Рішення

від 18.11.2020 по справі 466/7458/19

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/7458/19

Провадження № 2-др/463/10/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Козак М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сибаля Олега Богдановича про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Західбуд-Мікс до ОСОБА_1 про усунення порушень та повернення майна у попередній стан,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про зобов`язання ОСОБА_1 за свій рахунок привести приміщення лоджії квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану, шляхом демонтажу самовільно встановлених віконних блоків лоджії, що зазначена в технічному паспорті під № 3 та відновлення самовільно демонтованих металевих конструкцій.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, 15.06.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір надання житлово-комунальних послуг № 10-18/15-06. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , який обслуговує позивач. Відповідач самовільно демонтувала металеву частину фасаду та засклила лоджію вищевказаної квартири, що порушило зовнішній (проектний) вигляд, цілісність фасу будинку і може призвести до руйнування облицювального шару фасаду будинку та загрожує життю, здоров`ю і майну співвласників та мешканців. Інші співвласники висловились про необхідність отримання згоди співвласників та управителя багатоквартирного будинку при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир, чи вчинення дій, які змінюють зовнішній вигляд спільного майна, в тому числі фасаду будинку. Такої згоди відповідач не отримувала, а відтак, не мала права проводити згадані вище ремонтні роботи. З метою приведення лоджії до попереднього стану відповідачу направлявся відповідний лист, однак його вимоги відповідач проігнорувала. Згідно висновку експертного дослідження, проведена реконструкція та засклення лоджії здійснено з порушенням вимог державно-будівельних норм, що спричинило ускладнення умов для своєчасної та безпечної евакуації людей у разі виникнення пожежі, погіршило умови проведення робіт пожежно-рятувальними підрозділами, та може призвести до людських жертв при виникненні пожежі. За умовами згаданого вище договору відповідач зобов`язана не допускати самовільного перепланування приміщень, дотримуватись вимог житлового і містобудівного законодавства та запобігати псуванню майна. Всі ці умови відповідач порушила та крім цього, у встановленому законом порядку не отримувала дозволу на проведення перепланування. Засклення лоджії порушує права мешканців будинку і тому просив в судовому порядку зобов`язати відповідача привести приміщення лоджії до попереднього стану.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 05.11.2020 року, у задоволенні позову ТзОВ Західбуд-Мікс відмовлено.

До звершення розгляду справи в судовому засіданні 05.11.2020 року у відповідності до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України повноважний представник відповідача зробив відповідну заяву щодо необхідності вирішення питання про судові витрати, зокрема, про стягнення з позивача витрат пов`язаних із проведенням експертизи, з приводу чого відповідні докази будуть подані ним після проголошення судового рішення.

Як наслідок, під час ухвалення рішення суд не вирішував питання про розподіл судових витрат, які поніс відповідач вказавши, що таке питання він розгляне пізніше після подання стороною відповідача відповідних доказів.

09 листопада 2020 року повноважний представник відповідача подав заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі, долучивши акт № ОУ-0000009 здачі-приймання робіт (надання послуг), згідно якого виконавець (ПУ Науково-дослідний інститут судових експертиз та права провів будівельно-технічну експертизу, а замовник ( ОСОБА_1 ) оплатила вартість такої експертизи у розмірі 7358,0 гривень. Просить ухвалити додаткове рішення, стягнувши з позивача витрати, пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 7358,0 гривень.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд призначив судове засідання.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не з`явились, хоча про дату, місце та час розгляду питання про розподіл судових витрат повідомлялись належним чином. Представник відповідача в заяві про ухвалення додаткового рішення просить слухати справу у його відсутності. Повноважний представник позивача також подав до суду заяву про розгляд вказаного питання у його відсутності. Заперечує проти стягнення судових витрат з позивача, оскільки у першій заяві по суті справи відповідач не надавала попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які вона очікує понести у зв`язку з розглядом справи. В силу вимог ч.4 ст.270 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.

Спочатку суд вирішить, чи підлягає розгляду така заява відповідача з огляду на те, що у першій заяві по суті (а.с.82-87) вона не наводила попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які вона очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Так, у частині першій ст.134 ЦПК України закріплено правило, згідно якого разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Конструкція цієї норми, яка визначає її юридичний зміст свідчить про те, що суд має право, а не обов`язок відмовити стороні у відшкодуванні судових витрат у випадку неподання нею попереднього розрахунку.

У справі, яка розглядалась висновок експертизи мав якщо не вирішальне, то важливе значення, оскільки дозволив спростувати твердження позивача про існування загрози життю та здоров`ю інших осіб, а головне - дав відповідь на питання про те, чи відбулось втручання у несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, від чого безпосередньо залежало обґрунтованість позовних вимог.

Тому, суд не буде використовувати своє право відмовити відповідачу у відшкодування судових витрат, яке передбачено у ч.2 ст.134 ЦПК України, а питання про розподіл судових витрат він розгляне в загальному порядку.

Згідно зі ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

За змістом п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом (ч.5 ст.139 ЦПК України).

Правила розподілу судових витрат закріплені у ст.141 ЦПК України.

Так, за змістом частини третьої цієї статті при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як уже зазначалось вище, висновок судової будівельно-технічної експертизи ліг в основу рішення суду від 05.11.2020 року, а відтак, витрати на проведення цієї експертизи пов`язані з розглядом справи.

З огляду на характер спірних правовідносин та предмет спору, суд не вважає, що розмір таких витрат є необґрунтованим та/або непропорційним. Зрештою, у справі немає доказів про неспівмірність таких витрат, а в силу вимог ч.9 ст.139 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладається на позивача.

Крім того, ніщо не вказує на недобросовісність поведінки відповідача при розгляді справи.

З огляду на характер спірних правовідносин та предмет спору, немає підстав для висновку, що такий міг бути ефективно вирішений з користю для кожної із сторін в позасудовому порядку.

Як наслідок, з врахуванням таких засад цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність, суд вважає, що понесені відповідачем витрати на проведення експертизи відповідають вимогам ч.3 ст.141 ЦПК України і в силу вимог п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України такі підлягають стягненню з позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.133, 137, 141, 260, 270 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Західбуд-Мікс до ОСОБА_1 про усунення порушень та повернення майна у попередній стан.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західбуд-Мікс на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 7358,0 гривень (сім тисяч триста п`ятдесят вісім гривень 00 копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Західбуд-Мікс , місцезнаходження: 79495, м.Львів-Винники, вул.Винна Гора,26/38, код ЄДРПОУ - 41159026.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Суддя Грицко Р.Р.