Постанова

від 03.03.2021 по справі 908/509/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2021 року м.Дніпро Справа № 908/509/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.,

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Ковзун Л.В., наказ № 195 від 02.02.2021 р., прокурор;

від відповідача: Панченко Б.М., ордер серія ЗП № 60307 від 08.12.2020 р., адвокат;

від відповідача: Казів С.В., виписка з ЄДР б/н від 23.03.2016 р., керівник;

представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантал 2007" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2020 , ухвалене суддею Левкут В.В. (м. Запоріжжя) повний текст якого підписаний 18.11.2020, у справі №908/509/20

за позовом Керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Михайлівської сільської ради, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантал 2007", м. Запоріжжя

про стягнення 22539,14 грн. заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.02.2009 та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Михайлівської сільської ради Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантал 2007" про стягнення 22 539,14 грн. заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.02.2009, укладеного Михайлівською сільською радою та ТОВ "Тантал 2007" щодо земельної ділянки кадастровий номер 2321584000:10:004:0053 площею 15,0435 га, та зобов`язання повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Михайлівської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що систематична несплата ТОВ "Тантал 2007" орендної плати за використання спірної земельної ділянки призвела до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 22 539,14 грн., яка виникла за понад 10 місяців. Невиконання обов`язку щодо своєчасного внесення орендної плати дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору незважаючи на те, чи сплачено заборгованість в подальшому, та, як наслідок, повернення земельної ділянки. Крім того, прокурор вказав на те, що ТОВ "Тантал 2007" згідно з умовами договору орендовано земельну ділянку з метою забудови житловими будинками та об`єктами громадського призначення, однак, протягом десяти років дії Договору земельна ділянка під забудову не використовується.

Звернення до суду прокурор обґрунтовує тим, що несплата орендної плати призводить не тільки до порушення економічних інтересів держави, а й порушує економічні інтереси територіальної громади м. Бердянськ, оскільки призводить до недоотримання місцевим бюджетом значних коштів, які можуть бути використані для задоволення нагальних потреб територіальної громади. У правовідносинах, що виникли, органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави є Михайлівська сільська рада, проте, органом місцевого самоврядування жодні заходи щодо захисту порушених інтересів держави та територіальної громади не вживались, як зазначено у листі Михайлівської сільської ради від 20.12.2019, через відсутність коштів.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.11.2020 позовні вимоги задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі, укладений 20.02.2009 Михайлівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Тантал 2007" щодо земельної ділянки кадастровий номер 2321584000:10:004:0053 площею 15,0435 га, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 01.04.2009 за № 040926000094 та в Державному реєстрі речових правна нерухоме майно за номером запису про інше речове право 24877188.

Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Тантал 2007" повернути територіальній громаді в особі Михайлівської сільської ради земельну ділянку площею 15,0435 га кадастровий номер 2321584000:10:004:0053, яка знаходиться за адресою: землі Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Тантал 2007" на користь прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури кошти, витрачені па сплату судового збору у 2020 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 6306,00 грн.

Провадження по справі в частині стягнення 22539,14 грн. заборгованості з орендної плати закрито.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду у частині розірвання договору та стягнення судового збору, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Тантал 2007", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез`ясування обставин справи внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів та неправильної їх оцінки, просить рішення господарського суду скасувати частково - в оскаржуваній частині та відмовити в цій частині в задоволенні позову.

При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що ТОВ "Тантал 2007" виконало свої обов`язки щодо внесення орендної плати, перед бюджетом навіть є переплата, на підтвердження чого надано докази.

Суд закрив провадження відносно стягнення заборгованості, проте докази надані на підтвердження повної оплати відхилив, зокрема таблицю орендних платежів, хоча вона відображала відсутність заборгованості та підтверджувала виконання відповідачем взятих зобов`язань за договором оренди.

Судом безпідставного відхилення клопотання представника Відповідача про відкладення судового засідання 10.11.2020 для надання можливості безпосередньо керівнику ТОВ "Тантал 2007" надати відповідні докази виконання договору оренди земельної ділянки.

Наголошує на тому, що ТОВ "Тантал 2007" розпочав будівництво, проте внаслідок звичайних факторів будівництво ще не завершено. При цьому умови договору оренди не містять конкретної дати введення в експлуатацію ані житлового будинку, ані об`єкту громадського призначення.

Наполягає, що ТОВ "Тантал 2007" не засівав, не вирощував на спірній земельній ділянці соняшник або іншу рослину.

Акт від 30.05.2017 не може бути доказом використання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції, оскільки за змістом акту інспектори лише припустили, що деякі паростки ймовірно можуть бути соняшником.

Тобто належними та допустимими доказами інспектори не встановили факти використання землі за сільськогосподарським призначенням; також не надано жодних документів про арешт сільськогосподарських культур, або арешт врожаю, або хоча б фіксацію певних культур на цій земельній ділянці.

Акт обстеження земельної ділянки від 29.01.2019 взагалі складений не уповноваженими особами. Навіть уявити не можна, що ж могла зафіксувати комісія у січні 2019 року, які культури можна вирощувати; не зазначено взагалі, яку територію займають насадження, якщо вони дійсно були, що за культури, якого виду, тощо.

Усі акти складені без участі керівника Відповідача.

Оскільки Позивачем не проведено експертизу та не визначено суму збитків від використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, то в даному випадку твердження Позивача про нецільове використання земельної ділянки є бездоказовими.

Запорізька обласна прокуратура та Михайлівська сільська рада у відзивах на апеляційну скаргу просять рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначають, що Відповідач у порушення вимог ст. ст. 13, 15, 19 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та наведених умов договору з лютого 2019 року по листопад 2019 року не вносив орендну плату за користування спірною земельною ділянкою.

Погашення існуючої заборгованості мало місце у березні 2020 року, тобто після звернення прокурора до суду 24.02.2020, у зв`язку з чим судом прийнято рішення щодо закриття провадження у справі в частині вимог щодо її стягнення. Твердження скаржника щодо відхилення судом наведеного доказу погашення заборгованості із орендної плати є необґрунтованим та не відповідає прийнятому судом рішенню.

Перерахування заборгованості по орендній платі за землю в 2020 році, які необхідно було здійснити в 2019 році призвело до того, що Михайлівська сільська рада недовиконала бюджет 2019 року на суму в розмірі 22 539,14 грн, що є порушенням Бюджетного Кодексу України.

Крім цього, в порушення пункту 1 Договору Відповідач використовував земельну ділянку не за цільовим призначенням, що є самостійною підставою для розірвання договору оренди землі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 (суддя Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2020 у справі №908/509/20 залишено без руху. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2021 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., судді - Даормін М.О., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантал 2007" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2020 у справі № 908/509/20.

В судове засідання 08.02.2021 представник позивача не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином; разом з відзивом на апеляційну скаргу надіслав клопотання про розгляд скарги за відсутності його представника.

В судовому засіданні 08.02.2021 оголошено перерву до 03.03.2021, про що присутнього представника відповідача та прокурора повідомлено під розпис; позивачу направлена відповідна ухвала засобами електронного зв`язку.

03.03.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/509/20 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021, справу №908/509/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г., якою цю справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 03.03.2021 відповідачем заявлено відвід судді Антоніку С.Г., у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 03.03.2021.

В судовому засіданні 03.03.2021 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Відповідача, прокурора, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

20.02.2009 між Михайлівською сільською радою Вільнянського району Запорізької області (Орендодавцем, позивачем у справі) та приватним підприємством "Тантал 2007" (Орендарем, відповідачем у справі) укладений договір оренди землі (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови загальною площею 15,0435 га - для забудови житловими будинками та об`єктами громадського призначення із земель розширення населеного пункту на території села Михайлівка Вільнянського району Запорізької області, яка знаходиться за адресою: землі Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Кадастровий номер земельної ділянки: 2321584000:10:004:0053 (п.п. 1, 2 Договору).

За визначенням п. 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 177 561,00 грн. відповідно до відомостей, викладених у Витягу з технічної документації про визначення грошової оцінки земельної ділянки, складеному Відділом Держкомзему у Вільнянському районі у Запорізькій області ГУ Держкомзему у Запорізькій області ДКУ із земельних ресурсів від 08.02.2009.

Згідно з п. 8 Договору договір укладено строком 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить - 17 756,10 грн. на рік.

Згідно з п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься у строки, передбачені чинним законодавством щодо сплати земельного податку на момент такого розрахунку, що на даний момент становить: щомісячно до 15-го числа кожного місяця рівними частинами по 1479,68 грн. на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

За визначенням п. 15 Договору, земельна ділянка передається для забудови житловими будинками та об`єктами громадського призначення.

