіального контролю, встановлено, що земельна ділянка площею 4,6890 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) по просп. Льва Ландау, 182 частково огороджена використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-4", літ. "К-1", літ. "Л-1", літ. "И-1", літ. "Р-1", літ. "3-1", літ. "Б-2", літ. "Д-2", літ. "В-1", літ. "Г-"» , автостоянки та металевих споруд. Також на земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля/споруда, інформація про наявність зареєстрованого права власності або відомості щодо готовності об`єкту до експлуатації відсутні. Конфігурація нежитлових будівель літ. "И-1" та літ. "Б-2", розташованих на земельній ділянці, не відповідає технічному паспорту від 14.10.2014№ 4094/47756263101 та від 14.10.2014 року № 4094/47631263101, виготовлених КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" внаслідок влаштування прибудови. Використовуються додаткові земельні ділянки внаслідок огородження та влаштування навісу. Також на земельній ділянці знаходяться металеві будівлі/споруди (інформація про наявність зареєстрованого права власності або відомості щодо готовності об`єктів до експлуатації відсутні).

Відповідно до Положення про постійно діючу комісію з питань землекористування Харківської міської ради, затвердженого розпорядженням Харківського міського голови від 24.06.2019 року № 89, Комісія з питань землекористування приймає рішення про наявність правових підстав для розробки проекту рішення міської ради щодо скасування невиконаних рішень про надання земельних ділянок в оренду для розгляду на сесії Харківської міської ради.

Комісією з питань землекористування 09.10.2019 року прийнято рішення: рекомендувати скасувати рішення Харківської міської ради "Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів" від 25.02.2015 року № 1848/15 в частині надання ТОВ "Перехрестя плюс" в оренду земельної ділянки площею 4.6890 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва торговельно-сервісного комплексу з реконструкцією існуючих будівель по просп. Льва Ландау, 182.

Встановлені порушення вимог містобудівного законодавства, в частині наявності самовільно збудованих об`єктів влаштування тимчасових споруд та земельного законодавства - зайняття додаткової земельної ділянки внаслідок огородження та влаштування навісу, з урахуванням того, що спірна земельна ділянка, лише частково використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-4", літ. "К-1", літ. "Л-1", літ. "И-1", літ. "Р-1", літ. "3-1", літ. "Б-2", літ. "Д-2", літ. "В-1", літ. "Г-3" свідчать про неможливість укладення договору оренди землі на умовах визначених рішенням Харківської міської ради від 25.02.2015 року № 1848/15 та проектом договору оренди землі щодо земельної ділянки площею 4,6890 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048).

За наведених фактичних обставин на засіданні 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019 року прийнято рішення за № 1757/19 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань", яким скасовано рішення Харківської міської ради "Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів" від 25.02.2015 року № 1848/15 в частині надання ТОВ "Перехрестя плюс" в оренду земельної ділянки площею 4.6890 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва торговельно-сервісного комплексу з реконструкцією існуючих будівель по просп. Льва Ландау, 182.

В подальшому, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок в межах земельної ділянки площею 4.6890 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) сформовані нові земельні ділянки.

Рішенням 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 16.10.2019 року № 1752/19 (далі за текстом рішення № 1752/19) територіальній громаді міста Харкова надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) площею 4,6890 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва торговельно сервісного комплексу з реконструкцією існуючих будівель по просп. Льва Ландау, 182 (колишній проспект П`ятдесятиріччя СРСР). Фінансування робіт із землеустрою (технічні документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок по просп. Льва Ландау, 182 (колишній проспект П`ятдесятиріччя СРСР), забезпечити за рахунок коштів КП «Міський торговий ринок» за його згодою, згідно з укладеними договорами із розробником документації землеустрою".

Рішенням 31 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 27.11.2019 року № 1830/19 (далі - рішення № 1830/19) погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) площею 4,6890 га із земель територіальної громади м. Харкова на земельні ділянки: ділянка 1 - 2,3029 га, ділянка 2 - площею 2,3244 га, ділянка 3 - площею 0,0143 га, ділянка 4 - площею 0,0474 га для будівництва торговельно-сервісного комплексу з реконструкцією існуючих будівель по просп. Льва Ландау, 182 (колишній проспект П`ятидесятиріччя СРСР) » (п.п. 2.1. п. 2 Додатка 4 рішення № 1830/19).

В подальшому рішенням 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 року № 1896/19 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для будівництва торговельно-сервісного комплексу з реконструкцією існуючих будівель по просп. Льва Ландау, 182 (колишній проспект П`ятдесятиріччя СРСР).

Змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310137500:02:043:0079) на "для будівництва та обслуговування об`єкту торговельного призначення". Надано КП "Міський торговий ринок" в постійне користування земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови (кадастровий номер 6310137500:02:043:0079) площею 2,3029 га для будівництва та обслуговування об`єкту торговельного призначення по просп. Льва Ландау, 182.

В результаті поділу земельної ділянки площею 4,6890 га. (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) по просп. Льва Ландау, 182 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, виконаної на замовлення територіальної громади міста в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048 утворено нові земельні ділянки: земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:02:043:0076 загальною площею 0,0143 та; земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:02:043:0079 загальною площею 2,3029 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:02:043:0078 загальною площею 0,0474 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:02:043:0077 загальною площею 2,3244 га.

Нежитлові будівлі: літ. «Д-2» площею 668,6 кв. м., літ. В-1 площею 119,7 кв. м, літ. Б-2 площею 376,7 кв. м., літ. А-4 площею 10288,0 кв. м., літ. 3-1 площею 4399,3 кв. м, літ. К-1 площею 1544,3 кв. м., літ. Л-1 площею 386,7 кв. м., літ. Р-1 площею 75,8 кв. м., які належать на праві власності ТОВ "Перехрестя Плюс" розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6310137500:02:043:0077 загальною площею 2,3244 га та на земельній ділянці 6310137500:02:043:0078 загальною площею 0,0474 га.

Земельні ділянки за кадастровими номерами 6310137500:02:043:0077; 6310137500:02:043:0078, на яких розташовані будівлі та споруди ТОВ "Перехрестя Плюс" належать до комунальної власності, в користування третім особам не передані.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Харківської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати п. 2 додатку до рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019 року № 1757/19 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань"; визнати незаконним та скасувати п. п. 9.1 п. 9 додатка № 1 рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019 року № 1752/19 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань"; визнати незаконним та скасувати п. п. 2.1 п. 2 додатку № 4 рішення 31 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.11.2019 року № 1830/19 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів"; визнати незаконним та скасувати п. п. 7.1, 7.2, 7.3, 7.4 п. 7 додатка № 1 до рішення 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 року № 1896/19 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова"; скасувати реєстрацію усіх речових прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на новостворені земельні ділянки з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0076, 6310137500:02:043:0079, 6310137500:02:043:0078, 6310137500:02:043:0077, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048, площею 4,6890 га; скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0076,6310137500:02:043:0079, 6310137500:02:043:0078, 6310137500:02:043:0077, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048, площею 4,6890 га в Державному земельному кадастрі; поновити запис в Поземельній книзі шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку 6310137500:02:043:0048, площею 4,6890 га.

07.09.2020 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Частиною 8 ст. 93 ЗК України передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Передача в оренду земельної ділянки комунальної власності здійснюється на підставі рішення уповноваженого органу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Сторони укладають договір оренди, в якому сторонами погоджується конкретна земельна ділянка та інші умови договору. З цього моменту виникають договірні правовідносини.

Таким чином, укладення договору для настання факту виконання рішення про надання в оренду земельної ділянки є обов`язковими.

Господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішення 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.02.2015 року №1848/15 в частині п. 3.5. додатка 1 до зазначеного рішення є ненормативним актом, одноразового застосування, яке, вичерпало свою дію фактом його виконання, оскільки ТОВ «Перехрестя Плюс» отримано та погоджено розрахунок орендної плати за земельну ділянку, отримано витяг із ДЗК, виготовлено необхідні фото місцевості, направлено на підпис орендодавця проект договору оренди з всіма необхідними для укладення договору документами, в зв`язку з чим, Харківська міська рада не мала права скасовувати зазначене рішення не відповідає положенням законодавства.

Усі зазначені вище дії позивача можна вважати лише підготовчими, «переддоговірні» дії для укладання договору, а не дії, які призвели до виконання рішення №1848/15, а тому внаслідок зазначених дій рішення не могло вичерпати свою дію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, тобто, з моменту його підписання.

Отже, рішення Харківської міської ради про надання в оренду земельної ділянки вважається виконаним після укладення договору оренди землі.

За приписами ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Встановлене за результатом обстеження земельної ділянки фактичне використання земельної ділянки ТОВ «Перехрестя Плюс» свідчить про те, що на час вирішення питання щодо укладення договору, останнє використовувало таку земельну ділянку з порушенням умов використання визначених рішенням Харківської міської ради про надання її в оренду.

Положеннями ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

А тому, враховуючи відсутність згоди щодо укладення договору оренди землі земельної ділянки площею 4,6890 га. (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) по просп. Льва Ландау, 182 на черговій сесії Харківської міської ради було розглянуто питання про скасування рішення про надання в оренду земельної ділянки.

Протягом всього часу з моменту прийняття Харківською міською радою рішення про надання в оренду земельної ділянки ТОВ «Перехрестя Плюс» не оскаржувалось бездіяльність чи зволікання з боку Харківської міської ради з питання укладення договору.

Лише у листопаді 2019 року ТОВ «Перехрестя плюс» звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, про визнання договору оренди землі земельної ділянки площею 4,6890 га. (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) по просп. Льва Ландау, 182 укладеним між Харківською міською радою (як орендодавцем) та ТОВ "Перехрестя Плюс" (як орендарем). Договір оренди землі в наданій позивачем редакції на підставі ради «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів» від 25.02.2015 року № 1848/15, тобто, вже після його скасування.

З урахуванням того що, з часу прийняття Харківською рішення міською радою про надання в оренду земельної ділянки і до моменту звернення ТОВ «Перехрестя Плюс» до Харківської міської ради з проектом договору оренди землі минуло чотири роки, а фактичне використання земельної ділянки на момент укладення договору не відповідало рішенню Харківської міської ради про надання в оренду такої ділянки, Харківська міська рада не мала можливості укласти договір оренди землі з ТОВ «Перехрестя Плюс» на умовах визначених рішенням ради «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів» від 25.02.2015 року № 1848/15.

Колегія суддів, розглядаючи питання щодо законності скасування Харківською міською радою власного рішення, яке є актом індивідуальної дії, враховує рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, де, зокрема, зазначено на необхідність додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.

Так, у пункті 71 рішення в справі «Рисовський проти України» , Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування» , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

З огляду на викладене, принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, в тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло з власності держави в незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави в право на мирне володіння майном. Додержання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності» , при тому, що не має чіткого, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини» . Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі обставин і фактів, безпосередньо встановлених.

Відповідно до ст. 120 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення права власності на будівлі у ТОВ «Перехрестя Плюс» ) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 08.05.2012 року у справі №4/181-10, де зазначено, що ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України регулюють перехід речового права на землю у разі переходу права власності на розташоване на ній нерухоме майно від одного власника до іншого, а не передбачають автоматичного набуття новим власником майна права власності на землі комунальної власності.

Статтею 377 ЦК України (в редакції чинній на час набуття права власності ТОВ «Перехрестя Плюс» на нежитлові будівлі) було у нормовано, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

У договорах купівлі-продажу, за якими товариство придбало нежитлові будівлі, не зазначено відомостей щодо земельної ділянки (земельних ділянок).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 134 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті; відповідно до частини 2 зазначеної статті не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Зазначеними нормами законодавства передбачено, що у разі розташування на земельних ділянках державної чи комунальної власності об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб, законом охороняються і права зазначених осіб на відповідні земельні ділянки, на яких розташовано такі об`єкти, при цьому такі земельні ділянки або права на них в силу ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Отже, виходячи з приписів ст. 377 ЦК України ТОВ "Перехрестя Плюс", набувши право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Харків,

просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, 148 набуло право користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розташовані, а також на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування таких об`єктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За приписами ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з рішенням 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 1848/15 від 25.02.2015 року «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів» ТОВ «Перехрестя Плюс» надано в оренду земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) за рахунок земель житлової та громадської забудови поза конкурсом площею 4,6890 га що перевищує площу належного йому на праві власності нерухомого майна (площа під будівлями відповідно до витягу з державного земельного кадастру, які належать на праві власності ТОВ "Перехрестя Плюс" складає 1, 1708га).

