Постанова

від 04.11.2020 по справі 617/1348/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 617/1348/17

провадження № 61-16975св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру в Харківській області,

треті особи: Симинівська сільська рада Вовчанського району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру в Харківській області на постанову Харківського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина. Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Харківській області), у якому просила:

- скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 05 листопада 2016 року № 10594-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність ;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 1,6343 га, кадастровий номер 6321688700:02:000:0220;

- визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що рішенням Червоноармійської Першої сільської ради Вовчанського району Харківської області ХІІ сесією V скликання від 12 квітня 2007 року їй передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку, площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що на підставі рішень Червоноармійської Першої сільської ради Вовчанського району Харківської області у 2007 році їй та іншим членам громади безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства.

11 березня 2016 року ГУ Держгеокадастру в Харківській області в Харківській області видало наказ № 1615-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , відповідно до якого надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовним розміром 2,00 га.

Наказом ГУ Держгеокадастру в Харківській області в Харківській області від 05 листопада 2016 року № 10594-СГ ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку, площею 1,6343 га.

Посилаючись на те, що відповідачу передано у власність земельну ділянку площею 1,6343 га, яка вже була виділена та належить 15 членам громади, зокрема і їй, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 14 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, встановивши, що передана відповідачу земельна ділянка, площею 1,6343 га, кадастровий номер 6321688700:02:000:0220, розташована за межами населеного с. Радянське Вовчанського району Харківської області, дійшов висновку про відповідність оскаржуваного наказу ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 05 листопада 2016 року № 10594-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність вимогам чинного законодавства України щодо розпорядження землями державної власності та передачі їх у власність громадян в межах норм безоплатної приватизації.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_16 , задоволено частково, рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 14 лютого 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Скасовано наказ ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 05 листопада 2016 року № 10594-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність в частині передачі ОСОБА_2 земельної ділянки, кадастровий номер 6321688700:02:000:0220, площею 0,15 га, розташованої по АДРЕСА_1 , та державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку.

Постанова суду мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів, що спірна земельна ділянка належала до земель державної власності і знаходилась за межами населеного пункту. Враховуючи, що відповідно до відомостей, наданих Червоноармійською Першою сільською радою Вовчанського району Харківської області, спірна земельна ділянка розташована в населеному пункті с. Радянське Вовчанського району Харківської області, апеляційний суд дійшов висновку, про відсутність в ГУ Держгеокадастру в Харківській області повноважень на її розпорядження.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів

У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано належних доказів того, що їй належить частина земельної ділянки, яка була передана відповідачу у власність, тобто не доведено порушення її права власності, за захистом якого вона звернулась до суду. Рішення Червоноармійської Першої сільської ради Вовчанського району Харківської області, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення землевпорядної документації, не виконано, а проект землеустрою не затверджений. Перебування земельної ділянки відповідача у межах села Радянське має бути підтверджене генеральним планом цього села, проте вказаний документ відсутній в матеріалах справи.

У вересні 2019 року ГУ Держгеокадастру в Харківській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що надана ОСОБА_2 земельна ділянка на час її відведення належала до земель державної власності і знаходилась за межами населеного пункту, що підтверджується даними фотокопій схеми розташування, викопіюванням з кадастрової карти Державного земельного кадастру, довідкою із звітності з кількісного обліку земель та розподіл їх на власника земель станом на 01 січня 2016 року, висновком погодження проекту землеустрою від 15 квітня 2016 року. Крім того, інформація про реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_2 , на ім`я ОСОБА_1 , відсутня.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

У грудні 2019 року адвокат ОСОБА_1 - ОСОБА_17 подав відзив на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру в Харківській області, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Відзив мотивований тим, що матеріали справи не містять безспірних доказів того, що земельна ділянка, яка належить позивачу, на час її відведення відповідачу належала до земель державної власності і знаходилась за межами населеного пункту. ГУ Держгеокадастру в Харківській області передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 1,6343 га, яка включала в себе земельні ділянки менших розмірів, що вже перебували у власності та користуванні позивача і третіх осіб.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано справу № 617/1348/17з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру в Харківській області.

У жовтні 2019 року справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2020 року справу № 617/1348/17призначено до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року касаційне провадження у справі № 617/1348/17 зупинено до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 688/2908/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року касаційне провадження у справі № 617/1348/17 поновлено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Червоноармійської Першої сільради Вовчанського району Харківської області ХІІ сесією V скликання від 12 квітня 2007 року позивачу передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_2 .

Рішеннями Червоноармійської Першої сільради Вовчанського району Харківської області передано третім особам ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 земельні ділянки і надано дозвіл на виділення та відведення земельних ділянок у користування в АДРЕСА_2 .

За заявою ОСОБА_2 від 01 березня 2016 року наказом ГУ Держгеокадастру в Харківській області № 1615-СГ від 11 березня 2016 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Червоноармійської Першої сільської ради на території Вовчанського району Харківської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру в Харківській області№ 10594-СГ від 05 жовтня 2016 року проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки затверджено, ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, площею 1,6343 га (кадастровий номер 6321688700:02:00:0220) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Червоноармійської Першої сільської ради на території Вовчанського району Харківської області.

Відповідно до відомостей Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 08 жовтня 2016 року, земельна ділянка, кадастровий номер 6321688700:02:000:0220, площею 1,6343 га, розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, Червоноармійської Першої сільської ради, зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 .

З листа Червоноармійської Першої сільради Вовчанського району Харківської області від 10 березня 2016 року № 91, наданого ГУ Держгеокадастру в Харківській області, вбачається, що рада не погоджувала надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, оскільки дана земельна ділянка розташована серед населеного пункту с. Радянське Вовчанського району Харківської області і була надана в користування членам громади та на теперішній час Рада виготовляє генеральний план населеного пункту для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території.

З даних фотокопій схеми розташування, викопіювання з кадастрової карти Державного земельного кадастру, довідки із звітності з кількісного обліку земель та розподіл їх на власника земель станом на 01 січня 2016 року, висновком погодження про погодження проекту землеустрою від 15 квітня 2016 року, земельна ділянка площею 1,6343 га, кадастровий номер 6321688700:02:000:0220 розташована за межами населених пунктів на території Ради, до виділення відповідачу була землями запасу державної власності, для ведення особистого селянського господарства.

Згідно копії проекту, виготовленого Українським науково-дослідницьким та проектно-вишукувальним інститутом із землеустрою Укрндиземпроект у 1992 році спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК України).

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Частина 6 вказаної статті закріплює, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частина 7 статті 118 ЗК України встановлює, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 122 ЗК України до повноваження сільський, селищних, міських рад щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відносяться землі комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб . Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Як вбачається з матеріалів справи за даними Червоноармійської Першої сільради Вовчанського району Харківської області від 10 березня 2016 року № 91 спірна земельна ділянка розташована серед населеного пункту с. Радянське Вовчанського району Харківської області та була надана в користування членам громади. На теперішній час Рада виготовляє генеральний план населеного пункту для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території.

Згідно пункту 12 Розділу X Перехідних положень Земельного Кодексу в редакції станом на 13 січня 2007 року на час виділення земельної ділянки позивачу до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об`єкти незавершеного будівництва та законсервовані об`єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Матеріали справи не містять доказів, що спірна земельна ділянка на час її відведення відповідачу належала до земель державної власності і знаходилась за межами населеного пункту.

Апеляційним судом критично оцінено наданий відповідачами проект, виготовлений Українським науково-дослідницьким та проектно-вишукувальним інститутом із землеустрою Укрндиземпроект за 1992 рік, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, оскільки він є лише проектом і вказане питання не вирішено.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , отже має адресу в межах населеного пункту, апеляційний суд правильно виходив з того, що сільська рада мала право розпорядження зазначеною земельною ділянкою.

При цьому, рішення Червоноармійської Першої сільради Вовчанського району Харківської області від 12 квітня 2007 року Про передачу в приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 є чинним та в установленому законом порядку не скасовано.

Оскільки рішенням Червоноармійської Першої сільради Вовчанського району Харківської області від 12 квітня 2007 року позивачу передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_2 , апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру № 10594-СГ від 05 листопада 2016 року Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність в частині передачі ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 6321688700:02:000:0220, площею 0,15 га, за адресою АДРЕСА_1 .

Доводи касаційної скарги стосовно того, що позивачем не надано належних доказів того, що їй належить частина земельної ділянки, яка була передана відповідачу у власність, тобто не доведено порушення її права власності, за захистом якого вона звернулась до суду, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Суд касаційної інстанції зазначає , що особа, якій відповідним рішенням компетентного органу надано право користування земельною ділянкою, набуває правомірних очікувань щодо належного подальшого оформлення права на майно.

При цьому, отримавши відповідне рішення уповноваженого органу державної влади, позивач мав всі підстави розраховувати на законний перебіг подій, що є правомірним очікуванням.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Разом з тим, з листа Червоноармійської Першої сільської ради Вовчанського району Харківської області від 10 березня 2016 року № 91 вбачається, що громадяни вже почали виготовлення землевпорядної документації, необхідної для отримання Державного акта на земельні ділянки, але процес було тимчасово призупинено у зв`язку з відсутністю генерального плану населеного пункту.

В даному випадку відсутня недобросовісна поведінка позивача ОСОБА_1 , а тому вона має всі підстави розраховувати на законний перебіг подій, що є правомірним очікуванням.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна.

Концепт законних очікувань знайшов свої тлумачення в багатьох рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) можна застосовувати для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Отже, за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність земельної ділянки, у позивача виникли правомірні очікування мирно володіти майном, які є об`єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції та національного законодавства України.

Також у пункті 70 рішення Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 61-10690св19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 724/1127/17.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Наведені у касаційних скаргах доводи були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційні скарги залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова А. Ю. Зайцев С. О. Карпенко М. Ю. Тітов