Ухвала

від 22.10.2020 по справі 742/1669/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 742/1669/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/325/20 Категорія - Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальні провадження, внесені в ЄРДР за № №42017271210000074 та № 42014270210000017, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 та прокурора на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2020 року відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Авдіївка Сосницького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 254, ч. 2 ст. 240 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його захисників адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_7 ,

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанцій обставини

Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 254 КК України (в редакції ст. 254 КК України із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008 року) та ч. 2 ст. 240 КК України, і призначено покарання за ст. 254 КК України у вигляді штрафу у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн. 00 коп.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України його звільнено від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності.

За ч. 2 ст. 240 КК України призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 400 (чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирався.

В задоволенні цивільного позову прокурора Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Сухополов?янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про відшкодування шкоди на суму 3 254 630 гривень 40 копійок відмовлено.

Цивільний позов, заявлений прокурором Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, на суму 8383 гривні 50 копійок залишено без розгляду.

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз 28134 гривні 40 копійок.

Скасовано арешт, накладений на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що розташовані в АДРЕСА_2 за кадастровими номерами 7424188801:01:000:0138 площею 1,253 га, та кадастровим номером 7424188801:01:000:0156 площею 0,998 га, що належать ОСОБА_11 , а також на земельні ділянки за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233 площею 2,00 га та за кадастровим номером 7424188800:07:000:0234 площею 2,00 га, власником яких є ОСОБА_6 , на екскаватор марки ATLAS 1302 D д.н. НОМЕР_1 .

Скасовано арешт, накладений на автомобілі, а саме: Citroen Jumper, р/н НОМЕР_2 , Ford Transit, р/н НОМЕР_3 , Mercedes Benz, р/н НОМЕР_4 , MAN, р/н НОМЕР_5 , Mercedes Benz Vito 115 CDI, р/н НОМЕР_6 , МАЗ 5551, р/н НОМЕР_7 , причіп легковий ПМЗ 81011, р/н НОМЕР_8 та причіп SAM, р/н НОМЕР_9 , що належать ОСОБА_6 , та повернуто власнику.

Скасовано арешт, накладений на належні на праві власності ОСОБА_6 будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 ; на будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 ; земельні ділянки за кадастровим номером 7424183200:07:000:0186 площею 2,9005 га, за кадастровим номером 7424183201:01:002:0177 площею 0,2289 га та за кадастровим номером 7424188800:07:000:0246, площею 4 га.

Екскаватор марки ATLAS 1302 D, д/н НОМЕР_1 , що визнаний знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфісковано на користь держави.

Питання про речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 , будучи власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зі складом угідь рілля, розташованої на території Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, наданої для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233, в період з листопада 2014 року по березень 2017 року всупереч вимогам пунктів «а» та «ґ» ч. 1 ст. 91 Земельного Кодексу України, відповідно до яких власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, без проведення зміни цільового призначення земельної ділянки, за допомогою спеціальної техніки зняв верхній шар ґрунтового покриву, частково створив кар`єр для видобутку піщаної суміші на землі 0,835 га - на земельній ділянці за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233.

Таке використання обвинуваченим ОСОБА_6 вказаної земельної ділянки призвело до зміни рельєфу місцевості, утворення штучних водойм, що унеможливлює подальше використання земель площею 0,835 га за їх цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства, тобто призвело до виведення цих земель із сільськогосподарського обороту.

Крім того, всупереч вимогам, передбачених ст. ст. 14, 15,16, 17, 19, 23, Кодексу України «Про надра», п. п. 1, 2, 5, 8, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», ОСОБА_6 , не маючи дозволу на користування земельною ділянкою для цілей, пов`язаних з використанням надр і належним чином оформленого спеціального дозволу (ліцензії) на видобуток корисних копалин, без гірничого відводу та плану розробки родовища корисних копалин, за допомогою спеціальної техніки - екскаватора марки ATLAS 1302 D здійснив самовільний видобуток глибиною понад 2 метра від поверхні землі надр, а саме: згідно висновку експерта судово-ґрунтознавчої експертизи від 06.10.2017 року за № 15849/17-34/18293?18298/17-34/18836?18848/17-34, природного пухкого не карбонатного середньозернистого піску, який згідно ДСТУ Б В.2.7.29-96 рекомендований для виробництва штукатурних розчинів, при виробництві силікатного бетону як компонент в?яжучого, для виробництва ніздрюватого бетону, у дорожньому будівництві в якості основи, та який згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 року зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМУ № 1370 від 28.12.2011 року, входить до переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, загальним об`ємом 6054,00 м?, який в подальшому реалізовував іншим громадянам у вигляді товарної продукції.

Також відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 24.04.2018 року за № 15847/15848/17-48 вищевказаними діями ОСОБА_6 створив небезпеку для довкілля, яка виразилася: у порушенні рівноваги рельєфу із загрозою розвитку ерозійних процесів при відсутності рекультивації і створенні рівноважних форм (захисних елементів), порушенні захисного шару над ґрунтовим водоносним горизонтом і створена загроза формування ділянки забруднення підземних вод, порушенні умов поверхневого стоку внаслідок створення техногенної поверхневої водойми та породних відвалів, в результаті чого настали небезпечні наслідки для довкілля, що потребує проведення рекультивації досліджуваної ділянки.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 24.04.2018 року за № 15847/15848/17-48 внаслідок несанкціонованого видобування піску ОСОБА_6 заподіяно збитки державі в розмірі 3 254 630 грн. 40 коп.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі обвинувачений просив скасувати вказаний вирок суду та кримінальне провадження закрити за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а також на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Зокрема, його особистими показаннями та показаннями свідків по справі було встановлено, що дві земельні ділянки були придбані майже із збудованим на них ставком з усіма дозвільними документами. Робочим проектом передбачено будівництво ставка, площею 1,0 га, який призначено для ведення сільського виробництва, також передбачалась виїмка ґрунту, в тому числі знімання рослинного ґрунту.

На думку апелянта, безгосподарське використання земель, яке не потягло наслідків зазначених у ст. 254 КК України, тягне адміністративну відповідальність, передбачену ст. 53 КУпАП. Крім того, матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що земельна ділянка виведена із земель сільськогосподарського обороту, що в даному випадку виключає склад злочину, передбачений ст. 254 КК України.

Посилаючись на Земельний Кодекс України, Закон України «Про особисте селянське господарство», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів», та враховуючи, що куплена ділянка вже мала ставок, апелянт вважає, що в даному випадку відбувається зміна виду угідь та вид використання такої ділянки, а не відбувається виведення земель із сільськогосподарського призначення, як про це вказав суд.

Згідно до диспозиції ч. 2 ст. 240 КК України, кримінальна відповідальність наступає за порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля. Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які свідчать про створення небезпеки довкіллю, що виключає в його діях даний склад злочину.

Висновок інженерно-екологічної експертизи від 24.04.2018 року, на який посилається суд у вироку, є незаконним, оскільки при видобуванні корисних копалин на власній земельній ділянці не могла бути створена небезпека для довкілля. Крім того цей висновок не відповідає вимогам ст. ст. 101, 69 КПК України, так як експерт не виїжджав на огляд об`єктів дослідження, а розрахунок збитків проведено на підставі акту обстеження земельних ділянок, проведених інженерами НГВУ «Чернігівнафтогаз».

Акт обстеження земельних ділянок є неналежним доказом, так як дане дослідження проведено некваліфікованими особами, так як вони не мають право проводити подібні розрахунки, заміри ним проводились без попередньої зйомки місцевості, лише за допомогою топографічної карти, яка незрозуміло ким складена. Відмовляючи в задоволенні цивільного позову, суд вказав, що розрахунки та заміри проведені не інспекторами Державної екологічної інспекції, що є порушенням Методики, затвердженої Міністерством екології та природних ресурсів, для визначення розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.

Посилання суду на те, що він без спеціального дозволу на користування надрами видобував корисні копалини суперечать Кодексу Про надра, оскільки такий дозвіл необхідний тільки коли видобування копалин здійснюється на глибині більше ніж два метри та з застосуванням спеціальних технічних засобів і може призвести до небажаних змін навколишнього середовища.

Вказує, що в обвинувальному акті зазначено, що він видобував корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Таке об`єднання корисних копалин в обвинуваченні за ст. 240 КК України свідчить про його неконкретність.

Крім того апелянт зазначає, що протокол огляду місця події від 05.09.2017 року є недопустимим доказом, так як має виправлення, не містить інформації про наявні додатки до протоколу. Також стороною захисту ставиться під сумнів застосування вимірювального приладу та належне свідоцтво про проходження повірки цього приладу. Враховуючи, що в протоколі відсутня інформація про приєднання до нього акту обстеження земельних ділянок, топографічної карти, свідоцтва про повірку від 31.03.2017 року та розрахунків, то ці докази є недопустимими.

Показання свідка ОСОБА_12 у вироку суду вказані невірно.

Також зазначає, що в порушення вимог ст. 59 КК України, судом 1 інстанції незаконно конфісковано екскаватор, так як інкриміновані йому злочини не є тяжкими чи особливо тяжкими, а санкції даних статей конфіскацію майна не передбачають.

Судом 1 інстанції не було дано оцінки тому факту, що він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП, тобто, за безгосподарське використання земель.

Крім того, на думку апелянта, суд 1 інстанції не виконав вказівок апеляційного суду щодо мотивації суперечливих доказів, а також не навів у вироку доказів, які б підтверджували утворення обвинуваченим штучних водойм.

В апеляційній скарзі захисник просив скасувати вказаний вирок суду та кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрити за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд 1 інстанції, визнаючи в діях його підзахисного склад злочину за ст. 254 КК України, не навів у своєму вироку доказів умислу в його діях.

Безпідставно відхилено судом і притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності в 2014 році, за дії, за які на даний час його притягують до кримінальної відповідальності.

Посилаючись, зокрема, на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.11.2014 року, припис від 14.11.2014 року та акт обстеження від 13.11.2014 року, як на доказ вини обвинуваченого, суд 1 інстанції в той же час вказує, що постановою Чернігівського окружного адмінсуду дані документи визнані протиправними та скасовані. Також суд посилається як на доказ вини на вирок Прилуцького міськрайонного суду від 08.01.2018 року, який був скасований з призначенням нового розгляду. Такі висновки суду містять істотні суперечності.

В порушення вимог ст. 290 КПК України, суд послався на показання допитаних в судовому засіданні свідків, протоколи допиту яких не були відкриті стороні захисту.

Суд посилається на докази, отримані не в кримінальному провадженні № 42014270210000017, а в іншому №42017271210000074 за ч. 2 ст. 240 КК України, яких на момент складання обвинувального акту за ст. 254 КК України, не було.

Також вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки вважає недоведеним факт невиконання ним або неналежного виконання обов`язків як власника земельних ділянок, тобто вважає, що об`єктивна сторона злочину ні досудовим розслідуванням ні судом встановлена та доведена не була.

Судом 1 інстанції не виконані вказівки апеляційного суду, вказані в ухвалі від 22.05.2018 року щодо відсутності належного доказу про висновок, що дії обвинуваченого призвели до виведення цих земель із сільськогосподарського обороту та те, що проведена в березні 2017 року перевірка проведена з порушенням вимог законодавства.

Суд також залишив поза увагою клопотання сторони захисту про визнання актів перевірки та обстеження Держсільгоспінспекції земельних ділянок від 17.03.2017 року недопустимими доказами, так як вони не відповідали вимогам чинного законодавства

Що стосується обвинувачення за ч. 2 ст. 240 КК України, то апелянт звертає увагу, що група слідчих у даному кримінальному проваджені визначена не була.

Під час складання 13.07.2017 року протоколу ОМП не було визначено меж земельних ділянок, які оглядалися, тому обставини, вказані в ньому, є недостовірними.

Враховуючи, що відсутні геологорозвідувальні роботи про визначення запасів корисних копалин та відсутнє рішення Державної комісії України по запасах корисних копалин на земельних ділянках, що належать ОСОБА_6 , та відмова сторони обвинувачення в її проведенні, то вказані обставини виключають відповідальність за ч. 2 ст. 240 КК України.

