Рішення

від 10.11.2020 по справі 908/509/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/23/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 справа № 908/509/20

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченко, 50/57) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Михайлівської сільської ради (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 17)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал 2007» (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, буд. 14, кв. 141)

про стягнення 22539,14 грн. заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.02.2009 та зобов`язання повернути земельну ділянку,

господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від прокуратури: Токмаков О.І., посвідчення № 054540 від 18.12.2019

від позивача: не з`явився

від відповідача: Панченко Б.М., ордер ЗП № 60306 від 23.10.2020

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Тантал 2007» 22539,14 грн. заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.02.2009, укладеного Михайлівською сільською радою та ТОВ «Тантал 2007» щодо земельної ділянки кадастровий номер 2321584000:10:004:0053 площею 15,0435 га, та зобов`язання повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Михайлівської сільської ради.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2020 справу № 908/509/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 05.03.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/509/20, присвоєно справі номер провадження 18/23/20, призначено підготовче судове засідання на 07.04.2020.

Ухвалою від 07.04.2020 зупинено провадження у справі № 908/509/20 до вирішення по суті Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвалою від 06.08.2020 провадження у справі поновлено, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання призначено на 23.09.2020; ухвалою від 23.09.2020 підготовче провадження закрито, призначено розгляд справи по суті на 27.10.2020; судове засідання, призначене на 27.10.2020 не відбулось у зв`язку із знаходженням судді Левкут В.В. на лікарняному; ухвалою від 02.11.2020 розгляд справи призначено на 10.11.2020.

В судовому засіданні 10.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Присутній у судовому засіданні 10.11.2020 прокурор в повному обсязі підтримав позовні вимоги.

Причину подання даного позову Першим заступником керівника Токмацької місцевої прокуратури у позовній заяві обґрунтовано тим, що систематична несплата ТОВ «Тантал 2007» орендної плати за використання спірної земельної ділянки призвела до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 22539,14 грн., яка виникла понад 10 місяців. Невиконання обов`язку щодо своєчасного внесення орендної плати дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору незважаючи на те, чи сплачено заборгованість в подальшому, та, як наслідок, повернення земельної ділянки. Крім того, прокурор вказав на те, що ТОВ «Тантал 2007» згідно з умовами договору орендовано земельну ділянку з метою забудови житловими будинками та об`єктами громадського призначення, однак, протягом десяти років дії Договору земельна ділянка під забудову не використовується, що підтверджується інформацією Михайлівської сільської ради від 12.12.2019 та листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 23.01.2020. Звернення до суду прокурор обґрунтовує тим, що несплата орендної плати призводить не тільки до порушення економічних інтересів держави, а й порушує економічні інтереси територіальної громади м. Бердянськ, оскільки призводить до недоотримання місцевим бюджетом значних коштів, які можуть бути використані для задоволення нагальних потреб територіальної громади. У правовідносинах що виникли, органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави є Михайлівська сільська рада, проте, органом місцевого самоврядування жодні заходи щодо захисту порушених інтересів держави та територіальної громади не вживались, як зазначено у листі Михайлівської сільської ради від 20.12.2019, через відсутність коштів. Посилаючись на приписи ст. 13, 14, 19, 69, 131-1 Конституції України, ст.ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» , ст.ст. 13, 14, 24, 31, 33, 34 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст. 23, 80, 84, 116, 118, 122, 127, 128, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 651, 782, 785 ЦК України, ст.ст. 188, 202, 291 ГК України, прокурор просив позов задовольнити.

Позивач, в направленій на електронну адресу суду 07.04.2020 листі (без ЕЦП) просив розглянути справу без участі представника позивача.

Позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Копії ухвал суду, які направлялись на адресу позивача, отримані уповноваженим представником позивача 13.03.2020, 23.04.2020, 13.08.2020.

Від відповідача 10.11.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказав на відсутність на час розгляду справи заборгованості по орендні платі та просив вважати причини пропуску строку на подання відзиву поважними та поновити цей строк.

В якості поважності причин пропуску строку на подання відзиву відповідач вказав, що копії ухвал суду, направлені на адресу відповідача, повернулись до суду, а з матеріалам справи представник відповідача ознайомився лише 27.10.2020.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.11.2020 також заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Прокурор проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечив.

Судом клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позов залишено без задоволення як необґрунтоване.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення .

Як свідчать матеріали справи, копію ухвали суду від 07.04.2020 отримано повноважним представником відповідача ОСОБА_1 30.04.2020. Тобто, про розгляд справи відповідач був обізнаний ще у квітні 2020 року.

При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Крім того, у судовому засіданні 23.09.2020 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Отже, після закриття підготовчого провадження суд додаткові докази не приймає, якщо не визнає поважність причин їх неподання.

Відповідач мав достатньо часу для реалізації свого права на подання відзиву на позов і поважності причин такого пропуску не обґрунтував, тому суд не визнає причини пропуску строку подання відзиву на позов поважними, а от щодо доказів вважає їх суттєвими та такими, що мають значення для вирішення спору, тому приймає. Надані до відзиву докази судом приймаються, відзив долучається до матеріалів справи, проте, до уваги не прийматиметься.

Заявлене представником відповідача у судовому засіданні 10.11.2020 усне клопотання про відкладення розгляду справи суд відхилив, оскільки представником відповідача не наведено підстав для відкладення розгляду справи та не зазначено, в чому саме полягає неможливість вирішення спору в даному засіданні.

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.

Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» доповнено розділ Х «Прикінцеві положення» ГПК України пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду справи по суті продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом COVID-19 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася (востаннє по 31.12.2020) та наразі не припинена.

З урахуванням викладеного, процесуальні строки є продовженими на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019).

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» , яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За період дії карантину та протягом 20-денного строку з дня набрання чинності Законом України №731-ІХ (з урахуванням поштового пробігу) звернень щодо необхідності реалізації своїх прав від учасників справи не надходило.

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі у судовому засіданні10.11.2020 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Михайлівською сільською радою Вільнянського району Запорізької області (Орендодавцем, позивачем у справі) та приватним підприємством «Тантал 2007» (Орендарем, відповідачем у справі) 20.02.2009 укладений договір оренди землі (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови загальною площею 15,0435 га - для забудови житловими будинками та об`єктами громадського призначення із земель розширення населеного пункту на території села Михайлівка Вільнянського району Запорізької області, яка знаходиться за адресою: землі Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Кадастровий номер земельної ділянки: 2321584000:10:004:0053 (п.п. 1, 2 Договору).

За визначенням п. 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 177561,00 грн. відповідно до відомостей, викладених у Витягу з технічної документації про визначення грошової оцінки земельної ділянки, складеному Відділом Держкомзему у Вільнянському районі у Запорізькій області ГУ Держкомзему у Запорізькій області ДКУ із земельних ресурсів від 08.02.2009.

Згідно з п. 8 Договору договір укладено строком 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить - 17756,10 грн. на рік.

Згідно з п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься у строки, передбачені чинним законодавством щодо сплати земельного податку на момент такого розрахунку, що на даний момент становить: щомісячно до 15-го числа кожного місяця рівними частинами по 1479,68 грн. на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

За визначенням п. 15 Договору, земельна ділянка передається для забудови житловими будинками та об`єктами громадського призначення.

За визначенням п. 39 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Згідно із п. 42 Договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

За умовами п. 45 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Спірний договір оренди землі 01.04.2009 зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040926000094.

Земельну ділянку площею 15,0435 га 20.02.2009 на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки передано ТОВ «Тантал 2007» .

Невиконання відповідачем протягом тривалого періоду часу зобов`язань по сплаті орендних платежів стало підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави, в тому числі в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Враховуючи викладене, Михайлівська сільська рада є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки, тобто є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зважаючи на нездійснення Михайлівською сільською радою заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту своїх прав та інтересів, відповідно до листа № 2950/02-01-46 від 21.12.2019 та листа № 37/1-2654-вих.20 від 21.02.2020 та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими з наступних підстав.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні приписи містить ст. 1 Закону України Про оренду землі щодо визначення оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші істотні умови договору.

Згідно з ч.1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом «в» ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

В пункті 28 Договору оренди землі, який кореспондується з приписами ст.25 Закону України «Про оренду землі» , встановлено, що орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в період з лютого 2019 року по листопад 2019 орендна плата відповідачем в обумовлених Договором розмірі та строк не вносилась, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором.

Згідно наданого начальником Вільнянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області розрахунку станом на 23.01.2020 заборгованість відповідача по орендній платі становить 22539,14 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі щодо сплати орендних платежів суд вважає доведеним.

З огляду на викладені обставини, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 22539,14 грн. заборгованості з орендної плати заявлена обґрунтовано.

Разом з тим, в ході розгляду справи відповідачем надано докази сплати заборгованості з орендної плати. Згідно копій квитанцій Приватбанку оплати здійснені відповідачем в період з 03.03.2020 по 20.10.2010. Прокурор звернувся до господарського суду з позовом 24.02.2020 (згідно штемпеля поштового відділення на конверті). Отже, заборгованість погашено вже після подання позову.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження по справі в частині стягнення 22539,14 грн. заборгованості з орендної плати слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

В пункті 28 Договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Пункт «а» частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачає обов`язок землекористувача забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 416 ЦК України право користування земельною ділянкою припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Відповідно до п.п. »ґ» , «д» ст.141, ст.141, п. »а» ст.143 Земельного кодексу України підставами припинення користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Статтями 31, 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до приписів статей 24, 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Пунктом 39 Договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до інформації, наданої Михайлівською сільською радою листом від 21.12.2019, ТОВ Тантал 2007 протягом дії договору дій, направлених на будівництво житлової та громадської забудови на орендованій земельній ділянці не здійснювалось; з 2009 по 2013 земельна ділянка не використовувалась, з 2013 по 2019 земельна ділянка використовувалась як земля сільського призначення (сіялися сільськогосподарські культури); зазначене підтверджується також Актом перевірки № 0-8-0.4-28/91-17 від 30.05.2017, Актом обстеження земельної ділянки № 0-8-0.4-28/91-17 від 30.05.2017, Актом перевірки № 721/0/92-18-ДК/797/АП/09/01/-18 від 06.11.2018, Актом обстеження № 721/0/92-18-ДК/506/АО/10/01/-18 від 07.11.2018.

Згідно листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 23.01.2020 інформація щодо реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт, та документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що розташовані за адресою: с. Михайлівка Вільнянського району, замовником яких є ТОВ Тантал 2007 , до реєстру не вносилась.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна зареєстровані об`єкти нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 2321584000:10:004:0053 відсутні (арк. справи 60-61).

Суд наголошує, що відповідно пункту 1 Договору земельна ділянка передана в оренду для забудови житловими будинками та об`єктами громадського призначення, проте, до забудови відповідач не приступив.

Вищенаведене свідчить, що відповідач, всупереч умовам договору та чинному законодавству, не здійснював оплату орендної плати за землю та не приступив до використання земельної ділянки згідно з умовами, на яких її було передано в оренду.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, невиконання обов`язку щодо надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання умов договору щодо внесення орендної плати, а також не використання земельної ділянки для забудови, що є істотним порушенням умов договору, позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

В пункті 21 Договору оренди землі визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За таких обставин, позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Михайлівської сільської ради, яка є похідною від основної вимоги про розірвання договору, також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В даному випадку, відповідач доводи, викладені у позовній заяві, не спростував, доказів належного виконання договірних зобов`язань щодо внесення орендної плати у встановлених договором порядку та розмірі, а також використання земельної ділянки відповідно до її призначення для передачі в оренду, а саме: для забудови житловими будинками та об`єктами громадського призначення, суду не надав.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.02.2009, укладеного Михайлівською сільською радою та ТОВ «Тантал 2007» щодо земельної ділянки кадастровий номер 2321584000:10:004:0053 площею 15,0435 га, та зобов`язання повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Михайлівської сільської ради. В частині стягнення 22539,14 грн. заборгованості з орендної плати провадження у справі закривається.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди землі, укладений 20.02.2009 Михайлівською сільською радою (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул.Слободчикова, 17, ідентифікаційний код 04353238) та товариством з обмеженою відповідальністю «Тантал 2007» (69104, м. Запоріжжя, вул.Малиновського, буд. 14, кв. 141, ідентифікаційний код 35258110) щодо земельної ділянки кадастровий номер 2321584000:10:004:0053 площею 15,0435 га, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру 01.04.2009 за № 040926000094 та в Державному реєстрі речових правна нерухоме майно за номером запису про інше речове право 24877188.

3. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Тантал 2007» (69104, м.Запоріжжя, вул. Малиновського, буд. 14, кв. 141, ідентифікаційний код 35258110) повернути територіальній громаді в особі Михайлівської сільської ради (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 17, ідентифікаційний код 04353238) земельну ділянку площею 15,0435 га кадастровий номер 2321584000:10:004:0053, яка знаходиться за адресою: землі Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Видати наказ.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал 2007» (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, буд. 14, кв. 141, ідентифікаційний код 35258110) на користь прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченко, 50/57), розрахунковий рахунок № UA 438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) кошти, витрачені па сплату судового збору у 2020 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 6306,00 грн. (шість тисяч триста шість грн. 00 коп.). Видати наказ.

5. Провадження по справі в частині стягнення 22539,14 грн. заборгованості з орендної плати закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 18.11.2020.

Суддя В.В. Левкут