П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
19 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5822/18
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Депозит до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення розміру від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року частково задоволений адміністративний позов ПП Депозит , визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішення, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у замовленні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою від 23.10.2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків - для зазначення інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження із наданням доказів на підтвердження існування інших підстав.
Також апеляційна скарга була залишена без руху через недотримання апелянтом вимог п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України, а апелянту був наданий строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання обґрунтувань вимог апеляційної скарги із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування судом першої інстанції норм права із наданням копій таких обґрунтувань відповідно до кількості учасників справи;
Відповідно до матеріалів справи, копія ухвали апеляційного суду від 23.10.2020 року отримана представником ГУ ДПС в Одеській області безпосередньо в приміщенні апеляційного суду 27.10.2020 року.
У встановлений апеляційним судом строк апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому навів обґрунтування вимог апеляційної скарги, проте не надав копії таких обґрунтувань відповідно до кількості учасників справи. Таким чином апелянт не в повному обсязі усуну недоліки апеляційної скарги в частині дотримання вимог п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України.
Апеляційний суд зазначає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема процесуальний обов`язок щодо виконання вимог ухвали суду та надання копії уточнень обґрунтувань вимог апеляційної скарги відповідно до кількості учасників процесу.
Обов`язок з надання копій апеляційної скарги та доданих до неї документів, а так само і уточнень доводів апеляційної скарги, покладений саме на апелянта статтею 296 КАС України. Апеляційний суд звертає увагу на те, що нормами КАС України не передбачено вчинення апеляційним судом дій щодо виготовлення копій уточнень доводів апеляційної скарги. Інакше б означало вчинення судом дій, які зобов`язаний вчинити апелянт, що було б порушенням принципів адміністративного судочинства (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та ін.), та фактично було б наданням переваги в цій справі апелянту, та свідчило б про упередженість апеляційного суду під час перевірки виконання апелянтом вимог ухвали апеляційного суду від 23.10.2020 року. Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанови від 14.08.2020 року у справі № 420/4676/19.
Також, у клопотанні, поданому на усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт навів інші, на його думку, поважні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, пославшись при цьому на відсутність фінансування, на рішення ЄСПЛ та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалене 28.02.2020 року, повний текст судового рішення складений 10.03.2020 року, а тому останнім днем подання апеляційної скарги є 09.04.2020 року (четвер робочий день), але з урахуванням вимог Законів України №540-ІХ від 30 березня 2020 року та №731-ІХ від 18.06.2020 року, останнім днем подання апеляційної скарги є 06.08.2020 року (четвер робочий день).
Копія оскаржуваного рішення отримана податковим органом 12.03.2020 року (т. 10 а.с. 99).
Вперше апеляційна скарга була подана податковим органом 09.04.2020 року (т. 10 а.с.100-106), але ухвалою апеляційного суду від 17.04.2020 року була повернута апелянту відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України (апеляційна скарга не підписана) (т. 109-110).
Повторно апеляційна скарга подана 13.10.2020 року (т. 10 а.с. 119-166).
Враховуючи приписи Законів України №540-ІХ від 30 березня 2020 року та №731-ІХ від 18.06.2020 року, апеляційний суд зазначає, що подане на усунення недоліків апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не містить відомостей щодо об`єктивних обставин, за наявності яких апелянт був позбавлений можливості, подати повторно апеляційну скаргу у найкоротший строк після отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Апеляційний суд зазначає, що обставини, пов`язані з неможливістю сплатити судовий збір, у тому числі, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки відповідно до інформації з Реєстру підтверджень оплат судового збору ДКСУ, апелянт - ГУ ДПС в Одеській області здійснював оплату судового збору в період з січня по вересень 2020 року в інших справах.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. При цьому апеляційний суд вважає помилковим посилання апелянта на постанову ВС від 15.05.2020 року у справі № 820/1212/17, оскільки в цій справі судовий збір, який мав сплатити апелянт, становив понад три мільйони гривень.
Не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження і посилання апелянта - суб`єкта владних повноважень - урядової організації, на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод; на практику ЄСПЛ, оскільки, відповідно до Регламенту Суду від 01.11.2003 року, та приписів ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенція та рішення ЄСПЛ спрямовані на захист прав осіб, неурядових організацій, групи осіб.
Стосовно можливості реалізації права на апеляційне оскарження саме ГУ ДПС в Одеській області, а не ГУ ДФС в Одеській області, апеляційний суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України від 18.12.2018 р. № 1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846) (далі - Постанова № 1200) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (пункт 2 Постанови № 1200).
Постановою Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної податкової служби від 19.06.2019 р. № 537 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 р. № 846) утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовані деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.
Згідно з пунктами 3, 4 цієї постанови територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються.
Відповідно з додатками 1, 2 Постанови № 537 утворюється Головне управління ДПС в Одеській області. Головне управління ДФС в Одеській області реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС в Одеській області.
Наказом ДПС України Про початок діяльності Головного управління ДПС Одеській області від 29.08.2019 р. № 7 розпочато виконання Головним управлінням ДПС в Одеській області функцій і повноважень Головного управління ДФС в Одеській області, яке реорганізується шляхом приєднання до ГУ ДПС.
Таким чином, на час ухвалення оскаржуваного рішення 28.02.2020 року ГУ ДПС в Одеській області, будучи правонаступником ГУ ДФС в Одеській області, мало адміністративну процесуальну дієздатність.
Апеляційний суд зазначає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. В силу приписів ч. 2 ст. 2 ст. КАС України апеляційний суд не наділений повноваженнями самостійно відшуковувати підстави пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження. Інакше б означало вчинення судом дій, які зобов`язаний вчинити апелянт, що було б порушенням принципів адміністративного судочинства (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та ін.), та фактично було б наданням переваги в цій справі апелянту, та свідчило б про упередженість апеляційного суду під час перевірки виконання апелянтом вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, має бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційної скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року.
Керуючись ст. ст. 121, 248, 295, 298, 299, 321, 325, 327-329 КАС України суд,-
У Х В А Л И В:
Визнати неповажними підстави пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі № 420/5822/18.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі № 420/5822/18.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2020 |
Оприлюднено | 23.11.2020 |
Номер документу | 92964685 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Домусчі С.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні