ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2020 року Справа № 924/725/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Петухов М.Г.
судді Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Орловська Т.Й.
за участю представників:
прокурор: Прищепа О.М.
позивача: не з"явився
відповідача: Стороженко Ю.В. адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.11.2018 р. у справі №924/725/18 (суддя Танасюк О.Є., повний текст рішення складено 27.11.2018 р.)
за позовом Виконувача обов`язків керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради, Хмельницька область, Городоцький район, смт. Сатанів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія", смт. Чемерівці
про внесення змін до договору оренди землі від 10.02.2011 р.
В С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.
1. Виконувач обов`язків керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовом, в якому просить суд внести зміни до договору оренди землі від 10.02.2011р., укладеного між Сатанівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Подільська інвестиційна компанія" із викладенням пунктів 5, 9 цього договору в наступній редакції: п. 5 „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3761267,49 грн. (три мільйони сімсот шістдесят одна тисяча двісті шістдесят сім гривень сорок дев`ять копійок)"; п. 9 „Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: грошовій, 188063,37 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шістдесят три гривні тридцять сім копійок, (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що всупереч вимогам Закону України "Про оренду землі", ст. 288 Податкового кодексу України відповідачем не внесені зміни до договору оренди землі від 10.02.2011р в частині розміру її нормативної грошової оцінки, що безпосередньо впливає на розмір орендної плати.
3. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.11.2018р. по справі №924/725/18 позов Виконувача обов`язків керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" про внесення змін до договору оренди землі від 10.02.2011р., укладеного між Сатанівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" задоволено.
4. Внесено зміни до договору оренди землі від 10.02.2011 р., укладеного між Сатанівською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" із викладенням пунктів 5, 9 означеного договору в наступній редакції:
- п. 5 „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3761267,49 грн. (три мільйони сімсот шістдесят одна тисяча двісті шістдесят сім гривень сорок девять копійок);
- п. 9 „Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: грошовій, 188063,37 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шістдесят три гривні тридцять сім копійок, (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки)
5. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" на користь прокуратури Хмельницької області 1 762 грн. відшкодування судового збору.
ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
6. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 26.11.2018 р. по справі №924/725/18 скасувати, а позов Виконувача обов`язків керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" про внесення змін до договору оренди землі від 10.02.2011р., укладеного між Сатанівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" залишити без розгляду.
7. В апеляційній скарзі зокрема зазначає, що прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя.
8. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
9. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічні правові позиції викладені в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 4/166"Б".
10. Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №З-рп/99 роз`яснено, що положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави.
11. Як вбачається з тексту позовної заяви, виконувач обов`язків керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області, звертаючись до суду, обґрунтував порушення інтересів держави потребою у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності встановлення орендної плати за використання земель комунальної власності.
12. Разом з тим, згідно ст.41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Отже, Конституція як Основний Закон України розмежовує державну та комунальну власність.
13. Згідно ч.3 ст.78 ЗК України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
14. Статті 326 та 327 ЦК України передбачають окремо право державної власності та право комунальної власності.
15. Таким чином, законодавство України чітко розмежовує право комунальної та право державної власності на земельні ділянки. Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
16. Відносини, які склалися між Сатанівською селищною радою та ТзОВ "Подільська інвестиційна компанія" з приводу оренди земельної ділянки, за своєю природою є господарськими (договірними). У цих правовідносинах Сатанівська селищна рада реалізувала щодо земельної ділянки права власника, а не делеговані державою функції.
17. Також апелянт в апеляційній скарзі звертає увагу суду на те, що в обґрунтування позовних вимог виконувач обов`язків керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області надав витяг із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 16.05.2018р. №291/01/196-18.
18. Дана нормативно-грошова оцінка землі була проведена в 2015 році та затверджена рішенням Сатанівської селищної ради № 2 від 15. 07. 2015 р.
19. Отже, на думку апелянта, 15.07.2015р. у Сатанівської селищної ради виникло право на звернення до суду із позовом щодо захисту своїх прав, пов`язаних із орендними відносинами земельних ділянок у випадку не приведення договорів оренди у відповідність до нової нормативно-грошової оцінки земельних ділянок. Оскільки цієї дати селищна рада довідалась про нову нормативно-грошову оцінку земельних ділянок та (відповідно) порушення свої прав. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до суду звернувся прокурор з інтересах відповідного органу (підприємства), то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись саме цей орган (підприємство), а не прокурор. Аналогічні правові позиції містяться у постанові Вищого господарського суду від 02.11.2006 р. у справі №1/1091-13/412. Таким чином, на думку апелянта прокурором було пропущено строк позовної давності на звернення із даним позовом до суду.
20. В доповненні до апеляційної скарги поданого відповідачем до суду апеляційної скарги 13.02.2019 року, останній зазначає, що на підставі затвердженої уповноваженим органом технічної документації, державний кадастровий реєстратор видав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 16.05.2018 року №291/0/196-18, який слугує підставою для визначення податку на землю та орендну плату. Державний кадастровий реєстратор застосував Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489. Відповідно до п.3 цього наказу, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01 січня 2017 року та визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Сатанівська селищна рада не замовляла та не затверджувала нову технічну документацію для своїх земельних ділянок, яка була б розроблена відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489. Однак, державний кадастровий реєстратор при видачі витягу від 16.05.2018 №291/0/196-18 вже застосував новий порядок, хоча він набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01 січня 2017 року та визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. А отже, порядок №489 має застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 01 січня 2017 року і не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативно грошових оцінок земель.
21. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 скасовано вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду та позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
22. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2020 року касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області задоволено. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №924/725/18 скасовано. Справу №924/725/18 направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.
23. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 року прийнято колегією суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., судді Маціщук А.В., судді Олексюк Г.Є. справу №924/725/18 до свого провадження та розгляд апеляційної скарги призначено на 15 жовтня 2020 року.
24. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 року клопотання представника ТОВ "Подільська інвестиційна компанія" адвоката Стороженко Ю.В. про забезпечення проведення судового засідання у справі № 924/725/18 в режимі відеоконференції, задоволено. Доручено Хмельницькому міськрайонному суду Хмельницької області за адресою: 29000, м. Хмельницький, Героїв Майдану 54, забезпечити проведення судового засідання у справі №924/725/18, яке відбудеться 15.10.2020 о 10:30 год. в режимі відеоконференції в приміщенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області за адресою: 29000, м. Хмельницький, Героїв Майдану 54 за участю представника ТОВ "Подільська інвестиційна компанія" адвоката Стороженко Ю.В..
25. На адресу суду 13.10.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" надійшло клопотання в якому просить суд зупинити провадження у справі №924/725/18 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду в справі №560/186/19. В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що підставою позовних вимог прокурора є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16. 05. 2018 р. № 291/0/196-18. Відповідно до цього витягу прокурор просить внести зміни в договір оренди в частині вартості земельної ділянки і орендної плати. Разом з тим, ухвалою Верховного Суду від 09. 09. 2019 р. у справі № 560/186/19 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "Подільська інвестиційна компанія" до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16. 05. 2018 р. № 291/0/196-18. Заявник вважає, що Верховний Суд під час розгляду справи № 560/186/19 встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі про факти, які мають преюдиціальне значення. - законність та чинність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.05.2018 р. № 291/0/196-18. При цьому, Північно-Західний апеляційний господарський суд не може розглянути дану справу, оскільки витяг від 16. 05. 2018 р. № 291/0/196-18 не є предметом спору, а сам спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів. Отже, заявник вважає, що вирішення питання про внесення змін в договір оренди землі від 10.02.2011 р. на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.05. 2018 р. № 291/0/196-18 неможливо до вирішення питання про законність та чинність даного витягу.
26. В судовому засіданні 15.10.2020 року адвокат відповідача підтримав подане клопотання зупинення провадження у справі №924/725/18 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду в справі №560/186/19.
27. Прокурор в судовому засіданні 15.10.2020 року заперечив щодо задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №924/725/18 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду в справі №560/186/19, оскільки вважає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року у справі №560/186/19 набрало законної сили 05.08.2019 року.
28. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №924/725/18 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду в справі №560/186/19 та розгляд апеляційної скарги відкладено на 04 листопада 2020 року.
29. Однак, судове засідання 04.11.2020 року об 11:30 год. не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії - судді Маціщук А.В.
30. Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 04.11.2020 року учасники справи, повідомлені 02.11.2020 про неможливість проведення судового засідання по справі № 924/725/18 наступним чином: Рівненську обласну прокуратуру - прокурор Безпалов А.В. за номером телефону - НОМЕР_1 ; Сатанівська селищна рада за номером телефону - (0385)142296 слухавку не піднімали; представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" - адвокат Стороженко Ю.В. за номером телефону - НОМЕР_2 (а.с.8 т.3). .
31. Враховуючи вищевикладене, розпорядженням В.о.керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-04/627 від 06.11.2020 року у зв`язку тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії по справі № 924/725/18 - Маціщук А.В., відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №924/725/18.
32. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №924/725/18 між суддями від 06.11.2020 року визначено наступний склад суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Олексюк Г.Є.
33. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.11.2018 р. у справі №924/725/18 до провадження у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Олексюк Г.Є. та розгляд апеляційної скарги призначено на 18 листопада 2020 року.
34. Адвокат відповідача в судовому засіданні 18.11.2020 року підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та надав відповідні пояснення. Просив суд рішення господарського суду Хмельницької області від 26.11.2018 р. по справі №924/725/18 скасувати та прийняти новее рішення про відмову у позові.
35. Прокурор в судовому засіданні 18.01.2020 року заперечив вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та надала відповідні пояснення. Просила суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.11.2018 р. у справі №924/725/18 без змін.
36. В судове засідання 18.11.2020 Сатанівська селищна рада своїх представників не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
37. Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
38. Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
39. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
40. Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Сатанівської селищної ради.
41. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
ІV. Мотивувальна частина постанови.
42. Заслухавши пояснення прокурора та адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" в судових засіданнях 15.10.2020, 18.11.2020, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.11.2018 р. у справі №924/725/18 без змін, виходячи з наступного.
43. Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2011 між Сатанівською селищною радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" (орендарем) укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку викупленого комплексу будівель та споруд ринку, яка знаходиться в смт. Сатанів по вул. Базарна площа, 13, Городоцького району Хмельницької області (п. 1 договору) (а.с. 17-18 т.1).
44. Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8477 га, у тому числі: під складами 0,0291 га, під проходами та дворами 0,6981, під капітальними спорудами 0,1205 га.
45. Як передбачено п. 3 договору, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, будівлі та споруди, а також інші об`єкти інфраструктури (проходи та двори).
46. Відповідно до п. 4 договору земельна ділянка передається в оренду разом з викупленим комплексом будівель та споруд. Згідно з п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1000625,08 грн.
47. Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8. договору).
48. Як передбачено п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі грошовій, щорічно 50 031,25 грн. (5% від нормативної грошової оціни земельної ділянки).
49. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10 договору).
50. Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься у такі строки: помісячно в рівних частинах (по 1/12) до 10 числа кожного наступного місяця.
51. У п. 13 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
52. Згідно з п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування викупленого комплексу будівель та споруд ринку.
53. Як передбачено п. 16 договору, цільове призначення земельної ділянки - 1.11.3. Роздрібна торгівля та комерційні послуги.
54. Відповідно до п. 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
55. Згідно з п.п. 36, 37 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
56. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору). Договір підписано сторонами, скріплений відтисками їхніх печаток.
57. Вказаний договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Городоцькому районі Хмельницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.03.2011 за №682125554000001.
58. Акт прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер 6821255500:01:024:0015 складено та підписано сторонами 19.03.2011(а.с. 39 т.1).
59. Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 17.07.2018 земельна ділянка кадастровий номер 6821255500:01:024:0015 на праві власності належить Сатанівській селищній раді(а.с. 24 т.1).
60. Сатанівська селищна рада зверталась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.02.2011 укладеного між позивачем та відповідачем, яка розташована на території позивача за адресою: смт. Сатанів, вул. Базарна площа, 13 та зобов`язання відповідача протягом одного тижня з дня набрання чинності рішення суду звільнити орендовану земельну ділянку шляхом передання її позивачу за актом приймання-передачі, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому її одержано.
61. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2016 у справі №924/151/16 у задоволенні позову відмовлено.
62. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 у справі №924/151/16 рішення Господарського суду Хмельницької області скасовано, позов задоволено частково, розірвано вказаний договір та зобов`язано відповідача протягом одного місяця з дня набрання рішення суду законної сили звільнити земельну ділянку передавши її за актом приймання-передачі позивачу у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому її одержано.
63. Постановою Вищого господарського суду України постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 скасовано, рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2016 у справі №924/151/16, залишено в силі.
64. 29 березня 2017 року рішенням сесії Сатанівської селищної ради №13/17-2017 „Про поновлення договорів оренди" зобов`язано орендарів земельних ділянок укласти додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок та подати в селищну раду витяг з технічної документації про оцінку земельної ділянки.(а.с. 35 т.1).
65. 21 травня 2018 року Перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури листом № 80-4109 вих-18 звернувся до голови Сатанівської селищної ради з проханням, а саме: у строк до 28 травня 2018 року просить вжити заходи до внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 10.02.2011 року, у зв`язку із зміною нормативно грошової оцінки орендованої земельної ділянки. В разі не укладення договору в добровільному порядку, просить інформувати місцеву прокуратуру з долученням копій підтверджуючих документів.(а.с. 20 т.1).
66. 23 травня 2018 року Сатанівською селищною радою на адресу ТОВ "Подільська інвестиційна компанія" направлено лист про необхідність внесення змін у договір оренди та додаткову угоду до договору (рекомендоване повідомлення про вручення від 24.05.2018)(а.с. 21-23 т.1).
67. 10 липня 2018 року Сатанівською селищною радою повторно направлено на адресу ТОВ "Подільська інвестиційна компанія" лист про необхідність внесення змін в договір оренди земельної ділянки та встановлено десятиденний термін для підписання додаткової угоди до договору (рекомендоване повідомлення про вручення від 12.07.2018) (а.с. 36-38 т.1), який залишено відповідачем без відповіді та задоволення.
68. 23 липня 2018 року Перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури листом №80-3235 вих-18 звернувся до голови Сатанівської селищної ради з проханням терміново повідомити місцеву прокуратуру про те, чи укладено на вимогу селищної ради додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6821255500:01:024:0015. Також просив надати інформацію про причини не вжиття селищною радою заходів до укладення додаткової угоди в судовому порядку та чи будуть вживатись такі заходи в подальшому(а.с. 32 т.1).
69. Сатанівська селищна рада листом від 24.07.2018 року №770/02-33/2018 повідомила прокуратуру про те, що Рада повідомляла відповідача про необхідність внесення змін до договору та надсилала на його адресу додаткову угоду, однак відповіді на листи Ради і підписаної додаткової угоди до договору оренди на даний час не отримано. Крім того, в данному листі Рада зазначає, що остання не зверталась в суд щодо внесення змін до вищезазначеного договору оренди і просить Городоцьку місцеву прокуратуру представляти її інтереси в суді(а.с. 33-34 т.1).
70. 25 липня 2018 року прокурор звернувся до голови Сатанівської селищної ради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів селищної ради в суді. В якому прокурор зазначив, що після неодноразового звернення Ради до ТОВ "Подільська інвестиційна компанія" остання у добровільному порядку зміни до договору оренди земельної ділянки від 10.02.2011 року в частині розміру її нормативної грошової оцінки, що безпосередньо впливає на розмір орендної плати, не внесло та на адресу селищної ради будь-якої відповіді не направило. Таким чином, враховуючи те, що селищною радою самостійно заходи щодо внесення змін в вказаний договір не вживались, додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки направлено на адресу товариства лише після надсилання місцевою прокуратурою відповідного листа, в судовому порядку заходи для внесення змін в договір не будуть вживатись, Городоцька місцева прокуратура повідомила Раду, що пред`являє цей позов в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради, оскільки викладене свідчить про те, що нею неналежним чином здійснюються відповідні повноваження(а.с.52-53 т.1).
71. Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.05.2018 №291/0/196-18 виданого Відділом у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, кадастровий номер земельної ділянки 6821255500:01:024:0015 розташованої по вул. Базарна площа 13. в смт. Сатанів Городоцького району, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; площею 8477 кв.м; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1,5190; нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 3 761 267,49 грн.(а.с. 19 т.1).
72. Враховуючи, що положення договору оренди земельної ділянки в частині встановлення грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за землю не відповідають вимогам чинного законодавства, Виконувач обов`язків керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовом про внесення змін до договору оренди землі від 10.02.2011р., укладеного між Сатанівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Подільська інвестиційна компанія" із викладенням пунктів 5, 9 цього договору в наступній редакції: п. 5 „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3761267,49 грн. (три мільйони сімсот шістдесят одна тисяча двісті шістдесят сім гривень сорок дев`ять копійок)"; п. 9 „Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: грошовій, 188063,37 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шістдесят три гривні тридцять сім копійок, (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).
73. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, правильність їх юридичної оцінки та що стосується наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія зазначає наступне.
74. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
75. Системне тлумачення статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
76. Згідно з частиною п`ятою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами 1 і 2 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру": прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.
77. Однією з підстав для представництва прокурором є бездіяльність компетентного органу.
78. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
79. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
80. Отже, розумність строку визначається судом з урахуванням конкретних обставин справи.
81. Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
82. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
83. Як вбачається з матеріалів справи, листом від 21.05.2018 №80-4109вих18 прокурор повідомив Сатанівську селищну раду про необхідність вжиття заходів щодо внесення змін у договір оренди у зв`язку із зміною нормативно-грошової оцінки земельної ділянки(а.с. 20 т.1).
84. У листі від 23.07.2018 №80-3235вих18 прокурор просив Сатанівську селищну раду надати інформацію про причини невжиття останнім заходів до укладення додаткової угоди у судовому порядку та чи будуть вживатись такі заходи у подальшому, на що отримав відповідь (лист від 24.07.2018 №770/02-33/2018), що відповідачем відповідні звернення залишені без відповіді та реагування. При цьому, за змістом листа позивач фактично повідомив прокурора про те, що ним не буде здійснюватися звернення до суду(а.с. 32-34 т.1).
85. У такий спосіб, вищезазначене у сукупності свідчить, що посилання відповідача про не підтвердження прокурором у цій справі підстав для здійснення представництва інтересів держави у суді є необґрунтованим, оскільки з урахуванням належної оцінки обставин справи, зазначених прокурором підстав представництва та норм права, які підлягають застосуванню до цих відносин, колегія суддів вважає належним чином доведено представництво прокурора в даній справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 року в даній справі.
86. Щодо позовної вимоги про внесення зміни до договору оренди землі від 10.02.2011р., укладеного між Сатанівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Подільська інвестиційна компанія" із викладенням пунктів 5, 9 цього договору в наступній редакції: п. 5 „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3761267,49 грн. (три мільйони сімсот шістдесят одна тисяча двісті шістдесят сім гривень сорок дев`ять копійок)"; п. 9 „Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: грошовій, 188063,37 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шістдесят три гривні тридцять сім копійок, (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), колегія суддів зазначає наступне.
87. Відповідно до статей 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
88. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 Господарського кодексу України.
89. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.(ст.627 ЦК України). Зміст договору згідно ч.1 ст.628 ЦК України становлять (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
90. Загальний порядок укладення господарських договорів встановлено статею 181 ГК України. Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
91. При цьому, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
92. Як вбачається з матеріалів справи, з моменту укладення договору оренди землі від 10.02.2011 року між сторонами існують відносини оренди земельної ділянки, передбачені статтею 792 ЦК України, коли за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
93. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
94. Згідно ст.13 та ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
95. З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2011 між Сатанівською селищною радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" (орендарем) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку викупленого комплексу будівель та споруд ринку, яка знаходиться в смт. Сатанів по вул. Базарна площа, 13, Городоцького району Хмельницької області (п. 1 договору). Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8477 га, у тому числі: під складами 0,0291 га, під проходами та дворами 0,6981, під капітальними спорудами 0,1205 га. Згідно з п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1000625,08 грн. Як передбачено п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі грошовій, щорічно 50 031,25 грн. (5% від нормативної грошової оціни земельної ділянки).
96. Орендна плата за землю, згідно частин 1, 2, 3 ст.21 Закону України "Про оренду землі" це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
97. Відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
98. Згідно з частинами першою, другою ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
99. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII орендна плата) (підп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
100. Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. (підп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).
101. Згідно з ч.1 п.288.1, п.288.4, п.п.288.5.1, 288.5.2, 288.5.3 п.288.5 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
102. Статтею 289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
103. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, згідно ст.1, ч.5 ст.5 Закону України "Про оцінку земель" це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
104. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.(ч.1 ст.15 зазначеного Закону).
105. За приписами ст.18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
106. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.2 ст.20, ч.ч.1,3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель").
107. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 р. затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (застосовується з 1 січня 2017 року), яким змінено коефіцієнти, що застосовуються для обрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
108. Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 1 р. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 14.01.15 № 15), яка здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).
109. Пунктом 1 розділу 3 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів зазначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).
110. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.05.2018 р. №291/0/196-18 виданого Відділом у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області кадастровий номер земельної ділянки 6821255500:01:024:0015 розташованої по вул. Базарна площа 13. в смт. Сатанів Городоцького району, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; площею 8477 кв.м; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1,5190; нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 3 761 267,49 грн.
111. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної
ділянки від 16.05.2018 р. №291/0/196-18 виданого Відділом у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за змістом і формою відповідає додатку 9 до зазначеного Положення.
112. Враховуючи те, що нормативна грошова оцінка землі використовується для визначення розміру орендної плати (ст. 289 ПК України), а розмір орендної плати є істотною умовою договору, вказівка у договорі (зі змінами від 10.02.2011р.) на нормативну грошову оцінку землі в розмірі 1 000 625,08 грн. суперечить дійсному розміру нормативної оцінки.
113. Пунктом 13 договору оренди землі від 10.02.2011 року передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законом.
114. Згідно зі ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Аналогічно, тобто за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом допускається зміна або розірвання договору відповідно до частин 1, 2 ст.651 ЦК України: договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
115. Відповідно до статті 188 ГК України та 652 ЦК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. При цьому, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
116. Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
117. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки є підставою для заінтересованої особи для ініціювання внесення змін до договору оренди землі.
118. Як вбачається з матеріалів справи, зі зміною нормативно грошової оцінки землі з 1000625,08 грн. на 3761267,49 грн. розмір орендної плати, який є істотною умовою договору, змінюється з 50031,25 грн. на 188063,37 грн.
119. Таким чином, колегія суддів зазначає, що залишення незмінною орендної плати при суттєвому збільшенні розміру нормативно грошової оцінки землі та ухилення відповідача від внесення змін до договору оренди суперечить інтересам орендодавця, при цьому, зміна умов договору в судовому порядку можлива, зокрема, з причин істотного порушення договору.
120. Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
121. Статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни та розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
122. Правила, передбачені частинами 2-4 статті 188 ГК України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів пункту 6 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
123. Частинами 2, 3 статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною 4 цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.
124. У випадку, якщо сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині 2 статті 651 ЦК України.
125. Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині 2 статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).
126. Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.
127. Таким чином, у разі якщо сторона не скористалася процедурою позасудового врегулювання спору, це не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що містить частина 2 статті 651 ЦК України.
Така правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справа №914/2649/17 від 12.02.2019, у якій підтримано позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 20.11.2012 у справі №28/5005/640/2012, а також у постановах Верховного Суду від 18.04. 2019 у справі №910/22752/17 та від 25.04.2019 у справі №914/2647/17.
128. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що враховуючи п. 13 договору оренди землі, зміну нормативно грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки, свідчить про наявність підстав для внесення відповідних змін до договору оренди землі від 10.02.2011р.
129. Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що при первісному розгляді в суді апеляційної інстанції відповідачем ТОВ „Подільська інвестиційна компанія" 13.02.2019 подане доповнення до апеляційної скарги в якому відповідач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що державний кадастровий реєстратор при видачі витягу від 16.05.2018 року №291/0/196-18 вже застосував Порядок нормативної грошової оцінки населених пунктів затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, хоча він набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01 січня 2017 року та визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
130 . А отже, Порядок №489 має застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 01 січня 2017 року і не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативно грошових оцінок земель.
131. Відповідно до ст. 266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
132. Згідно ч.1 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
133. З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення складено 27.11.2018 року, а апеляційна скарга надіслана відповідачем на адресу суду першої інстанції 17.12.2018, тобто в межах двадцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду.
134. Доповнення до апеляційної скарги подані відповідачем 13.02.2019 року, тобто з пропущенням строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.11.2018 р. у справі №924/725/18.
135. Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк для подання доповнення до апеляційної скарги, оскільки відповідач вважає, що даний строк пропущений ним з поважних причин. Так, ТОВ „Подільська інвестиційна компанія" не було обізнане про розгляд справи щодо нього в суді першої інстанції. В строк, який залишився після отримання відомостей про розгляд справи, ознайомлення з її матеріалами, отримання рішення суду до закінчення строку на апеляційне оскарження, підготуватись до повноцінного захисту відповідач не міг. Апеляційна скарга була подана ним в межах тієї інформації, якою він володів на момент подання апеляційної скарги. Разом з тим, після подання апеляційної скарги відповідач отримав інформацію, яка має істотне значення для розгляду справи. Тим самим відповідач обґрунтовує подання до суду апеляційної інстанції нового доказу, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, не знав про такий розгляд, а тому не міг подати цей доказ.
136. Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
137. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
138. Розглянувши подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку для подання доповнення до апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, оскільки з матеріалів справи вбачається, що представником відповідача Кочетовой А.В. до суду першої інстанції 29.11.2018 року було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи(а.с. 104 т.1). На вказаній заяві представником відповідача здійснено відмітку про те, що остання з матеріалами справи ознайомилась та зробила фотокопії. Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановлено, що відповідач через представника Кочетову А.В. був обізнаний з матеріалами даної справи з 29.11.2018 року та мав можливість врахувати викладенні в доповненні до апеляційної скарги обставини в тексті апеляційної скарги, яка подана відповідачем 17.12.2018 року. Посилання відповідача на неможливість вчасної підготовки до захисту та отримання інформації, яка має істотне значення для розгляду справи вже після подання апеляційної скарги, вважає недоведеним, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем суду не надано.
139. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку на подання доповнення до апеляційної скарги зазначені відповідачем у клопотанні є неповажними та відповідно вказані доповнення судом апеляційної інстанції не беруться до уваги.
140. Щодо неправомірності формування витягу від 16.05.2018 року за № 291/0/196-18 у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0015, колегія суддів відзначає, що згідно правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №823/902/17 витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якому визначено конкретний розмір такої оцінки, безпосередньо пов`язаний з колом прав та обов`язків користувача відповідної земельної ділянки, підлягає самостійному оскарженню та такий спір повинен розглядатися адміністративними судами.
141. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/81175744, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення підстав позову, просить суд визнати незаконним та скасувати витяг, сформований 16.05.2018 року за № 291/0/196-18 у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0015, в якому вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3761267,49 грн. Рішенням Хмельницький окружний адміністративний суд від 11.04.2019 року у справі №560/186/19 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа Сатанівська селищна рада про визнання незаконним та скасування Витягу від 16.05.2018 р. № 291/0/196-18 відмовлено.
У вказаному рішенні судом зазначено, наступне: 08.08.2008 року рішенням чотирнадцятої cелищної сесії V-го скликання Сатанівської селищної ради №10 затверджено технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області. Відповідно до розробленої документації, встановлено базову вартість 1 м. кв. землі (Цн) в смт. Сатанів - 28,19 грн.
15.07.2015 року Рішенням сорок шостої сесії селищної ради VI скликання Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області №2 було затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області. Відповідно до розробленої документації, встановлено базову вартість 1 м. кв. землі (Цн) - 83,41 грн.
Таким чином, Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.05.2018 р. № 291/0/196-18 сформовано на підставі грошової оцінки земель смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області, затвердженої Рішенням 46 сесії 6-го скликання Сатанівської селищної ради №2 від 15.07.2015 року.
Отже, суд вважає правомірним застосування Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.05.2018 р. № 291/0/196-18 коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) - 2,5, який визначено відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777.
Відповідно, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
142. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019 року у справі №560/186/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року без змін http://reyestr.court.gov.ua/Review/83494071.
143. Таким чином, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року у справі №560/186/19 набрало законної сили 05.08.2019 року.
144. Не підлягає задоволенню також вимога апелянта про застосування позовної давності до вимоги про внесення зміни до договору оренди землі від 10.02.2011 р., укладеного між Сатанівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Подільська інвестиційна компанія" із викладенням пунктів 5, 9 цього договору в наступній редакції: п. 5 „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3761267,49 грн. (три мільйони сімсот шістдесят одна тисяча двісті шістдесят сім гривень сорок дев`ять копійок)"; п. 9 „Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: грошовій, 188063,37 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шістдесят три гривні тридцять сім копійок, (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), враховуючи наступне.
145. Відповідно до частини першої статті 256, частини першої статті 257, частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
146. У статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі. Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред`явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав (пункт 5.1 пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013р. №10).
147. З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2015 року рішенням сорок шостої сесії селищної ради VI скликання Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області №2 затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області. Відповідно до розробленої документації, встановлено базову вартість 1 м. кв. землі (Цн) - 83,41 грн.
148. Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.05.2018 р. № 291/0/196-18 сформовано на підставі грошової оцінки земель смт.Сатанів Городоцького району Хмельницької області, затвердженої Рішенням 46 сесії 6-го скликання Сатанівської селищної ради №2 від 15.07.2015 року із застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) - 2.5, визначеному відповідно до Порядку №489.
149. Отже, оскільки право на внесення змін до договору оренди землі від 10.02.2011 року щодо зміни нормативно грошової оцінки та збільшення орендної ставки виникло 15.07.2015 у зв`язку із прийняттям рішення сорок шостої сесії селищної ради VI скликання Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області №2 затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області і може бути реалізоване протягом всього строку дії вказаного договору, а саме по 17.03.2060 рік включно, але відповідач заперечує проти внесення відповідних змін до договору, у даному випадку наявне триваюче правопорушення. А відтак, перебіг позовної давності не розпочався, адже триваюче правопорушення ще не закінчене на момент розгляду спору.
150. Колегія суддів також відхиляє посилання відповідача в обґрунтування вимог апеляційної скарги на ряд наступних документів, що свідчать про поділ земельної ділянки, яка є об`єктом договору оренди землі від 10.02.2011 року, а саме: на витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №158817260(а.с. 53 т.2) та №15883634(а.с. 54 т.2) з яких вбачається, що земельна ділянка площею 0,8477 га. поділена на дві земельні ділянки площею 0,447 га.(рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень - 07.03.2019 року) та 0,4007 га. (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень - 07.03.2019 року), так і на угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки в частині земельної ділянки площею 0,447 га.(а.с. 141 т.2), оскільки згідно з ч.3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Натомість в даному випадку відповідач посилається на докази, які не існували на час прийняття оскаржуваного рішення та виникли вже після подання апеляційної скарги, а відтак не могли бути враховані судом першої інстанції.
151. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18) вказано, що "апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції ".
152. Доводи відповідача про розгляд справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає необґрунтованими враховуючи наступне.
153. Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
154. Згідно із частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
155. Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2018 Виконувач обов`язків керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовом, в якому просить суд внести зміни до договору оренди землі від 10.02.2011р., укладеного між Сатанівською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Подільська інвестиційна компанія" із викладенням пунктів 5, 9 цього договору в наступній редакції: п. 5 „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3761267,49 грн. (три мільйони сімсот шістдесят одна тисяча двісті шістдесят сім гривень сорок дев`ять копійок)"; п. 9 „Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: грошовій, 188063,37 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шістдесят три гривні тридцять сім копійок, (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).
156. Юридичною адресою відповідача, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 41-46 т.): 31600, Хмельницька обл., Чемеровецький район, смт. Чемерівці, вул. Примакова, буд. 17.
157. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 924/725/18, підготовче засідання призначене на 09.10.2018 (а.с.67 т.1). Вказана ухвала, направлена відповідачу за зазначеною адресою в позовній заяві, повернулась до суду першої інстанції з формулюванням: "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 70 т.1).
158. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.10.2018 через неявку учасників справи судом викликано в підготовче засідання позивача та відповідача на 31.10.2018 (а.с.74 т.1). Вказана ухвала, направлена відповідачу за зазначеною адресою в позовній заяві , повернулась до суду першої інстанції знов з формулюванням: "За закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.78 т.1).
159. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2018 закрито підготовче провадження у справі №924/725/18 та призначено справу №924/725/18 до судового розгляду по суті на 08.11.2018 (а.с.84 т.1). Вказана ухвала направлена відповідачу за зазначеною адресою в позовній заяві повернулась до суду першої інстанції з формулюванням: "За закінченням встановленого строку зберігання"(а.с.87 т.1).
160. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2018 повідомлено позивача та відповідача про судове засідання у справі №924/725/18, яке відбудеться 26.11.2018 року(а.с. 92 т.1). Дана ухвала направлена відповідачу за зазначеною адресою в позовній заяві, повернулась до суду першої інстанції з формулюванням: "За закінченням встановленого строку зберігання"(а.с.96 т.1).
161. Вказані ухвали надсилалися рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".
162. Відповідно до п. 99-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
163. Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
164. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду та повернення їх до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) учасника справи щодо його належного отримання, тобто є власною волею сторони, оскільки оскаржуване рішення надіслане відповідачу за зазначеною адресою в позовній заяві останній отримав 06.12.2018 (а.с.106 т.1).
165. Також колегія суддів відзначає, що у справі, що розглядається, враховуючи неспростовані обставини направлення судом першої інстанції примірників процесуальних документів відповідачу за належною адресою, останній не довів, що отримання ним тоді, коли він вже дізнався про стан відомого йому судового провадження, примірника оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а також і інших процесуальних документів суду не залежало від його волі, а було наслідком незалежних від нього обставин.
166. Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вноситься до відомостей про цю юридичну особу. Зі змісту ч. 4 ст. 17 вказаного Закону вбачається, що державній реєстрації підлягають і зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних наслідків (зокрема неотримання поштової кореспонденції). Жодних заяв після відкриття апеляційного провадження від скаржника про зміну адреси, направлення кореспонденції за іншою адресою, до суду апеляційної інстанції не надходило. Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі 911/3309/17.
167. Оскільки судом першої інстанції надсилались ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інша адреса суду повідомлена не була, копії судових рішень вносились судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вичерпано все процесуальні можливості для повідомлення відповідача про розгляд справи в суді.
168. Крім того, колегія суддів вважає, що варто відзначити те, що в судовому засіданні 26.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення, повний текст якого виготовлено та підписано 27.11.2018 (а.с.100-103 т.1). Вказаний процесуальний документ, направлений відповідачу за зазначеною адресою в позовній заяві та отриманий відповідачем 06.12.2018 (а.с.106 т.1).
169. Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії", заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
170. Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
171. Також, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 01.06.2006 у справі " В`ячеслав Корчагін проти Росії", згідно з якою Суд зазначив: "Незважаючи на те, що матеріали справи, що надходять до суду, не містять конкретних доказів, таких як поштові відмітки, що стосуються відправлення рішення суду, сам заявник визнав у національному провадженні, що ці рішення були направлені на його адресу і потім були повернуті суду як недоставлені. Тому немає сумніву, що з метою повідомлення заявника була використана правильна адреса. У межах конкретної судової стадії провадження проти заявника сторонами не заперечувалося, що повідомлення про винесення рішення і власне рішення було надіслано на зареєстровану адресу заявника, що стосується поведінки національних органів влади у даній справі, суд зазначив, що вони діяли відповідно до законодавства, надсилаючи повідомлення на зареєстровану адресу проживання. Також інформація, яка стосується призначених слухань, була своєчасно та адекватно доступною через інтернет-сторінку (веб-сайт) суду. Таким чином, суд демонстрував достатню старанність, щоб дозволити заявнику, який повинен був знати правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень, які стосуються підприємців, визначитися з провадженням проти нього, а саме процедури оскарження у справі".
172. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ дії та бездіяльність скаржника, скаржник, як заінтересована особа, не продемонстрував готовність брати участь на всіх етапах розгляду такої заяви, не вжив заходів для отримання поштової кореспонденції суду за зазначеною в позовній заяві юридичною адресою, вірність якої не заперечувалась адвокатом відповідача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції
173. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про виконання судом першої інстанції обов`язку з належного повідомлення учасників провадження у справі №924/725/18 про дату, час і місце розгляду справи.
174. Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
175. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
176. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.11.2018 р. у справі №924/725/18 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
177. Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
178. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
179. Згідно п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
180. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду від 20.08.2020 року у даній справі постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №924/725/18 скасовано. Справу №924/725/18 направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду. Отже, суд апеляційної інстанції керуючись частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України має вирішити питання відносно розподілу судових витрат.
181. Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
182. Отже, враховуючи приписи ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.11.2018 р. у справі №924/725/18 без змін.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільська інвестиційна компанія" (Хмельницька область, Чемеровецький район, смт. Чемерівці, вул. Примакова, 17, ідентифікаційний код 38087507) на користь Прокуратури Рівненської області (м. Рівне, вул.16 Липня, 52, 33028, код ЄДРПОУ 02910077) 3524,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.
3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.
4. Справу №924/725/18 повернути Господарському суду Хмельницької області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "20" листопада 2020 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2020 |
Оприлюднено | 22.11.2020 |
Номер документу | 92989669 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Гудак А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні