Ухвала

від 17.11.2020 по справі 409/919/18

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 17.11.2020

ЄУ № 409/919/18

Провадження №2/942/12/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року смт. Новопсков

Луганської області

Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Пронька В.В., розглянувши заяву відповідача по первісному позову, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту,

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2020 року до Новопсковського районного суду Луганської області надійшла письмова заява відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в якій останній просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на свою користь витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 9043,20 грн.

Заява мотивована тим, що в провадженні Новопсковського районного суду Луганської області перебувала цивільна справа ЄУ № 409/919/18 за первісним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту, які ухвалою суду від 03.11.2020 були залишені без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Посилаючись на норми ст. 142 ЦПК України, відповідно до якої у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, ОСОБА_1 просив задовольнити його заяву про розподіл судових витрат, оскільки вважає, що необґрунтовані дії позивачів та їх представника полягали у безпідставному та несвоєчасному повідомленні про зміну кадастрового номера та розміру належної позивачам земельної ділянки, що відбулася під час розгляду справи, навіть до проведення експертизи, що порушило його права як позивача за зустрічним позовом та потягло за собою зайві судові витрати, оскільки проведення експертизи вже не мало ніякого доказового значення у зв`язку зі зміною кадастрового номера та розміру земельної ділянки. Поведінка позивачів по первісному позову та їх представника, на думку відповідача, свідчить про зловживання своїми процесуальними правами та зневажливе ставлення до нього, як сторони у справі.

Суд, вивчивши заяву і додані до неї документи, переглянувши матеріали цивільної справи, дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що в травні 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 4420955100:13:017:0015, площею 0,1357га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести розташовану на вказаній земельній ділянці самочинно збудовану прибудову до магазину розміром 2,20 м на 2,30 м та перенести стіну магазину на 1 м від межі земельних ділянок.

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 12.06.2018 відкрито провадження у справі.

Заперечуючи проти позову, 29.10.2018 ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому просив встановити на його користь земельний сервітут, який полягає у праві проходу та проїзду на велосипеді, праві проїзду на транспортному засобі по наявному шляху щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4420955100:13:017:0015, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; встановити, що земельний сервітут має поширюватися на частину земельної ділянки з кадастровим номером 4420955100:13:017:0015, зазначеної у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 29.10.2018 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду разом з первісним позовом.

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 10.12.2018 справу передано за підсудністю на розгляд до Новопсковського районного суду Луганської області.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 19.12.2018 вищезазначена цивільна справа прийнята до провадження Новопсковського районного суду Луганської області та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 19.03.2019 за клопотанням відповідача по первісному позову, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 у справі було призначено земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

1. Чи відповідає фактичне розташування складу магазину, який належить ОСОБА_1 , що побудований на земельній ділянці з кадастровим номером 4420955100:13:017:0045 площею 0.0093 га, відносно меж земельних ділянок з кадастровим номером 4420955100:13:017:0045 та з кадастровим номером 4420955100:13:017:0015 правовстановлювальним документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на ці земельні ділянки? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

2. Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку?

3. Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на ділянці?

Витрати за проведення експертизи покладено на відповідача по первісному позову ОСОБА_1 .

Згідно з рахунком №73 від 16.04.2019 вартість проведення експертизи складає 9043,20 грн.

Оплату вартості експертизи в сумі 9043,20 грн на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз здійснено 03 травня 2019 року відповідачем по первісному позову, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 , що підтверджується висновком експертизи, актом здачі-прийняття висновку судового експерта, спеціаліста, квитанцією №18 від 03.05.2019.

В судовому засіданні 03.11.2020 представник позивачів по первісному позову та відповідачів по зустрічному позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Липовий Р.М. надав заяву про залишення без розгляду первісного позову до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що відбулася зміна кадастрового номера та розміру належної позивачам земельної ділянки. На підтвердження своїх доводів представник позивачів по первісному позову адвокат Липовий Р.М. надав суду витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№136925852, 136925590 та 136926144 від 07.09.2018. Від позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному позову ОСОБА_4 надійшла заява про залишення первісного позову без розгляду.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 03.11.2020 первісний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою було залишено без розгляду. Зазначеною ухвалою суду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України також було залишено без розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до ч.3 ст.257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати, пов`язані з проведенням експертизи (п.2 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 5 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (ч. 6 ст. 142 ЦПК України).

Згідно з ч.9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже необхідною умовою для застосування ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій. Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження, тощо. При цьому відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.

Аналіз процесуальної норми вказує на те, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав протиправну мету - утиск прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Як вбачається з наданих адвокатом Липовим Р.О. витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№ 136925852, 136925590 та 136926144 від 07.09.2018 зміна кадастрового номера та розміру належної позивачам по первісному позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельної ділянки відбулася під час розгляду справи судом у вересні 2018 року, навіть до призначення земельно-технічної експертизи у справі (19.03.2019) на підставі договору купівлі-продажу серія та номер НМХ384521, виданий 14.02.2018, видавник приватний нотаріус; відомості з ДЗК, серія та номер 4113241, виданий 04.09.2018, видавник Державний земельний кадастр. Державна реєстрація прав та їх обтяжень на зазначену земельну ділянку була здійснена на підставі рішення державного реєстратора Білокуракинської селищної ради Пономаренка Є.М. 07.09.2018, індексний номер 42891177.

При цьому, вищевказані витяги були сформовані державним реєстратором на підставі заяви ОСОБА_5 № 29942472 від 04.09.2018, що свідчить про те, що представнику позивачів по первісному позову адвокату ОСОБА_5 було достеменно відомо про вищезазначені обставини щонайменше 04.09.2018. Однак ані позивачами по первісному позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ані їх представником не було повідомлено суд та іншу сторону у справі про зміну суттєвої для даної справи обставини.

Таким чином суд вважає, що витрати відповідача по первісному позову ОСОБА_1 на оплату земельно-технічної експертизи понесені виключно через необґрунтовані дії та поведінку сторони позивача по первісному позову під час розгляду справи в суді, оскільки проведена земельно-технічна експертиза, яка була оплачена ОСОБА_1 , не мала жодного доказового значення у справі після зміни кадастрового номера та розміру належної позивачам земельної ділянки. Крім того саме з підстав зміни кадастрового номера та розміру належної позивачам земельної ділянки представником позивачів по первісному позову адвокатом Липовим Р.О. було подано заяву про залишення первісного позову без розгляду.

За таких обставин суд вважає, що позивачі по первісному позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні відшкодувати відповідачу по первісному позову ОСОБА_1 понесені ним витрати на проведення земельно-технічної експертизи в сумі 9043,20 грн, що відповідатиме засадам добросовісності та справедливості.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про розподіл судових витрат підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 133, 141-142 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву відповідача по первісному позову, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , сплачені ним судові витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в розмірі по 3014 (три тисячі чотирнадцять) грн 40 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення Луганському апеляційному суду через Новопсковський районний суд Луганської області.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її апеляційне оскарження.

Суддя: В.В. Пронька