Крім того, рішення 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 1848/15 від 25.02.2015 року «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів» не містить чіткого визначення, яка саме частина такої земельної ділянки (площа, установлені межі) призначалася та була необхідна саме для розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна - будівель «Д-2» площею 668,6 кв. м., літ. В-1 площею 119,7 кв. м., літ. Б-2 площею 376,7 кв. м., літ. А-4 площею 10288,0 кв. м., літ. 3-1 площею 4399,3 кв. м., літ. К-1 площею 1544,3 кв. м., літ. Л-1 площею 386,7 кв. м., літ. Р-1 площею 75,8 кв.м., що належать товариству.

Можливість отримання земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів передбачена чинним земельним законодавством з метою розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна, які вже перебувають у власності особи, яка звертається до органу місцевого самоврядування з проханням надати їй земельну ділянку в оренду.

Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

У цьому випадку, рішення для будівництва торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом не відповідає меті, яка може бути виключенням щодо проведення земельних торгів відповідно до частини 2 ст. 134 ЗК України.

За встановлених обставин справи слідує, що передача в оренду спірної земельної ділянки відбулась із порушенням вимог земельного законодавства, а саме вимог ст. ст. 120, 124, 134, 135 ЗК України,

Захист інтересів територіальної громади міста щодо раціонального використання землі має здійснювати міська рада.

Приписами частини 1, 2 ст. 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пунктів «б» , «ґ» ст. 5 ЗК України земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.

Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (п. 6 ч. першої ст. 3 ЦК України).

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі №688/2908/16-ц (14-28 цс 20), де зазначено, що договір оренди землі укладений без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, відповідно до частин першої, другої ст.228 ЦК України є нікчемним; законодавець, запроваджуючи регулювання щодо надання землі у користування, не міг мати на меті стимулювання зловживань, посилення соціальної нерівності і спрямованість на неправовий та непрозорий перерозподіл основного національного багатства - землі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми мирного володіння майном: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі « "East/West Alliance Limited" проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що у зв`язку зі скасуванням підпункту 3.5. пункту 3 додатка 1 до рішення 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.02.2015 року № 1848/15 «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів» на підставі п. 2 додатку до рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019року за № 1757/19 «Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань» ТОВ "Перехрестя Плюс" позбавлено права оренди на частину земельної ділянки, на якій розмішені об`єкти нерухомого майна, та частину ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, яке було раніше надано ТОВ "Перехрестя Плюс" підпунктом 3.5. пункту 3 додатка 1 до рішення 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.02.2015 року № 1848/15 «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів» .

Нежитлові будівлі: літ. «Д-2» площею 668,6 кв. м., літ. В-1 площею 119,7 кв. м, літ. Б-2 площею 376,7 кв. м., літ. А-4 площею 10288,0 кв. м., літ. 3-1 площею 4399,3 кв. м, літ. К-1 площею 1544,3 кв. м., літ. Л-1 площею 386,7 кв. м., літ. Р-1 площею 75,8 кв. м., розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6310137500:02:043:0077 та на земельній ділянці 6310137500:02:043:0078, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 6310137500:02:043:0048.

Станом на час розгляду справи земельні ділянки (кадастрові номери: 6310137500:02:043:0077; 6310137500:02:043:0078), на яких розташовані будівлі та споруді ТОВ «Перехрестя Плюс» Харківською міською радою у власність або в користування третім особам не передані.

Таким чином, в зв`язку з прийняттям Харківською міською радою рішення про скасування підпункту 3.5. пункту 3 додатка 1 до рішення 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.02.2015 року № 1848/15 «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів» (п. 2 додатку до рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019 року за № 1757/19 «Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань» ) та в зв`язку з поділом земельної ділянки ТОВ «Перехрестя Плюс» не позбавлене права на земельну ділянку необхідну для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та споруд.

Факт наявності на земельній ділянці нежитлових будівель позивача загальною площею 19945,90 кв. м. ( під забудовою 1,708 кв. м. відповідно до витягів ДЗК), що під забудовою становить 25% площі земельної ділянки не надає права на отримання земельної ділянки площею більше 4 га.

Отже, скасування рішення Харківською міською радою та поділ земельної ділянки переслідувало належну мету та не створює надмірного тягаря для ТОВ «Перехрестя Плюс» .

Крім того, на земельній ділянці, переданій в постійне користування КП «Міський торговий ринок» не розміщено жодне нерухоме майно ТОВ «Перехрестя Плюс» , а тому скасування рішення про надання в постійне користування земельної ділянки та скасування права власності, створить надмірний тягар для КП «Міський торговий ринок» .

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. При цьому обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення договору оренди землі по просп. Льва Ландау, 182, як не надано і будь-яких підтверджуючих документів щодо бездіяльності посадових осіб Харківської міської ради при оформлені відповідних правовідносин, а саме: рішення суду, яким встановлено факт такої бездіяльності, докази накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб Харківської міської ради, що здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо.

ТОВ «Перехрестя Плюс» було обізнане з тим, що площа нежитлових будівель значно менша за площу земельної ділянки та з тим, що саме допустило порушення містобудівного та земельного законодавства - зокрема щодо самочинної забудови та розміщення тимчасових споруд на земельній ділянці, що є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до типової форми договору оренди землі, затвердженої Положенням. Крім того ТОВ «Перехрестя Плюс» звернулося до Харківської міської ради з проектом договору лише в 2019 році, в той час як рішення про надання в оренду земельної ділянки було прийняте ще в 2015 році.

Статтею 26 Закону України «Про землеустрій» визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути зокрема, органи місцевого самоврядування.

Згідно ч. 3 ст. 140 Конституції України органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Уповноваженим органом представляти права та законні інтереси первинного суб`єкта місцевого самоврядування - територіальної громади міста Харкова є Харківська міська рада.

А тому, Харківська міська рада як власник земельної ділянки мала право здійснювати поділ земельної ділянки площею 4,6890 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) по просп. Льва Ландау, 182.

У частині 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені у ст. 20 ГПК України. Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій (пункт 10).

Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене суб`єктивне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Оскільки наслідки ухвалення Харківською міською радою рішення від 16.10.2019 року №1757/19 «Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань", зокрема, п. 2 додатку до рішення, призвели до зміни та припинення цивільних правовідносин, мають характер пов`язаний з реалізацією майнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) такого рішення є способом захисту саме цивільних прав та інтересів позивача.

Разом з тим, відповідно до ст. 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» (вх. № 13277 від 12.06.2020 року) про зміну предмета позову задоволено, та продовжено розгляд позовних вимог у даній справі з її урахуванням.

Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач мав право змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач, при цьому, не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.»

Втім, позивачем збільшено розмір позовних вимог (додано 3 вимоги немайнового характеру) та додано обґрунтування цих додаткових вимог (зокрема щодо визнання незаконною державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі).

Відтак, у даному випадку, позивачем були заявлені додаткові позовні вимоги (змінено предмет позову), що мали окремі підстави.

А отже, заявою про уточнення позовних вимог фактично змінено і предмет і підстави позову

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 - статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року)

Таким чином, доводи викладені в апеляційних скаргах знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим апеляційні скарги слід задовольнити.

Отже, місцевий господарський суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити повністю, поклавши судові витрати, відповідно до 129 ГПК України, на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.2 ст. 275, п. 1, 2 ч. 1 статті 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу особи, уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради - Столбового М.І. (вх. №2655Х/1-18) та апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський торговий ринок» (вх. №2698Х/1-18) задовольнити .

Рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2020 року у справі №922/1431/20 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» , м. Харків (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 70, код ЄДРПОУ 34755139) на користь Харківської міської ради, м. Харків (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) 22 071,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» , м. Харків (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 70, код ЄДРПОУ 34755139) на користь Комунального підприємства «Міський торговий ринок» , м. Харків (61003, м. Харків, пров. Соборний, 1, код ЄДРПОУ 41327291) 22 071,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18.11.2020 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя Р.А. Гетьман


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	12.11.2020
Оприлюднено	18.11.2020
Номер документу	92917173
Судочинство	Господарське

Терещенко Оксана Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.11.2020 по справі 922/1431/20СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —922/1431/20

Постанова
від 12.11.2020 по справі 922/1431/20
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД