Постанова

від 28.09.2020 по справі 367/7763/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/7763/19 Головуючий у суді першої інстанції: Саранюк Л. П.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/522/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Мостової Г.І.

Секретаря судового засідання Рудик О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 03 жовтня 2019 року в справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Гненний Дмитро Анатолійович звернувся в суд з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 з метою перевірки майнового стану, здійснення опису й арешту, огляду суб`єктом оціночної діяльності, обґрунтовуючи доводи подання тим, що боржник не виконує законні вимоги приватного виконавця для вчинення дій з примусового виконання виконавчих документів в рамках зведеного виконавчого провадження № 57306514 і такі дії та бездіяльність боржника свідчать про умисне ухилення від виконання рішення.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 жовтня 2019 року в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення, яким задовольнити подання приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича про примусове проникнення до житла боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції при вирішенні подання про примусове проникнення до житла боржника не враховано, що Приватним виконавцем направлялися всі постанови із дотриманням вимог статті 28 Закону України Про виконавче провадження , а сам лише факт неотримання стороною кореспонденції, що їй надіслана за належною адресою та яка повернулася у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може бути визнано поважною причиною, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходить на його адресу. До того ж, 05.12.2018 та 07.10.2019 з матеріалами виконавчого провадження ознайомились представники боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким під особистий підпис вручено для передачі боржниці вимогу з`явитися до виконавця, подати декларацію. Вимога виконавця боржником проігнорована. Вважає, що чинне законодавство не вимагає наявності факту перешкоджання входженню приватного виконавця до житла боржника.

У визначений ухвалою суду строк, інші учасники справи не скористались процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

У судовому засіданні представник приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича - Єрмошин О.В. підтримав доводи апеляційної скарги.

Заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, у тому числі, у порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, з опублікуванням оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича перебувають виконавчі провадження № 57303634, № 57304857, № 57974436, № 58560746.

Виконавче провадження № 57303634 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Солом`янським районним судом м. Києва 08.10.2015 на підставі рішення у справі № 760/10132/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судового збору у розмірі 2 294,00 гривень, відкрито 26 вересня 2018 року (а.с. 3).

Виконавче провадження № 57304857 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Солом`янським районним судом м. Києва 08.10.2015 на підставі рішення у справі № 760/10132/13-ц про стягнення з ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 1 161 668,56 гривень, але в межах вартості майна, одержаного неповнолітньою ОСОБА_1 у спадщину після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та судовий збір у розмірі 573,50 гривень, відкрито 26 вересня 2018 року (а.с. 4).

Виконавче провадження № 57974436 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Солом`янським районним судом м. Києва 08.10.2015 на підставі рішення у справі № 760/10132/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 1 161 668,56 грн., але в межах вартості майна, одержаного нею у спадщину після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрито 26 грудня 2018 року (а.с. 6).

Виконавче провадження № 58560746 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Солом`янським районним судом м. Києва 08.10.2015 на підставі рішення у справі № 760/10132/13-ц про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 3 485 005,00 гривень, відкрито 06 березня 2019 року (а.с. 7).

Постановою приватного виконавця від 26 вересня 2018 року об`єднані виконавчі провадження № 57303634, № 57304857 у зведене виконавче провадження № 57306514 (а.с. 5).

В ході проведення примусових виконавчих дій приватним виконавцем вчинені наступні виконавчі дії:

26 вересня 2018 року приватним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на усе майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 1 280 989,67 грн., із внесенням записів до відповідних реєстрів обтяжень (а.с. 8, 9, 10).

Постановою від 26 вересня 2018 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 1 280 989,67 грн., із внесенням записів до відповідних реєстрів обтяжень (а.с. 11).

Постановою приватного виконавця від 27 вересня 2018 року накладено арешт на майно, що належить боржнику, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 3210945300:01:063:0042, площею 0,284 га за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3210945300:01:063:0040, площею 0,2647 га за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 1 679 кв.м., житлова площа 235,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру, загальною площею 106,5 кв.м., житловою площею 49,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 1 280 989,67 грн., із внесенням записів до відповідних реєстрів обтяжень (а.с. 12, 13-15).

02 жовтня 2018 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3210945300:01:063:0042, площею 0,284 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-17).

Окремою постановою від 02 жовтня 2018 року про опис та арешт майна, що належить боржнику, а саме: земельну ділянка АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3210945300:01:063:0040, площею 0,2647 га за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 1 679 кв.м., житлова площа 235,5 кв.м. (а.с. 20-21).

Постановою приватного виконавця від 02 жовтня 2018 року описано та накладено арешт на майно, що належить боржнику, а саме квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 18-19).

Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Київській області від 04 вересня 2018 року земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210945300:01:063:0042, площею 0,284 га; 3210945300:01:063:0040, площею 0,2647 га, розташовані за адресою АДРЕСА_1 належать боржниці (а.с. 22).

Для перевірку майнового стану боржника ОСОБА_1 приватним виконавцем скеровані відповідні запити 26 вересня 2018 року до Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, Регіонального сервісного центру у місті Києві

Із відповідей Пенсійного фонду України № 1042765214 від 26 вересня 2018 року вбачається, що інформація про боржника, який працює за трудовим та цивільно - правовими договорами, отримує пенсію не знайдено (а.с. 23).

Згідно даних Державної фіскальної служби України №104827210 від 28 вересня 2018 року, № 1042910259 від 27 вересня 2018 року відомості про перелік джерел доходів за останній звітний період відсутні. Інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах України стосовно боржника від відповідних фінансових установ не надходила (а.с. 24).

Станом на 07 жовтня 2018 року транспортні засоби за боржником ОСОБА_1 не зареєстровані, про що свідчить відповідь територіального сервісного центру № 8046 Регіонального сервісного центру у місті Києві № 31/26-1966 від 11 жовтня 2018 року (а.с. 28).

Виходом приватного виконавця за адресою АДРЕСА_4 з`ясовано, що на неодноразові дзвінки двері квартири ніхто не відчинив, про що приватним виконавцем 02 жовтня 2018 року складено акт (а.с. 25).

В акті від 25 жовтня 2018 року приватним виконавцем Гненним Д.А. зафіксовано про те, що боржником проігнорована вимога виконавця від 18 жовтня 2018 року, на прийом до приватного виконавця 25 жовтня 2018 року боржник ОСОБА_1 не з`явилась. Не виконання боржником вимоги приватного виконавця № №169, 170 від 30 жовтня 2018 року та не неявка боржника на прийом до приватного виконавця зафіксована в акті від 06 листопада 2018 року (а.с. 30, 32)

Складені письмові вимоги приватного виконавця від 30 жовтня 2018 року № 169, від 16 листопада 2018 року № 186 свідчать про те, що виконавець зобов`язав боржника ОСОБА_1 з`явитися до офісу приватного виконавця 06 листопада 2018 року, 13 листопада 2018 року щодо сплати боргу за виконавчими документами, з одночасним наданням певних документів за переліком (а.с. 31, 33).

Наступні вимоги приватного виконавця від 05 грудня 2018 року № 287/01-29, від 07 жовтня 2019 року № 2743 стосувалися явки боржника ОСОБА_1 до офісу приватного виконавця 11 грудня 2018 року, з одночасним наданням певних документів за переліком, а також подання декларації про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Із вчинених записів на примірниках цих вимог вбачається, що вони отримані представниками боржника за нотаріально посвідченою довіреністю - ОСОБА_7., ОСОБА_3 (а.с. 76, 78).

У доводах подання приватний виконавець зазначав про те, що за зведеним виконавчим провадженням було звернуто стягнення на об`єкт нерухомого майна, що належить боржнику, а саме двокімнатну квартиру загальною площею 106,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , проте коштів від реалізації майна боржника недостатньо для задоволення вимог стягувача.

Звертаючись до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , приватний виконавець Гненний Д.А. посилався на те, що боржник ОСОБА_1 не виконує законні вимоги приватного виконавця щодо вчинення дій з примусового виконання виконавчих документів в рамках зведеного виконавчого провадження № 57306514 і такі дії та бездіяльність боржника свідчать про умисне ухилення від виконання рішення, а тому існує необхідність встановлення майнового стану, а також здійснення опису й арешту та огляду суб`єктом оціночної діяльності нерухомого майна, що належить боржнику на праві власності, за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевіряючи доводи приватного виконавця, надаючи оцінку пред`явлених ним доказів в обґрунтування своїх вимог, колегія суддів, виходить з такого.

Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.

У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Відповідно до статті 439 ЦПК України, пункту 4 частини 3 статті 18 Закону Про виконавче провадження під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів допускається за наявності вмотивованого рішення суду примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи, безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Пунктом 13 частини 3 статті 18 Закону Про виконавче провадження передбачено право виконавця на звернення до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

При цьому, виконавцю слід довести, щожитло належить боржнику або він має право користування ним, що боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір державного/приватного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій .

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами - пункт 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

У відповідності до вимог пункту 9 Інструкції з організації примусового виконання рішень - вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Із поданого на розгляд подання приватного виконавця про примусове проникнення до житла та долучених доказів вбачається, що згідно з реєстру територіальної громади міста Києва зареєстроване у встановленому порядку місце проживання ОСОБА_1 значиться за адресою АДРЕСА_4 (а.с. 26, 27). Вказана адреса зазначена у виконавчих документах.

Надані приватним виконавцем письмові докази вказують на те, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 26 вересня 2018 року ВП № 57303634, ВП № 57304857, про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 57306514 від 26 вересня 2018 року, про відкриття виконавчого провадження від 26 грудня 2018 року ВП № 57974436, про відкриття виконавчого провадження від 06 березня 2019 року ВП № 58560746 були направлені боржнику ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується фіскальними чеками поштових відправлень рекомендованих листів, а тому боржник вважається повідомленою про відкриття виконавчого провадження, об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 57306514 (а.с. 59, 62, 65).

Неотримання боржником вказаних постанов не свідчить про невжиття приватним виконавцем достатніх заходів для належного повідомлення боржника про початок примусового виконання виконавчого документа, оскільки відповідно до вимог статті 28 Закону України Про виконавче провадження боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що і було вчинено приватним виконавцем (а.с. 60, 63, 66).

Крім того, із записів на примірниках вимог приватного виконавця від 05 грудня 2018 року № 287/01-29, від 07 жовтня 2019 року № 2743, які стосувалися явки боржника ОСОБА_1 до офісу приватного виконавця 11 грудня 2018 року, з одночасним наданням певних документів за переліком, а також подання декларації про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України вбачається, що вони вручені приватним виконавцем під розписку представникам боржника за нотаріально посвідченою довіреністю - ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , що відповідає положенням частини 5 статті 28 Закону України Про виконавче провадження (а.с. 76, 78).

Таким чином боржник ОСОБА_1 достовірно знає про наявність виконавчого провадження, що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича.

Належність на праві приватної власності боржнику нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 1 679 кв.м., житлова площа 235,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 підтверджена довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 14).

Разом з тим, досліджуючи надані приватним виконавцем докази, колегією суддів встановлено, що жоден із документів, що долучений приватним виконавцем на підтвердження своїх вимог про примусове проникнення до житла, що належить боржнику, не вказує на те, що з часу відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у справі № 760/10132/13-ц та до моменту пред`явлення подання до суду приватним виконавцем призначались виконавчі дії з опису й арешту майна, що належить боржнику на праві власності за адресою: АДРЕСА_1 , із визначенням часу проведення таких дій.

Встановлені обставини не можуть свідчити про зловживання боржником ОСОБА_1 правами учасника виконавчого провадження та ухилення від виконання, покладених на неї обов`язків, передбачених пунктом 2 частиною 5 статті 19 Закону України Про виконавче провадження , щодо допуску виконавця до житла та іншого володіння, що належать їй або якими вона користується, для проведення виконавчих дій, оскільки приватним виконавцем не вжито достатніх заходів для безперешкодного входження до житла боржника, а саме повідомлення боржника в установленому законом порядку про наміри виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, що належить боржнику на праві власності за адресою: АДРЕСА_1 відведений час для вчинення таких виконавчих дій. За даних обставин примусове проникнення до житла боржника буде порушувати гарантовані Коституцією України права ОСОБА_1 щодо недоторканності житла власника.

Вирішуючи подання приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича про примусове проникнення до житла боржника, суд першої інстанції правильно керувався тим, що виконавець повинен обґрунтувати причини звернення з таким поданням. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи, а саме доведеності виконавцем не тільки обставин, що житло належить боржнику або він має право користування ним, і що боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження, а також факту про те, що боржник повідомлявся про намір виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій .

Відмовляючи в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки майнового стану, здійснення опису й арешту та огляду суб`єктом оціночної діяльності, суд першої інстанції по суті ухвалив правильне процесуальне рішення, але із помилковою оцінкою фактичних обставин, з якими заявник пов`язував застосування певного заходу забезпечення виконання судового рішення.

В цій частині доводи апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича є обґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги приватного виконавця, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування судового рішень.

За наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину ухвали, виклавши її в редакції даної постанови, в іншій частині ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича задовольнити частково.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 03 жовтня 2019 року змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції даної постанови, в іншій частині ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 03 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: