Постанова

від 14.04.2021 по справі 260/259/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції: Рейті С.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/259/20 пров. № А/857/320/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Матковської З.М., Улицького В.З.

за участю секретаря судового засідання: Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020р. у справі № 260/259/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія Максавто до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ :

30.01.2020р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСАВТО" (далі -ТзОВ "МАКСАВТО") звернувся до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради в якому просив суд,-

-визнати протиправною позапланову перевірку на підставі наказу № 345 від 26.12.2019р. та направлення на проведення позапланової перевірки № 345 від 26.12.2019р. в період з 26.12.2019р. - 11.01.2020р. приміщення №1 та реконструйованого сараю літ "Б" по вул. Підградській, 27, прим.1 у м. Ужгороді (кадастрові номери земельних ділянок 2110100000:08:002:0113 та 21101000:08:002:0112) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі звернення старшого слідчого ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М. від 13.12.2019р.;

-скасувати Постанову №4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.01.2020р.

-скасувати Постанову №3 по справі про адміністративне правопорушення від 21.01.2020р.

-скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.01.2020р.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

14.04.2021р. на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від представника позивача Добош Д.Д. про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання адвоката Сковородько І.Ф. за станом здоров`я.

При цьому, позивач не зазначає в клопотанні про відкладення розгляду справи та не покликається та не надає суду жодних доказів, які свідчать про ту обставину, що представник позивача адвокат Сковородько І.Ф. не може з`явитись в судове засідання за станом здоров`я тощо.

ч.2 ст.313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч.3 цієї статті передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки враховує строки розгляду справи та обставину, що учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, а їх участь у судовому засіданні не визнана обов`язковою.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

26.12.2019р. Наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 345 Про направлення для проведення позапланової перевірки , направлення для проведення позапланового заходу №345 від 26.12.2019р. на підставі звернення старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019р. уповноважено посадових осіб управління провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті по вул. Підградськіа,27, прим.1 в м. Ужгород (кадастрові номери земельних ділянок 2110100000:08:002:0113 та 21101000:08:002:0112) з 26.12.2019р.-11.01.2020р.

Так, в якості підстави для прийняття даного наказу про проведення позапланової перевірки, зазначено звернення старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019 р.

Із змісту вимоги старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019р. за № 5282/1/106/7-2019 адресованого голові Ужгородської міської ради Андріїву Б.Є. встановлено, що слідчим управління ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019070000000203 від 24.07.2019р. внесеного до ЄРДР за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Повідомлено, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ТОВ "Максавто" за адресою м. Ужгород, вул. Підградська, 27 (приміщення 1) на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2110100000:08:002:0113 та 2110100000:08:002:0112 здійснює комерційну діяльність, без приведення у відповідність до вимог законодавства документації на зазначені земельні ділянки. Повноваженнями здійснити перевірку вказаного факту наділено Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради. У відповідності до ч.2 ст.93 КПК України, слідчий просить надати для використання в процесі розслідування матеріали перевірки, за результатами розгляду викладених фактів.

За результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності контролюючий орган склав акт від 11.01.2020р., протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.01.2020р. про порушення позивачем п.1 ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ч.1,ч.2 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз.5 ст.27 Закону України Про архітектурну діяльність .

З акту перевірки від 11.01.2020р. видно, що в ході перевірки ТзОВ Компанія Максавто , контролюючий орган встановив, що нежитлове приміщення, торгово-офісного приміщення та сарай під літ.Б розташовані на земельних ділянках за кадастровими номерами 2110100000:08:002:0113 та 2110100000:08:002:0112 відповідно яких, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Встановлено, що на власних земельних ділянках влаштовано навіс та сарай, які відсутні в технічному паспорті та встановлено, що приміщення сараю під літ.Б використовується частково як майстерня та частково як магазин, що не відповідає функціональному призначенню - сарай. Тобто, змінено функціональне призначення сараю під літ. Б, що згідно п.3.21 ДБН А.2.2-3-2-14 Склад та зміст проектної документації на будівництво реконструкція - перебудова введеного в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

На виконання такої реконструкції позивач не отримував жодних дозвільних документів, що вимагаються законодавством, або документи, які підтверджують, що приміщення під літ.Б - є господарсько-складським приміщенням.

11.01.2020р. Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради зобов`язано ТзОВ Компанія Максавто привести дозвільну документацію на об`єкті по вул. Підградська,27 прим.1 в місті Ужгород з кадастровими номерами: 2110100000:08:002:0113 та 2110100000:08:002:0112 у відповідність до вимог чинного законодавства до 11.03.2020р.

Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 4 від 21.01.2020р. у зв`язку із порушенням п.1 ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ч.1,ч.2 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз.5 ст.27 Закону України Про архітектурну діяльність (проведення реконструкції приміщень без дозвільних документів) - ТзОВ Компанія Максавто визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі - 75672 грн.

21.21.2020р. Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 3 у зв`язку із порушенням п.1 ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ч.1, ч.2 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.27 Закону України Про архітектурну діяльність (проведення реконструкції приміщень без дозвільних документів) директора ТзОВ - Компанія Максавто визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі -5100 грн.

ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

В п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011р. Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок 553) визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Отже, чинним законодавством передбачено однією з підстав для проведення перевірки це вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вимога правоохоронного органу від 13.12.2019р. № 5282/1/106/7-2019р. не може бути підставою для проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства.

п.6 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, зміст здійснення управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю, зокрема:

-контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;

Із змісту аналізу ст. 24, п.8 ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" видно, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Право на забудову земельно ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради в межах повноважень та у спосіб визначений законом та Конституцією України провів позапланову перевірку, оскільки не здійснював перевірку використання позивачем земельної ділянки як вважає суд першої інстанції, а проводив перевірку використання об`єкту за його призначенням та за умови використання земельної ділянки до вимог містобудівної документації.

Висновки суду першої інстанції про те, що в матеріалах відсутні докази про повідомлення позивача про призначення перевірки є помилковими з наступних підстав.

В п.12 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення контролю зобов`язанні надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Проте, вимоги та обов`язок повідомляти суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки не передбачено.

Крім того, колегія суддів враховує ту обставину, що позивач був присутній на об`єкті перевірки під час її проведення, що підтверджується підписом директора ТзОВ Компанія Максавто Добош Д.Д. в акті перевірки № 1 від 11.01.2020р.( а.с.22).

Разом з тим, позивач всупереч ч.1 ст.77 КАС України не спростував висновки контролюючого органу які викладені у вищевказаному акті перевірки від 11.01.2020р., оспорюваних постанові №4 від 21.01.2020р. та припису від 11.01.2020р., про порушення п.1 ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ч.1,ч.2 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз.5 ст.27 Закону України Про архітектурну діяльність та здійснення реконструкції приміщення без жодних дозвільних документів. Зокрема, що нежитлове приміщення №1, (торгово-офісне приміщення) та сарай під літ.Б розташовані на земельних ділянках за кадастровими номерами 2110100000:08:002:0113 та 2110100000:08:002:0112 відповідно яких, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. (витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 124335687, № 124337016 від 17.05.2018р.).

На земельних ділянках влаштовано навіс та сарай, які відсутні в технічному паспорті та встановлено, що приміщення сараю під літ. Б використовується частково як майстерня та частково як магазин, що не відповідає функціональному призначенню - сарай. Тобто, змінено функціональне призначення сараю під літ. Б, що згідно п.3.21 ДБН А.2.2-3-2-14 Склад та зміст проектної документації на будівництво реконструкція -перебудова введеного в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та\або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Висновок експерта щодо технічного стану господарської будівлі (сарай літера Б та навіс літера В) за адресою: м. Ужгород вул. Підградська, 27 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки всупереч п.7 ч.1 ст. 101 КАС України у висновку експерта не зазначено, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України. Тому, позовні вимоги про визнання протиправних дій щодо проведення позапланової перевірки та визнання протиправними та скасування постанови № 4 від 21.01.2020р. та припису від 11.01.2020р. до задоволення не підлягають за безпідставністю.

Позов в частині вимоги про визнання протиправною та скасування постанови № 3 по справі про адміністративне правопорушення від 21.01.2020 р. слід залишити без розгляду з наступних підстав.

В п.3 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2021 р. яке не набрало законної сили в справі № 308/962/20 позов директора ТзОВ Максавто Добоша Д.Д. до Виконавчого комітету управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про скасування постанови №3 по справі про адміністративне правопорушення від 21.01.2020р. задоволено. Суд скасував вказану постанову та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення.

ст.319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позов в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови №3 по справі про адміністративне правопорушення від 21.01.2020р. слід залишити без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст.240, 243, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020р. у справі № 260/259/20 - скасувати.

Адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія Максавто до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради в частині вимоги про визнання протиправною та скасування постанови № 3 по справі про адміністративне правопорушення від 21.01.2020 р.- залишити без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді З. М. Матковська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 26.04.2021р.