Ухвала

від 19.11.2020 по справі 320/11644/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/11644/20

УХВАЛА

19 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву представника Київської обласної організації політичної партії Громадська позиція про відвід суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у справі за адміністративним позовом Київської обласної організації політичної партії За майбутнє , Київської обласної організації політичної партії Громадська позиція до Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про визнання протоколу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Київської обласної організації політичної партії Громадська позиція на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Київська обласна організація політичної партії За майбутнє 13.11.2020 звернулася до суду з позовом до Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області у якому просила визнати протиправним та скасувати протокол Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про результати виборів депутатів Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області від 08 листопада 2020 року. Також просила зобов`язати Гостомельську селищну територіальну виборчу комісію Бучанського району Київської області провести повторний підрахунок голосів на виборчих дільницях №321309, 320222, 320602, 320603, 320604, 321310, 321311, 332312, 321313, 321314 з виборів депутатів Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, за наслідками чого скласти новий протокол про результати виборів депутатів Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області.

Крім того, Київська обласна організація Політичної партії Громадська позиція 13.11.2020 звернулась з позовом до Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області, в якому просила суд визнати протиправними дії Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області щодо складання протоколу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про результати виборів депутатів Гостомельської селищної ради в Єдиному багатомандатному виборчому окрузі від 08 листопада 2020 року протиправними. Просила визнати протиправним та скасувати рішення Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області у вигляді протоколу від 08 листопада 2020 року про результати виборів депутатів Гостомельської селищної ради в Єдиному багатомандатному виборчому окрузі, що відбулись 25 жовтня 2020 року та зобов`язати Гостомельську селищну територіальну виборчу комісію Бучанського району Київської області здійснити повторний підрахунок голосів виборців з виборів депутатів Гостомельської селищної ради у територіальному виборчому окрузі №3 на виборчих дільницях №320604, №320222, №321310.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі №320/11646/20 та об`єднано у одне провадження адміністративні справи №320/11644/20 та №320/11646/20, оскільки вони стосуються одного предмета доказування та об`єднаному провадженню присвоєно №320/11644/20.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2020 позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач Київська обласна організація політичної партії Громадська позиція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду.

Представник апелянта в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Крім того, представник апелянта подав заяву про відвід колегії суддів, посилаючись на доводи, зазначені у письмовій заяві.

Голова Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області та представник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні заяви про відвід колегії суддів.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про місце, день і час апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи, що учасники справи повідомлялися належним чином, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України визнала можливим проводити розгляд спірного питання за відсутності представників, які не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на наступне.

Як вказує заявник, він ознайомився з інформацією оприлюдненою в мережі інтернет В окружному адмінсуді Києва торгують правосуддям: хто був на плівках ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, за даними сайту Вищої ради правосуддя відносно судді ОСОБА_2 відкрито дисциплінарне провадження № 1283/1дп/15-19.

Суддя ОСОБА_3 отримала негативний висновок Громадської ради доброчесності, затверджений Громадською радою доброчесності 14 квітня 2017 р. про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_3 критеріям доброчесності та професійної етики. Зазначений висновок містить виклад численних обставин, які викликають сумніви в об`єктивності судді ОСОБА_3.

Відносно судді ОСОБА_4 наявне журналістське розслідування ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4) ( ІНФОРМАЦІЯ_2 та рішення Національної агенції з питань запобігання корупції від 17 жовтня 2019 року №3390, відповідно до якого суддя зазначив недостовірне джерело доходів.

Наведені вище обставини, на думку заявника викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді судової колегії: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Суд який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Приписами п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23) визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Стосовно інформації наведеної заявником колегія зазначає наступне.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду .

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного .

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень у інших справах, у т.ч. подібних.

Проаналізувавши викладені в заяві про відвід доводи, суд доходить висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у даній справі.

Не може оцінюватися як об`єктивний доказ інформація, існування та правдивість якої є припущенням, вказане не може бути єдиним доказом наявності обґрунтованих підстав для відводу судді.

Доводи заяви про відвід суддів не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, а зводиться до висловлення особистої думки, яка ґрунтується на оцінці поточної масово-інформаційної ситуації в Україні та має суб`єктивний характер, оскільки її сформовано під впливом негативної інформації, отриманої із загальних джерел.

Таким чином, заява не містить будь-яких обставин, що можуть бути відповідно до ст. 36, 37 КАС України, підставою для відводу, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень заявника та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів у розгляді цієї справи.

Наведені представником апелянта у заяві доводи, за яких, на його думку, є сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів мають суб`єктивний характер, оскільки жодного прикладу вчинення ними дій, які б свідчили про їх упередженість чи ставить під сумнів безсторонність суддів не наведено.

Між доводами заявника не простежується залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність суддів при вирішенні справи. Наведене спростовує викладені у заяві доводи про те, що колегія суддів не може відповідати принципам неупередженості, зокрема, за об`єктивним критерієм.

Отже, посилання заявника на упередженість колегії суддів є об`єктивно не обґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях та суб`єктивній оцінці заявником обставин, які не можуть мати наслідки для відводу суддів Шостого ААС ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3

Таким чином, розглянувши подану заяву про відвід, колегія суддів прийшла висновку, що будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 в результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяв не наведено, і по справі такі відсутні.

Враховуючи що подані заяви про відвід суддів не містять доказів на підтвердження доводів, викладених у них, колегія суддів вважає заявлений відвід необґрунтованим.

Відповідно до ст. 40 КАС України, питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вирішує питання про відвід без передачі на розгляд іншому судді.

Керуючись 36, 39, 40, 236, 243, 248, 310, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Заяву представника Київської обласної організації політичної партії Громадська позиція про відвід суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у справі за адміністративним позовом Київської обласної організації політичної партії За майбутнє , Київської обласної організації політичної партії Громадська позиція до Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про визнання протоколу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - визнати необґрунтованими.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко