Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 760/23083/17
провадження № 61-22963св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник (боржник) - Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Бі енд Пі, Лтд ,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойка Людмила Романівна,
заінтересовані особи: Міністерство юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю Д-Трейд 2015 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Бі енд Пі, Лтд на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року у складі судді Оксюти Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У жовтні 2017 року Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Бі енд Пі, Лтд (далі - ТОВ Бі енд Пі, Лтд ) звернулося до суду зі скаргою, в якій просило: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Штойки Л. Р. щодо проведення оцінки корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд в спільному підприємстві Ем-Ай-Сі Юкрейн (далі - СП Ем-Ай-Сі Юкрейн ), Товаристві з обмеженою відповідальністю Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних (далі - ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних ), Вищому навчальному закладі Київський економічний інститут менеджменту у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту ); скасувати рішення головного державного виконавця Штойки Л. Р. щодо оцінки майна у вигляді корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд у вказаних товариствах та підприємстві; заборонити та зупинити передачу на реалізацію майна у вигляді корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд у зазначених вище товариствах та підприємстві, а також визнати звіти щодо оцінки корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд в цих товариствах та підприємстві неправомірними і такими, що виконані суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю Приватна Експертна Служба (далі - ТОВ Приватна Експертна Служба ) - на підставі неправомірних рішень головного державного виконавця. Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні в Солом`янському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Солом`янський РВДВС ГТУЮ у м. Києві) перебуває виконавче провадження № 54745428 щодо виконання виконавчого листа № 760/11060/15-ц, виданого 18 вересня 2017 року Солом`янським районним судом міста Києва про дозвіл примусового виконання на території України Рішення Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів від 25 жовтня 2012 року у справі № ARB/08/11 за позовом Bosh International, Inc. та ТОВ Бі енд Пі, Лтд до держави Україна в частині зобов`язання ТОВ Бі енд Пі, Лтд виплатити державі Україна суму коштів у розмірі 150 000 доларів США, що становить 3 915 375 грн за офіційним курсом Національного банку України на день розгляду клопотання. 19 вересня 2017 року державний виконавець Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві Штойка Л. Р. прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження № 54745428. 24 жовтня 2017 року заявник отримав від державного виконавця постанови від 25 червня 2017 року та від 26 червня 2017 року про арешт корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд в СП Ем-Ай-Сі Юкрейн (частка в статутному капіталі - 50 %), ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних (частка в статутному капіталі - 20 %), ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту (частка в статутному капіталі - 35 %). 24 жовтня 2017 року заявник також отримав поштове відправлення з інформацією про проведену 17 жовтня 2017 року експертну оцінку корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд в зазначених товариствах та підприємстві. Такі дії суперечать вимогам статей 53, 57 Закону України Про виконавче провадження , оскільки перед проведенням оцінки майна державний виконавець зобов`язана була виявити майно, яке підлягає оцінці, а саме звернутися до третіх осіб із запитом щодо надання відомостей про майно, що належить боржнику, а в даному випадку - відповідає частці в статутному капіталі СП Ем-Ай-Сі Юкрейн , ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних , ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту . Крім того, заявник був позбавлений можливості оскаржити постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності, а також письмово повідомити в розумний строк про свою позицію щодо визначеної вартості майна. Вартість корпоративних прав, зазначена суб`єктом оціночної діяльності, не може бути об`єктивною, так як оцінка проведена без опису майна та без бухгалтерських даних щодо його балансової вартості. Таким чином, прийнявши постанови про арешт майна та про оцінку корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд в інших товариствах та підприємстві, державний виконавець вчинила немотивовані та дискримінаційні заходи щодо управління, функціонування, утримання, користування, отримання доходів, розширення або розпорядження інвестиціями та без виплати негайної, адекватної та ефективної компенсації згідно із встановленим порядком. ТОВ Бі енд Пі, Лтд на 94,5 % належить американській компанії Bosh International, Inc. , тому зазначені дії державного виконавця несуть загрозу репутації та матеріальних втрат держави в разі подання компанією Bosh International, Inc. відповідного позову до міжнародних організацій.
У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Д-Трейд 2015 (далі - ТОВ Д-Трейд 2015 ) подало до суду клопотання про залучення його до участі в цій справі як заінтересованої особи. Вказана заява обґрунтована тим, що на підставі акта державного виконавця про проведені електронні торги з реалізації арештованого майна від 13 листопада 2017 року воно набуло право власності на частку корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд в ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту . Тому рішення суду в цій справі може вплинути на його права та обов`язки.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року, внесеною в протокол судового засідання, клопотання ТОВ Д-Трейд 2015 задоволено та залучено його до участі у справі як заінтересовану особу.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року в задоволенні скарги ТОВ Бі енд Пі, Лтд відмолено.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що ТОВ Бі енд Пі, Лтд є засновником СП Ем-Ай-Сі Юкрейн , ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних , ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту , тому державним виконавцем з дотриманням вимог статті 56 Закону України Про виконавче провадження накладено арешт на корпоративні права боржника в цих товариствах та підприємстві. Правомірність дій державного виконавця Штойки Л. Р. також підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року у справі № 826/13973/17, яким відмовлено в задоволенні позову ТОВ Бі енд Пі, Лтд до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі головного державного виконавця Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві, Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов. Посилання заявника на порушення державним виконавцем вимог Закону України Про виконавче провадження під час вчинення дій щодо оцінки майна не підтверджені доказами. Статтею 57 Закону України Про виконавче провадження передбачено право особи - сторони виконавчого провадження у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна оскаржити їх в судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не в позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна у процесуальному порядку, передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності. Крім того, аналіз статті 57 Закону України Про виконавче провадження свідчить про те, що державний виконавець лише залучає оцінювача, тому учасники виконавчого провадження мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця. Таким чином, залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, головний державний виконавець діяла відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження . Підстав для визнання висновків ТОВ Приватна Експертна Служба від 17 жовтня 2017 року неправомірними не встановлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Бі енд Пі, Лтд залишено без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
23 грудня 2019 року ТОВ Бі енд Пі, Лтд подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ТОВ Бі енд Пі, Лтд мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, не дослідили у повному обсязі доказів, не звернули уваги на правові висновки Великої Палати Верховного Судув подібних правовідносинах, викладені в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), натомість безпідставно послалися на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18), який стосується інших правовідносин. Суди помилково застосували до спірних правовідносин статті 56, 57 Закону України Про виконавче провадження , які визначають порядок арешту та оцінки майна і майнових прав, однак не мають жодного правового зв`язку з порядком арешту та оцінкою корпоративних прав. При цьому суди не перевірили дотримання державним виконавцем вимог статті 53 Закону України Про виконавче провадження , яка передбачає звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, і визначає державного виконавця тією особою, яка повинна подати запит до інших осіб з метою отримання відомостей про майно боржника. Також суди не врахували вимог статті 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , відповідно до якої державний виконавець як замовник оцінки корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд повинен був забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки. Місцевий суд з порушенням норм процесуального права залучив до участі у справі ТОВ Д-Трейд 2015 як заінтересовану особу, натомість відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі компанії Bosh International, Inc. , яка є засновником ТОВ Бі енд Пі, Лтд (частка статутного капіталу - 94,5 %). В апеляційній скарзі ТОВ Бі енд Пі, Лтд посилалося на вказані порушення норм процесуального права місцевим судом, однак суд апеляційної інстанції не дав відповідної правової оцінки цим доводам. Також суди не перевірили належним чином доводів ТОВ Бі енд Пі, Лтд , наведених у заяві від 01 жовтня 2019 року № 90 щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями державного виконавця та відкритими кримінальними провадженнями № 12017100000000138, № 12017100090013240, не дослідили в сукупності всіх фактів та обставин, зокрема наведених ним у заявах та клопотаннях, в яких зазначено про необхідність розгляду незаконних дій державного виконавця, в тому числі як одну з ланок спланованих дій злочинної організації щодо легалізації активів, отриманих злочинним шляхом, на користь кінцевих бенефіціарів ТОВ Д-Трейд 2015 , якою володіє кіпрська компанія, та виведення капіталів за межі України особами, пов`язаними з фінансовою установою країни-агресора, на яку накладені санкції Україною, Європейським Союзом та США, що є свідченням невиконання державою положень міжнародних конвенцій. Посилаючись на вказані обставини, в апеляційному суді ТОВ Бі енд Пі, Лтд заявляло клопотання про постановлення окремої ухвали щодо необхідності проведення Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань України під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України розслідування, однак в оскаржуваній постанові апеляційного суду не наведено жодних висновків щодо цього клопотання.
У січні 2020 року ТОВ Д-Трейд 2015 подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило її відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, зазначивши про їх законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Солом`янського районного суду міста Києва.
24 січня 2020 року справа № 760/23083/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ . Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судами встановлено,що 18 вересня 2017 року Солом`янським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист № 760/11060/15-ц про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Міжнародного центру врегулювання інвестиційних спорів від 25 жовтня 2012 року у справі № ARB/08/11 за позовом Bosh International, Inc. та ТОВ Бі енд Пі, Лтд до держави Україна в частині зобов`язання ТОВ Бі енд Пі, Лтд . Згідно з виконавчим листом зобов`язано ТОВ Бі енд Пі, Лтд виплатити відповідачу - державі Україна суму коштів у розмірі 150 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день розгляду клопотання становило 3 915 375 грн.
Постановою головного державного виконавця Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві Штойки Л. Р. від 19 вересня 2017 року було відкрито виконавче провадження № 54745428 з примусового виконання виконавчого листа № 760/11060/15-ц, виданого 18 вересня 2017 року Солом`янським районним судом міста Києва.
На виконання вимоги державного виконавця від 20 вересня 2017 року про добровільне виконання боржником рішення суду ТОВ Бі енд Пі, Лтд повідомило, що йому належить частка в розмірі 35 % статутного капіталу ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту , а також на його балансі обліковується частина активів від спільної діяльності з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка зі створення науково-готельного комплексу за адресою: місто Київ, проспект Червонозоряний, 3. Тому було запропоновано здійснити грошову компенсацію боргу за рахунок його активів, які були створені (придбані) на підставі договору між ТОВ Бі енд Пі, Лтд та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка про спільну діяльність, а на реалізацію цієї пропозиції: вчинити дії щодо наслідків розірвання договору про спільну діяльність без створення юридичної особи; провести збори кредиторів, на яких прийняти рішення щодо плану санації або інше рішення відповідно до правових інструментів, які визначені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ; залучити до прийняття рішення юридичну особу - Київський національний університет імені Тараса Шевченка; державному виконавцю та/або боржнику звернутися до суду щодо зупинення виконання рішення до прийняття відповідного рішення зборами кредиторів за участі уповноваженого представника Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Інформації щодо іншого майна боржник ТОВ Бі енд Пі, Лтд не надало.
За витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ Бі енд Пі, Лтд є засновником ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту , ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних , СП Ем-Ай-Сі Юкрейн .
Постановою головного державного виконавця Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві Штойки Л. Р. від 25 вересня 2017 року у виконавчому провадженні № 54745428 було накладено арешт на корпоративні права боржника ТОВ Бі енд Пі, Лтд в ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів - 4 307 412,50 грн.
Постановою головного державного виконавця Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві Штойки Л. Р. від 25 вересня 2017 року у виконавчому провадженні № 54745428 було накладено арешт на корпоративні права боржника ТОВ Бі енд Пі, Лтд в ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів - 4 307 412,50 грн.
Постановою головного державного виконавця Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві Штойки Л. Р. від 26 вересня 2017 року у виконавчому провадженні № 54745428 було накладено арешт на корпоративні права боржника ТОВ Бі енд Пі, Лтд в СП Ем-Ай-Сі Юкрейн у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів - 4 307 412,50 грн.
Правомірність дій головного державного виконавця Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві Штойки Л. Р. та вищевказаних постанов про арешт корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд в ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних , ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту , СП Ем-Ай-Сі Юкрейн була предметом розгляду справи № 826/13973/17 за адміністративним позовом ТОВ Бі енд Пі, Лтд до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі головного державного виконавця Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві, Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою головного державного виконавця Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві Штойки Л. Р. від 03 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні № 54745428 було описано та накладено арешт на корпоративні права ТОВ Бі енд Пі, Лтд в ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних (розмір внеску до статутного капіталу - 20 %), ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту (розмір внеску до статутного капіталу - 35 %), СП Ем-Ай-Сі Юкрейн (розмірі внеску до статутного капіталу - 100 %).
Постановою головного державного виконавця Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві Штойки Л. Р. від 05 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні № 54745428 було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ТОВ Приватна Експертна Служба .
Згідно з висновками ТОВ Приватна Експертна Служба від 17 жовтня 2017 року вартість корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд в СП Ем-Ай-Сі Юкрейн (частки 100 %) складає 485 900 грн, в ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту (частки 35 %) - 365 700 грн, в ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних (частки 20 %) - 216 400 грн.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Зазначене конституційне положення відображено також у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Тривале невиконання рішень, постановлених національними судами, є системною проблемою України, яка констатована у декількох рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ в пункті 40 рішення у справі Горнсбі проти Греції зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення ЄСПЛ у справі Піалопулос та інші проти Греції ).
Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.
Пунктами 6, 15, 22 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Частинами першою, другою статті 53 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.
Відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .
Згідно з частиною першою, абзацами третім-п`ятим частини другої статті 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
За змістом частини першої статті 10, частини першої статті 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України підставою проведення оцінки майна є, зокрема договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім.
Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону (частина друга статті 32 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України ).
Відповідно до статті 33 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України Про виконавче провадження ).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності -суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України . Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відмовляючи в задоволені скарги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що дії державного виконавця щодо визначення вартості арештованого майна, зокрема під час призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для оцінки вартості корпоративних прав боржника, а також щодо повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість цих корпоративних прав відповідали вимогам Закону України Про виконавче провадження та Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України . Оскільки правомірність дій державного виконавця Штойки Л. Р. щодо арешту корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд в ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних , ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту , СП Ем-Ай-Сі Юкрейн була встановлена рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року, яке набрало законної сили, то суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що такі обставини мають преюдиційне значення і додатковому доказуванню не підлягають.
Доводи касаційної скарги про те, що суди не звернули уваги на правові висновки Великої Палати Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладені в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), натомість безпідставно послалися на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18), який стосується інших правовідносин, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки ця справа розглянута саме в порядку оскарження рішень та дій виконавця, і суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності заявлених вимог, давши відповідну правову оцінку як діям державного виконавця щодо залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, так і висновкам ТОВ Приватна Експертна Служба від 17 жовтня 2017 року. Тобто висновки судів попередніх інстанцій в цій справі узгоджуються з наведеними правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладено в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16. При цьому посилання судів на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, який стосується інших правовідносин, не впливає на результат вирішення цієї справи.
Аргументи касаційної скарги про те, що суди помилково застосували до спірних правовідносин статті 56, 57 Закону України Про виконавче провадження , які визначають порядок арешту та оцінки майна і майнових прав, однак не мають жодного правового зв`язку з порядком арешту та оцінкою корпоративних прав, є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, корпоративні права є різновидом майнових прав, пов`язаних з правом на частку у статутному капіталі та частку в майні господарського товариства і не можуть відчужуватися окремо одне від одного.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 752/15452/17 (провадження № 61-40670св18).
Пунктом 1 частини першої статті 10 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права , майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Порядок арешту і вилучення майна (коштів) боржника врегульовано статтею 56 Закону України Про виконавче провадження , а визначення вартості майна боржника - статтею 57 цього Закону. При цьому норми Закону України Про виконавче провадження не передбачають спеціального порядку арешту, вилучення і визначення вартості саме корпоративних прав боржника.
Враховуючи викладене, оскільки корпоративні права є різновидом майнових прав, то підстави вважати дії державного виконавця щодо оцінки майна у вигляді корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження , відсутні.
Доводи касаційної скарги про те, що суди не перевірили дотримання державним виконавцем вимог статті 53 Закону України Про виконавче провадження , яка передбачає звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, і визначає державного виконавця тією особою, яка повинна подати запит до інших осіб з метою отримання відомостей про майно боржника, є неспроможними, оскільки відомості про корпоративні права ТОВ Бі енд Пі, Лтд в інших товариствах і підприємстві державний виконавець отримала за витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація в якому є публічною.
Посилання заявника на те, що суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права залучив до участі у справі ТОВ Д-Трейд 2015 як заінтересовану особу, натомість відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі компанії Bosh International, Inc. , яка є засновником ТОВ Бі енд Пі, Лтд (частка статутного капіталу - 94,5 %), не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Абзацом другим частини п`ятої статті 57 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акта державного виконавця про проведені електронні торги з реалізації арештованого майна від 13 листопада 2017 року ТОВ Д-Трейд 2015 набуло право власності на частку корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд в ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту . Відтак, рішення суду про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо проведення оцінки корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд в ТОВ ВНЗ Київський економічний інститут менеджменту може вплинути на права та обов`язки ТОВ Д-Трейд 2015 як нового власника корпоративних прав. Тому місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про залучення до участі в цій справі ТОВ Д-Трейд 2015 як заінтересовану особу.
У клопотанні про залучення до участі у справі як заінтересованої особи компанія Bosh International, Inc. посилалася на те, що вона є учасником (засновником) ТОВ Бі енд Пі, Лтд з часткою в статутному капіталі - 94,5 %, і предмет цієї справи безпосередньо стосується питання, чи мало місце примусове позбавлення її власності.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року в задоволенні клопотання компанії Bosh International, Inc. про залучення її до участі у справі як заінтересованої особи відмовлено. При цьому місцевий суд виходив з того, що обставин, за яких судове рішення в цій справі може вплинути на права компанії Bosh International, Inc. , не встановлено.
Верховний суд погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на те, що виконавчий лист № 760/11060/15-ц виданий 18 вересня 2017 року Солом`янським районним судом міста Києва про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Міжнародного центру врегулювання інвестиційних спорів від 25 жовтня 2012 року у справі № ARB/08/11 за позовом Bosh International, Inc. та ТОВ Бі енд Пі, Лтд до держави Україна в частині зобов`язання ТОВ Бі енд Пі, Лтд . Тобто боржником за цим виконавчим листом є саме ТОВ Бі енд Пі, Лтд , а не компанія Bosh International, Inc. , і обставин, які б свідчили про надання дозволу на примусове виконання на території України зазначеного рішення в іншій частині, а саме щодо компанії Bosh International, Inc. судами не встановлено.
Аргументи касаційної скарги про те, що суди не перевірили належним чином доводів ТОВ Бі енд Пі, Лтд , наведених у заяві від 01 жовтня 2019 року № 90, щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями державного виконавця та відкритими кримінальними провадженнями № 12017100000000138, № 12017100090013240, не впливають на правильність вирішення справи судами попередніх інстанцій, не спростовують вищенаведених висновків про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки дії державного виконавця відповідали вимогам Закону України Про виконавче провадження та Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України . Крім того, факт відкриття кримінального провадження не може бути підставою для визнання рішень, дій або бездіяльності державного виконавця неправомірними, оскільки наявність чи відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення підлягає доведенню у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищевказаної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
Щодо клопотань ТОВ Бі енд Пі, Лтд .
Разом з касаційною скаргою на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року ТОВ Бі енд Пі, Лтд подало:
- клопотання про визнання такої обставини як самостійне вилучення секретарем судового засідання окремих вибіркових доказів з матеріалів справи та повернення їх скаржнику, що свідчить про порушення норм процесуального права та унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;
- клопотання про прийняття окремої ухвали у зв`язку з існуванням ознак незаконних дій секретаря судового засідання та/або інших невідомих осіб та необхідності проведення відповідного розслідування компетентними органами;
- клопотання про визначення наведеного у листі Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року № 20562/0606/19 в якості додаткового доказу, який свідчить про грубе порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Вищевказані клопотання обґрунтовані тим, що 11 грудня 2019 року ТОВ Бі енд Пі, Лтд отримало лист Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року за підписом секретаря судового засідання Гавриленко М. А. разом з документами на 26-и аркушах, які додавалися ТОВ Бі енд Пі, Лтд до клопотання від 12 листопада 2019 року. В листі Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року зазначено, що колегія суддів відмовила в долученні документів як доказів до матеріалів справи, оскільки надані документи носять інформативний характер судової практики в даній категорії справ. В оскаржуваній постанові, а також в будь-якій іншій ухвалі апеляційного суду не наведено висновків щодо цього клопотання та відмови в долученні документів до матеріалів справи. Наведене свідчить про те, що додатки до клопотання від 12 листопада 2019 року були вилучені секретарем судового засідання, або іншими невідомими особами з метою позбавлення можливості апеляційного суду дослідити їх як докази і дати відповідну правову оцінку незаконним діям державного виконавця. Крім того, листом Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року № 20562/0606/19 ТОВ Бі енд Пі, Лтд повідомлено, що 13 листопада 2019 року цю справу було розглянуто за відсутності учасників справи та їх представників, протокол судового засідання не вівся, в задоволенні клопотання ТОВ Бі енд Пі, Лтд про долучення додаткових доказів відмовлено судом в усній формі.
Також ТОВ Бі енд Пі, Лтд подало до Верховного Суду клопотання про прийняття окремої ухвали про необхідність розслідування Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань України під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України незаконних дій державного виконавця Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві Штойки Л. Р., вчинених в межах виконавчого провадження № 54745428 з примусового виконання виконавчого листа № 760/11060/15-ц, виданого 18 вересня 2017 року Солом`янським районним судом міста Києва. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що під час розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/13973/17 за позовом ТОВ Бі енд Пі, Лтд до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі головного державного виконавця Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві, Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов державний виконавець Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві Штойка Л. Р. не надала всіх матеріалів виконавчого провадження № 54745428, а саме звіту про оцінку корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд в інших підприємствах, а також договору про оцінку корпоративних прав ТОВ Бі енд Пі, Лтд , укладеного між замовником та суб`єктом оціночної діяльності, внаслідок чого Окружним адміністративним судом міста Києва було ухвалено рішення на підставі недостовірних та недостатніх доказів.
Вищевказані клопотання ТОВ Бі енд Пі, Лтд не підлягають задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2019 року ТОВ Бі енд Пі, Лтд подало до Київського апеляційного суду клопотання про прийняття додаткових доказів, а саме: роздруківки ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у справі № 760/16747/18 щодо подібних правовідносин; роздруківки постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18); роздруківки витягу з рішення Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів від 25 жовтня 2012 року у справі № ARB/08/11; роздруківки з Інтернет ресурсу: http://nashigroshi.org/2019/02/13/min-iustivka-iaku-vzialy-na-mistse-kolehy-khabarnytsi-mozhe-buty-prychetna-do-skhem-z-reiestratsiieiu-slidstvo/; роздруківки з Інтернет ресурсу https://izvestia.kiev.ua/item/show/111561.
В постанові Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року зазначено, що справу розглянуто у відкритому судовому засіданні, однак висновків за наслідками розгляду клопотання ТОВ Бі енд Пі, Лтд від 12 листопада 2019 року в цій постанові апеляційного суду не наведено.
Частинами другою, четвертою статті 247 ЦПК України передбачено, що фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
Відповідно до статті 248 ЦПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.
За довідкою від 12 листопада 2019 року, складеною секретарем судового засідання Гавриленко М. А., у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Протокол судового засідання апеляційного суду від 13 листопада 2019 року в матеріалах справи відсутній, однак з листа Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року за підписом секретаря судового засідання Гавриленко М. А. вбачається, що судом було відмовлено в задоволенні клопотання та долученні до матеріалів справи наданих документів, оскільки вони мають інформативний характер.
Враховуючи вищенаведені обставини, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погоджується з доводами заявника в частині порушення апеляційним судом вимог статті 248 ЦПК України щодо ведення протоколу судового засідання, однак виходить з того, що надані заявником документи, а саме: роздруківка ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у справі № 760/16747/18 щодо подібних правовідносин; роздруківка постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18); роздруківка витягу з рішення Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів від 25 жовтня 2012 року у справі № ARB/08/11; роздруківка з Інтернет ресурсу: http://nashigroshi.org/2019/02/13/min-iustivka-iaku-vzialy-na-mistse-kolehy-khabarnytsi-mozhe-buty-prychetna-do-skhem-z-reiestratsiieiu-slidstvo/; роздруківка з Інтернет ресурсу https://izvestia.kiev.ua/item/show/111561 не мають виключного значення для правильного вирішення справи. Тобто відсутність в оскаржуваній постанові, а також в будь-якому іншому судовому рішенні апеляційного суду висновків щодо клопотання ТОВ Бі енд Пі, Лтд від 12 листопада 2019 року є формальним порушенням норм процесуального права, яке не вплинуло на правильність правового результату вирішення справи та висновків суду, а тому не може бути підставою для скасування правильних по суті і законних судових рішень (частина друга статті 410 ЦПК України).
Тому клопотання ТОВ Бі енд Пі, Лтд про визнання такої обставини як самостійне вилучення секретарем судового засідання окремих вибіркових доказів з матеріалів справи та повернення їх скаржнику, що свідчить про порушення норм процесуального права та унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також клопотання про визначення наведеного в листі Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року № 20562/0606/19 як додаткового доказу, який свідчить про грубе порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення, не підлягають задоволенню.
Відповідно до частин третьої, восьмої, десятої статті 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.
Під час розгляду справи Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду не встановлено грубих порушень апеляційним судом норм процесуального права, які б давали достатні підстави для постановлення окремої ухвали в цій справі. Судом касаційної інстанції також не виявлено в діях державного виконавця Солом`янського РВДВС ГТУЮ у м. Києві Штойки Л. Р. ознак кримінального правопорушення. Тому підстави для постановлення окремих ухвал в цій справі відсутні.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Бі енд Пі, Лтд про визнання такої обставини як самостійне вилучення секретарем судового засідання окремих вибіркових доказів з матеріалів справи та повернення їх скаржнику, що свідчить про порушення норм процесуального права та унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи .
Відмовити в задоволенні клопотання Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Бі енд Пі, Лтд про визначення наведеного в листі Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року № 20562/0606/19 як додаткового доказу, який свідчить про грубе порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Відмовити в задоволенні клопотань Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Бі енд Пі, Лтд про постановлення окремих ухвал.
Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Бі енд Пі, Лтд залишити без задоволення.
Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2020 |
Оприлюднено | 20.11.2020 |
Номер документу | 92973146 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Стрільчук Віктор Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні