Постанова

від 19.11.2020 по справі 906/1067/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року Справа № 906/1067/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" на рішення господарського суду Житомирської області від 21.07.2020 р. у справі №906/1067/19, ухвалене суддею Машевською О.П., повний текст рішення складено 03.08.2020 р.

за позовом Житомирської міської ради (м.Житомир)

до Приватного акціонерного товариства міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" (м.Житомир)

про стягнення 84 388,31 грн (відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 02-44/125/20 від 23.01.2020 р.)

Житомирська міська рада звернулася до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного акціонерного товариства міжнародної торгової фірми "Інтермаркет" кошти в розмірі 84 388,31грн, як безпідставно збережені відповідачем за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 01.01.2017 до 14.12.2018 року включно.

В обґрунтування фактичних підстав позову Міська рада доводить, що міською комісією з питань самоврядного контролю в галузі будівництва, використання та охорони земель у м.Житомирі було проведено перевірку дотримання вимог законодавства при використанні земель м.Житомира Приватним акціонерним товариством міжнародної торгової фірми "Інтермаркет", розташованого по вул.Перемоги,9 в м. Житомир. За результатами перевірки Комісією з питань самоврядного контролю складено протокол від 26.11.18р. №4, з якого слідує, що Фірма використовує без правовстановлюючих документів земельну ділянку площею 0,0226 га, кадастровий номер 1810136300:09:017:0011, на якій розміщений належний Фірмі на праві власності об`єкт нерухомості: будівля гаражів загальною площею 81,7 кв.м (надалі - Земельна ділянка та Об`єкт нерухомості).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.07.2020 р. позов Житомирської міської ради - задоволено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Житомирської області від 21.07.2020 р., Приватне акціонерне товариство міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 21.07.2020 року по справі №906/1067/20 та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким у задоволені позову Житомирської міської ради відмовити повністю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" на рішення господарського суду Житомирської області від 21.07.2020 р. у справі №906/1067/19 в порядку письмового провадження та запропоновано Житомирській міській раді у строк до 16.10.2020 р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частина 10 статті 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" на рішення господарського суду Житомирської області від 21.07.2020 р. у справі №906/1067/19 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

02.10.2020 р. на адресу апеляційного господарського суду від представника Житомирської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Житомирської області від 21.07.2020 р. у справі №906/1067/19 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" - залишити без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно - західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції задоволено позов у повному обсязі. Задовольняючи позов, місцевий суд дійшов висновку, що кошти в розмірі 84 388,31грн за період з 01.01.2017 року по 14.12.2018 року збережені Приватним акціонерним товариством міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" у своїй власності без достатньої правової підстави, тому позов підлягає задоволенню на підставі ст.1212 ЦК України.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них іншого учасника справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Приватне акціонерне товариство міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" вказує на те, що суд першої інстанції, упереджено розглянув справу. Оскільки, не зважаючи на те, що Житомирська міська рада не довела своїх позовних, вимог, викладених у позові, суд фактично самостійно забезпечив обґрунтування цих вимог, надав їм правову оцінку та при цьому обмежився лише вказівкою не невірне визначення правової природи коштів.

Відтак, рішення господарського суду Житомирської області від 21 липня 2020 року по даній справі є незаконним та необгрунтованим, оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, судом порушені норми матеріального права, що, відповідно до ст.277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування або зміни судового рішення.

Суд, зазначаючи у рішенні встановлені ним обставини, вказав, що у період після закінчення строку дії Договору оренди 16.06.2016р. та до 06.09.2016р. включно між міською радою та фірмою будь-якого листування з приводу документального оформлення продовження орендних відносин не відбувалось. 06 вересня 2016 року на 12 сесії 7 скликання Міської ради прийнято рішення № 304 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам" у п.1 вирішено поновити договори оренди землі шляхом укладання нових договорів оренди землі відповідно до додатку 1 у зв`язку із затвердженням типової форми договору оренди землі, згідно із рішенням міської ради від 07.10.11 № 195 "Про внесення змін до рішення Житомирської міської ради від 08.04.09р. №956" ( у тексті - Рішення №304 та Рішення № 195). У п.1.1 Рішення №304 вирішено попередньо укладені договори оренди земельних ділянок вважати такими , що втратили чинність.

