Постанова

від 28.10.2020 по справі 910/4841/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2020 р. Справа№ 910/4841/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Князєв І.В.;

від відповідача: Форостюк Л.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 року

у справі № 910/4841/20 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН КОМПЛЕКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ"

про стягнення 611 118, 64 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТОН КОМПЛЕКС" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" (далі-відповідач) про стягнення 611 118, 64 грн. з яких 598 018,00 грн. заборгованості за відвантажений товар, 983,04 грн. 3 % річних, 12 117,60 грн. заборгованості за надані послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого бетону "БСГ В25 Р4 F200 W8", "БСГ В25 Р4 F200 W6", "БСГ В10 Р4 F50", "PK М10 П12" на підставі видаткових накладних та наданих послуг автобетононасосу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН КОМПЛЕКС" 598 018 грн 00 коп. заборгованості за відвантажений товар; 12 117 грн 60 коп заборгованості за надані послуги; 983 грн 04 коп - 3 % річних та 9 166 грн 78 коп. судового збору.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором поставки (у спрощений спосіб) в сумі 598 018, 00 грн та за договором про надання послуг (у спрощений спосіб) у сумі 12 117, 60 грн, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 року у справі №910/4841/20 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріали справи не містять належних доказів направлення копії позовної заяви відповідачеві. Також апелянт посилається на те, що значна кількість накладних, наданих позивачем, відрізняються від примірників, які наявні у відповідача. Так, за твердженням апелянта, у видаткових накладних № 5/82922 від 02.10.2019, № 5/82780 від 04.10.2019, № 5/84938 від 08.10.2019 зазначається підстава поставки продукції - довіреність № 309 від 26.07.2019, що відсутня в копіях накладних, доданих до матеріалів справи позивачем. Апелянт зазначає, що позивач не надав в якості доказів правильності та достовірності складання видаткових накладних ані довіреностей на отримання матеріальних цінностей, ані товаро-транспортних накладних. Також відповідач зазначає по неналежність доказу - актів звіряння взаєморозрахунків, оскільки вони складені не в дату звіряння; в актах не зазначено, в особі кого вони підписані. Також апелянт посилається на те, що вимога про сплату заборгованості на адресу відповідача не надходила.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/4841/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду на 28.10.2020 року.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 року №09.1-08/4068/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. на лікарняному.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020 року для розгляду справи №910/4841/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю, Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 року у справі № 910/4841/20.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як зазначає позивач у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, позивач здійснив поставку товару - бетону "БСГ В25 Р4 F200 W8", "БСГ В25 Р4 F200 W6", "БСГ В10 Р4 F50", "PK М10 П12" на загальну суму 2 647 385, 31 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 5/56076 від 23.07.2019; № 5/56264 від 25.07.2019; № 5/57516 від 27.07.2019; № 5/57847 від 29.07.2019; № 5/58013 від 30.07.2019; № 5/58118 від 31.07.2019; № 5/58119 від 05.08.2019; № 5/61395 від 10.08.2019; № 5/63418 від 15.08.2019; № 5/65810 від 19.08.2019; № 5/65307 від 20.08.2019; № 5/67624 від 22.08.2019; № 5/67117 від 24.08.2019; № 5/69002 від 31.08.2019; № 5/71458 від 04.09.2019; № 5/71273 від 05.09.2019; № 5/73404 від 07.09.2019; № 5/73271 від 10.09.2019; № 5/75314 від 13.09.2019; № 5/75164 від 14.09.2019; № 5/77197 від 18.09.2019; № 5/79173 від 25.09.2019; № 5/80953 від 30.09.2019; № 5/82922 від 02.10.2019; № 5/82780 від 04.10.2019; № 1/88490 від 08.10.2019; № 5/84938 від 08.10.2019, які підписані з боку позивача та відповідача та скріплені їх печатками.

Проте, як зазначає позивач, відповідач своє зобов`язання по оплаті отриманого товару виконав частково, а тому станом на 03.04.2020 сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставку товару становить 598 018, 00 грн: за накладною № 5/82922 від 02.10.2019 на суму 107 936, 55 грн, за накладною № 5/82780 від 04.10.2019 на суму 32 334, 35 грн, за накладною № 1/88490 від 08.10.2019 на суму 98 049, 60 грн, за накладною № 5/84938 від 08.10.2019 на суму 359 697, 50 грн.

Також позивачем було надано відповідачу послуги автобетононасосу на загальну суму 56 515, 00 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 263 від 22.08.2019; № 293 від 23.09.2019; № 326 від 01.10.2019; № 327 від 08.10.2019, підписаними представниками сторін, затвердженими уповноваженими особами та скріпленими їх печатками.

Однак відповідач лише частково розрахувався за здійснені позивачем роботи.

В матеріалах справи наявні акти звірки взаєморозрахунків від 14.08.2019 та 18.10.2019, які підписані між сторонами та скріплені печатками господарюючих суб`єктів.

Також в матеріалах справи міститься гарантійний лист відповідача, в якому останній визнав поставку бетонних сумішей на об`єкт будівництва Реконструкція не житлової будівлі під будівлю для потреби автовласників по вул.. Пулюя, 8-А у Соломянському р-ні м. Києва та наявну заборгованість згідно акту звірення розрахунків за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 у сумі 610 135,60 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з претензією № 02/137 від 02.03.2020 про оплату заборгованості за поставлений товар та надані послуги на суму 610135,60 грн. Проте, відповідь на претензію відповідач не надав.

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього на користь позивача загальної суми 611 118 грн 64 коп., з яких: 598 018, 00 грн - заборгованість за відвантажений товар; 983, 04 грн - сума 3 % річних; 12 117, 60 грн - заборгованість за надані послуги.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Колегією суддів встановлено, що наявні у матеріалах справи видаткові накладні містять найменування товару, його кількість, ціну та підпис уповноважених осіб сторін, а акти здачі-прийняття робіт - найменування послуги, ціну, дату виконання і підпис уповноважених осіб сторін.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що між сторонами виникли правовідносини із поставки товару та надання послуг, шляхом укладення відповідних договорів у спрощений спосіб, а дії сторін щодо підписання видаткових накладних та актів здачі-прийняття робіт засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків, що також не суперечить вимогам статті 181 Господарського кодексу України.

В силу вимог ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов`язків.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вже було зазначено, на підтвердження постачання товару відповідачеві позивачем було надано видаткові накладні № 5/56076 від 23.07.2019; № 5/56264 від 25.07.2019; № 5/57516 від 27.07.2019; № 5/57847 від 29.07.2019; № 5/58013 від 30.07.2019; № 5/58118 від 31.07.2019; № 5/58119 від 05.08.2019; № 5/61395 від 10.08.2019; № 5/63418 від 15.08.2019; № 5/65810 від 19.08.2019; № 5/65307 від 20.08.2019; № 5/67624 від 22.08.2019; № 5/67117 від 24.08.2019; № 5/69002 від 31.08.2019; № 5/71458 від 04.09.2019; № 5/71273 від 05.09.2019; № 5/73404 від 07.09.2019; № 5/73271 від 10.09.2019; № 5/75314 від 13.09.2019; № 5/75164 від 14.09.2019; № 5/77197 від 18.09.2019; № 5/79173 від 25.09.2019; № 5/80953 від 30.09.2019; № 5/82922 від 02.10.2019; № 5/82780 від 04.10.2019; № 1/88490 від 08.10.2019; № 5/84938 від 08.10.2019 всього на суму 2 647 385,31 грн.

Твердження апелянта про те, що наявні у відповідача видаткові накладні № 5/82922 від 02.10.2019, № 5/82780 від 04.10.2019, № 5/84938 від 08.10.2019 відрізняються від примірників, які надані позивачем, а саме, що у наявних у відповідача видаткових накладних зазначається підстава поставки продукції - довіреність № 309 від 26.07.2019 колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових результатів.

Тобто, факт проведення сторонами у справі господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов`язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Документами, які є підставою для оприбуткування товару, є накладні. Такі документи є підставою для внесення запису в облікові бухгалтерські реєстри.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні мають бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, на всіх видаткових накладних (та зокрема накладних № 5/82922 від 02.10.2019, № 5/82780 від 04.10.2019, № 5/84938 від 08.10.2019, які надані позивачем) міститься підпис та печатка відповідача.

Колегія суддів зазначає, що вказані видаткові накладі дають можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції (а саме ТОВ Бетон Комплекс та ТОВ Баункунст Київ ) та можливості встановити обсяг господарської операції.

Відповідач не заперечує факту поставки товару на підставі видаткових накладних № 5/82922 від 02.10.2019, № 5/82780 від 04.10.2019, № 5/84938 від 08.10.2019. Зокрема, як вбачається з наданих відповідачем видаткових накладних, кількість та ціна товару у них повністю співпадає із кількістю та ціною товару, які зазначені у видаткових накладних, наданих позивачем.

Твердження апелянта, що у наданих ним видаткових накладних зазначається інша підстава поставки товару - довіреність № 309 від 26.07.2019, колегією суддів відхиляються, оскільки відомості щодо довіреності були зазначені в графі Через кого , а не в графі підстава поставки продукції .

Більше того, довіреність не може бути підставою для поставки товару, а лише може підтверджувати повноваження особи на отримання матеріальних цінностей.

Колегія суддів зазначає, що норми Цивільного кодексу України не містять застережень, які б звільняли покупця від обов`язку оплатити отриманий товар у зв`язку з неналежним оформленням господарських операцій первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, неточність або неповнота відповідних даних у первинних облікових документах може бути підставою для застосування до відповідальних винних осіб визначеної чинним законодавством відповідальності, втім, не звільняє покупця від обов`язку оплатити товар.

До того ж, підпис особи, який міститься на накладних від імені відповідача, скріплена печаткою відповідача, що засвідчує легітимність підпису перед третіми особами.

Особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Відповідач не заперечує проти автентичності відтиску штампу, здійсненого на видаткових накладних, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).

В той же час, колегія суддів відзначає, що відповідачем не заперечується факт отримання від позивача спірного товару, а тому посилання апелянта на неістотні недоліки первинних фінансових документів колегія суддів вважає необґрунтованими.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Відповідач свої зобов`язання щодо повної оплати поставленого товару у строки встановлені статтею 692 Цивільного кодексу України не виконав, лише частково здійснив оплату за поставлений товар на суму 2 049 367,31 грн, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки становить 598 018, 00 грн (2 647 385, 31 грн. - 2 049 367,31 грн. = 598 018,00 грн.).

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За статтею 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було надано відповідачеві послуги автобетононасосу на загальну суму 56 515, 00 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 263 від 22.08.2019; № 293 від 23.09.2019; № 326 від 01.10.2019; № 327 від 08.10.2019, підписаними представниками з боку позивача та відповідача, затвердженими уповноваженими особами сторін та скріпленими їх печатками.

Вищевказані акти здачі-прийняття робіт містять назву послуги та ціну, а також інформацію про відсутність претензій у сторін одна до одної щодо наданої послуги.

Наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) підтверджено надання послуг позивачем та їх прийняття відповідачем. Заперечень щодо наданих послуг відповідач не надав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, останній свої зобов`язання щодо повної оплати наданих йому послуг не виконав, за вказаними актами здійснив оплату лише частково, внаслідок чого борг за надані послуги відповідача перед позивачем складає 12 117,60 грн.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 12 117, 60 грн відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 02.03.2020 за вих. № 02/137 позивачем згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України направлена претензія відповідачу щодо сплати грошових коштів за поставлений товар та надані послуги в сумі 610 135, 60 грн. (в яку входить заборгованість за надані послуги у сумі 12 117, 60 грн), про що свідчить опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек.

Колегією суддів відхиляються твердження відповідача про те, що вказана претензія була надіслана за неналежною адресою, а саме не зазначено квартири відповідача, оскільки як вбачається з опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку та накладної претензію відповідачу було надіслано за адресою: м. Київ, вул. Флоренції, 12Б.

Як вбачається з видаткової накладної № 0407409428382, вказаний лист було відправлено Укрпоштою експрес.

Відповідно до по п. 5.1.-5.3 Порядку пересилання відправлень Укрпошта Експрес для кожного відправлення Експрес засобами АС АРМ ВЗ / через особистий кабінет (на Web-сайті АТ Укрпошта )/ API формується супровідна адреса за формою, затвердженою наказом товариства. Адреси відправника та адресата, що зазначаються у супровідній адресі, повинні містити повні найменування відправника і адресата, поштові індекси ОПЗ, тип доставки ( до дверей , до складу ), а також номери їх телефонів (рекомендується вказувати номери мобільних телефонів, які необхідні для автоматизованого інформування про надходження відправлення Експрес через sms/viber-повідомлення). У разі відсутності у відправника мобільного телефону адресата, інформування адресата відбувається шляхом вкладання повідомлення ф.22 до абонентської поштової скриньки, а адресування можливе тільки з типом доставки до складу .

Відправлення Експрес можуть бути адресовані: юридичним особам - на фактичну адресу місцезнаходження (до дверей), на адреси ВПЗ (до складу - дозволяється вказати повну адресу одержувача з індексом / індекс об`єкта поштового зв`язку, назву юридичної особи, номер телефону та П.І.Б. контактної особи (уповноваженої одержувачем).

Згідно з п. 7.1.1. Порядку пересилання відправлень Укрпошта Експрес при надходженні до ОПЗ відправлення Експрес - на номер мобільного телефону адресата, який зазначено в супровідній адресі, автоматично надходить sms/viber повідомлення з інформацією про надходження відправлення Експрес до ОПЗ та зазначенням номеру телефону Контактного центру.

Як вбачається з видаткової накладної № 0407409428382, позивачем було вказано тип доставки - до складу та зазначено контактну особу ТОВ Баункуст Київ із зазначенням її номеру телефону - НОМЕР_1 , який вказаний останнім в інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, розмір заборгованості за надані послуги у сумі 12 117,60 грн. також був підтверджений відповідачем у надісланому позивачу гарантійному листі та актах звірення взаємних розрахунків, які містяться в матеріалах справи.

У вказаному вище гарантійному листі відповідач зобов`язався погасити дану заборгованість у розстрочку із кінцевим терміном погашення до 25.12.2019.

А тому, з комплексу наданих позивачем доказів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк виконання відповідачем обов`язку щодо оплати наданих послуг є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи сума заборгованості не сплачена, зворотного суду не доведено, і матеріали справи не містять.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 598 018, 00 грн. та виконані роботи у сумі 12 117,60 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати поставленого товару та наданих послуг є таким, що настав, а тому позовні вимоги в цій частині правомірно були задоволені судом першої інстанції.

Стосовно позивних вимог в частині стягнення 3 % річних, то колегія суддів вважає за можливе зазначити про наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних за загальний період з 14.03.2020 по 02.04.2020, погоджується з здійсненим розрахунком та вважає його вірним, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 983, 04 грн. 3 відсотків річних.

Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні належні докази направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками спростовується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною № 042121709855 від 03.04.2020.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі № 910/4841/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі № 910/4841/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі № 910/4841/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/4841/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 16.11.2020

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна