Ухвала

від 18.11.2020 по справі 2040/6575/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 листопада 2020 р.Справа № 2040/6575/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Подобайло З.Г. та суддям Григорову А.М., Бартош Н.С. у справі № 2040/6575/18

за позовом ОСОБА_1

до Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Харківському районі та м.Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Давидової Олени Миколаївни треті особи Інженер-землевпорядник Рибянець Андрій Сергійович , Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІК" , Південноміська рада Харківського району Харківської області , Головне управління Держгеокадастру у Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Другого апеляційного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 року по справі № 2040/6575/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Харківському районі та м.Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Давидової Олени Миколаївни треті особи Інженер-землевпорядник Рибянець Андрій Сергійович , Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІК" , Південноміська рада Харківського району Харківської області , Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування рішення.

04.11.2020 року до суду надійшла від ОСОБА_1 заява про відвід головуючому судді Подобайло З.Г. та суддям Григорову А.М., Бартош Н.С. з підстав непогодження з процесуальними діями суддів при розгляді справи, а саме щодо відкладення розгляду справи на 28.10.2020р. з підстав необхідності витребування додаткових письмових доказів, щодо витребування таких доказів не письмовою окремою ухвалою , а листом-зверненням, щодо долучення до матеріалів справи додаткових пояснень нібито від третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

В період з 30.10.2020 по 06.11.20 суддя Бартош Н.С. знаходилась у відпустці , з 09.11.2020 по 17.11.2020 суддя Григоров А.М. знаходився у відпустці.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 40 КАС України та непереборні обставини, які виникли у звязку із перебуванням членів колегії у відпустці, заява ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Подобайло З.Г. та суддям Григорову А.М., Бартош Н.С. розглядається 18.11.2020р.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви про відвід суддям, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість поданої заяви, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Ця норма узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява № 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", заява № 21722/11).

Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тобто, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

З урахуванням доводів, викладених в заяві ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Подобайло З.Г. та суддям Григорову А.М., Бартош Н.С., колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали приймати участь у розгляді даної справи чи свідчили б про упередженість суддів.

Жодних доказів, які б відповідали вимогам КАС України та підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Колегія суддів вважає , що заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин та незгоду з процесуальними діями суддів при розгляді справи, не підтверджених належними і допустимими доказами не є підставами для відводу судді.

В даному випадку ОСОБА_1 непогоджується з процесуальними діями суддів при розгляді справи, а саме щодо відкладення розгляду справи на 28.10.2020р. з підстав необхідності витребування додаткових письмових доказів, щодо витребування таких доказів не письмовою окремою ухвалою , а листом-зверненням, щодо долучення до матеріалів справи додаткових пояснень нібито від третьої особи.

Колегія суддів зазначає , що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи вищенаведене відсутні підстави для задоволення заяви про відвід головуючому судді Подобайло З.Г. та суддям Григорову А.М., Бартош Н.С.

Інших обставин, за яких було б необхідне задовольнити вказаний відвід, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відвід є необґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 45, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Подобайло З.Г. та суддям Григорову А.М., Бартош Н.С.

Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Григоров А.М. Бартош Н.С.