Постанова

від 20.01.2021 по справі 540/1991/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1991/20

Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В. Дата і місце ухвалення: 19.11.2020р., м. Херсон Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства РАСА до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2020 року приватне підприємство РАСА звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення від 21 грудня 2018 року №876 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель с.Стрілкове .

Позов обґрунтовувало тим, що рішення Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 21 грудня 2018 року №876 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель с.Стрілкове носить характер регуляторного акту, при прийнятті якого відповідачем не дотримано вимог статей 8, 9, 13, 34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Недотримання сільською радою процедури прийняття акту регуляторного характеру, визначеної Законом, має наслідком позбавлення права позивача нарівні із іншими суб`єктами господарювання подати зауваження, пропозиції до такого акту, нехтування такими принципами як прозорість і врахування громадської думки. Також, позивач посилався на те, що висновок державної експертизи землевпорядної документації від 13.07.2018р. №1912-18, яким мотивоване спірне рішення, не містить складових, як дозволяють його використовувати як позитивний в розумінні Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації . За твердженнями позивача, оскаржуване ним рішення Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 21 грудня 2018 року №876 порушує права ПП РАСА як орендаря земельної ділянки загальною площею 4,0000 га, розташованої за адресою: Херсонська обл., Генічеський р-н, с.Стрілкове, вул.Берегова, 12-д (кадастровий номер 6522185200:11:012:0147), оскільки на його підставі значно збільшено орендну плату за договором оренди землі від 29.12.2009р.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 21 грудня 2018 року №876 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель с.Стрілкове .

Стягнуто на користь ПП РАСА судовий збір в сумі 2102,00 грн. з рахунків Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області шляхом безспірного списання.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Стрілківська сільська рада Генічеського району Херсонської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 19.11.2020р., з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ПП РАСА .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірне рішення від 21.12.2018р. №876 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель с.Стрілкове прийнято відповідачем з порушенням Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в частині не опублікування (оприлюднення) у встановленому порядку аналізу регуляторного впливу та проекту регуляторного акту. Судом залишено поза увагою положення ст.13 вказаного Закону, яким дозволено оприлюднення регуляторного акту у будь-який спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади. Судом не встановлено, чи в населеному пункті с.Стрілкове розповсюджуються засоби масової інформації, чи мала сільська рада станом на грудень 2018 року свою офіційну сторінку в мережі Інтернет та в який саме спосіб сільською радою доведено інформацію до мешканців територіальної громади. Аналіз регуляторного впливу та проекту оскаржуваного рішення були розміщенні сільською радою на інформаційному стенді Стрілківської сільської ради протягом року аж до 01.01.2020р. - введення в дію нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням від 21.12.2018р. №876.

Також, апелянт посилається на те, що позивач, при зверненні з даним позовом до суду, та суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні необґрунтовано піддали сумніву законність розробки та погодження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Стрілкове. Судом залишено поза увагою, що проведення державної експертизи проекту землевпорядної документації є компетенцією Держгеокадастру та його територіальних органів. Без факту судового оскарження висновку від 13.07.2018р. №1912-18 шляхом пред`явлення відповідного позову, надання йому правової оцінки є виходом за межі позовних вимог без належного обґрунтування такої необхідності.

В обґрунтування своїх доводів про порушенням судом норм процесуального права апелянт зазначає, що судом розглянуто питання про права та інтереси Управління державної експертизи Держгеокадастру, без залучення його до участі у розгляді справи за наявності з приводу цього відповідного клопотання відповідача. Крім того, судом не враховано, що після чергових виборів 25.10.2020р. та проведення першої сесії новоствореної Генічеської об`єднаної територіальної громади Стрілківська сільська рада втрачає свої повноваження та перестає існувати як суб`єкт публічно-правових відносин, а всі питання функціонування та життєдіяльності с.Стрілкове перейшли до компетенції Генічеської міської ради, яку судом першої інстанції не залучено співвідповідачем у справі.

Посилається апелянт і на те, що Стрілківська сільська рада Генічеського району Херсонської області не подавала клопотання про розгляд справи за відсутності її представника або про розгляд справи в порядку письмового провадження. Висновки суду про те, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не відповідають дійсності.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.2 ст.312 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується, що ПП РАСА є власником об`єкту нерухомого майна - бази відпочинку, розташованої у с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області по вул. Берегова, 12-д, на земельній ділянці площею 4,0000 га з кадастровим номером 6522185200:11:012:0147.

Вказана земельна ділянка перебуває у платному строковому користуванні ПП РАСА згідно договору оренди землі від 29.12.2009р., укладеного між позивачем та Генічеською районною державною адміністрацією Херсонської області строком на 49 років. За умовами вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12% за рік від нормативної грошової оцінки.

Таким чином, позивач є платником орендної плати, розмір якої залежить від нормативно-грошової оцінки землі.

21.12.2018р. на LIII сесії VII скликання Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області прийнято рішення №876 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель с. Стрілкове , яким, серед іншого:

- затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель села Стрілкове Генічеського району Херсонської області, розроблену ТОВ Санта у 2018 році;

- встановлено, що з 01.01.2020р. середня (базова) вартість 1 кв.м. земель с. Стрілкове складає 118,36 грн.;

- введено в дію нормативну грошову оцінку земель села Стрілкове з 01.01.2020р.;

- визнано таким, що з 01.01.2020р. втрачає чинність рішення Стрілківської сільської ради №234 від 12.11.2011р. Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Стрілкове ;

- вирішено з 01.01.2020р. внести відповідні зміни до діючих договорів оренди землі та провести згідно з чинним законодавством перерахунок орендної плати за земельні ділянки, які раніше були надані в оренду суб`єктам господарської діяльності.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області та з посиланням на прийняття його з порушенням процедури, передбаченої Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003р. №1160-IV, ПП РАСА оскаржило його в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов підприємства, визнав обґрунтованими доводи позивача, що оскаржуване рішення сільської ради є нормативно-правовим регуляторним актом, тому воно підлягає правовій оцінці на предмет дотримання процедури його прийняття, що визначена Законом №1160-IV. За висновками суду першої інстанції, при прийнятті рішення №876 відповідачем не дотримано вимог ч.2 ст.13, ч.4 ст.9 вказаного Закону, а саме: в установленому порядку не опубліковано аналізу регуляторного впливу та проекту регуляторного акта. Такими діями відповідач позбавив права фізичних та юридичних осіб (в тому числі позивача по справі), їх об`єднань надати зауваження та пропозиції до проекту рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель с. Стрілкове, як регуляторного акту.

Також, при вирішенні спору судом першої інстанції враховано недоліки висновку державної експертизи землевпорядної документації від 13.07.2018р. №1912-18, який використовувався при складенні рішення відповідача від 21.12.2018р. №876. Зокрема, за наслідками огляду висновку державної експертизи землевпорядної документації від 13.07.2018р. №1912-18 судом встановлено, що на ньому міститься відбиток штампу Держгеокадастр зауваження враховано підпис невідомої особи та печатка, що унеможливлює встановити особу та її повноваження стосовно посвідчення відповідним записом на висновку про усунення недоліків, а також відсутня дата його затвердження. Зазначені недоліки оформлення висновку державної експертизи землевпорядної документації, на думку суду, робить неможливим його використання органом місцевого самоврядування при прийнятті оскарженого рішення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ПП РАСА та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України від 21.05.1997р. №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР), який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За змістом пунктів 24, 35 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 1 Закону України від 11.12.2003р. №1378-IV Про оцінку земель (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини третьої статті 201 Земельного кодексу України, частини п`ятої статті 5, частини першої статті 13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша статті 15 Закону №1378-IV).

Згідно з частинами першою і другою статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною дванадцятою статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Відповідно до статті 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003р. №1160-IV (далі - Закон №1160-IV) регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого, спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року по справі №461/8220/13-а (провадження №11-241апп18) сформулювала правовий висновок, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земель є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийнято уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінює норми права, скасовує інший правовий акт, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Таким чином, затверджена нормативна грошова оцінка визначає базові розрахункові показники, які є обов`язковими для застосування у окремих відносинах між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарської діяльності, вона може застосовуватися неодноразово і стосуватися невизначеного кола суб`єктів, тому рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель є регуляторним актом, а відтак має бути прийняте з додержанням вимог Закону №1160-IV.

Згідно зі статтею 4 Закону №1160-IV одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до статті 5 Закону №1160-IV забезпечення здійснення державної регуляторної політики, зокрема, включає: підготовку аналізу регуляторного впливу; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю (стаття 6 Закону №1160-IV).

Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів визначено у статті 7 Закону №1160-IV, згідно з якою регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

За змістом вищенаведених нормативно-правових актів можливим є внесення змін до затвердженого регуляторним органом плану діяльності з підготовки ним проектів регуляторних актів не пізніше дня оприлюднення проекту регуляторного акта, відсутнього в плані.

Статтею 36 Закону №1160-IV передбачено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом або посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу, проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Згідно із частинами першою та другою статті 8 Закону №1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

За правилами статті 9 Закону №1160-IV кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

В статті 13 Закону №1160-IV зазначено, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті:

надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації;

забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

Згідно із частинами п`ятою - восьмою статті 9 Закону №1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що процедура оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій складається з декількох етапів. Вона включає в себе:

1) оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта, яке повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій;

2) оприлюднення самого проекту регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу.

У справі, яка розглядається, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем повністю недотримана процедура прийняття оспорюваного рішення - регуляторного акта.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено лише оприлюднення Стрілківською сільською радою в періодичному друкованому виданні Приазовська правда (№51 від 20.12.2018р.) рішення про внесення змін до плану діяльності сільради з підготовки проектів регуляторних актів на 2018 рік та оприлюднення в періодичному друкованому виданні Приазовська правда (№52 від 27.12.2018р.) і в інформаційному бюлетені Стрілківської сільської ради Стрілківський вісник (№4 (54) за грудень 2018 року) оскарженого рішення від 21.12.2018р. №876 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель с.Стрілкове .

Докази оприлюднення в друкованих засобах масової інформації аналізу регуляторного впливу та проекту регуляторного акта, як це передбачає ст.13 Закону №1160-IV, матеріали справи не містять.

В апеляційній скарзі Стрілківська сільська рада Генічеського району Херсонської області посилається на те, що статтею 13 Закону №1160-IV дозволено оприлюднення регуляторного акту у будь-який спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади. Аналіз регуляторного впливу та проект оскаржуваного рішення були розміщенні сільською радою на інформаційному стенді Стрілківської сільської ради протягом року аж до 01.01.2020р. - введення в дію нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням від 21.12.2018р. №876.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта з огляду на наступне.

Дійсно, частиною 5 статті 13 Закону №1160-IV передбачено, що якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Тобто, застосування вказаної норми може бути визнано обґрунтованим лише у випадку, якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, на території Стрілківської сільської ради розповсюджується друкований засіб масової інформації - друковане видання Приазовська правда .

Апелянт не зазначає, що перешкоджало йому оприлюднити у відповідному друкованому виданні аналізу регуляторного впливу та проекту регуляторного акта, в той час як здійснити відповідні дії щодо рішення про внесення змін до плану діяльності сільради з підготовки проектів регуляторних актів на 2018 рік ( Приазовська правда №51 від 20.12.2018р.) та щодо оскарженого рішення від 21.12.2018р. №876 ( Приазовська правда №52 від 27.12.2018р.) Стрілківська сільська рада мала можливість.

Більше того, будь-яких доказів на підтвердження того, що аналіз регуляторного впливу та проект оскаржуваного рішення були розміщенні сільською радою на інформаційному стенді Стрілківської сільської ради відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого частина 2 статті 77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій надано не було.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні у справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини вказав на те, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява N 29979/04, пункт 70).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява N 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Аналізуючи встановлені обставини справи колегія суддів доходить висновку, що відповідачем порушено процедуру підготовки та подальшого оприлюднення регуляторного акта.

Та обставина, що статтею 18 Закону України Про оцінку земель визначено необхідність проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок не рідше ніж один раз на 5-7 років, а також, що прийняття та запровадження нової нормативної грошової оцінки земель села Стрілкове є необхідною мірою для забезпечення нормального функціонування та вирішення всіх питань, пов`язаних з земельними відносинами (на що посилається апелянт в обґрунтування вимог апеляційної скарги) не звільняють сільську раду від обов`язку дотримання вимог Закону №1160-IV при прийнятті регуляторного акту, покладеного на неї частиною дванадцятою статті 59 Закону №280/97-ВР.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не дотримання Стрілківською сільською радою Генічеського району Херсонської області вимог Закону №1160-IV щодо оприлюднення у встановленому порядку аналізу регуляторного впливу та проекту регуляторного акта, є безумовною підставою для висновку про те, що рішення сільської ради від 21 грудня 2018 року №876 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель с.Стрілкове прийняте не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а відтак і про його скасування.

