Повістка

від 16.11.2020 по справі 908/1619/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/99/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

16.11.2020 Справа № 908/1619/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Петриченко А.Є.

розглянувши заяву Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1619/20

за позовом Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» , (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 14; фактична (поштова) адреса: 04119, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, буд. 40)

до відповідача Приватного підприємства «СІАТА» , (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14), представник адвокат Дерев`янко Ірина Олександрівна, (69001, м. Запоріжжя, вул. Л.Жаботінського, буд. 10а/2)

про стягнення 500000,00 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства «СІАТА» , (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14), представник адвокат Дерев`янко Ірина Олександрівна, (69001, м. Запоріжжя, вул. Л.Жаботінського, буд. 10а/2)

до відповідача за зустрічним позовом Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» , (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 14; фактична (поштова) адреса: 04119, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, буд. 40)

про стягнення 901273,58 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

від ДП «Адміністрація річкових портів»- не з`явився;

від ПП «СІАТА» - не з`явився.

УСТАНОВИВ

Рішенням від 27.10.2020 первісний позов Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» до Приватного підприємства «СІАТА» задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства «СІАТА» на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» 500000 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів та 7500 грн. 00 коп. судового збору. В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «СІАТА» до Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про 901273,58 грн. заборгованості відмовлено.

05.11.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла заява Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» №01/05-896 від 02.11.2020 (вх. № 21693/08-08/20 від 05.11.2020) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1619/20 в частин розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.11.2020 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1619/20 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.11.2020 прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1619/20 до розгляду, судове засідання призначено на 16.11.2020.

В судове засідання 16.11.2020 представники сторін не з`явилися.

16.11.2020 на адресу господарського суду Запорізької області від передставника позивача за первісним позовом надійшла заява про розгляд заяви без участі уповноваженого представника ДП «Адміністрація річкових портів» .

Подана заява судом задоволена.

Відповідач за первісним позовом належним чином повідомлений ухвалою суду від 06.11.2020, яка 09.11.2020 отримана уповноваженою особою Приватного підприємства «СІАТА» , про що свідчить розписка в отриманні процесуального документу.

12.11.2020 від Приватного підприємства «СІАТА» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній зазначив, що визначена в акті виконаних робіт сума витрат на правничу допомогу є явно завищеною у зв`язку з нескладністю справи та підлягає зменшенню вдвічі.

У відповідності до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, суд вирішив розглянути заяву в судовому засідання 16.11.2020 без участі представників сторін.

Суд, дослідивши заяву Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1619/20, суд вважає за можливе задовольнити її, у зв`язку з наступним.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем за первісним позовом дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: - позивачем здійснено звернення до суду із заявою про розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів; - докази понесення витрат пов`язаних із розглядом справи позивачем подані в межах строку, тобто, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 24 500, 00 грн., позивачем за первісним позовом додано до матеріалів справи: копію договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 06.01.2019, Додаткову угоду до даного договору від 20.02.2020, Додаткову угоду №3 до даного договору від 15.09.2020, акт прийому - передачі наданих послуг (окремого обсягу) від 21.09.2020 на суму 4900,00 грн., акт прийому - передачі наданих послуг (окремого обсягу) від 05.10.2020 на суму 9800,00 грн., акт прийому - передачі наданих послуг (окремого обсягу) від 30.10.2020 на суму 9800,00 грн., платіжні доручення №3246 від 30.10.2020 на суму 4900грн., №3248 від 30.10.2020 на суму 4900грн., №3106 від 07.10.2020 на суму 11300грн., №3045 від 25.09.2020 на суму 4900грн., що підтверджує понесення (оплату) позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Також, в матеріалах справи міститься Ордер на надання правової допомоги Серія КС №239578 від 16.09.2020.

Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Актах прийому - передачі наданих послуг (окремого обсягу) від 21.09.2020, від 05.10.2020, від 30.10.2020, в кожному з яких в графі послуга визначено - забезпечення представництва підприємства у справі № 908/1619/20 господарського суду Запорізької області ( п. 6.5.3 Договору) .

Так, пунктом п. 6.5.3 Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 06.01.2019 в редакції додаткової угоди №3 від 15.09.2020 сторони узгодили, що за участь адвоката у судових засідання у справі №908/1619/20 господарського суду Запорізької області в суді першої та апеляційної інстанції - 4900 грн. за кожне судове засідання, при цьому положення пунктів 6.3.3, 6.3.2, 6.4, 6.5.1, 6.6.2 до разрахунку розміру гонорару в межах вказаної справи не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Сербулов О.В. був присутній у судових засіданнях 17.09.2020, 22.09.2020, 28.09.2020, 20.10.2020 та 27.10.2020, що підтверджує факт надання послуг зазначених в актах прийому - передачі наданих послуг (окремого обсягу).

Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача за первісним позовом, з огляду на визначені нормами ГПК та практикою ЄСПЛ критерії, суд вважає, що заявлена відповідачем сума на правничу допомогу є обґрунтованою, відповідає умовам договору про надання правової допомоги, реальному обсягу такої допомоги у суді, часом, витраченим на надання таких послуг (приїзд з м. Києва у судові засідання, підготовка справи до розгляду, тривалість судових засідань, висловлювання правової позиції у справі, надання процесуальних документів по справі), критерію реальності таких витрат.

Доводи представника відповідача за первісним позовом, приведені ними в обґрунтування заперечень проти заяви, не можуть бути враховані судом при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, оскільки не підтверджені доказами та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що представник позивача надав обумовлені послуги у кожному судовому засіданні.

Також, судом враховано, що відповідачем за первісним позовом не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката наданої адвокатом у справі №908/1619/20.

При цьому вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом суму витрат на послуги адвоката в розмірі 24500, 00грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та їх розумною необхідністю.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 24500, 00грн., які відповідають умовам договору про надання правової допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 126 129, 232, 233, 235, 240, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1619/20 задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «СІАТА» , (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14, ЄДРПОУ32469799) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» , (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 14; фактична (поштова) адреса: 04119, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, буд. 40, ЄДРПОУ 33404067) 24500 (двадцять чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту додаткового рішення 18.11.2020.

Суддя Н. Г. Зінченко