За визначенням п. 39 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Згідно із п. 42 Договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

За умовами п. 45 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Спірний договір оренди землі 01.04.2009 зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040926000094.

Земельну ділянку площею 15,0435 га 20.02.2009 на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки передано ТОВ "Тантал 2007".

Згідно наданого начальником Вільнянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області розрахунку станом на 23.01.2020 заборгованість відповідача по орендній платі становить 22 539,14 грн. Відповідач систематично не вносив орендну плату з лютого по листопад 2019 року.

Відповідно до інформації, наданої Михайлівською сільською радою листом від 21.12.2019, ТОВ "Тантал 2007" протягом дії договору дій, направлених на будівництво житлової та громадської забудови на орендованій земельній ділянці не здійснювалось; з 2009 по 2013 земельна ділянка не використовувалась, з 2013 по 2019 земельна ділянка використовувалась як земля сільського призначення (сіялися сільськогосподарські культури).

Зазначене підтверджується також Актом перевірки № 0-8-0.4-28/91-17 від 30.05.2017, Актом обстеження земельної ділянки № 0-8-0.4-28/91-17 від 30.05.2017, Актом перевірки № 721/0/92-18-ДК/797/АП/09/01/-18 від 06.11.2018, Актом обстеження № 721/0/92-18-ДК/506/АО/10/01/-18 від 07.11.2018.

Згідно листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 23.01.2020 інформація щодо реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт, та документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що розташовані за адресою: с. Михайлівка Вільнянського району, замовником яких є ТОВ "Тантал 2007", до реєстру не вносилась.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна зареєстровані об`єкти нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 2321584000:10:004:0053 відсутні (арк. справи 60-61).

Невиконання відповідачем протягом тривалого періоду часу зобов`язань по сплаті орендних платежів, незабудова земельної ділянки протягом 10 років та використання її не за цільовим призначенням стало підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що Відповідач всупереч умовам договору та чинному законодавству не здійснював своєчасну оплату орендної плати за землю, а також не використовував земельну ділянку для забудови, що є істотним порушенням умов договору. Оскільки наявні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, суд також задовольнив позовні вимоги про зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку позивачу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Щодо правомочності звернення прокурора з апеляційною скаргою.

При зверненні до суду прокурор посилався на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, а саме: здійснення ним представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі Михайлівської сільської ради, як органу, який уповноважений здійснювати функції із захисту майнових інтересів держави у спірних відносинах, але належним чином не здійснює захист інтересів держави представницькими засобами.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Аналіз положень ст. 53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

На підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором додані до позовної заяви листи прокуратури, адресовані Михайлівській сільській раді, та відповіді на них.

Так, матеріалами справи підтверджено, що Михайлівська сільська рада наголошує на тому, що в порушення пункту 1 Договору Відповідач використовував земельну ділянку не за цільовим призначенням, а також з лютого 2019 року по листопад 2019 року не вносив орендну плату за користування спірною земельною ділянкою, що є самостійними підставами для розірвання договору оренди землі. Однак, у порушення ст. 19 Конституції України, самостійно не вжила заходів спрямованих на відновлення порушених прав територіальної громади села Михайлівка Вільнянського району Запорізької області.

Листом № 2950/02-01-46 від 21.12.2019 Михайлівська сільська рада повідомила Токмацьку місцеву прокуратуру Запорізької області про те, що Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради неодноразово направлялися листи в різні контролюючі організації про порушення ТОВ "Тантал 2007" умов договору оренди. Заходи щодо розірвання договору оренди в судовому порядку або заходи досудового врегулювання спору не вживалися через відсутність до березня 2019 року в штатному розписі сільської ради юриста, а потім - через відсутність в кошторисі сільської ради коштів на судові збори.

Листом від 21.02.2020 за № 37/1-2654-вих20 Токмацькою місцевою прокуратурою повідомлено Михайлівську сільську раду про звернення прокуратури в інтересах держави в особі Михайлівської сільської ради до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантал 2007" про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що прокурором дотримано встановлений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок щодо звернення до органів, уповноважених на захист майнових інтересів держави, якими у цій справі є Михайлівська сільська рада, з повідомленням про виявлені порушення ТОВ "Тантал 2007" при використанні земельної ділянки та надання розумного строку для відреагування на стверджувані порушення інтересів держави.

Із відповіді та фактичних дій (бездіяльності) Позивача очевидно, що Михайлівська сільська рада не мала наміру на звернення із відповідною позовною заявою.

Вказані обставини, в силу ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", покладають обов`язок представництва інтересів держави в особі вказаної територіальної громади на прокурора.

Щодо доводів Відповідача, наведених у судовому засіданні, про те, що представляючи в суді Михайлівську сільську раду та подаючи позовну заяву від її імені, прокурор здійснює захист інтересів територіальної громади, а не держави, що суперечить приписам ст.23 ЗУ "Про прокуратуру", колегія суддів зазначає наступне.

Предметом спору в даному випадку є стягнення заборгованості з орендної плати за землю, яку необхідно було сплатити в 2019 році, що призвело до того, що Михайлівська сільська рада недовиконала бюджет 2019 року на суму в розмірі 22 539,14 грн, що є порушенням Бюджетного Кодексу України.

Однак, Михайлівською сільською радою з моменту виявлення порушення договору з боку ТОВ "Тантал 2007" не вживалися заходи до стягнення заборгованості з орендної плати. Внаслідок бездіяльності органу місцевого самоврядування, за доводами прокурора, місцевий бюджет недоотримав 22 539,14 грн орендної плати.

Відповідно до ст. ст. 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

За приписами ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

В силу ч. ч. 3, 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 1-1/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття "орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження" визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

З наведеного вбачається, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

У даному випадку (за доводами прокурора) у разі задоволення позову бюджет села Михайлівка отримає 22 539,14 грн у вигляді орендної плати, яку відповідач тривалий час не сплачував.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 по справі № 4/166 Б .

Крім того, право звернення прокурора в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування підтверджене у постанові Великої Плати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні приписи містить ст. 1 Закону України "Про оренду землі" щодо визначення оренди землі.

Частиною першою ст. 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші істотні умови договору.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

В пункті 28 Договору оренди землі, який кореспондується з приписами ст.25 Закону України "Про оренду землі", встановлено, що орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору оренди, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

А тому, до спірних правовідносин першочергово застосовуються положення Закону України "Про оренду землі", зокрема, і стосовно сплати орендних платежів.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в період з лютого 2019 року по листопад 2019 орендна плата відповідачем в обумовлених Договором розмірі та строк не вносилась, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором.

Згідно наданого начальником Вільнянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області розрахунку станом на 23.01.2020 заборгованість відповідача по орендній платі становить 22 539,14 грн. Відповідач систематично не вносив орендну плату з лютого по листопад 2019 року.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі щодо сплати орендних платежів колегія суддів вважає доведеним.

З огляду на викладені обставини, господарський суд правильно визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 22 539,14 грн. заборгованості з орендної плати заявлена обґрунтовано.

Разом з тим, в ході розгляду справи Відповідачем надано докази сплати заборгованості з орендної плати. Згідно копій квитанцій АТ КБ "Приватбанк" оплати здійснені відповідачем в період з 03.03.2020 по 20.10.2020. Прокурор звернувся до господарського суду з позовом 24.02.2020 (згідно штемпеля поштового відділення на конверті). Отже, заборгованість погашено вже після подання позову.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження по справі в частині стягнення 22 539,14 грн. заборгованості з орендної плати правомірно закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що Відповідач у порушення вимог ст. ст. 13, 15, 19 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та наведених умов договору з лютого 2019 року по листопад 2019 року не вносив орендну плату за користування спірною земельною ділянкою.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідачем надано копії квитанцій щодо погашення вказаної заборгованості у березні 2020 року, тобто після звернення прокурора до суду 24.02.2020, у зв`язку з чим судом прийнято рішення щодо закриття провадження у справі в частині вимог щодо її стягнення.

Отже, твердження заявника апеляційної скарги щодо відхилення судом доказів погашення заборгованості із орендної плати є необґрунтованим та не відповідає прийнятому судом рішенню.

При цьому за правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.07.2020 під час розгляду справи № 479/1073/18 у подібних правовідносинах, аналіз вимог ст. 1, 13, 21, 24, 32 Закону України "Про оренду землі" та ст. 651 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що вказані положення закону вимагають саме систематичне (два і більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, не зважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки за нормами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

В пункті 28 Договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Пункт "а" частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачає обов`язок землекористувача забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до п.п. "ґ", "д" ст.141, ст.141, п. "а" ст.143 Земельного кодексу України підставами припинення користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до приписів статей 24, 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Пунктом 39 Договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до інформації, наданої Михайлівською сільською радою листом від 21.12.2019, ТОВ "Тантал 2007" протягом дії договору дій, направлених на будівництво житлової та громадської забудови на орендованій земельній ділянці не здійснювалось; з 2009 по 2013 земельна ділянка не використовувалась, з 2013 по 2019 земельна ділянка використовувалась як земля сільського призначення (сіялися сільськогосподарські культури).

Зазначене підтверджується також Актом перевірки № 0-8-0.4-28/91-17 від 30.05.2017, Актом обстеження земельної ділянки № 0-8-0.4-28/91-17 від 30.05.2017, Актом перевірки № 721/0/92-18-ДК/797/АП/09/01/-18 від 06.11.2018, Актом обстеження № 721/0/92-18-ДК/506/АО/10/01/-18 від 07.11.2018, а також актом обстеження земельної ділянки постійною комісією Михайлівської сільської ради з питань земельних відносин від 29.01.2019.

Таким чином, господарський суд дійшов правильного висновку щодо використання спірної земельної ділянки Відповідачем не за цільовим призначенням, що є істотним порушенням останнім умов Договору, визначених у пунктах 15, 16 та 30.

Доводи заявника апеляційної скарги, що вказані документи є неналежними та недопустимими доказами, оскільки пов`язані з припущеннями інспекторів ГУ Держдгеокадастру у Запорізькій області щодо сільськогосподарських культур; акти органу місцевого самоврядування складені неуповноваженими особами; усі акти складені без участі керівника Відповідача, є необґрунтованими та не відповідають змісту наведених письмових доказів.

Так, колегія суддів констатує, що Акт обстеження земельної ділянки № 0-8-0.4-28/91-17 від 30.05.2017 складено у присутності директора ТОВ "Тантал 2007" Казіва С.В., яким акт підписано без жодних зауважень. Вищенаведеним спростовуються доводи Відповідача про складання усіх актів перевірки за його відсутності.

Зі змісту акту вбачається, що …земельна ділянка перебуває в обробленому стані, розорена та засіяна сільськогосподарською культурою, вбачаються паростки - орієнтовно соняшника. Паростки знаходяться в стадії росту. Будівлі на земельній ділянці відсутні. Зі слів директора ТОВ "Тантал 2007" Казіва С.В. земельну ділянку в останній раз оглядали із потенційним інвестором в середині жовтня 2016 року. Земельна ділянка була в необробленому стані, в бур`янах. Будь-яка згода директором підприємства на обробіток земельної ділянки, використання її не за цільовим призначенням не надавалась. Також підприємство не засіювало цю земельну ділянку… .

Отже, під час обстеження земельної ділянки 30.05.2017 директор ТОВ "Тантал 2007" Казів С.В. не заперечував сам факт обробітку земельної ділянки та її використання не за цільовим призначенням; заперечував лише факт причетності до цього підприємства Позивача.

В той же час, відповідно до п. 26, 31 Договору саме на Відповідача, як орендаря, покладено обов`язок виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (в тому числі не допускати зміни цільового використання), використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору.

Колегія суддів наголошує, що відповідно пунктів 1, 15, 16 Договору земельна ділянка передана в оренду для забудови житловими будинками та об`єктами громадського призначення, цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

Таким чином, Актом обстеження земельної ділянки № 0-8-0.4-28/91-17 від 30.05.2017 підтверджено невиконання Відповідачем покладеного на нього обов`язку не допускати зміни цільового використання земельної ділянки та використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що Акт обстеження земельної ділянки постійною комісією Михайлівської сільської ради з питань земельних відносин від 29.01.2019 взагалі складений не уповноваженими особами, є безпідставними, оскільки визначення персонального складу відповідної комісії належить до дискреційних повноважень саме Михайлівської сільської ради, як власника земельної ділянки.

При цьому, для констатації факту нецільового використання земельної ділянки, в даному випадку використання землі для сільськогосподарських потреб, не є обов`язковим визначення суми збитків від використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; арешт сільськогосподарських культур, або арешт врожаю. Також не є принциповим, які саме сільськогосподарські культури вирощувались.

Отже, суд всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази систематичної несплати Відповідачем орендної плати за земельну ділянку та використання її останнім не за цільовим призначенням, дійшов до правильного висновку щодо істотного порушення ТОВ "Тантал 2007" умов договору оренди землі, та на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України його розірвав.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

В пункті 21 Договору оренди землі визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За таких обставин, позовна вимога про зобов`язання Відповідача повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Михайлівської сільської ради, яка є похідною від основної вимоги про розірвання договору, також правомірно задоволена.

Доводи апелянта щодо безпідставного відхилення клопотання представника Відповідача про відкладення судового засідання 10.11.2020 для надання можливості безпосередньо керівнику ТОВ "Тантал 2007" надати відповідні докази виконання договору оренди землі спростовуються безпідставністю як його усного клопотання, так і відсутністю будь-якої інформації про такі докази в апеляційній скарзі.

Крім того, заявлене представником Відповідача у судовому засіданні 10.11.2020 усне клопотання про відкладення розгляду справи суд правомірно відхилив, оскільки представником Відповідача не наведено підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 202 ГПК України, та не зазначено, в чому саме полягає неможливість вирішення спору в даному судовому засіданні.

У своїх запереченнях від 08.02.2021 Відповідачем заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, а саме копії договору будівельного підряду від 20.02.2020.

Щодо даного клопотання колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 6 ст. 165 ГПК України до відзиву відповідачем додаються докази, які підтверджують обставини, на яких гуртуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем .

В підготовчому засіданні господарським судом було з`ясовано, чи було надано сторонами по справі всі наявні докази, однак, клопотання відповідача щодо надання додаткових доказів заявлено не було.

Згідно з приписами частини третьої статті 269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Обґрунтовуючи неможливість подання зазначених вище документів до суду першої інстанції, апелянт зазначив, що усі документи перебували у керівника ТОВ "Тантал 2007" Казів С.В, який тривалий час не перебував у Запорізькій області, а також відмовою господарського суду у задоволенні клопотання представника відповідача від 10.11.2020 про відкладення розгляду справи.

Господарський процесуальний кодекс допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятно, коли суд першої інстанції задовольнив позов, а заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги документи без доведення винятковості такого випадку.

Так, як свідчать матеріали справи, копію ухвали суду від 07.04.2020 отримано повноважним представником відповідача Казівим С.В. 30.04.2020. Тобто, про розгляд справи відповідач був обізнаний ще у квітні 2020 року.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Крім того, у судовому засіданні 23.09.2020 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Отже, після закриття підготовчого провадження суд додаткові докази не приймає, якщо не визнає поважність причин їх неподання.

В той же час, відповідно до матеріалів справи після закриття підготовчого провадження суд прийняв додаткові докази, посилаючись на їх важливість та суттєвість для встановлення обставин справи. При цьому, серед цих додаткових доказів не було договору будівельного підряду від 20.02.2020, який відповідач просить долучити до справи на стадії апеляційного провадження.

Таким чином, Відповідач мав достатньо часу для реалізації свого права на подання доказів, поважності причин пропуску строку подання доказів належним чином не обґрунтував, тому суд не визнає причини пропуску строку подання доказів поважними.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не повідомляв суд про неможливість надання будь-яких доказів та не заявляв клопотань про необхідність в їх отримані та долучені до матеріалів справи.

Таким чином, апелянтом не доведено винятковості випадку неможливості надання суду першої інстанції копій документів, які просить долучити до справи на стадії апеляційного розгляду згідно з клопотанням від 08.02.2021, як не надано і доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від апелянта.

Відповідно до частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантал 2007" від 08.02.2021 про долучення додаткових доказів слід відмовити; копії документів, що долучені до клопотання, колегією суддів до розгляду не приймаються.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/3582/18 та від 04.04.2019 у справі № 918/329/18.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь Позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при розгляді апеляційної скарги покладаються на Відповідача (заявника у апеляційній скарзі).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантал 2007", м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2020 у справі №908/509/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2020 у справі №908/509/20 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантал 2007", м. Запоріжжя за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.03.2021.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна