Ухвала

від 18.11.2020 по справі 910/13721/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.11.2020Справа № 910/13721/19

За позовом Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України

до Фізичної особи-підприємця Василевської-Ридікової Тетяни Вікторівни

про стягнення 130988,11 грн

Суддя Васильченко Т.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України (далі - Інститут/позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Василевської-Ридікової Тетяни Вікторівни (далі - ФОП Василевська-Ридікова Т.В./відповідач) про стягнення 130988,11 грн, в тому числі: неустойки за несвоєчасно повернуте майно в розмірі 113337,87 грн, пені за неналежне виконання зобов`язань зі сплати орендних платежів в сумі 12356,47 грн та штрафу за несвоєчасну сплату орендних платежів в розмірі 3293,77 грн, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договорами оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України №102015 від 01.06.2015 та №202015 від 20.12.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Василевської-Ридікової Тетяни Вікторівни на користь Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України неустойку за несвоєчасно повернуте майно в розмірі 113337,87 грн, пеню за неналежне виконання зобов`язань зі сплати орендних платежів в сумі 12356,47 грн, штраф за несвоєчасну сплату орендних платежів в розмірі 3293,77 грн та судовий збір у розмірі 1964,82 грн.

17.11.2020 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у розмірі 11648,00 грн.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1670 від 17.11.2020 у зв`язку з відпусткою судді Бондарчук В.В., призначено повторний автоматизований розподіл заяви, що подана в межах справи №910/13721/19, за результатом проведення якого заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Отримавши 18.11.2020 вказану заяву, суддею Васильченко Т.В. встановлено, що відповідачка є давньою її знайомою з якою підтримуються дружні стосунки, у зв`язку з чим суддею Васильченко Т.В. заявлено самовідвід.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

На виконання положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суд застосовує практику Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Так, в пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

У рішення по справі "Фельдман проти України", №76556/01 та №38779/04, від 08.04.2010, Європейським судом з прав людини зазначено, що з метою вирішення, чи може суд вважатися "безстороннім" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу.

Відповідно до рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Отже, з численної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Заявлення самовідводу є обов`язком судді, який він має виконати, як тільки йому стають відомі обставини, що є підставою для відводу. Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені.

Частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

При цьому, частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За приписами статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

З огляду на вищевикладене, з метою недопущення будь-яких сумнівів у учасників справи чи інших осіб щодо безсторонності та об`єктивності складу суду під час розгляду вказаної заяви, в т.ч. і щодо вирішення питання про прийняття її до розгляду, самовідвід судді Васильченко Т.В. у справі №910/13721/19 підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Таким чином, матеріали заяви підлягають передачі уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл заяви.

Керуючись статтями 32, 35, 37, 39, 40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді Васильченко Т.В. від розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі №910/13721/19 задовольнити.

2. Матеріали заяви №910/13721/19 передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

3. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.В. Васильченко