Постанова

від 18.11.2020 по справі 309/1759/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/1759/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 листопада 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Аннишинець Микола Васильович, на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області про вжиття заходів забезпечення позову, постановлену 27 липня 2020 року, головуючим суддею Кемінь В.Д., за заявою про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми, -

встановив:

У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми.

Одночасно з позовом ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 27.07.2020 заяву про забезпечення позову, задоволено. Та накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Аннишинець М.В., подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та відмовити в забезпеченні позову. Посилається на те, що накладення арешту на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , порушує її право на володіння, користування та розпорядження належним їй майном. Вважає, що судом необґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно. Зазначає, що жодних дій щодо відчуження житлового будинку, на який накладено арешт, не вчиняла та не вчинятиме. Також наводить доводи щодо безпідставності позовних вимог. Крім того вказує, що подана ОСОБА_2 позовна заява та заява про забезпечення позову з порушенням правил територіальної підсудності.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. А звідси, виходячи з необхідності розгляду справи у розумні строки, колегія суддів приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін, так-як сторони повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Представник ОСОБА_1 в особі адвоката Анишинець М.В. надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його та ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів, вважає що така не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до чч.1, 2 ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, по захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із п.1 ч.1 та ч.3 ст.150 ЦПК позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно відповідача та забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути розмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.

Відповідно до роз`яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так з матеріалів справи вбачається, що предметом спору є стягнення з відповідачки грошової суми в розмірі 121 680,49 грн., сплачених в рахунок оплати вартості житлового будинку, який мала намір придбати позивачув, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . А звідси, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на вказаний житловий будинок, який належний ОСОБА_1 , є співмірними із заявленими вимогами, а тому, доводи апелянта щодо необґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову є безпідставними.

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що вжиттям заходів забезпечення позову порушуються її правомочності стосовно належного їй майном.

Судом першої інстанції обрано такий вид забезпечення позову як арешт майна, який вжито з метою можливості виконання в майбутньому рішення суду, та при цьому право володіння та користування житловим будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 судом не обмежувалось.

Крім того, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно зажди певним чином обмежують правомочності власника цього майна. Разом з тим, вжиття таких заходів забезпечення позову завжди переслідує значний суспільний інтерес, а саме забезпечення можливості у майбутньому реального виконання судового рішення. Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, за наявності для цього підстав, загалом не порушує право особи на вільне володіння майном. Доказів зворотного апелянтом не надано апеляційному суду.

Безпідставними є також доводи апелянта про те, що судом першої інстанції порушено правила територіальної підсудності при відкритті провадження в справі та прийняті заяви про забезпеченні позову.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 27.07.2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми.

Проте, апеляційним судом переглядається ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову, а не ухвала про відкриття провадження у справі. А звідси, апеляційний суд не вправі давати оцінку питанню яке стосується територіальної підсудності позову.

За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст. 375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 149, 150, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Аннишинець Микола Васильович, залишити без задоволення .

Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 27 липня 2020 року про вжиття заходів забезпечення позову, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 19 листопада 2020 року.

Суддя-доповідач:

Судді: