Рішення

від 19.11.2020 по справі 540/1991/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1991/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "РАСА" до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Приватне підприємство "РАСА" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області (далі - відповідач, Стрілківська сільрада), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 21.12.2018 року №876 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель с. Стрілкове".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником об`єкту нерухомого майна - бази відпочинку загальною площею 179,1 кв. м., розташованої у с. Стрілковому Генічеського району Херсонської області по вул. Берегова, 12-д, на земельній ділянці площею 4,0000 га з кадастровим номером 6522185200:11:012:0147 (передана позивачу в оренду за договором оренди землі від 29.12.2009 року, укладеного між позивачем та Генічеською райдержадміністрацією). Рішенням Стрілківської сільради від 21.12.2018 року №876 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Стрілкове Генічеського району Херсонської обл., розроблену ТОВ Санта у 2018 році, встановлено з 01.01.2020 року середню (базову) вартість 1 кв.м. земель с. Стрілкове на рівні 118,36 грн. ПП "РАСА" вважає, що оскаржене рішення є протиправним з огляду на порушення процедури його прийняття, а також на порушення, допущенні при виготовленні технічної документації.

Ухвалою суду від 03.08.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.08.2020 року.

Протокольними ухвалами суду від 18.08.2020 року, від 15.09.2020 року, підготовче засідання відкладено на 13.10.2020 року.

09.10.2020 року позивачем до суду подано пояснення відносно заявленого відповідачем клопотання про залучення документів, в якому позивач вказує, що надані відповідачем документи не спростовують висновку, наведеного ним у позовній заяві.

Ухвалою суду від 13.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.10.2020 року.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді по справі у стані тимчасової непрацездатності станом на 27.10.2020 року, судове засідання відкладено на 10.11.2020 року.

Представник позивача подав до суду заяву, згідно якої просив здійснювати розгляд даної справи у письмовому провадженні.

Відповідач не забезпечив явки свого представника до суду, проте був належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення.

Відтак, суд згідно приписів ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, здійснюватиме розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Варто зазначити, що відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позову заяву.

Відтак, суд відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, здійснюватиме розгляд даної справи за наявними в її матеріалах доказами.

Суд дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Так, з матеріалів справи встановлено, що Приватне підприємство "РАСА" є власником об`єкту нерухомого майна - бази відпочинку, розташованої у с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області по вул. Берегова, 12-д, на земельній ділянці площею 4,0000 га з кадастровим номером 6522185200:11:012:0147.

Вказана земельна ділянка перебуває у платному строковому користуванні ПП "РАСА" згідно договору про оренду землі від 29.12.2009 року, укладеного між позивачем та Генічеською районною державною адміністрацією Херсонської області строком на 49 років.

За п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12% за рік від нормативної грошової оцінки.

21.12.2018 року на 53 сесії 07 скликання Стрілківською сільською радою Генічеського району Херсонської області прийнято рішення №876 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель с. Стрілкове ", яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель села Стрілкове Генічеського району Херсонської обл., розроблену ТОВ Санта у 2018 році (висновок державної експертизи землевпорядної документації від 13.07.2018 року №1912-18), встановлено з 01.01.2020 року середню (базову) вартість 1 кв.м. земель с. Стрілкове на рівні 118,36 грн.

У січні 2020 року посадовими особами виконавчих органів Стрілківської сільської ради повідомлено позивача про збільшення орендної плати за вказаним договором оренди землі.

Позивач вважає зазначене рішення Стрілківської сільради протиправним, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов наступних висновків.

Вирішуючи питання чи є оскаржене рішення відповідача нормативно-правовим актом, суд зазначає.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З положень наведеної норми вбачається, що КАС України поділяє рішення суб`єкта владних повноважень на нормативно-правові акти та індивідуальні акти.

Відповідно п. п. 18, 19 ч.1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовим актом є акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальним актом є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У справі, що розглядається, оскаржено прийняте відповідачем рішення від 21.12.2018 року №876 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель с. Стрілкове".

Як вбачається з назви та змісту рішення, ним затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Стрілкове.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 року №1378-IV (далі - Закон №1378-IV), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно ч. 5 ст. 5 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Окрім зазначеного, з вступної частини затвердженої документації вбачається, що нормативна грошова оцінка земель с. Стрілкове виконується для економічного регулювання земельних відносин при визначенні розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, забезпечення надходжень плати за землю та підвищення ефективності використання земель в с. Стрілкове.

З огляду на наведене суд вважає, що рішення Стрілківської сільради від 21.12.2018 року №876 є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінює норми права, поширюється на невизначене коло осіб (серед інших - на платників податку з плати за землю, орендарів земельних ділянок державної та комунальної власності, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання, також оскаржене рішення розраховано на довгострокове та неодноразове застосування.

Окрім вказаного, як неодноразово зазначено Вищим адміністративним судом України (зокрема, в судових рішеннях: ухвала від 03.11.2016 року по справі № 826/9353/14, ухвала від 14.12.2016 року по справі № 800/592/16), обов`язковою ознакою нормативно-правового акту є його загальнообов`язковий характер, тобто такий акт повинен застосовуватись всіма суб`єктами, яким він адресований.

В даному випадку, оскаржене рішення відповідача відповідає й зазначеному критерію, оскільки не містить персоніфікованого переліку осіб, до яких воно застосовується, а передбачає коло осіб, для яких воно має загальнообов`язковий характер - платники земельного податку; платники державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; платники орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тощо.

Також суд звертає увагу на те, що висновки про віднесення рішень суб`єкта владних повноважень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель до нормативно-правових актів у подібних правовідносинах дійшла також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.05.2018 року по справі №461/8220/13-а.

За наведених обставин, так як суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим регуляторним актом, тому воно підлягає правовій оцінці на предмет дотримання процедури його прийняття, що визначена Законом №1160-IV.

Як передбачено ст. 4 Закону №1160-IV, одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №1160-IV громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 7 Закону №1160-IV, регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом. План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів. Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження. Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону №1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Як передбачено ч. ч. 1-4 ст. 9 Закону №1160-IV, кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону №1160-IV, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Згідно ч. ч. 6-8 ст. 9 Закону №1160-IV строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Частиною 5 ст. 12 Закону №1160-IV передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

За приписами ч. ч. 2, 5 ст. 13 Закону №1160-IV, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

З наведеного вбачається, що проект регуляторного акту, який орган готує або розглядає має бути внесений до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, затвердженого цим регуляторним органом. Аналіз регуляторного впливу та проект регуляторного акта, в подальшому і сам регуляторний акт мають бути в установленому порядку оприлюднені.

Натомість, Херсонською міською радою, з перелічених вимог Закону №1160-IV, надано докази виконання лише обов`язку щодо оприлюднення рішення про внесення змін до плану діяльності сільради з підготовки проектів регуляторних актів на 2018 рік (періодичне друковане видання "Приазовська правда", №51 від 20.12.2018р.) та оскарженого рішення (періодичне друковане видання "Приазовська правда", №52 від 27.12.2018р.).

Інші вимоги Закону №1160-IV при прийнятті рішення №876, а саме ч. 2 ст. 13, ч. 4 ст. 9 відповідачем не дотримано, оскільки аналіз регуляторного впливу та проект регуляторного акта в установленому порядку не опубліковані.

Правова позиція відносно достатності наведених порушень процедури розгляду та прийняття нормативно-правового акту для його скасування неодноразово висловлена Верховним Судом у постановах від 08.05.2018 року у справі №461/8220/13-а, від 25.09.2018 року у справі №428/7176/14-а, від 16.10.2018 року у справі №522/7868/13 та від 11.12.2018 року у справі №161/13458/14-а (2а/161/550/14), від 08.05.2018 року в справі №461/8220/13-а.

Щодо посилань позивача на недоліки висновку державної експертизи землевпорядної документації від 13.07.2018 року №1912-18, який використовувався при складенні рішення відповідача від 21.12.2018 року №876, як на підставу для скасування такого рішення, суд зазначає.

Згідно п. 1.9 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 року №391 (далі - Методика) державна експертиза землевпорядної документації проводиться з метою забезпечення її відповідності вимогам законів України, інших нормативно-правових актів, вихідним даним та технічним умовам щодо розробки документації.

Тобто, перевірка виготовленої технічної документації, зокрема, щодо її відповідності вихідним даним (серед іншого - даним державної статистичної звітності) є об`єктом перевірки при здійсненні державної експертизи, тобто повноваженнями установи, в даному випадку - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, який відповідну державну експертизу здійснює.

В свою чергу, ст. ст. 37, 38 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (далі - Закону №1808-IV) передбачають право на оскарження висновку державної експертизи в адміністративному порядку або до суду. Отже аргументи сторін, якими вони обґрунтовують свою незгоду з висновком державної експертизи, мають бути розглянути вповноваженим органом при оскарженні самого висновку експертизи та не підлягають розгляду в рамках даної адміністративної справи, оскільки висновок не є предметом судового оскарження.

Однак, суд частково розділяє правову позицію позивачів відносно зауважень до самої форми висновку державної експертизи землевпорядної документації та зазначає наступне.

За змістом ст. 33 Закону №1808-IV, процедура проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об`єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об`єктивного експертного висновку, що відноситься до заключної стадії, в яку входить узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об`єктів державної експертизи.

У відповідності до пп. 3.5.1. п. 3.5. Методики, на заключній стадії проведення державної експертизи узагальнюються результати експертних досліджень, готується висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження землевпорядної документації. Стаття 35 Закону № 1808-IV встановлює, що висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Відповідно пп. 3.5.3 п. 3.5 гл. 3 Методики, підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:

- землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок);

- землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання;

- землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.

Оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов`язковою. При цьому, негативна оцінка об`єкта експертизи повинна бути всебічно обґрунтована положеннями відповідних нормативно-правових актів (пп. 3.5.3 п. 3.5 гл. 3 Методики).

Тобто на заключній стадії державної експертизи, орган, що її проводить, зобов`язаний прийняти одне з наведених в пп. 3.5.3 п. 3.5 гл. 3 Методики рішення.

В даному конкретному випадку з висновку державної експертизи землевпорядної документації від 13.07.2018 року №1912-18 вбачається, що технічна документації з нормативної грошової оцінки земель с. Стрілкове визнана такою, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання.

Зазначений висновок не є негативною оцінкою технічної документації та не є підставою для проведення повторної експертизи, оскільки вичерпний перелік підстав для проведення повторної експертизи передбачений ст. 14 Закону №1808-IV, проте Методикою передбачений спеціальний порядок визнання усунутими недоліків, з яких документацію повернуто на доопрацювання.

Так, об`єкт експертизи, який повернуто на доопрацювання, оцінюється позитивно та погоджується після внесення змін і доповнень до нього в порядку, передбаченому цією Методикою, з урахуванням зауважень та пропозицій, зазначених у висновку державної експертизи (пп. 3.5.3 п. 3.5 гл. 3).

Підпунктами 3.5.8-3.5.9 п. 3.5 гл. 3 Методики передбачено, що усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб`єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об`єкта державної експертизи або його окремих складових частин.

Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники територіальних органів Держгеокадастру. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Тобто, Методикою передбачено те, що в разі направлення технічної документації на доопрацювання з підстав, якщо вона визнана такою, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, новий висновок державної експертизи не готується, а лише проставляється відповідна відмітка на висновку про повернення технічної документації на доопрацювання.

Проте, на думку суду, зважаючи на спрощений порядок визнання недоліків технічної документації усунутими та з урахуванням принципу відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість висновків державної експертизи, передбаченого ст. 5 Закону №1808-IV, принциповим є дотримання вимог щодо зазначеної відмітки.

Так, згідно наведеного раніше, факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Оглядом висновку державної експертизи землевпорядної документації від 13.07.2018 року №1912-18 встановлено, що на ньому містить відбиток штампу "Держгеокадастр зауваження враховано" підпис невідомої особи та печатка.

Згідно п. 5.23 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженої Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55, підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.

Таким чином й відмітка про усунення недоліків, окрім підпису має містити, щонайменше назву посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), ініціалу(-ів) і прізвища.

Окрім зазначеного, на думку суду, відповідна відмітка виконавців експертизи має бути датована, щонайменше з тієї підстави, що сам висновок не містить дати його затвердження, а саме з дати затвердження висновки державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи.(ст. 35 Закону №1808-IV).

Зазначені недоліки оформлення висновку державної експертизи землевпорядної документації від 13.07.2018 року №1912-18, а саме: відсутність в ньому дати затвердження, дати усунення недоліків, відсутністю реквізитів, а звідси й неможливість встановити особу та її повноваження стосовно посвідчення відповідним записом на висновку експертизи факту усунення її недоліків, на думку суду, робить неможливим його використання органом місцевого самоврядування при прийнятті оскарженого рішення.

Враховуючи наведене, суд погоджується з правовою позицією позивачів, стосовно того, що оскаржене рішення прийняте з порушенням принципів державної регуляторної політики, що позбавило права фізичних та юридичних осіб (в тому числі позивачів по справі), їх об`єднань надати зауваження та пропозиції до проекту такого рішення як регуляторного акту, а висновок державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Стрілкове містить суттєві недоліки, що робить неможливим його використання органом місцевого самоврядування при прийнятті оскарженого рішення. Зазначені висновки суду свідчать про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

Відповідачем, в силу викладеного вище, при прийнятті рішення №876 зазначеного принципу дотримано не було.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2102 грн., згідно квитанції №4000-24-010/С від 24.07.2020 року.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню з Стрілківської сільради.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства "РАСА" (код ЄДРПОУ 35045993, 72333, Запорізька обл., Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Радянська, 69) до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 26283863, 75583, Херсонська обл., Генічеський район, с. Стрілкове, вул. Центральна, буд. 105 Є) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 21.12.2018 року №876 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель с. Стрілкове".

Стягнути на користь Приватного підприємства "РАСА" судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. з рахунків Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області, шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 109020100