Ухвала

від 19.11.2020 по справі 640/28198/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відкриття провадження

19 листопада 2020 року м. Київ№ 640/28198/20 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської територіальної виборчої комісії (вул. Хрещатик, 36, к. 110, м. Київ, 01044), треті особи: Вінницька обласна громадська організація Ми разом (вул. Пирогова, 59-А, м. Вінниця, 21050), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), Президент України (вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220), Центральна виборча комісія (площа Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196), про визнання протиправними дій, бездіяльності та рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Київської територіальної виборчої комісії, треті особи: Вінницька обласна громадська організація Ми разом , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Президент України, Центральна виборча комісія, в якій просить суд:

- визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Київської міської територіальної виборчої комісії, код ЄДРПОУ 43754675, щодо застосування при організації та проведенні виборів у місті Києві 25 жовтня 2020 року та при встановленні результатів голосування з виборів депутатів Київської міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року законодавчих норм, які звужували зміст та обсяги існуючих на час прийняття 28 червня 1996 року Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 14 січня 1998 року N14/98-ВР виборчих прав громадян, у тому числі позивача;

- визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Київської міської територіальної виборчої комісії, код ЄДРПОУ 43754675 щодо не дотримання нею принципу верховенства права, а також не застосування при організації та проведення місцевих виборів 2020 року на території міста Києва, а також при встановленні результатів голосування з виборів при встановленні результатів голосування з виборів депутатів Київської міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР) введеної в дію спеціальним Законом України від 28.06.1996 року № 254/96-ВР та доведеної до відома населення у порядку, встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях Голос України 13.07.1996 року та Відомості Верховної Ради України від 23.07.1096 року, № 30, стаття 142;

- визнати Київську міську територіальної виборчої комісію, код ЄДРПОУ 43754675 , органом, який не мав законних повноважень організовувати та проводити місцеві вибори у місті Києві, а також органом, який не має прав і повноважень встановлювати результати голосування з виборів при встановленні результатів голосування з виборів депутатів Київської міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року у зв`язку з утворенням цього органу неналежним суб`єктом права;

- визнати вибори депутатів Київської міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі 25 жовтня 2020 року організовані та проведені на підставі Постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-IX "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" та Виборчого кодексу України від 19 грудня 2019 року № 396-IX (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 7, № 8, № 9, ст.48) такими, що не можуть вважатись вільними;

- визнати Протокол Київської міської територіальної виборчої комісії, код ЄДРПОУ 43754675, від 06 листопада 2020 року про встановлення результатів з виборів депутатів Київської міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року незаконним. Ухвалою суду від 28.10.2020 позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків до 10:00, - 29.10.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Форма і зміст позовної заяви, додатки до неї дають підстави для відкриття провадження у справі відповідно до ст. ст. 160, 161, 172 КАС України.

За змістом ч. 1 ст. 273 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Ураховуючи вищевикладене, провадження у справі слід відкрити, розгляд відбуватиметься в судовому засіданні.

Слід також звернути увагу на заявлених позивачем до участі третіх осіб, якими є: Вінницька обласна громадська організація Ми разом , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Президент України, Центральна виборча комісія.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Наведеними нормами регламентовано, що статус третьої особи визначається двома властивостями: (1) наявністю або відсутністю самостійних вимог щодо предмета спору та (2) сторону, на якій такі треті особи беруть участь у судовому процесі.

Окрім того, визначальним для залучення третьої особи є відомості, які свідчать про можливість впливу рішення в окремій справі на права, свободи, інтереси або обов`язки таких осіб.

Таким чином, право на вступ у справу в якості третьої особи не є безумовним та є справедливим обмеженням у контексті завдань адміністративного судочинства, якими є: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України.

Отже, необхідність обґрунтування обставин, з якими пов`язується можливість впливу рішення у справі на права, свободи, інтереси або обов`язки третіх осіб покладається на учасника судового процесу, який заявляє, суд, який залучає з власної ініціативи, або особу, яка має намір вступити до участі у відповідному статусі.

Виходячи з вимог та підстав позову, рішення у даній справі жодним чином не впливатиме на права, свободи, інтереси або обов`язки безпосередньо третіх осіб.

Превентивним доводом слід також зазначити, що права та інтереси таких осіб, як суб`єктів виборчого процесу не є унікальними, оскільки рішення у даній справі однаково може мати наслідковий вплив на кожного, хто має право обирати та бути обраним в Україні, водночас, наведене не є підставою для їх залучення в якості третіх осіб у даній справі.

Таким чином, оскільки в позові не зазначено обставин, за яких можна дійти висновку про вплив рішення у даній справі безпосередньо на права, свободи, інтереси або обов`язки третіх осіб, у їх вступі слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 5, 12, 49, 160, 161, 168, 256, 269, 270, 273 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Відкрити провадження в адміністративній справі

2. Призначити судове засідання на 20.11.2020 об 11:00.

3. Судове засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, 1-й поверх, зал судових засідань № 101.

4. У залученні Вінницької обласної громадської організації Ми разом , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Президента України, Центральної виборчої комісії в якості третіх осіб відмовити .

5. У судове засідання викликати учасників справи.

6. Запропонувати відповідачу подати суду відзив на позовну заяву та всі наявні докази до 17:00 19.11.2020.

7. Звернути увагу учасників справи, що письмові заяви, а саме, відзив на позовну заяву (відзив) повинен відповідати вимогам статей 162- 164 КАС України.

8. Попередити учасників справи:

- письмові докази, які подаються до суду мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 94 КАС України, зокрема, вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення;

- у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; або зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству суд, відповідно до ст. 149 КАС України може застосувати заходи процесуального примусу шляхом постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу в сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

9. Повідомити, що учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на сторінці офіційного веб порталу судової влади України в мережі інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

10. Про час і місце розгляду справи негайно повідомити учасників справи.

11. Копію ухвали направити учасникам справи.

12. Невідкладно повідомити виборчу комісію вищого рівня - Центральну виборчу комісію (пл. Лесі Українки, 1 м. Київ, 01196, тел. (044) 286-84-62) про відкриття провадження у даній справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко

Інформація про процесуальні права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.