Досліджена судом довідка про результати перевірки природоохоронного законодавства від 10.09.2014 року проведена під час будівництва ставка вказує про відсутність негативних наслідків в процесі такого будівництва. Докази, зібрані у кримінальному провадженні, вказують на наявність дозвільних документів, за якими відбувалося будівництво ставка на земельних ділянках.

Протоколи ОМП від 13.03., 15.03., 13.07., 05.09.2017 року є недопустимими доказами, так як вони були проведені з порушенням вимог ч. 2 ст. 236 КПК України.

Вилучення зразків ґрунту для експертизи згідно до протоколів ОМП, відбувалося з порушеннями вимог ст. 245 КПК України, так як порядок відібрання повинен проходити за правилами про тимчасовий доступ до речей та документів, визначений ст. ст. 160166 КПК України. Клопотання та ухвали суду на тимчасовий доступ до вказаних земельних ділянок не було, що є порушенням суттєвих умов при проведені даної слідчої дії та тягне визнання даного доказу недопустимим.

Оскільки вказані протоколи ОМП стали вихідними даними для проведення судово-грунтознавчої експертизи від 06.10.2017 року та інженерно-екологічної експертизи від 24.04.2018 року, то такі експертизи є недопустимими доказами.

Крім того, вказані експертизи проведено у відсутність учасників процесу, експертом неправомірно застосовано Методику визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного користування надрами без проведеної перевірки уповноваженим органом; експертами використовувались вихідні дані, отримані в іншому кримінальному провадженні №42014270210000017 від 11.09.2014 року за ч. 1 ст. 254 КК України; а так само використовувались зразки сумішей не у спосіб, визначений ст. 245 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій, доведеність вини обвинуваченого, просив змінити вказаний вирок суду в частині відмови у задоволенні позову прокурора та скасування арешту на майно.

Позов прокурора Прилуцької місцевої прокуратури, заявлений в інтересах держави в особі Сухополов?янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, на суму 3 254 630 (три мільйони двісті п`ятдесят чотири тисячі шістсот тридцять) гривень 40 копійок задовольнити в повному обсязі. Арешт, накладений на майно ОСОБА_6 , (окрім земельних ділянок за кадастровими номерами 7424188801:01:000:0138 площею 1,253 га, та кадастровим номером 7424188801:01:000:0156 площею 0,998 га, що належать ОСОБА_11 ), накладений ухвалами Прилуцького міськрайонного суду від 26.07., 21.05., 06.06.2018 року, для забезпечення цивільного позову залишити в силі. В решті вирок залишити без змін.

Також просить дослідити докази, вказані в апеляційній скарзі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, суд 1 інстанції, відмовляючи в задоволенні цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Сухополов?янської сільської ради про відшкодування шкоди вказав, що розрахунок заподіяної шкоди повинен бути проведений по методиці розрахунку Міністерства економіки та природних ресурсів, однак в рішенні суду не зазначено повну назву відповідного нормативно-правового акту, номер та дату його прийняття.

Звертає увагу, що в чинному законодавстві України взагалі відсутній наказ Міністерства економіки та природних ресурсів «Про затвердження Методики для визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами».

Посилаючись на норми ст. 84 КПК України щодо процесуальних джерел доказів, Наказ Міністерства екології та природних ресурсів «Про затвердження Методики для визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами» № 303 від 29.08.2011 року, яка встановлює основні вимоги щодо порядку визначення заподіяних збитків і застосовується при визначенні відшкодування цих збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, апелянт вважає, що судом безпідставно відмовлено в задоволені даної позовної вимоги. Крім того, в основу розрахунку експертом покладено об`єм незаконно видобутого піску, а не площу земельної ділянки, тому твердження суду про невірну площу земельної ділянки не заслуговує на увагу.

Посилаючи на вимоги ст. ст. 170, 172, 128 КПК України, ст. 150 ЦПК України, апелянт зазначає, що судом 1 інстанції необґрунтовано знято арешт з майна, що належить обвинуваченому, так як з метою забезпечення відшкодування збитків державі в даному випадку існує необхідність у залишенні ухвал суду в силі.

В запереченнях на апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника прокурор просить подані ними апеляційні скарги залишити без задоволення.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 не заперечує проти повного скасування вироку суду 1 інстанції з одночасним постановленням рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 254, ст. 240 КК України.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали подані ними апеляційні скарги та просили їх задовольнити з викладених в них підстав, проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували.

Прокурор у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу прокурора та висловив заперечення проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при ухваленні судового рішення

Відповідно до вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У судовому засіданні суду 1 та апеляційної інстанцій обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав та показав, що він являється власником двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, наданих для ведення особистого селянського господарства, площею по 2 га кожна за кадастровими номерами 7424188800:07:000:0233 та 7424188800:07:000:0234. Дані земельні ділянки він придбав навесні 2014 року. Вони були бугристі, заболочені, з утвореним чи побудованим на них ставком та перебували у непридатному для використання стані, тому він почав проводити роботи з метою покращення цих земель, в зв`язку з чим зняв верхній шар ґрунту та почав вивозити ґрунтову суміш за межі земельних ділянок з подальшим засипанням утворених заглиблень вийнятим родючим ґрунтом.

Враховуючи те, що в місті Прилуки Чернігівської області відсутнє місце для відпочинку біля водойми, він вирішив завершити будівництво недобудованого ставка, в зв`язку з чим, за допомогою будівельної техніки, протягом певного періоду, вивозив ґрунт із вищевказаних земельних ділянок. Вивезення ґрунту здійснювалося в межах тих об`ємів будівництва ставку, що зазначені в проекті, але в жодному разі він не видобував надра та не добував корисні копалини, так як у нього відсутня ліцензія на видобуток надр.

Наполягав на тому, всі його роботи на вищевказаних земельних ділянках проводились з метою поліпшення їх стану та в рамках законодавства України.

Не дивлячись на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується доказами, зібраними у кримінальному провадженні.

Приналежність земельних ділянок з кадастровими номерами 7424188800:07:000:0233, 7424188800:07:000:0234 ОСОБА_6 підтверджується інформаційними довідками Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Відповідно до копій проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок вони мали правильну форму, рівнинний рельєф, повністю складались з ріллі, цільовим призначенням яких згідно повідомлення Управління Держгеокадастру у Прилуцькому районі Чернігівської області від 24.03.2017 року є ведення особистого селянського господарства і звернень від власника щодо зміни їх цільового призначення, згідно інформації Деснянського басейнового управління водних ресурсів за 2012-2017 роки не надходило.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою та актом її обстеження від 17.03.2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7424188800:07:000:0233 використовується не за цільовим призначенням та на ній розроблений кар`єр з видобутку піску площею 0,8350 га.

Вказана перевірка дотримання вимог земельного законодавства та обстеження земельної ділянки проведені ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог Земельного законодавства України на території Чернігівської області, в межах повноважень, наданих Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», п.п. 30, 31 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства продовольства та аграрної політики України, щодо здійснення державного нагляду в агропромисловому комплексі у частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій власності, у частині родючості ґрунтів у результаті проведення господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення, тому ці документи є допустимими та належними доказами, а твердження захисника про протилежне є таким, що не заслуговує на увагу.

Колегія суддів звертає увагу, що Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №424 від 12.07.2012 року про затвердження переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог земельного законодавства, на який посилається захисник в своїй апеляційній скарзі як на підставу для визнання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою та актом її обстеження недопустимими доказами, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 503 від 16.08.2013 року.

Даними повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 20.03.2017 року встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233, яка належить ОСОБА_6 , використовується не за цільовим призначення та на ній знаходиться кар`єр по видобутку пісчаної суміші площею 0, 8350 га, знято та складено у відвали верхній (родючий) шар ґрунту. Відповідно до розрахунку шкоди, завданої внаслідок використання земель не за цільовим призначенням, складає 8383, 50 грн.

Згідно інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.05.2017 року, використання ОСОБА_6 земельної ділянки за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233, що була обстежена державним інспектором згідно акта від 17.03.2017 року, не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог ст. 91 ЗК України та ст. 35 ЗУ «Про охорону земель», а також облаштування на ній кар`єру по видобутку піщаної суміші, призвели до виведення цих земель із сільськогосподарського обороту, оскільки унеможливило використання землі за цільовим призначенням.

Протоколами огляду місця події від 13.03. та 15.03.2017 року, з проведеними на підставі ухвал слідчого судді, зафіксовано, що на частині земельних ділянок з кадастровими номерами 7424188800:07:000:0233, 7424188800:07:000:0234 розташованих на території Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області поблизу с. Сухополова, Прилуцького району, Чернігівської області знятий верхній шар ґрунту, вириті заглибини, які частково заповнені водою. При огляді 15.03.2017 року зафіксовано, що набирався ґрунт за допомогою екскаватора та вантажним автомобілем відвозився на межі земельної ділянки. Відповідно до доданої план-схеми до протоколу площі порушених внаслідок проведення таких робіт земель 0,9933 га в тому числі 0,835 га на земельній ділянці з кадастровим номером 7424188800:07:000:0233 та 0,1583 га на земельній ділянці з кадастровим номером 7424188800:07:000:0234. Зафіксоване підтверджено фотознімками, на яких проглядається зняття верхнього шару ґрунту, кар`єрна місцевість та штучні водойми.

Такі дані підтверджуються і показаннями свідка ОСОБА_13 , сертифікованого інженера землевпорядника, який повідомив, що15.03.2017 року був залучений у якості спеціаліста до огляду земель, власником яких є ОСОБА_6 . Він здійснив їх вимірювання за допомогою спеціального приладу, вказавши площі земель, на яких знятий верхній шар ґрунту та проводяться ґрунтові роботи. Також визначив межі земельних ділянок з кадастровими номерами 7424188800:07:000:0233 та 7424188800:07:000:0234, про що склав план схему, де вказав відповідні дані, яку підписав та засвідчив печаткою.

Інформацією Державної служби геології та надр України про те, що відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів. Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Згідно з відомостями електронної інформаційної бази даних спеціальних дозволів на користування надрами ОСОБА_6 та ОСОБА_11 не мають спеціальних дозволів на користування надрами.

Під час проведення огляду місця події від 13.07.2017 року було оглянуто земельні ділянки за кадастровим номером 7424188801:01:000:0138 площею 1,253 га, кадастровим номером 7424188801:01:000:0156 площею 0,998 га, за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233 площею 2,00 га та за кадастровим номером 7424188800:07:000:0234 площею 2,00 га, де зафіксовано факт видобутку піску ОСОБА_6 на земельних ділянках за кадастровими номерами 7424188800:07:000:0233 та 7424188800:07:000:0234, та виявлено два углиблення земної поверхні, в одній з яких знаходиться водойма. Крім того, зафіксовано екскаватор котрий видобував надра, а в правий бік від в`їзду виявлено відокремлене углиблення глибиною понад 2 метри, яке заповнене водою. Також на зазначених ділянках наявне четверте углиблення, заповнене водою, на якому маються сліди екскаватора та поблизу якого знаходяться масиви з піску. В ході огляду встановлені їх орієнтовні розміри.

Під час проведення огляду місця події з фототаблицями від 05.09.2017 року було оглянуто земельні ділянки за кадастровим номером 7424188801:01:000:0138 площею 1,253 га, кадастровим номером 7424188801:01:000:0156 площею 0,998 га, за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233 площею 2,00 га та за кадастровим номером 7424188800:07:000:0234 площею 2,00 га, де зафіксовано факт незаконного видобутку піску на земельних ділянках, розташованих в с. Сухополова Прилуцького району Чернігівської області, що належать ОСОБА_6 . В ході огляду були залучені спеціалісти, які за допомогою електронного тахеометру марки «Топкон», здійснили визначення об`єму видобутого ґрунту на вищевказаних земельних ділянках. Також в ході проведення слідчої дії були відібрані чотири зразки проби піщаної суміші, після чого їх було поміщено до спеціальних пакетів та передано на експертизу. Додатками до протоколу огляду місця події є акт обстеження земельних ділянок за кадастровими номерами 7424188800:07:000:0233 та 7424188800:07:000:0234, що належать ОСОБА_6 , згідно якого за допомогою електронного тахеометру проведено обмір порушеної гірської виробки та складений топографічний план в масштабі 1:2000. Також зазначено об`єм порушеного мінерального ґрунту, що становить 6054 куб.м. та викопіювання із топографічної карти, та розрахунок площі земельної ділянки порушеного ґрунту.

Свідок ОСОБА_12 , який 05.09.2017 року був присутній в якості понятого під час проведення огляду місця видобутку піску в с. Сухополова Прилуцького району Чернігівської області, повідомив, що перед початком проведення даної слідчої дії прокурор зателефонував до захисника обвинуваченого ОСОБА_14 , але останній повідомив, що не має можливості прибути на дане місце. Під час проведення слідчої дії були присутні слідчий, ще один понятий, представник Сухополов`янської сільської ради, а також два спеціаліста-маркшейдери із НГВУ «Чернігів Нафтогаз», у яких було обладнання тахеометр. Під час проведення слідчої дії всі учасники обійшли територію 4 земельних ділянок. Слідчий фіксував обставини справи в протокол та робив фотографії. Спеціалісти за допомогою своєї техніки робили виміри об`єкту видобутого піску, відбирались проби ґрунту з території даних земельних ділянок. Після чого слідчий у нашій присутності та за участі спеціалістів здійснив відбір проб ґрунту, які запакував до 4 чорних пакетів. Також додатково із двох земельних ділянок, на яких розташований кар`єр, ще було відібрано 2 зразки ґрунту, які були поміщені до 2 спеціальних пакетів. Потім всі учасники поставили підписи на всіх пакетах із пробами ґрунту.

Протоколом огляду місця події від 15.09.2017 року з додатком: схемою проб відбору ґрунту у кар`єрному профілі встановлено, що об`єктом огляду є земельні ділянки за кадастровим номером 7424188801:01:000:0138 площею 1,253 га, кадастровим номером 7424188801:01:000:0156 площею 0,998 га, за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233 площею 2,00 га та за кадастровим номером 7424188800:07:000:0234 площею 2,00 га, в ході якого було залучено спеціалістів КНІСЕ, зафіксовано факт видобутку піску та відібрано проби ґрунту.

Фактичні дані, які встановлені під час даної слідчої дії підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які повідомили, що 15.09.2017 року були присутні в якості понятих під час проведення огляду місця видобутку піску в с. Сухополова Прилуцького району Чернігівської області. Перед початком проведення даної слідчої дії прокурор зателефонував до ОСОБА_6 та його захисника, але останні повідомили, що не мають можливості прибути та бути присутніми про проведенні огляду земельних ділянок. Під час проведення слідчої дії були присутні спеціалісти із м. Києва. На даному місці вони побачили штучно створений кар`єр, з якого здійснювався видобуток піску. Обходячи територію всіх земельних ділянок, спеціалісти щось весь час фіксували та фотографували. Також відбирались проби ґрунту на території двох земельних ділянок, які знаходяться неподалік лісу. На горі спеціалісти відбирали ґрунт за допомогою якогось методу та складали якусь схему відібрання ґрунту. Грунт відбирали за допомогою лопати, а потім проби ложили до спеціальних пакетів, які у нашій присутності опечатувались та на яких всі розписувались.

Згідно протоколу огляду місця події від 27.11.2017 року - земельних ділянок за кадастровим номером 7424188801:01:000:0138 площею 1,253 га, кадастровим номером 7424188801:01:000:0156 площею 0,998 га, за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233 площею 2,00 га та за кадастровим номером 7424188800:07:000:0234 площею 2,00 га, в ході якого було залучено спеціаліста Прилуцької лабораторії та відібрано два експериментальні зразки рідини водойми, розташованої на земельних ділянках за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233 та за кадастровим номером 7424188800:07:000:0234, які були налиті в пластикові пляшки об`ємом по 1 л кожна, які поміщені до спеціальних пакетів та опечатані липкою стрічкою.

Протоколи огляду місця події від 13.03., 15.03, 13.07, 05.09.2017 року є належними та допустимими доказами, так як такий огляд санкціоновано ухвалами слідчих суддів, тому доводи апеляційної скарги захисника про порушення вимог ст. 236 КПК України є безпідставними.

Незначні виправлення, які містяться в протоколі огляду місця події від 05.09.2017 року та відсутність інформації про наявні додатки до нього, на думку колегії суддів не є суттєвими та грубими порушеннями, які впливають на зміст та обставини, вказані в ньому, і не є підставою для визнання даного доказу недопустимим у розумінні ст. 86 КПК України.

Також необґрунтованими є посилання сторони захисту на те, що вилучення під час огляду місця події зразків ґрунту суперечить положенням ст. ст. 145, 160-166 КПК України, оскільки наведене суперечить положенням ст. 237 КПК України, яка допускає можливість вилучення в ході огляду, окрім іншого, предметів, які мають значення для кримінального провадження.

Є безпідставними посилання в апеляційних скаргах сторони захисту про обстеження земельних ділянок, проведення вимірів та відібрання ґрунту некваліфікованими особами та приладами, які не мають відповідної ліцензії, оскільки таке проведено у спосіб та відповідними спеціалістами, визначеними законом. В даному випадку акт обстеження земельних ділянок від 05.09.2017 року колегія суддів вважає допустимим доказом.

Згідно даних, що містяться у матеріалах кримінального провадження, межі земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_6 , узгоджені. Крім того, обвинувачений не заперечував, що він проводив роботи по благоустрою саме на своїх земельних ділянках, тому доводи сторони захисту в цій частині не заслуговують на увагу.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час досудового розслідування права обвинуваченого на захист порушені не були, зокрема, під час проведення огляду місця події, оскільки такі дотримано органом досудового розслідування у порядок, визначений КПК України.

З огляду на те, що вказані вище протоколи огляду місця події є належними і допустимими доказами, всі похідні від них докази, а саме висновки судових експертиз також вважаються належними і допустимим доказами.

Висновком судово-грунтознавчої експертизи від 06 жовтня 2017 року за № 15849/17-34/18293?18298/17-34/18836?18848/17-34 встановлено, що зразки сипучої суміші, що вилучені під час проведення огляду місця події від 05.09.2017 року і вилучені під час проведення огляду місця події від 15.09.2017 року на території с. Сухополова Прилуцького району Чернігівської області, вул. Макаренщина, являють собою природний пухкий не карбонатний середньозернистий пісок». Відповідно до визначених якісних характеристик згідно з ДСТУ Б В.2.7-29-96 зразки піску рекомендовані для виробництва штукатурних розчинів, при виробництві силікатного бетону, для виробництва ніздрюватого бетону, у дорожньому будівництві в якості основи. Згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 зі змінами та доповненнями в редакції постанови КМУ № 1370 від 28.12.2011 піски входять до переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Але напрям використання корисних копали загальнодержавного значення та оцінка їх промислової цінності визначаються рішенням Державної комісії по запасах корисних копалин.

Висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 24.04.2018 року № 15847/15848/17-48 встановлено, що на земельній ділянці за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233, що належить ОСОБА_6 , де виявлено кар`єр по видобутку піщаної суміші, розмір якого складає 0,8350 га, внаслідок видобутку піску виникли небезпечні зміни довкілля: порушена рівновага рельєфу з загрозою розвитку ерозійних процесів при відсутності рекультивації і створенні рівноважних форм (захисних елементів); порушено захисний шар над ґрунтовим водоносним горизонтом і створена загроза формування ділянки забруднення підземних вод; порушено умови поверхневого стоку внаслідок створення техногенної поверхневої водойми та породних відвалів. На досліджуваній земельній ділянці орієнтовно площею 0,8350 га знятий верхній (родючій) шар ґрунту, тому порушення ландшафтних умов на ній може бути усунено лише при проведенні рекультиваційних заходів. За умови проведення рекультиваційних заходів, орієнтовний період відновлення екологічної рівноваги на досліджуваній земельній ділянці становить від 1 до 3 років (утворення трав`яного покриву, відновлення рівнів ґрунтових вод (з урахуванням циклічності гідрометеоумов). Дії осіб, які облаштували несанкціонований кар`єр не відповідають вимогам нормативних актів у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Внаслідок незаконного видобутку піску створено небезпеку для довкілля, в результаті чого настали небезпечні наслідки для довкілля, що потребує проведення рекультивації досліджуваної ділянки, а також завдано збитки державі. Внаслідок несанкціонованого видобування піску в с. Сухополова, вул. Макаренщини Прилуцького району Чернігівської області державі заподіяні збитки в розмірі 3254630 грн. 40 коп.

Наданий висновок експертизи проведений кваліфікованими експертами, які мають достатній експертний досвід роботи. В ході дослідження дані відповіді на всі поставлені на вирішення експертизи питання. Дана експертиза була проведена експертами виходячи із прав та обов`язків, наданих їм статтями 69, 70 КПК України. Висновки експертів відповідають вимогам ст. ст. 101, 102 КПК України. Ґрунтуються на відомостях, які експерти сприймали безпосередньо, на підставі дослідження матеріалів кримінального провадження, тому у колегії суддів сумнівів у правильності та об`єктивності таких висновків не виникає.

Крім того, зі змісту ст. 94 КПК України, на переконання колегії суддів, вказані висновки експертиз не мали наперед встановленої сили, а оцінювалися судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, тому посилання на них як на беззаперечне підтвердження вини обвинуваченого у вироку є допустимим та не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Досліджені документальні докази узгоджуються із показаннями свідків стосовно дій ОСОБА_6 , проведених на земельних ділянках, частково і з показаннями самого обвинуваченого, який не заперечував, що дійсно зняв верхній шар ґрунту, облаштовував ставок та вивозив ґрунтову суміш за межі земельних ділянок, однак пояснивши такі дії покращенням стану землі задля подальшого їх використання за призначенням. Однак така версія обвинуваченого суперечить встановленим у ході судового розгляду обставинам, оскільки показаннями ряду свідків, протоколами огляду та фотоілюстрованою схемою до них, висновками судових експертиз підтверджується проведення земельних робіт, пов`язаних із зняттям поверхневого шару ґрунту, тоді як відповідно до вимог ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. Крім цього, частково створив штучний кар`єр для видобутку піщаної суміші, внаслідок чого порушено рівнинний рельєф поверхні, що призвело до неможливості використання земель за їх цільовим призначенням як земель сільськогосподарського призначення. Також здійснив самовільний видобуток глибиною понад 2 м від поверхні землі надр, що призвело до небезпечних змін довкілля.

Допитана судом 1 інстанції свідок ОСОБА_17 , землевпорядник Сухополовянської сільської ради, повідомила, що земельні ділянки, які придбав ОСОБА_6 , раніше належали Колективному сільськогосподарському підприємству, де вирощували сільськогосподарські культури. Пізніше на них було громадське пасовище. На цій земельній ділянці на даний час є водойма. Весь час збільшуються викопані ями. Огляд земельної ділянки відбувався у її присутності. Вказані земельні ділянки до проведення робіт ОСОБА_6 буди рівними та придатними для обробітку та вирощування сільськогосподарських культур.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що він 17 років працює на посаді голови Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. У власності ОСОБА_6 перебувають земельні ділянки, розташовані за межами с. Сухополова, на яких обвинувачений без відповідного дозволу веде діяльність по видобутку піску (піщаної суміші). Дані землі використовувалися останнім не за цільовим призначенням.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що він проживає в с. Сухополова Прилуцького району Чернігівської області поряд із земельними ділянками, що належать ОСОБА_6 , які той придбав у 2014 році у їх сімї. Цільове призначення земельних ділянок за кадастровими номерами 7424188800:07:000:0233 та 7424188800:07:000:0234 площею по 2 га кожна - ведення особистого селянського господарства. Також він повідомив, що на цих землях ще до їх купівлі ОСОБА_6 , знаходився ставок, який був у занедбаному стані. Він бачив, що у 2016-2017 р. з цих земельних ділянок вивозилася ґрунтова суміш автотранспортом, працював екскаватор.

Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_24 повідомили, що за допомогою екскаватора та відповідної техніки здійснювали видобуток та перевезення піску із кар`єру, розташованого в с. Сухополова Прилуцького району Чернігівської області. Діяльність із видобутку та продажу піску організував ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_30 показав, що він працював у ОСОБА_6 екскаваторником на екскаваторі марки «Атлас» 1302,1303, 1304 приблизно 4 роки. За допомогою екскаватору він здійснював видобуток піску, який в подальшому завантажував до автомобілів. Потім водії вантажівок передавали йому грошові кошти за завантаження піску, а він в свою чергу передавав водіям видаткову накладну. ОСОБА_6 давав йому вказівки по телефону про те, які автомобілі необхідно завантажувати піском, зазначаючи суму грошей за продаж піску. Протягом дня він завантажував близько 5 машин піском, який вивозився за межі земельних ділянок, що належали ОСОБА_6 . Поглиблення землі здійснювалось на глибину 2 метри. Всі роботи по видобування піску проводились за особистою вказівкою ОСОБА_6 . Без відома останнього він не виконував ніяких робіт.

Згідно постанови про визнання речовим доказом від 26 квітня 2016 року, екскаватор марки ATLAS 1302 D д.н. НОМЕР_1 , визнано знаряддям вчинення злочину.

Свідок ОСОБА_31 , журналіст у ТРК «ТІМ», повідомила, що нею була здійснена відеозйомка сюжету про продаж та незаконний видобуток піску в с. Сухополова Прилуцького району Чернігівської області ОСОБА_6 . На земельних ділянках, де проводилися вищевказані роботи, вона особисто була три рази. Там вона бачила як видобували пісок за допомогою двох екскаваторів, а також бачила як вантажні автомобілі вантажились та вивозили пісок. Під час однієї зйомки був присутній ОСОБА_6 , котрий не заперечував, що саме ним здійснюється видобуток піску на належних йому земельних ділянках.

Посилання сторони захисту на існування ставка на землях ОСОБА_32 та наявність дозвільної документації на його будівництво є такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження, оскільки водойма з чітко окресленими берегами та з частково отриманими дозвільними документами знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7424188801:01:000:0138, що належить дружині обвинуваченого ОСОБА_11 , та не стосується земельних ділянок, які вказані в обвинувальному акті.

Доводи сторони захисту про подвійне притягнення ОСОБА_6 до відповідальності за одні і ті ж дії взагалі не містять під собою підґрунтя, оскільки за своєю суттю є різними формами юридичної відповідальності та відрізняються спричиненими наслідками, у 2014 році ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності за нецільове використання земельної ділянки, однак висновків не зробив та продовжив протиправну діяльність щодо безгосподарського використання земель, що призвело до виведення їх із сільськогосподарського обігу та пов`язане причинним зв`язком між діями ОСОБА_6 та наслідками та є кримінально караним діянням, передбаченим Кримінальним кодексом України.

Об`єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України, є сукупність трьох ознак: діяння - безгосподарське використання земель; шкідливі наслідки тривале знищення або втрата родючості земель, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту та причинний зв`язок між діяннями та наслідками.

Як вірно встановлено судом 1 інстанції, за період з листопада 2014 року по березень 2017 року ОСОБА_6 , будучи власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення, наданих для ведення особистого селянського господарства, зі складом угідь рілля, розташованих на території Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, окрім іншого, за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233, площею 2,00 га, всупереч вимогам пунктів «а» та «ґ» ч. 1 ст. 91 Земельного Кодексу України, згідно яких власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, без проведення зміни цільового призначення земельних ділянок, за допомогою спеціальної техніки зняв верхній шар ґрунтового покриву, частково створив штучний водний об`єкт та кар`єр для видобутку піщаної суміші загальною площею 0,835 га.

Безгосподарське використання земель полягає в тому, що винна особа не виконує або неналежним чином виконує покладені на неї обов`язки щодо використання земель. Злочин має матеріальний склад і вважається закінченим з моменту настання шкідливих наслідків, зазначених у диспозиції ст. 254 КК України. До шкідливих наслідків диспозиція даної статті відносить: тривале зниження родючості, втрата родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змив гумусного шару ґрунту, порушення структури.

Виведення земель із сільськогосподарського обороту означає припинення їх використання за цільовим призначенням на певний час або назавжди (неможливість вирощування сільськогосподарських культур, випасання худоби).

Безгосподарське використання земель обвинуваченим ОСОБА_6 призвело до шкідливих наслідків зміни цільового призначення, що потягло за собою виведення її із сільськогосподарського обороту, що підтверджується зібраними у справі доказами та свідчить про порушення обвинуваченим норми ст. 91 Земельного Кодексу України та ст. 35 Закону України «Про охорону земель» (порушення правил використання земельної ділянки, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням).

Частина 2 статті 240 КК України є бланкетною, то з об`єктивної сторони виявляється в одному з таких діянь: порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля; незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Порушення встановлених правил використання надр полягає у самовільному видобуванню корисних копалин, застосуванні методів і засобів, які негативно впливають на довкілля.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що будучи власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7424188800:07:000:0233, зі складом угідь рілля, розташованої на території Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, наданої для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, в період з листопада 2014 року по березень 2017 року за допомогою спеціальної техніки - екскаватора марки «ATLAS 1302 D» здійснив самовільний, без будь якого належним чином оформленого спеціалізованого дозволу, видобуток надр глибиною понад 2 метра від поверхні землі, що негативно вплинуло на довкілля.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції в повній мірі дав оцінку всім доказам та обґрунтовано дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 254, ч. 2 ст. 240 КК України.

Посилання сторони захисту на неконкретність пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, зокрема щодо його умислу за ст. 254 КК України та щодо видобування корисних копалин як загальнодержавного так і місцевого значення за ст. 240 КК України, є безпідставними, так як вирок суду 1 інстанції, у відповідності до вимог ст. 374 КПК України, містить у собі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінальних правопорушень, форми вини і мотивів кримінальних правопорушень. Фактичні обставини вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, правова кваліфікація злочинів та формулювання обвинувачення у вироку суду першої інстанції викладено чітко і конкретно для його повного розуміння, що спростовує доводи сторони захисту про неконкретність пред`явленого обвинувачення.

