Постанова

від 27.01.2021 по справі 924/725/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 924/725/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 . 11.2020 (колегія суддів: Гудак А .В . - головуючий, Петухов М.Г., Олексюк Г .Є.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.11.2018 (суддя Танасюк О.Є.)

за позовом Виконувача обов`язків керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія"

про внесення змін до договору оренди землі

за участю:

відповідача: Стороженко Ю.В. (адвокат)

прокурора: Гребеник І.А. (посвідчення),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Виконувач обов`язків керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" (далі - відповідач), в якому просив внести зміни до договору оренди землі від 10.02.2011, який укладено між позивачем та відповідачем, із викладенням пунктів 5, 9 цього договору в наступній редакції:

- п. 5 "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 761 267,49 грн (три мільйони сімсот шістдесят одна тисяча двісті шістдесят сім гривень сорок дев`ять копійок)";

- п. 9 "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: грошовій, 188063,37 грн (сто вісімдесят вісім тисяч шістдесят три гривні тридцять сім копійок, (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки)".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю приведення договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства у зв`язку зі зміною розміру нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Суди розглядали справу неодноразово.

2.2. Останнім рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.11.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 . 11.2020, позов задоволено.

2.3. Судові рішення мотивовані тим, що враховуючи умови договору оренди землі від 10.02.2011 зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для внесення відповідних змін до договору.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийнятті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що: суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача не повідомленого належним чином; апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 906/142/18, від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17; прокурор обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, що не відповідає постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 у справі № 6-110цс12, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 908/299/18; договір був розірваний угодою від 18.06.2019, що виключає правові підстави для внесення змін до договору.

3.3. Перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури подав відзив на касаційну скаргу. Вказаний відзив поданий 19.01.2021 з пропуском встановленого ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020 строку для його подання. У відзиві прокурор просить поновити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу вказуючи, що касаційна скарга відповідача до прокуратури не надходила, копію касаційної скарги отримано від Сатанівської селищної ради 18.01.2021, що підтверджується відповідною відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції Городоцької місцевої прокуратури. До відзиву подано копію касаційної скарги, що відповідно до копії відмітки вхідної кореспонденції на ній, була отримана Сатанівською селищною радою 10.12.2020. Колегія суддів зазначає, що вказаний доказ не доводить факт не отримання прокуратурою копії касаційної скарги від відповідача, оскільки відповідно до тренінгового номеру, зазначеного в накладній Укрпошти та фіскальному чеку про направлення касаційної скарги Городоцькій місцевій прокуратурі відповідачем, які разом з описом вкладення були додані відповідачем до касаційної скарги в якості доказів направлення касаційної скарги іншим учасникам справи, поштове відправлення було вручено 08.12.2020. Отже, враховуючи не доведення першим заступником керівника Городоцької місцевої прокуратури обставин поважності пропуску строку для подання відзиву, колегія суддів Верховного Суду вважає, що підстави для його поновлення відсутні і поданий відзив не може бути розглянутий. Частиною 1 статті 295 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Згідно частини 4 статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Отже, поза межами вказаного строку право на подачу відзиву відсутнє. На підставі викладеного, відзив прокурора залишено судом без розгляду, оскільки він був поданий після закінчення строку, наданого для його подання, без наявності поважних причин.

Разом з тим слід зазначити, що відповідно до положень статті 43 частини 1 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, а згідно частини 4 цієї статті у випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Зазначені вище обставини щодо поданого прокурором клопотання вказують або на недоліки в діяльності прокуратури, або на зловживання процесуальними правами, на що суд вважає за необхідне звернути увагу керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області.

4. Мотивувальна частина

4.1. Суди встановили, що 10.02.2011 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв за відповідним актом в строкове платне користування земельну ділянку разом з викупленим комплексом будівель та споруд ринку, загальною площею 0,8477 га, у тому числі: під складами 0,0291 га, під проходами та дворами 0,6981, під капітальними спорудами 0,1205 га, строком на 49 років.

4.2. Згідно з пунктом 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 000 625,08 грн.

4.3. Відповідно до пункту 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі грошовій, щорічно 50 031,25 грн. (5% від нормативної грошової оціни земельної ділянки).

4.4. Пунктом 13 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

4 . 5. У пунктах 36, 37 договору сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

4 . 6. Рішенням позивача від 29.03.2017 №13/17-2017 "Про поновлення договорів оренди" зобов`язано орендарів земельних ділянок укласти додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок та подати в селищну раду витяг з технічної документації про оцінку земельної ділянки.

4 . 7. Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.05.2018, виданого Відділом у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, кадастровий номер земельної ділянки 6821255500:01:024:0015 розташованої по вул. Базарна площа 13 в смт. Сатанів Городоцького району, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; площею 8477 кв.м; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки 1,5190; нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3 761 267,49 грн.

4 . 8. 23.05.2018 та 10.07.2018 позивач звертався до відповідача з відповідними листами та разом з проектом додаткової угоди до договору, у яких вказував на необхідність внесення змін до договору оренди земельної ділянки, але відповідач залишив їх без задоволення.

4.9. Відповідно до частин 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.10. Згідно частин першої та другої статті 651, частини першої статті 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

4.11. Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

4.12. Частиною другою статті 21 наведеного Закону передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

4.13. Статтею 30 вказаного Закону встановлено, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

4.14. Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

4.15. Таким чином, з урахуванням положень статті 288 ПК України і статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі" нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 3-34гс13 (справа № 5009/3430/12) від 03.12.2013, № 3-481гс15 (справа № 922/3871/14) від 07.10.2015, № 3-476гс15 (справа № 922/583/14) від 02.03.2016, № 6-325цс16 від 18.05.2016, постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, № 908/4582/15 від 20.11.2018.

4.16. У пункті 13 договору сторони погодили випадки, коли розмір орендної плати переглядається, зокрема, такими підставами є зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та в інших випадках, передбачених законом.

4.17. Таким чином, сторони безпосередньо в самому договорі визначили підстави для внесення до нього змін, а наявність відповідного договірного обґрунтування внесення відповідних змін у судовому порядку є тим фактичним складом, який може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 904/8787/17, від 03.06.2020 у справі № 904/3262/19, відступати від якої колегія суддів правових підстав не вбачає.

4.18. Встановивши, що орендна плата за земельну ділянку розрахована позивачем з урахуванням нормативної грошової оцінки, визначеної на підставі рішення позивача, яке є чинним і обов`язковим до виконання, рішенням органу місцевого самоврядування змінено ставки орендної плати і сторони договору визначили безпосередньо в самому договорі підстави перегляду розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, тому висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог щодо внесення змін до договору стосовно розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки зроблені з урахуванням усіх істотних обставин, які входять до предмета доказування у даній справі.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 904/1283/19, відступати від якого колегія суддів правових підстав не вбачає.

Суд касаційної інстанції погоджується із такими висновками судів, оскільки із встановлених ними обставин справи вбачається, що із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникли підстави для внесення відповідних змін до договору.

4.19. Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі у вказаній частині, щодо незаконності оскаржуваних судових рішень.

4.20. Щодо посилань скаржника у касаційній скарзі на те, що суду першої інстанції розглянув справу за його відсутності, з огляду на те, що його не було повідомлено про такий розгляд належним чином, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із викладеного суди розглядали справу неодноразово.

Постановою Верховного Суду від 2 0.0 8.2020 було скасовано попередню постанову суду апеляційної інстанції і справу направлено на новий розгляд до цього суду. При цьому у Верховному Суді перегляд справи відбувся за участі представника відповідача Стороженко Ю.В., який також приймав участь у суді апеляційної інстанції під час прийняття постанови цього суду, що переглядається у касаційному порядку.

Отже доводи скаржника про те, що посилання суду апеляційної інстанції на те, що у справах Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії", "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany), В`ячеслав Корчагін проти Росії" заявники на відміну від даної справи, що переглядається у касаційному порядку, знали про те, що відповідно них здійснюються судові процедури, є безпідставними, оскільки і у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, скаржник виходячи із наведеної постанови Верховного Суду від 2 0.0 8.2020 знав, що відносно нього здійснюються судові процедури.

Також слід зазначити, що дана справа зі спору між сторонами розглядалася як судом першої інстанції, так і апеляційної інстанції і як вже зазначалося, представник скаржника Стороженко Ю.В. приймав участь у суді апеляційної інстанції під час прийняття постанови цього суду, що переглядається у касаційному порядку.

Відповідно до положень статті 310 частини 1 пункту 5 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки у даній справі скаржник приймав участь у суді апеляційної інстанції, та не вбачається, що він був позбавлений процесуальних прав у цьому суді щодо доведення обставин справи, на які він посилається для задоволення своїх вимог, правові підстави для скасування постанови цього суду з підстав, зазначених скаржником у касаційній скарзі, відсутні.

Посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 906/142/18, як на підставу для задоволення касаційної скарги, є безпідставним, оскільки у цій постанові, на відміну від обставин справи, що переглядається у касаційному порядку, наведена правова позиція про те, що приписи ГПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про призначення розгляду скарги з вказівкою причин повернення "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.

При цьому апеляційний суд дослідив доводи відповідача про те, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, який не був повідомлений належним чином та відхилив їх з огляду на безпідставність, оскільки із встановлених ним обставин справи вбачається, що суд першої інстанції належним чином повідомляв учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

4.21. Посилання відповідача на те, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки право особи на звернення до суду для внесення змін у договір відповідає передбаченим статті 16 Цивільного кодексу України способам (зміна чи припинення правовідношення),статті 20 Господарського кодексу України (інші способи, передбачені законом).

З огляду на викладене колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правові позиції, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 та постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 у справі № 6-110цс12, оскільки вони не є релевантними для цієї судової справи з огляду на різні обставини справи.

4.22. Твердження відповідача про те, що договір був розірваний угодою від 18.06.2019 не може бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції.

Також колегія суддів зазначає, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено відповідними статтями процесуального закону. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, відступати від якої колегія суддів правових підстав не вбачає.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

4.23. Відповідачем у касаційній скарзі заявлено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 ГПК України, де скаржником зазначено, що якщо колегія суддів, що розглядатиме касаційну скаргу, вважатиме за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 906/142/18, від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, справа має бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду .

Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Проте наведені відповідачем у клопотанні доводи не дають підстав для висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у розумінні приписів частини четвертої статті 302 ГПК України, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

4.24. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ч. 2).

4.25. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") .

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Отже, вказані рішення ЄСПЛ суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

4.26. За вказаних обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржених судових рішень та задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інвестиційна компанія" залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 . 11.2020 у справі Господарського суду Хмельницької області № 924/725/18 залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич