Рішення

від 30.11.2020 по справі 910/13721/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2020Справа № 910/13721/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши заяву Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України

до Фізичної особи-підприємця Василевської-Ридікової Тетяни Вікторівни

про стягнення 130 988,11 грн.

Представники учасників справи: без виклику

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України (далі - Інститут/позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Василевської-Ридікової Тетяни Вікторівни (далі - ФОП Василевська-Ридікова Т.В./відповідач) про стягнення 130988,11 грн, в тому числі: неустойки за несвоєчасно повернуте майно в розмірі 113337,87 грн, пені за неналежне виконання зобов`язань зі сплати орендних платежів в сумі 12356,47 грн та штрафу за несвоєчасну сплату орендних платежів в розмірі 3293,77 грн, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договорами оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України №102015 від 01.06.2015 та №202015 від 20.12.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Василевської-Ридікової Тетяни Вікторівни на користь Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України неустойку за несвоєчасно повернуте майно в розмірі 113337,87 грн, пеню за неналежне виконання зобов`язань зі сплати орендних платежів в сумі 12356,47 грн, штраф за несвоєчасну сплату орендних платежів в розмірі 3293,77 грн та судовий збір у розмірі 1964,82 грн.

17.11.2020 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у розмірі 11648,00 грн.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1670 від 17.11.2020 у зв`язку з відпусткою судді Бондарчук В.В., призначено повторний автоматизований розподіл заяви, що подана в межах справи №910/13721/19, за результатом проведення якого заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Отримавши 18.11.2020 вказану заяву, суддею Васильченко Т.В. встановлено, що відповідачка є давньою її знайомою з якою підтримуються дружні стосунки, у зв`язку з чим суддею Васильченко Т.В. заявлено самовідвід.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 задоволено самовідвід судді Васильченко Т.В. від розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 910/13721/19, матеріали заяви №910/13721/19 передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

За результатом проведення автоматизованого розподілу заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат передано для розгляду судді Стасюку С.В.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

З огляду на викладене, дослідивши заяву Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України про ухвалення додаткового рішення у справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності викликати сторони в судове засідання для розгляду вказаної заяви.

Як встановлено у ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що при ухваленні рішення за наслідками розгляду справи № 910/13721/19 Господарським судом міста Києва не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 11 648,00 грн.

За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру позивачем подано до суду Договір про надання правової допомоги № 4 від 20.01.2020, Акт надання послуг № 2 від 03.02.2020, платіжне доручення № 46 від 03.02.2020 на суму 8 408,00 грн., Акт надання послуг № 33 від 11.11.2020, платіжне доручення № 872 від 11.11.2020 на суму 14 225,00 грн.

Суд зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, а також відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на правову допомогу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 233-235, 244, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Василевської-Ридікової Тетяни Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України (01024, місто Київ, вулиця Академіка Богомольця, будинок 4; ідентифікаційний код 05417093) 11 648 (одинадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено на підписано 30.11.2020

Суддя С. В. Стасюк