Така правова позиція колегії суддів узгоджується із позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.05.2018р. у справі №461/8220/13-а, Верховним Судом у постановах від 25.09.2018р. у справі №428/7176/14-а, від 16.10.2018р. у справі №522/7868/13, від 06.03.2019р. у справі №803/417/18, від 17.12.2019р. у справі № 1940/1662/18, від 29.04.2020р. у справі №161/6580/16-а.

Апелянт посилається на те, що судом необґрунтовано піддано сумніву законність розробки та погодження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Стрілкове, враховуючи, що висновок державної експертизи землевпорядної документації від 13.07.2018р. №1912-18 не оскаржено в судовому порядку.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки вказана обставина не зазначена судом єдиною та достатньою підставою для задоволення позову ПП РАСА . В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції звернув увагу на окремі недоліки оформлення висновку державної експертизи землевпорядної документації, однак підставою для задоволення позову, передусім, став висновок суду, що оскаржуване рішення сільської ради прийняте з порушенням принципів державної регуляторної політики, що позбавило права фізичних та юридичних осіб (в тому числі позивачів по справі), їх об`єднань надати зауваження та пропозиції до проекту такого рішення як регуляторного акту.

З цих підстав колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що судом не залучено до участі у розгляді справи Управління державної експертизи Держгеокадастру.

Також, апелянт посилається на те, що після чергових виборів 25.10.2020р. та проведення першої сесії новоствореної Генічеської об`єднаної територіальної громади Стрілківська сільська рада втрачає свої повноваження та перестає існувати як суб`єкт публічно-правових відносин, а всі питання функціонування та життєдіяльності с.Стрілкове перейшли до компетенції Генічеської міської ради, яку судом першої інстанції не залучено співвідповідачем у справі.

Колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання апелянта, оскільки як вбачається з відомостей офіційного сайту Генічеської міської ради Генічеського району Херсонської області, Генічеська міська територіальна виборча комісія Генічеського району Херсонської області прийняла постанову №48 від 04 грудня 2020 року Про скликання першої сесії Генічеської міської ради Генічеського району Херсонської області , якою першу сесію Генічеської міськради нового скликання призначено на 8 грудня 2020 року о 10 год., тобто після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення.

Безпідставними, також, колегія суддів вважає посилання Стрілківської сільської ради, що спірним рішенням від 21 грудня 2018 року №876 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель с.Стрілкове не порушено прав ПП РАСА , які підлягають захисту в судовому порядку.

Як вже зазначалося колегією суддів, ПП РАСА , на підставі договору оренди землі від 29.12.2009р., укладеного з Генічеською районною державною адміністрацією Херсонської області, є орендарем земельної ділянки площею 4,0000 га (кадастровий номер 6522185200:11:012:0147). Тобто, позивач є платником орендної плати, розмір якої безпосередньо залежить від нормативно-грошової оцінки землі, встановленої відповідним рішенням сільської ради.

А відтак, на думку колегії суддів, ПП РАСА наділене правом на оскарження регуляторного акту органу місцевого самоврядування як особа, до якої такий акт буде застосовано, так як рішенням від 21 грудня 2018 року №876, серед іншого, вирішено з 01.01.2020р. внести відповідні зміни до діючих договорів оренди землі та провести згідно з чинним законодавством перерахунок орендної плати за земельні ділянки, які раніше були надані в оренду суб`єктам господарської діяльності.

Що ж до посилань апелянта на те, що розгляд справи необґрунтовано проведено судом першої інстанції в порядку письмового провадження, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в судове засідання, призначене на 10.11.2020р., відповідач не забезпечив явки свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення. А відтак, на підставі ч.9 ст.205 КАС України, суд першої інстанції мав право розглянути справу в порядку письмового провадження.

Інші доводи апеляційної скарги є не суттєвими, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області та скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 січня 2021 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук