Рішення

від 12.11.2020 по справі 260/259/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Ужгород№ 260/259/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАВТО" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління Державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними (незаконними) дій та скасування ухвалених на їх підставі протиправних (незаконних) рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 листопада 2020 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення. Рішення в повному обсязі складено 18 листопада 2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСАВТО" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління Державного архітектурно-будівельного контролю (далі - відповідач), яким просить:

1. Визнати протиправною позапланову перевірку, здійснену Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради на підставі наказу № 345 від 26.12.2019 року та направлення на проведення позапланової перевірки № 345 від 26.12.2019 року в період з 26.12.2019 року по 11.01.2020 року приміщення № 1 та реконструйованого сараю літ "Б" по вул. Підградській, 27, прим.1 у м. Ужгороді (кадастрові номери земельних ділянок 2110100000:08:002:0113 та 21101000:08:002:0112), щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ "Максавто" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі звернення старшого слідчого ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М. від 13.12.2019 року;

2. Скасувати ухвалену на підставі проведеної перевірки Постанову № 4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.01.2020 року, якою ТОВ "Максавто" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 75672,00 грн.;

3. Скасувати ухвалену на підставі проведеної перевірки Постанову № 3 по справі про адміністративне правопорушення від 21.01.2020 року, якою директора ТОВ компанія "Максавто" ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у сумі 5100,00 грн.;

4. Скасувати винесений на підставі проведеної перевірки Припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.01.2020 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 13.01.2020 року у службових приміщеннях відповідача позивач отримав пакет документів, на підставі яких йому стало відомо, що в період з 26.12.2019 року по 11.02.2020 року відповідачем проводилась позапланова перевірка приміщення № 1 та реконструйованого сараю літ. "Б" по вул. Підградській, 27, прим. 1 у м. Ужгороді, щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ "Максавто" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу № 345 від 26.12.2019 року та п. 7 Постанови КМУ № 553 від 23.05.2011 року "Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" на підставі звернення старшого слідчого ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М. від 13.12.2019 року.

На думку позивача, відповідачем здійснено незаконну позапланову перевірку з системним порушенням процедури та порядку її проведення, на етапі видання наказу № 354 від 26.12.2018 року про проведення позапланової перевірки та всього часу так званої "перевірки", що є окремою підставою визнання наслідків перевірки незаконними. В тому числі, перевірка проведена без визначених законом підстав, в ході перевірки відповідач вийшов за межі предмету "звернення" на яке посилається - предмет перевірки.

Крім того, акт перевірки складений з порушенням строку перевірки, а також, постанова про накладення штрафу, на думку позивача, навмисно направлена за не правильною адресою з метою блокування господарської діяльності Товариства шляхом направлення постанови після терміну на її оскарження на примусове виконання до ДВС.

На підставі незаконної перевірки, Постановою № 4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.01.2020 року, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" в частині здійснення реконструкції власного сараю без дозвільних документів та накладено штраф у розмірі 75672,00 грн. При цьому, позивач стверджує, що не здійснював даної реконструкції без дозвільних документів, що підтверджується актом відповідача № 1 від 11.01.2020 року, в якому вказано, що будівництво не ведеться, а також, попередньою позаплановою перевіркою позивача, що мала місце в період з 22.10.2018 року по 30.10.2018 року, акт відповідача за результатами проведення позапланової перевірки № 326 від 02.11.2018 року, за змістом якого відповідач підтвердив, що Товариство не здійснювало ні реконструкцію ні переобладнання належного йому на праві власності приміщення.

Вищевказані дії відповідача в цілому вважає незаконними, з перевищенням наданих Законом повноважень, із зловживанням повноважень контролю метою, для якої вони надані, необгрунтованими без дотримання балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів Товариства і цілями на досягнення яких спрямовані дії відповідача та ухвалені ним рішення.

Ухвалою судді від 03.02.2020 року відмовлено у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАВТО" про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою судді від 19.02.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву.

16.03.2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, згідно якого, вважає таку безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, зокрема, з огляду на те, що враховуючи вимоги чинного законодавства, на підставі звернення старшого слідчого ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. № 5282/1/106/7-2019 від 13.12.2019 року щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ТОВ "Максавто" на об`єкті по вул. Підградська, 27 прим 1 в м. Ужгород, відповідачем, відповідно до вимог постанови КМУ № 553 від 23.05.2011 року "Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" в межах повноважень проведено позапланову перевірку з виходом на місце. Під час позапланової перевірки встановлено, що будівельні роботи не проводяться. Під час виходу на об`єкт встановлено, що приміщення сараю під літ. "Б" використовується частково як майстерня та магазин, що не відповідає функціональному призначенню. На виконання реконструкції, позивач не отримував жодних дозвільних документів, що вимагаються законодавством, чим порушено вимоги п.1 ч.1 ст. 34, ч.1 та ч.2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 27 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Ухвалою суду від 16.07.2020 року та ухвалою суду від 20.10.2020 року повторно витребувано у Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління Державного архітектурно-будівельного контролю матеріали позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАВТО" в межах спірних правовідносин.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, підтримавши позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, натомість подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю можливості з`явитись в судове засідання (в задоволенні якого відмовлено у зв`язку з його необгрунтованістю та не наданням представником доказів неможливості з`явитися в судове засідання).

У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, а також, необгрунтованість клопотання представника відповідача про неможливість явки в судове засідання, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для розгляду даної адміністративної справи за відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Що стосується вимог позовної заяви про визнання протиправною позапланової перевірки, здійсненої управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради на підставі наказу № 345 від 26.12.2019 року та направлення на проведення позапланової перевірки № 345 від 26.12.2019 року в період з 26.12.2019 року по 11.01.2020 року приміщення № 1 та реконструйованого сараю літ "Б" по вул. Підградській, 27, прим.1 у м. Ужгороді (кадастрові номери земельних ділянок 2110100000:08:002:0113 та 21101000:08:002:0112), щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ "Максавто" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі звернення старшого слідчого ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М. від 13.12.2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон 877) заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 року встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 Закону 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок 553) позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Так, в якості підстави для прийняття наказу № 345 від 26.12.2019 року про проведення позапланової перевірки, зазначено звернення старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019 року.

Зі змісту листа старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019 року за № 5282/1/106/7-2019 адресованого голові Ужгородської міської ради Андріїву Б.Є. встановлено, що слідчим управління ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019070000000203 від 24.07.2019 року внесеного до ЄРДР за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Повідомлено, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ТОВ "Максавто" за адресою м. Ужгород, вул. Підградська, 27 (приміщення 1) на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2110100000:08:002:0113 та 2110100000:08:002:0112 здійснює комерційну діяльність, без приведення у відповідність до вимог законодавства документації на зазначені земельні ділянки. Повноваженнями здійснити перевірку вказаного факту наділено Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради. У відповідності до ч. 2 ст. 93 КПК України, просить надати для використання в процесі розслідування матеріали перевірки, за результатами розгляду викладених фактів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Як зазначається в ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Таким чином поліція є правоохоронним органом.

Абзац 6 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункт 7 Порядку № 533 встановлює для правоохоронних органів іншу спеціальну підставу для проведення позапланової перевірки, а саме - вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Зі змісту листа старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019 року за № 5282/1/106/7-2019 не вбачається направлення його або на підставі Закону України "Про Національну поліцію" або в межах Кримінального процесуального кодексу України.

Аналіз Закону України "Про Національну поліцію", зокрема розділу IV (Повноваження поліції), свідчить, що даний закон не надає поліції повноваження звертатись до органів державної влади з вимогою щодо проведення перевірок (ревізій) суб`єктів господарювання.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" Головне управління Національної поліції в Закарпатській області не наділене повноваженнями для ініціювання перед відповідачем проведення позапланової перевірки в межах контролю за містобудівною діяльністю.

Що стосується Кримінального процесуального кодексу України, станом на дату оформлення листа № 5282/1/106/7-2019 та призначення позапланової перевірки даний кодекс не передбачав повноважень слідчого або прокурора "призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом".

Такі повноваження Кримінальний процесуальний кодекс України були передбачені в п. 6 ч. 2 ст. 36 і п. 4 ч. 2 ст. 40 в редакції, що діяла до 15.07.2015 року. Однак пп. 12 пункту 5 Розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру" з переліку повноважень прокурора (у статті 36 КПК) і слідчого (у статті 40 КПК) це повноваження було виключено, а Закон набрав чинності 15.07.2015 року.

Іншим законодавством також не наділено поліцію повноваженнями звертатись до органів державної влади з вимогою щодо проведення перевірок (ревізій) суб`єктів господарювання.

Таким чином, лист старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019 року за № 5282/1/106/7-2019 не є вимогою правоохоронного органу про проведення перевірки. Не можна розцінювати вказаний лист і як звернення юридичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (лист від 13.12.2019 року за № 5282/1/106/7-2019 підписаний не керівником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, а слідчим слідчого управління), а Закон України "Про Національну поліцію" не наділяє структурні підрозділи статусом юридичних осіб та не надає керівникам таких підрозділів права на підписання запитів, звернень.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЕДРПОУ 40108913) має статус юридичної особи. Слідче управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області статусом юридичної особи не наділене.

Таким чином, лист від 13.12.2019 року за № 5282/1/106/7-2019 не є листом юридичної особи - Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, та відповідно, не є зверненням юридичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Крім того, в листі від 13.12.2019 року за № 5282/1/106/7-2019 взагалі нема вимоги чи прохання до відповідача провести перевірку, а міститься прохання надати для використання в процесі розслідування матеріали перевірки, за результатами розгляду викладених фактів. Тобто, у вказаному листі слідче управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області звертається до Ужгородського міського голови не із вимогою виявити можливі порушення, а надати матеріали перевірки.

При цьому, ні Закон України "Про Національну поліцію", ні Кримінальний процесуальний кодекс України чи інше законодавство не наділяють поліцію повноваженнями звертатись до органів державної влади щодо ініціювання проведення перевірок (ревізій) суб`єктів господарювання.

Таким чином, лист від 13.12.2019 року за № 5282/1/106/7-2019 не може бути підставою для проведення перевірки дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства.

Отже, позапланова перевірка позивача була призначена відповідачем за відсутності встановлених чинним законодавством підстав для її проведення.

Більше того, суд звертає увагу на те, що як зазначено у вказаному листі, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ТОВ "Максавто" за адресою м. Ужгород, вул. Підградська, 27 (приміщення 1) на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2110100000:08:002:0113 та 2110100000:08:002:0112 здійснює комерційну діяльність, без приведення у відповідність до вимог законодавства документації на зазначені земельні ділянки.

Як слідує з наведеного, фактично слідче управління вважає, що позивач здійснює комерційну діяльність на земельних ділянках не за їх цільовим призначенням.

Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 187 ЗК України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 року № 963-IV (далі Закон 963), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Нормами ст. 2 Закону 963 визначено основні завдання державного контролю за використанням та охороною земель, серед яких: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

При цьому об`єктами державного контролю за використанням та охороною земель, відповідно до ст. 4 Закону 963, є всі землі в межах території України.

Нормами ст. 5 Закону 963 уповноваженими органами, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів, визначено центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, якою затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр), організацію та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності віднесено до обов`язків Держгеокадастру.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону 963, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Згідно з пп. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З метою виконання передбачених законодавством обов`язків Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право, в тому числі: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності (ст. 10 Закону 963).

Вказане кореспондується також з нормами п. 51 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

Таким чином суд вважає, що перевірка дотримання ТОВ "Максавто" вимог земельного законодавства в частині приведення у відповідність до вимог законодавства документації на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2110100000:08:002:0113 та 2110100000:08:002:0112 - була проведена не уповноваженим органом.

В той же час, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування позиції позивача та підтвердження своїх обґрунтувань, щодо правомірності призначення та проведення перевірки, відсутні докази повідомлення позивача про призначення перевірки та присутність представника під час проведення такої. Відповідач з цього приводу не надав жодних спростувань та пояснень.

Враховуючи встановлені судом обставини, а також вищенаведені норми права, суд погоджується з позицією позивача, що він не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства та не був присутній при таких заходах контролю.

Оскільки позивач або ж його представник не знали про намір проведення перевірки, не отримували повідомлення про проведення такої та були відсутні на об`єкті перевірки під час її проведення - суд приходить до висновку задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена ВС КАС у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 400/2866/18.

Більше того, судом встановлено, що акт позапланової перевірки, припис і протокол від 11.01.2020 року були вручені директору Товариства вже після проведення перевірки і на цей час вже були складені посадовою особою управління ДАБК.

Наведе свідчить, що посадовою особою управління ДАБК були порушені вимоги пунктів 7, 9, 12 Порядку 553, а тому дії з проведення позапланової перевірки ТОВ "Максавто" є незаконними та унеможливили реалізацію позивачем наявних у нього прав і позбавили останнього процедурних гарантій, встановлених законодавством, для суб`єктів містобудування щодо яких здійснюються заходи державного архітектурно - будівельного контролю.

Верховний Суд вже розглядав справу з подібними правовідносинами та в постанові від 27.02.2019 року у справі №210/3059/17(2-а/210/148/17) сформулював правову позицію, відповідно до якої акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 07.02.2019 року у справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017) та не вбачав підстав відступати від неї.

Суд звертає увагу й на правову позицію, неодноразово висловлену, як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 року у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 року у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 року у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 року у справі №807/242/14, згідно з якою лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічний підхід до застосування норм матеріального права продемонстрував Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 року у справі №804/12558/14, де зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Суд не вбачає перешкод для поширення вищезгаданої правозастосовчої практики й на спірні у цій справі правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до приписів ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За правилами ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником відповідача відзиві на позовну заяву, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі та слід стягнути з виконавчого комітету Ужгородської міської ради (який є юридичною особою, структурним підрозділом якого є управління Державного архітектурно-будівельного контролю) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАВТО" сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 8408,00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАВТО" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Підградська, 27/1 код 20466315) до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління Державного архітектурно-будівельного контролю (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3 код 04053699) про визнання протиправними (незаконними) дій та скасування ухвалених на їх підставі протиправних (незаконних) рішень - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАВТО" на підставі наказу № 345 від 26.12.2019 року та направлення на проведення позапланової перевірки № 345 від 26.12.2019 року в період з 26.12.2019 року по 11.01.2020 року приміщення № 1 та реконструйованого сараю літ "Б" по вул. Підградській, 27, прим.1 у м. Ужгороді (кадастрові номери земельних ділянок 2110100000:08:002:0113 та 21101000:08:002:0112), щодо дотримання суб`єктом містобудування Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКСАВТО" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі звернення старшого слідчого ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М. від 13.12.2019 року.

3. Визнати протиправною та скасувати Постанову № 4 від 21 січня 2020 року управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСАВТО" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 75672,00 грн.

4. Визнати протиправною та скасувати Постанову № 3 від 21 січня 2020 року управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСАВТО" адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11 січня 2020 року.

6. Стягнути з Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління Державного архітектурно-будівельного контролю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАВТО" судовий збір у розмірі 8408,00 грн. (вісім тисяч чотириста вісім гривень).

7. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Рейті