Ухвала від 18.11.2020 по справі 905/514/19

УХВАЛА

18 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 905/514/19

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

суддя-доповідач О. О. Мамалуй

розглянувши матеріали касаційної скарги виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2020р.

у складі колегії суддів: І. В. Зубченко - головуючий, А. М. Білецька, О. О. Радіонова

та на рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2020р.

суддя: М. О. Лейба

за позовом фізичної особи-підприємця Шария Олексія Миколайовича

до виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області

про визнання договору укладеним у запропонованій редакції

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради Донецької області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2020р. та на рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2020р. у справі №905/514/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. ст. 288, 290 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з доданої скаржником копії постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2020р. у справі №905/514/19 повний текст її складено 05.10.2020р.

Касаційну скаргу виконавчий комітет Маріупольської міської ради Донецької області надіслав до Верховного Суду 28.10.2020р., що вбачається з конверту.

Верховний Суд звертає увагу, що строк на касаційне оскарження судового рішення закінчився ще 26.10.2020р., отже касаційну скаргу виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області подано з пропуском двадцятиденного строку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Разом із касаційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якому зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови було вручено за довіреністю посадовій особі відділу діловодства управління з питань звернень громадян та діловодства Маріупольської міської ради 09.10.2020р. о 22:00, тобто вже після закінчення робочого часу.

12 жовтня 2020р. постанова Східного апеляційного господарського суду була зареєстрована у системі електронного документообігу та був присвоєний відповідний реєстраційний номер 8762/2020.

Посилаючись на додану до касаційної скарги копію конверту з штихкодовим ідентифікатором - 6102253325215, скаржник вважає, що скарга подана з пропуском строку з поважних причин.

Верховний Суд не може розцінювати надану скаржником копію конверту з штрихкодовим ідентифікатором- 6102253325215, як належний доказ поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки з неї вбачається, що вказаним поштовим відправленням направлялись документи Маріупольській міській раді по справам №№905/1358/20, 905/1355/20, 905/1340/20, тоді як скаржником оскаржується постанова Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2020р. у справі №905/514/19.

Крім того, відповідно п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у поста-нові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 2 п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

З тексту касаційної скарги вбачається, що скарга обґрунтовується положеннями п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій не врахували висновки про застосування норми права, визначені в постанові Верховного Суду від 16.01.2020р. у справі №905/514/19.

Проте скаржником не зазначено які конкретно висновки Верховного Суду та про застосування яких норм права не врахували суди попередніх інстанцій. Скаржником не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та процесуального права припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій, в чому саме полягало таке неправильне застосування, і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, скаржником не зазначено конкретних підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Частиною 5 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Верховний Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме для надання суду доказів на підтвердження зазначених в скарзі підстав пропуску строку на касаційне оскарження або наведення інших поважних підстав та для зазначення та належного обґрунтування передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження судових рішень.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 287, 288, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2020р. та на рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2020р. у справі №905/514/19 залишити без руху.

2. Надати виконавчому комітету Маріупольської міської ради Донецької області строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Попередити виконавчий комітет Маріупольської міської ради Донецької області про те, що неусунення недоліків скарги протягом установленого строку є підставою для її повернення скаржнику або для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй