Ухвала

від 06.11.2020 по справі 369/13442/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13442/20

Провадження № 2/369/5073/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року м .Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суд Київської області Усатов Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Паламарчука Ігоря Івановича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.

Разом з позовом подав до суду заяву про забезпечення позову де просив суд забезпечити його позов шляхом накладення арешт на: земельну ділянку площею 0.2006 га, кадастровий номер 3222486200:03:002:5134, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться за адресою: с. Соф. Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ; на двоквартирний житловий будинок квартирного типу з вбудованими нежитловими приміщеннями, загальна площа 123.5 кв.м., житлова площа 46.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0.05 га, кадастровий номер 3222486200:03:002:5409, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку реєстраційний номер 1314574532224, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Заборонити нотаріусам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно органам державної реєстрації (в тому числі Міністерству юстиції та його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних, міських рад; акредитованим суб`єктам; нотаріусам; державним виконавцям, приватним виконавцям, та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які нотаріальні дії та/або вчиняти будь-які інші дії щодо реєстрації права власності, видачі свідоцтва про право власності, або вчиняти будь-які інші дії, пов`язані із зміною власника земельної ділянки площею 0.2006 га, кадастровий номер 3222486200:03:002:5134, цільове призначення-для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться за адресою: с. Соф. Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, та двоквартирного житлового будинку квартирного типу з вбудованими нежитловими приміщеннями, загальна площа 123.5 кв.м., житлова площа 46.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0.05 га, кадастровий номер 3222486200:03:002:5409, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку реєстраційний номер 1314574532224, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована, тим, що 31 грудня 2019 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в борг 300 000 (триста тисяч) доларів США, що еквівалентно за курсом долара на день подачі позову до суду 8 475 000 (вісім мільйонів чотириста сімдесят п`ять тисяч) гривень, а також відсотки в розмірі 110 000 (сто десять тисяч) доларів США, що еквівалентно за курсом долара на день подачі позову до суду 3 107 500 (три мільйони сто сім тисяч п`ятсот) гривень, загальна сума боргу ОСОБА_2 становить 11 582 500 (одинадцять мільйонів п`ятсот вісімдесят дві тисячі п`ятсот) гривень.

Зазначає, що факт отримання коштів в борг в сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США, а також відсотків в розмірі 110 000 (сто десять тисяч) доларів США, підтверджується розпискою від 31 грудня 2019 року написану власноручно ОСОБА_2 . Строк повернення коштів відповідно до розписки від 31 грудня 2019 року становить до середини 2020 року.

Наголошує, що ОСОБА_2 від дня укладання розписки борг не сплатив та не виконує умови розписки, і всіляко ухиляється від розмови про сплату боргу.

Станом на день подачі позовної заяви про стягнення боргу за розпискою від 31 грудня 2019 року, борг становить 300 000 (триста тисяч) доларів США, що еквівалентно за курсом долара на день подачі позову до суду 8 475 000 (вісім мільйонів чотириста сімдесят п`ять тисяч) гривень, а також відсотки в розмірі ПО 000 (сто десять тисяч) доларів США, що еквівалентно за курсом долара на день подачі позову до суду 3 107 500 (три мільйони сто сім тисяч п`ятсот) гривень, загальна сума боргу ОСОБА_2 становить 11 582 500 (одинадцять мільйонів п`ятсот вісімдесят дві тисячі п`ятсот) гривень.

На даний час ОСОБА_1 з приводу стягнення суми боргу звернувся до суду, тому вважає за необхідне накласти арешт на майно, яка належить відповідачу, а саме: на земельну ділянку площею 0.2006 га, кадастровий номер 3222486200:03:002:5134, цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться за адресою: с. Соф. Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області; на двоквартирний житловий будинок квартирного типу з вбудованими нежитловими приміщеннями, загальна площа 123.5 кв.м., житлова площа 46.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0.05 га, кадастровий номер 3222486200:03:002:5409, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку реєстраційний номер 1314574532224.

Враховуючи вищевикладене, просить заяву задовольнити.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України .

Згідно із п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Паламарчука І.І. про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України , заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 6, 7, 11 ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України , позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1 -1 ) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову судам роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України , обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.

Посилання на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду не підкріплено належними доказами по справі, зокрема не зазначено, які саме права позивача не можливо буде поновити в разі ухвалення можливого рішення про задоволення позову.

Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ним заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленомуЦПК України , з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав та ризиків, визначенихст.149ЦПК України , для забезпечення позову.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову та їх співмірності із заявленими позовними вимогами.

Керуючись статтями 149-153 , 258-261-210 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви адвоката Паламарчука Ігоря Івановича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всіма учасниками справи,якщо апеляційн ускаргу небуло подано.

Суддя Д.Д. Усатов