Суд першої інстанції встановив, що між міською радою та фірмою після 06.09.2016 року, тобто після прийняття Рішення №134, так і не було укладено або додаткову угоду до Договору оренди, або новий договір оренди за типовою формою, затвердженою Рішенням №195.

21 грудня 2016 року фірма в черговий раз звернулася до міської ради з листом з проханням продовжити строк дії Договору оренди, вказавши, одночасно, що на підставі листа виконкому Міської ради від 04.04.16р. за вих. №15/2753 були надані всі необхідні для цього документи.

Водночас суд прийшов до висновку, що після 16.06.2016 р. фірма неналежним чином виконувала умову п.14 Договору оренди щодо сплати орендної плати за весь час користування Земельною ділянкою до її фактичного повернення Міській раді, за винятком часткової сплати у 2016 році та 2017 році.

Отже, такий висновок суду суперечить фактичним обставинам справи, адже відповідно до рішення Житомирської міської ради № 304 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам попередньо укладені договори оренди земельних ділянок вирішено вважати такими, що втратили чинність. Отже, договір оренди від 15.06.2011 року втратив чинність, тому суд не мав підстав зазначати, що фірма Інтермаркет неналежно виконувала умови п.14 договору оренди від 15.06.2011 року, який втратив чинність.

Більше того, фірма Інтермаркет неодноразово цікавилася вирішенням питання щодо поновлення терміну дії договору оренди, а Житомирська міська рада зволікала з вирішенням цього питання.

21.12.2016 року фірма Інтермаркет направила до Житомирської міської ради лист, у якому зазначала, що листом від 14.03.2016 року повідомила міську раду про намір продовжити договір оренди б/н від 15 червня 2011 року, а також на запит міської ради надала документи про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки по вул. Перемоги, 9 у м. Житомирі, а саме: Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки та розрахунок орендної плати на земельну ділянку. У листі вказано, що повторно надаються копії документів, які запитувались у листі від 04.04.2016 р. та фірма просила повідомити про намір продовжити дію договору оренди б/н від 15 червня 2011 року.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що позивач, за наявності усіх необхідних документів, протягом 2016-2019 років не вирішив питання щодо продовження дії договору оренди на земельну ділянку, на якій знаходяться гаражі відповідача, безпідставно зволікав з підписанням відповідного договору.

Господарський суд Житомирської області вказав у оскаржуваному рішенні, що 07 грудня 2018 року листом за вих. № 15/8808 Комісія з визначення збитків повідомила Фірму про необхідність прибуття на 15:00год. 14.12.2018року на її засідання для визначення розміру збитків з документами, що підтверджують право користування Земельною ділянкою та право власності на Об`єкт нерухомості. Судом встановлено факт надіслання Комісією з визначення збитків листа від 07.12.18р. за вих. №15/8808 за місцезнаходженням Фірми (провулок 2-й Ливарний, 12 у м.Житомирі) рекомендованим повідомленням. Проте, це не відповідає дійсності, у матеріалах справи відсутні докази отримання фірмою Інтермаркет вказаного листа. Якби Фірмі було відомо про засідання Комісії з визначення збитків, то представник фірми був би присутній на цьому засіданні, оскільки з березня 2016 року фірма намагалась вирішити питання укладення договору оренди.

Про рішення Житомирської міської ради від 06.09.2016 р. №304, яким вирішено поновити фірмі Інтермаркет договір оренди шляхом укладання нового договору за типовою формою фірма Інтермаркет дізналася лише з матеріалів справи.

Крім того, суд першої інстанції не дав оцінки тим обставинам, що право комунальної власності територіальної громади міста Житомира в особі Міської ради на земельну ділянку за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги,9 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано лише 06 грудня 2018 року.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, позивач звертає увагу на те, що ПрАТ МТФ Інтермаркет звертаючись до суду із апеляційною скаргою не зазначило конкретно, які саме норми матеріального та/або процесуального права були порушені господарським судом Житомирської області при прийнятті рішення, а лише в загальному констатувало факти, які були досліджені в суді першої інстанції та яким було надано обґрунтовану правову оцінку при винесенні оскаржуваного рішення. Апеляційна скарга відповідача зводиться твердження, що Житомирською міською радою не було повідомлено підприємство про Прийняття рішень про необхідність ПрАТ МТФ Інтермаркет укласти договір оренди землі, що призвело до нарахування підприємству коштів за незаконне користування земельною ділянкою.

Розмір збитків в сумі 117946,35 грн. був визначений в Акті з визначення збитків заподіяних Житомирській міській раді від 14.12.2018 №2 (додаток 8 до позовної заяви), нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням її цільового (функціонального) використання - землі житлової та громадської забудови) та розрахунку орендної плати за використання земельної ділянки за період з 01.01.2016 по 14.12.2018.

Враховуючи ту обставину, що 15.06.2011 між Житомирською міською радою та ПАТ Інтермаркет був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0226 га (кадастровий номер 1810136300:09:017:0011), по вул. Перемоги, 9, в м. Житомир, термін якого минув 15.06.2016, Житомирською міською радою була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої міська вада враховуючи те, що до 15.06.2016 ще тривали договірні відносини між Житомирською міською радою та ПАТ МТФ Інтермаркет , просила суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у формі орендної плати за період з 01.01.2017 по 14.12.2018 в розмірі 84 388,31 грн.

Також, позивач звертає увагу суду на те, що на адресу відповідача Житомирською міською радою була направлена претензія №6 від 07.03.2019 разом з описом та квитанцією з вимогою відшкодувати збитки.

Отже, розрахунок безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки підприємством в сумі 117 946,35 грн. був визначений, відповідно до розрахунку в Акті з визначення збитків, здійсненого Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, виходячи з площі земельної ділянки та нормативної грошової оцінки земельної Ділянки (з урахуванням її цільового (функціонального) використання - землі житлової та громадської забудови), за період з 01,01.2016 до 14.12.2018. Таким чином, Відповідачем не сплачено за користування земельною ділянкою орендну плату, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що міська рада вірно визначила правову природу стягуваних з Фірми коштів, які, за відсутності документального оформлення орендних відносин після 16.06.2016 року та проведеної державної реєстрації продовження строку дії речового права оренди після 17.06.2016 р., вважаються неодержаним доходом місцевого бюджету.

Розмір стягуваної суми - 84 388,31грн є обґрунтованим, оскільки виконаний на підставі Витягу ДЗК 2016 та Розрахунку орендної оплати 2016, складених Управлінням Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області та КП Житомирський міський центр земельних відносин".

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом

31 липня 2009 року на праві приватної власності за Акціонерним товариством закритого типу міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" зареєстрованоправо власності на будівлю гаражів площею 81,7кв. м по вулиці Перемоги, 9 у місті Житомирі з реєстраційним номером майна 24470346, придбану за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 15.07.2009року за №5593 та переданим за актом приймання - передачі 16.07.2009 року (у тексті - Об`єкт нерухомості).

15 червня 2011 року між Житомирською міською радою (орендодавець ( у тексті - Міська рада) та Акціонерним товариством закритого типу міжнародного торгова фірма "Інтермаркет" ( орендар ( у тексті -Фірма) укладено договір оренди землі ( у тексті - Договір оренди).

Відповідно до п.1 договору орендодавець на основі рішення 3 сесії шостого скликання Житомирської міської ради від 03.03.2011 р. №80 надає , а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для іншої комерційної діяльності за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги, 9.

Згідно п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0226 га, в тому числі під будівлями та спорудами - 0,0104 га, під проїздами, проходами та площами - 0,0122 га.

Пунктом 3 договору передбачено, що на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: гаражів загальною площею 81,7 кв.м. (договір купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Черпак Г.А. від 15.07.2009 р. №5593), а також інші об`єкти інфраструктури: електромережа.

Кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:09:017:0011 (п.4 договору).

Відповідно до п.6 договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.

Згідно п. 7 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить: 10 506,95 грн. в рік.

Розмір орендної плати щорічно переглядається зокрема у разі зміни розмірів земельного податку ( п.10 договору)

У разі зміни земельного податку, в тому числі затвердження нової грошової оцінки земель міста , міська рада інформує орендарів через засоби масової інформації, офіційний сайт міської ради, газету "Місто" про необхідність і термін проведення перерахунків розміру орендної плати за земельні ділянки (п.11 договору).

Згідно п.12 договору, відповідно до змін, які зазначені у п.10 орендар зобов`язаний з дня затвердження міською радою нового розміру орендної плати:

а) у місячний термін уточнити свої податкові зобов`язання шляхом надання уточненого розрахунку орендної плати за землю ;

б) протягом двох місяців укласти додаткову угоду до існуючих договорів оренди та провести їх реєстрацію;

На випадок закінчення дії даного договору, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення земельної ділянки згідно з актом прийому - передачі ( п. 14 договору);

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду ( п.22 договору).

Дія договору припиняється зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено (п.35) .

Договір оренди зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди 16 червня 2011року за № 180010004000048 .

16 червня 2016року (четвер ) є останнім днем строку дії Договору оренди.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 березня 2016 року Фірма звернулася з листом за вих. № 25/ІМ до Міської ради з посиланням на п.6 Договору оренди продовжити строк його дії на 5 (п`ять ) років. Про намір змінити інші істотні умови Договору оренди ( розмір орендної плати, нормативно грошової оцінки Земельної ділянки тощо) у листі Фірми не йшлося.

Управлінням Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області 05 лютого 2016 року за №750/86-16 виготовлено для Фірми витяг з технічної документації про нормативну грошової оцінки земельної ділянки щодо орендованої Фірмою Земельної ділянки ( у тексті - Витяг ДЗК 2016).

За змістом Витягу ДЗК 2016 нормативна грошова оцінка Земельної ділянки під забудовою площею 226 кв.м склала 683 835,06 грн.

Таким чином, Фірмі зі змісту Витягу ДЗК 2016, який виготовлено станом на 05.02.2016року, було відомо про зміну розміру нормативної грошової оцінки орендованої Земельної ділянки та про необхідність виконання умов п.10 та п.12 Договору оренди щодо укладення з Міською радою додаткової угоди в частині зміни умов п.5 та п.7 чинного Договору оренди.

Судом першої інстанції також було встановлено, що після прийняття міською радою рішення про затвердження нової грошової оцінки земель міста Житомира, що введена в дію з 01 січня 2016року, між Міською радою та Фірмою додаткову угоду до Договору оренди не було укладено. Обставини вчинених Фірмою дій щодо уточнення податкових зобов`язань зі сплати орендної плати на 2016 рік у зв`язку із зміною розміру нормативної грошової оцінки орендованої Земельної ділянки в межах вирішення цього спору не встановлювались, оскільки 2016 рік не входить у предмет доказування за цим позовом.

04 квітня 2016 року листом за вих. №15/2753 виконавчий комітет міської ради повідомив фірму про те, що для продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки по вул. Перемоги, 9 у м.Житомирі необхідно подати до Управління регулювання земельних відносин міської ради :

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

- витяг з технічної документації про нормативно - грошову оцінку земельної ділянки;

- розрахунок орендної плати за земельну ділянку.

Одночасно цим листом виконком міської ради повідомив про те, що оскільки рішенням сесії Житомирської міської ради від 24.02.2016р. №143 на 2016 рік передбачена пільга суб`єктам господарювання по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 70%, але не менше ніж 3% від нормативної грошової оцінки, Фірма вправі подати розрахунок орендної плати з врахуванням зазначеної знижки (у тексті - Рішення №143).

У Рішенні №143 міська рада ухвалила орендарям, які мають намір зменшити з 01 січня по 31 грудня 2016 року розмір річної орендної плати за земельні ділянки, звернутися з клопотанням до міської ради із заявою та виконаним розрахунком орендної плати, а також укласти додаткові угоди до діючих договорів оренди землі.

Однак, між міською радою та фірмою додаткової угоди до Договору оренди на виконання Рішення № 143 не укладено.

Комунальним підприємством "Житомирський міський центр земельних відносин" 08 квітня 2016 року виготовлено Фірмі розрахунок річної орендної плати за використання Земельної ділянки в розмірі 41 030,10 грн, що ґрунтувався як на новій нормативній грошовій її оцінці в розмірі 683 835,06грн, так і на прийнятому рішенню №134 про зменшення річного розміру орендної плати (у тексті - Розрахунок орендної оплати 2016р.)

Таким чином, судом встановлено, що відповідачу ще до закінчення строку дії Договору оренди 16.06.2016р. було достовірно відомо, наскільки змінився розмір нормативної грошової оцінки Земельної ділянки та розмір річної орендної плати, а також що такі зміни обов`язково оформляються додатковою угодою до Договору оренди.

У період після закінчення строку дії Договору оренди 16.06.2016р. та до 06.09.2016р. включно між Міською радою та Фірмою будь-якого листування з приводу документального оформлення продовження орендних відносин не відбувалось.

06 вересня 2016 року на 12 сесії 7 скликання Міської ради прийнято рішення №304 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам" у п.1 вирішено поновити договори оренди землі шляхом укладання нових договорів оренди землі відповідно до додатку 1 у зв`язку із затвердженням типової форми договору оренди землі, згідно із рішенням міської ради від 07.10.11 № 195 "Про внесення змін до рішення Житомирської міської ради від 08.04.09р. №956" ( у тексті - Рішення №304 та Рішення № 195).

У п.1.1 Рішення №304 вирішено попередньо укладені договори оренди земельних ділянок вважати такими, що втратили чинність.

Матеріалами справи підтверджується, що між міською радою та фірмою після 06.09.2016року, тобто після прийняття Рішення №134, так і не було укладено або додаткову угоду до Договору оренди, або новий договір оренди за типовою формою, затвердженою Рішенням №195.

21 грудня 2016 року фірма в черговий раз звернулася до Міської ради з листом за вих. №76/ІМ з проханням продовжити строк дії Договору оренди, вказавши одночасно, що на підставі листа виконкому міської ради від 04.04.16р. за вих. №15/2753 були надані всі необхідні для цього документи.

Колегією суддів не встановлено, чи було відомо відповідачу про Рішення №304, прийняте Міською радою ще 06.09.16р. Водночас судом встановлено, що після 16.06.16р. сплати орендної плати відповідачем за весь час користування земельною ділянкою до її фактичного повернення Міській раді не відбувалось, за винятком часткової сплати у 2016 та 2017 роках.

09 жовтня 2018 року листом за вих.№15/7693 виконавчий комітет Міської ради повідомив відповідача за його місцезнаходженням по вулиці Святослава Ріхтера,63 у місті Житомирі про закінчення строку дії Договору оренди 16.06.2016року, а також повідомив, що для розгляду міською радою питання поновлення договору оренди землі необхідно подати наступні документи:

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- розрахунок орендної плати в 2018році;

- проект додаткової угоди до договору оренди землі;

- документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розташоване на ділянці , інше.

16 листопада 2018 року листом за вих. №15/8468 виконавчий комітет Міської ради повідомив відповідача про те, що рішенням Міської ради від 06.09.2016 №304 року йому поновлено на 5 років договір оренди на земельну ділянку по вулиці Перемоги,9, площею 0,0226га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Водночас повідомлено, що Земельна ділянка використовується з порушенням вимог ст. 125, 126 та 206 ЗК України та ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки право оренди не зареєстровано , а орендна плата не сплачується.

Цим листом виконавчий комітет Міської ради повідомив Фірмі про необхідність прибуття на 10:00год. 26.11.2018року на засідання Комісії з питань самоврядного контролю в галузі будівництва, використання та охорони земель у м. Житомирі для проведення звірки наявності правовстановлюючих документів на Земельну ділянку разом з такими документами, якщо останні є в наявності ( у тексті - Комісія з питань самоврядного контролю).

Доказів надіслання виконавчим комітетом Міської ради листа від 16.11.18р. за вих. №15/8468 за місцезнаходженням відповідача ( провулок 2-й Ливарний,12 у м. Житомирі) справа не містить.

26 листопада 2018році відбулось засідання Комісії з питань самоврядного контролю з питання встановлення законності використання земельних ділянок суб`єктами господарювання відповідно до прийнятих Житомирською міською радою рішень згідно з переліком, участь у якому представник відповідача не приймав.

Комісія з питань самоврядного контролю встановила, що на підставі рішення 12 сесії Житомирської міської ради (у тексті - Міська рада) 7 скликання від 06.09.2016 року Приватному акціонерному товариству Міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" ( у тексті - Фірма) поновлено на 5 років договір оренди земельної ділянки по вул. Перемоги,9 в м. Житомирі площею 0,0226га (кадастровий номер 1810136300:09:017:0011) з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" (у тексті - Земельна ділянка), однак станом на 26.11.2018 договір оренди землі між Міською радою та Фірмою, після прийняття рішення про його поновлення, не укладено.

Комісія з питань самоврядного контролю встановила, що Фірма є власником будівлі гаражів площею 81,7 кв. м, реєстраційний номер майна 24470346 (у тексті - Об`єкт нерухомості), яка розташована в межах Земельної ділянки, однак без укладеного договору оренди та зареєстрованого права оренди на Земельну ділянку використовує її не сплачуючи орендну плату до місцевого бюджету , що є підставою для передання відповідних матеріалів на розгляд комісії з визначення та відшкодування збитків, заподіяних Міській раді для обрахування розмірі завданих збитків ( у тексті - Комісія з визначення збитків).

07 грудня 2018 року листом за вих. № 15/8808 Комісія з визначення збитків повідомила Фірму про необхідність прибуття на 15:00год. 14.12.2018року на її засідання для визначення розміру збитків з документами, що підтверджують право користування Земельною ділянкою та право власності на Об`єкт нерухомості .

Судом встановлено факт надіслання Комісією з визначення збитків листа від 07.12.18р. за вих. №15/8808 за місцезнаходженням Фірми (провулок 2-й Ливарний,12 у м. Житомирі) рекомендованим повідомленням.

14 грудня 2018року відбулось засідання Комісії з визначення збитків , за результатами якого складено акт з визначення збитків, заподіяних Житомирській міській раді №6 ( у тексті - Акт з визначення збитків від 14.12.18р. №6).

Представник Фірми участі у засіданні Комісії з визначення збитків не приймав.

Згідно з Актом з визначення збитків від 14.12.18р. №6 збитки у розмірі 117946,35грн визначено у наступний спосіб:

- застосовано порядок, що визначений для розрахунку орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Житомира ;

- нарахування збитків розпочато з 01 січня 2016 року ( дата введення в дію нормативної грошової оцінки м. Житомира) та припинено 14 грудня 2018року ( дата проведення комісії);

- за 2016 рік нараховані збитки в розмірі 33558,04грн виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 683835,06грн, з врахуванням рішення Міської ради від 24.02.16р. №143 визначена річна орендна плата в розмірі 41030,10грн та з врахуванням 366 днів користування земельною ділянкою і сплачених Фірмою у 2016році коштів в розмірі 7472,06грн;

- за 2017 рік нараховані збитки в розмірі 42922,05грн виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 724865,16грн визначена річна орендна плата в розмірі 43491,91грн та з врахуванням 365 днів користування земельною ділянкою і сплачених Фірмою у 2017році коштів в розмірі 569,86грн;

- за 2018 рік нараховані збитки в розмірі 41466,26грн виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 724865,16грн визначена річна орендна плата в розмірі 43491,91грн та з врахуванням 348 днів користування земельною ділянкою.

Згідно з Актом з визначення збитків від 14.12.18р. №6 його копію надіслано Фірмі 22.12.18р.

27 лютого 2019року відбулось засідання виконавчого комітету Міської ради, на якому прийнято рішення затвердити Акт з визначення збитків від 14.12.18р. №6.

07 березня 2019року за вих. №15/1724 Міською радою надіслано претензію № 6 Фірмі за місцем її місцезнаходження (провулок 2-й Ливарний,12 у м. Житомирі) про сплату збитків внаслідок порушення вимог земельного законодавства у сумі 117946,35грн на визначений у листі рахунок Міської ради.

Судом встановлено факт надіслання Міською радою претензії від 07.03.19р. за №6 за місцезнаходженням Фірми (провулок 2-й Ливарний,12 у м. Житомирі) листом з описом вкладення.

Право комунальної власності Територіальної громади міста Житомира в особі Міської ради на Земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 06 грудня 2018року.

Відтак, Житомирська міська рада звернулася до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного акціонерного товариства міжнародної торгової фірми "Інтермаркет" про стягнення безпідставно збережених коштів відповідачем за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 01.01.2017 до 14.12.2018 року включно.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Стаття 1 ЗК України визначає що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи самоврядування.

Згідно зі статями 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Зі змісту частини 2 статті 120 Земельного кодексу України вбачається, що не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Предметом позову у цій справі є вимога міської ради про стягнення з фірми безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати у розмірі 84 388,31грн за період з 01.01.2017року по 14.12.2018року за фактичне користування земельною ділянкою, на якій розміщено належний Приватному акціонерному товариству міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" на праві власності об`єкт нерухомості, без оформлення права оренди на цю земельну ділянку після закінчення 16.06.2016 року строку дії Договору оренди шляхом укладення нового договору оренди за типовою формою, затвердженою Рішенням № 195 або додаткової угоди до Договору оренди.

З матеріалів справи вбачається, що в ході підготовчого провадження міська рада зменшила розмір позовних вимог із суми 117 946,35 грн до суми 84 388,31грн у зв`язку із виключенням із періоду нарахування 2016 рік в цілому та залишивши період нарахування з 01.01.2017року по 14.12.2018року включно.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу (далі - ПК) України (частина друга статті 21 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Судом встановлено, що розмір стягуваних міською радою коштів визначено за приписами Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних Житомирській міській раді, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 18.09.2018р № 971 (у тексті - Положення № 971).

У п.3.2 Положення №971 передбачено, що розмір збитків, заподіяних міській раді - це дохід, який міська рада могла б отримати від осіб, які користуються земельними ділянками за умови належного виконання останніми вимог земельного законодавства щодо оформлення права користування ними (у тексті - недоодержаний дохід).

Згідно з п.3.3 та 3.6 Положення №971 недоодержаний дохід визначається на дату складання акта, а інформаційною базою для його розрахунку є, серед іншого, відомості Державного земельного кадастру, інформація щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, інше.

Згідно з п.4.1 Положення №971 недоодержаний дохід рівнозначний орендній платі, яку користувач сплачував би за користування земельною ділянкою.

Приписи п. п. 3.2, 3.3,3.6 та 4.1 Положення № 971 у сукупності із умовою п.14 Договору оренди дають підстави дійти висновку про те, що після закінчення строку його дії, фірма зобов`язана у будь-якому разі сплачувати на користь міської ради орендну плату по день фактичного повернення земельної ділянки згідно з актом прийому - передачі. Підстава для виконання фірмою умови пункту 14 Договору оренди настала 17 червня 2016року ( перший день після закінчення строку його дії).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.10.2011 року міська рада Рішенням №195 затвердила також Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м. Житомирі, які перебувають у державній і комунальній власності ( у тексті - Положення №195).

У п.2.10 Положення №195 передбачено, що несплата орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для нарахування штрафних санкцій, що передбачені п. 2.9 Положення.

Таким чином, за змістом Положення №195 правовим наслідком для орендаря, який не сплачує орендну плату за земельну ділянку комунальної форми власності, однак на якій розташований належний орендарю на праві власності об`єкт нерухомого майна, є сплата штрафних санкцій без вимоги про розірвання договору оренди.

Таким чином, міська рада правильно визначила правову природу стягуваних коштів, які, за відсутності документального оформлення орендних відносин після 16.06.2016року та проведеної державної реєстрації продовження строку дії речового права оренди після 17.06.2016року, вважаються недоодержаним доходом місцевого бюджету.

Перевіривши розмір стягуваної суми в розмірі 84 388,31 грн. колегія суддів вважає її обгрунтованою, оскільки вказаний розрахунок виконаний на підставі Витягу ДЗК 2016 та Розрахунку орендної оплати 2016, складених Управлінням Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області та КП "Житомирський міський центр земельних відносин" на замовлення Фірми.

Судом також досліджено умови типового договору оренди землі, які затверджені Рішенням №195, на підставі яких почали укладатися договори оренди землі у місті Житомирі та встановив, що останні відтворюють умови п.2.10 Положення №195.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» містить два самостійні способи поновлення договору оренди землі, а саме, поновлення такого договору за домовленістю сторін на виконання переважного права орендаря, та автоматичне поновлення договору оренди землі внаслідок продовження його виконання після завершення терміну його дії. Перший з цих способів передбачений ч.ч. 2-5 ст. 33 Закону, а другий - частиною 6 цієї ж статті.

Оскільки у земельних правовідносинах міської ради та фірми, що опосередковані Договором оренди, діє принцип єдності юридичної долі земельної ділянки площею 0,0226 га, кадастровий номер 1810136300:09:017:0011 та нерухомого майна орендаря (будівлі гаражів загальною площею 81.7 кв. м), розташованого на цій земельній ділянці, приписи ч.ч.2-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" застосуванню не підлягають.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» визначено як умови та підстави поновлення договору оренди землі, так і обов`язок сторін укласти додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення (п.61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.20р. у справі № 908/299/18).

Норма ч.6 ст.33 Закону є імперативною і передбачає правові наслідки продовження користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди: за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк.

З наведеного випливає обов`язок орендодавця передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк. Відповідно до ч. 8 статті 33 названого Закону така передача здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Зазначена додаткова угода відповідно до п. 1 ч.1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №908/299/18).

Як встановлено колегією суддів, строк дії Договору оренди закінчився - 16.06.2016 року, відповідач продовжує користуватися земельної ділянкою, на якій розташований належний йому на праві власності об`єкт нерухомості. Міською радою у встановлений законом період часу протягом одного місяця з 17.06.2016 року по 18.07.2016 року не було висловлено письмових заперечень щодо поновлення Договору оренди.

06.09.2016р. міською радою прийнято Рішення №304 поновити фірмі Договір оренди, однак шляхом укладення нового договору за типовою формою, затвердженою Рішенням №195 одночасно визнавши договір у попередній редакції таким, що втратив чинність.

Отже, з врахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що кошти в розмірі 84 388,31грн за період з 01.01.2017року по 14.12.2018року збережені Фірмою у своїй власності без достатньої правової підстави.

Стаття 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" гарантує судовий захист прав місцевого самоврядування.

Судовий захист права місцевого самоврядування на кошти від оренди земельних ділянок комунальної форми власності забезпечують приписи ст. ст. 15 і 16 ЦК України та аналогічні їм за змістом приписи ст.20 ГК України у спосіб їх стягнення з фактичного користувача такої земельної ділянки та власника нерухомого майна, розташованого на ній.

Слід погодитись з висновком суду першої інстанції щодо помилкового застосування ст. 526, 629 та ст. 631 ЦК України як правових підстав позову та визначення правової природи стягуваної суми як орендної плати. Апеляційний суд зазначає, що необхідно взяти до уваги позиції, які висловлювались Верховним Судом щодо того, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Також апеляційним судом враховуються думка Верховного Суду, що зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №761/6144/15-ц).

Отже, суд першої інстанції правильно визначив правову природу відносин сторін і прийшов до висновку, що міська рада просила стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за період з 01.01.2017р. по 14.12.2018р. в розмірі 84 388,31грн на підставі ст.1212 ЦК України, посилаючись на абсолютну безпідставність їх збереження відповідачем у своїй власності.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позов міської ради підлягає задоволенню за правилами ст.1212 ЦК України, однак з конкретизацією правової природи стягуваних коштів, як таких, що збережені без достатньої правової підстави.

Доводи апеляційної скарги, стосовно того, що Житомирська міська рада посилалася на норми, які не регулюють спірні правовідносини суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Враховуючи викладене вище, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відмови у задоволенні позову Житомирської міської ради.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду .

Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства міжнародна торгова фірма "Інтермаркет" на рішення господарського суду Житомирської області від 21.07.2020 р. у справі №906/1067/19- залишити без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Справу №906/1067/19 повернути господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "19" листопада 2020 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.