Ухвала

від 12.11.2020 по справі 920/174/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.11.2020 Справа № 920/174/18 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Котельницька В.Л., суддя Резніченко О.Ю., суддя Яковенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №920/174/18

за позовом заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

Богданівської сільської ради Шосткинського району Сумської області, с. Богданівка Шосткинського району Сумської області,

до відповідача Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп , смт. Вороніж Шосткинського району Сумської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача :

1) Державної екологічної інспекції у Сумській області, м. Суми,

2) Сумської обласної ради, м. Суми,

про стягнення 152239 (сто п`ятдесят дві тисячі двісті тридцять дев`ять) грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

від третіх осіб: 1) Матюха Д.М.,

2) не прибув,

прокурор: Вакула С.М.,

cекретар судового засідання Осокіна А.М.

УСТАНОВИВ :

До господарського суду звернувся заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Богданівської сільської ради Шосткинського району Сумської області з позовом до Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп про стягнення 152239 (сто п`ятдесят дві тисячі двісті тридцять дев`ять) грн. 00 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Відповідач подав відзив на позов, з вимогами прокурора не погоджується та вважає їх необґрунтованими.

Третя особа - Державна екологічна інспекція у Сумській області у наданих до суду поясненнях позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Прокурор подав відповідь на відзив, позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні позову.

Ухвалою суду від 27.03.2019 (головуючий суддя Котельницька В.Л., судді: Соп`яненко О.Ю., Спиридонова Н.О.) призначено у справі № 920/174/18 судову екологічну експертизу та доручено провести дану експертизу Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8); провадження у справі № 920/174/18 зупинено на період проведення судової екологічної експертизи.

28.10.2019 до суду надійшло повідомлення № 8431/8432/9528 від 10.10.2019 від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С.Бокаріуса про зняття експертизи з провадження без виконання відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертних та експертних досліджень у зв`язку з неоплатою прокуратурою Сумської області послуг експертної установи.

Ухвалою від 07.11.2019 суд поновив провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.01.2020 провадження у справі № 920/174/18 зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою суду від 13.08.2020 поновлено провадження у справі № 920/174/18; призначено підготовче засідання у справи № 920/174/18 на 17.09.2020.

Ухвалою суду від 17.09.2020 відкладено підготовче засідання на 19.10.2020.

У зв`язку з перебування членів колегії суддів - судді Резніченко О.Ю. на лікарняному, судді Яковенка В.В. у відпустці судове засідання 19.10.2020 не відбулось, відповідно до ухвали суду від 29.10.2020 призначено підготовче засідання у справи № 920/174/18 на 12.11.2020.

Представник позивача, відповідача і третьої особи 2 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача 17.09.2020 подав клопотання (вх № 8298/20 від 17.09.2020 - електронна пошта, 8303/20 від 17.09.2020 - оригінал) про залишення позовної заяви прокурора без розгляду, відповідно до якого просить суд повернути позовну заяву прокурора без розгляду відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Від позивача 02.11.2020 надійшли письмові пояснення, в яких він заперечує проти задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні прокурор та представник третьої особи 1 проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечували, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №9835/20 від 10.11.2020) про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на самоізоляції.

Враховуючи те, що матеріали справи містять письмові докази в обґрунтування позиції по справі відповідача та інших учасників справи, а чергове відкладення розгляду справи призведе до порушення строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Своє клопотання про залишення позову без розгляду відповідач обґрунтовує тим, що прокурором не наведено відповідних правових підстав для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави .

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим .

Враховуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Богданівська сільська рада Шосткинського району Сумської області не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до ДП Шосткинський агролісгосп , а сама по собі обставина незвернення Богданівської сільської ради Шосткинського району Сумської області з позовом протягом певного часового періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачами функцій із захисту інтересів держави.

Адже наразі бездіяльність Богданівської сільської ради Шосткинського району Сумської області не можна вважати встановленою за умов відсутності будь-яких звернень прокурора до зазначеного органу місцевого самоврядування до подання позову з метою надання цьому органу можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, водночас до позовної заяви заступником керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області додано лише лист, адресований Богданівській сільській раді, яким прокурор повідомив відповідний орган про звернення до суду від його імені.

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що прокурором не доведено факту нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах позивачем (органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах), а отже немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в особі Богданівської сільської ради Шосткинського району Сумської області, не обґрунтував наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді, а отже клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви прокурора без розгляду підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви прокурора без розгляду - задовольнити.

2. Позовну заяву Заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Богданівської сільської ради Шосткинського району Сумської області до відповідача: Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Державної екологічної інспекції у Сумській області, 2) Сумської обласної ради, про стягнення 152239 (сто п`ятдесят дві тисячі двісті тридцять дев`ять) грн. 00 коп. - залишити без розгляду.

3. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.11.2020.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ В.Л. КОТЕЛЬНИЦЬКА

СУДДЯ О.Ю. РЕЗНІЧЕНКО

СУДДЯ В.В. ЯКОВЕНКО