Колегія суддів не може погодитися з твердженнями захисника про те, що всі докази у даному кримінальному провадженні зібрані в межах іншого кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за ч. 2 ст. 240 КК України, у зв`язку з чим зібрані докази є недопустимими.

У ч. 1 ст. 87 КПК України закріплено як загальну підставу визнання доказів недопустимими їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, так і підставу, яку в доктрині кримінального процесу іменують правилом про плоди отруєного дерева, здобуття інших доказів завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

При цьому для визнання недопустимим кожний доказ має бути оцінений судом як автономно, так і в сукупності з іншими доказами, а в рішенні суду наведено належне обґрунтування та мотиви, які би вказували на підставу визнання цього доказу недопустимим.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що 11.09.2014 року було внесено відомості до ЄРДР за №42014270210000017, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 239-1 КК України.

08.02.2017 року постановою прокурора змінено правову кваліфікацію у кримінальному провадженні із ч. 1 ст. 239-1 КК України на ст. 254 КК України.

11.07.2017 року було внесено відомості до ЄРДР за № 42017271210000074 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 240 КК України.

Проте, ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.07.2018 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України (внесене до ЄРДР за №42014270210000017) об`єднано в одне провадження з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України (внесене до ЄРДР за № 42017271210000074).

Такі дії суду не свідчать про порушення прав обвинуваченого та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, які б потягли визнання доказів недопустимими.

Посилання адвоката на судову практику, вказану в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі № 607/14707/17 від 07.08.2019 року, є безпідставним, так як вказані в ній підстави для визнання доказів недопустимими не є тотожними з наведеними обставинами у цьому кримінальному провадженні.

З матеріалів кримінального провадження видно, що органом досудового розслідування всі докази здобуті в рамках окремих кримінальних провадженнях за відповідними правовими кваліфікаціями, із дотриманнями вимог ст. 290 КПК України щодо відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження.

Постановою прокурора від 11.07.2017 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017271210000074 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, доручено слідчому відділу Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області.

Відсутність постанови про визначення певного слідчого сама по собі не означає, що цей слідчий не мав відповідних повноважень.

Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає, щоб кожне рішення, яке приймається у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи, викладалося у формі постанови. Статтею 110 КПК України передбачено, що постанова виноситься слідчим або прокурором лише у випадках, передбачених цим Кодексом, або коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Аналіз положень КПК України свідчить про те, що визначення слідчого не є тим випадком, для якого Кодекс вимагає винесення постанови. Цей висновок можна зробити зі співставлення двох пунктів частини 2 статті 39 КПК України: в пункті 1, який стосується визначення слідчого, слідчих або старшого слідчої групи керівником органу досудового розслідування, постанова не згадується, у той час як пункт 2 для відсторонення слідчого від розслідування прямо вимагає вмотивованої постанови. Статті 36 та 37 КПК України не визначають, у якому виді має прийматися рішення про визначення керівника органу досудового розслідування та слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування (правовий висновок Касаційного кримінального суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 року у справі 490/10025/17).

Також колегія суддів вважає, що зазначення у оскаржуваному вироку документів, які у судовому прядку визнані протиправними або скасовані, не свідчить про істотні суперечності висновків суду 1 інстанції та не є підставою для скасування судового рішення.

На підставі всього вищевикладеного, колегія суддів вважає, що будь-які докази на спростування викладених у обвинуваченні обставин та непричетності ОСОБА_6 до даних злочинів відсутні, а його винуватість у вчиненому доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. А згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції врахував дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, ступінь тяжкості скоєних ним злочинів та призначив покарання у виді штрафу, із застосуванням вимог ст. ст. 49, 74 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст. 100 КПК України, тому вимоги апеляційної скарги прокурора в цій частині не заслуговують на увагу.

Разом із тим, за змістом ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру цивільного позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Загальними вимогами цивільного процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Вказаних вимог закону суд 1 інстанції не дотримався.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Сухополов`янської сільської ради на суму 3254630, 40 грн. суд 1 інстанції зазначив, що розрахунок заподіяної шкоди повинен бути проведений по методиці розрахунку Міністерства економіки та природних ресурсів, а також шкода розрахована щодо земельної ділянки загальною площею 0,9933 га, проте обвинувачення, визнане судом доведеним, стосується земельної ділянки, площею 0,835 га. Тобто, на думу суду 1 інстанції, в даному випадку відсутні розмежування нанесеної шкоди та методика розрахунку заподіяної шкоди.

Між тим, за матеріалами кримінального провадження встановлено, зокрема, висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 24.04.2018 року № 15847/15848/17-48, на земельній ділянці за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233, розміром 0,8350 га, що належить ОСОБА_6 та щодо якої обвинувачення визнано доведеним, внаслідок несанкціонованого видобування піску в с. Сухополова, вул. Макаренщини Прилуцького району Чернігівської області державі заподіяні збитки в розмірі 3254630 грн. 40 коп. Даний експертний висновок, окрім іншого, визнаний як судом 1, так і апеляційної інстанцій належним та допустимими доказом та покладено судом в основу обвинувачення ОСОБА_6 .

При проведенні розрахунку шкоди, завданої самовільним видобутком надр, застосовано вимоги наказу Міністерства екології та природних ресурсів «Про затвердження Методики для визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами» №303 від 29.08.2011 року. Ця методика встановлює основні вимоги щодо порядку визначення заподіяних збитків і застосовується при визначенні шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного користування надрами.

Колегією суддів встановлено, що розрахунок заподіяних збитків у даному кримінальному провадженні визначено у порядок та спосіб, передбачений вище вказаним нормативно-правовим актом.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний вирок в частині вирішення цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Сухополов`янської сільської ради було вирішено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому вирок в цій частині підлягає скасуванню з призначенням нового розгляд у порядку цивільного судочинства.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які тягнуть за собою безумовне скасування чи зміну вироку в іншій частині під час перегляду апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга обвинуваченого та захисника не підлягають задоволенню, а апеляційні скаргу прокурора слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 419, Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2020 року відносно ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Сухополов`янської сільської ради скасувати і в зазначеній частині призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині цей вирок залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4