Ухвала

від 16.11.2020 по справі 909/470/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/470/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.11.2020 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Кричовський Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" від 26.10.2020 вих. №128 (вх. № 16348/20 від 26.10.2020) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2020 у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД"

про стягнення 55567,05 грн,

за участю:

від позивача (стягувача): представник не з`явився;

від відповідача (боржника): Меланіч Олександр Михайлович - директор, протокол зборів засновників від 03.04.2002.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" про стягнення 55567,05 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" заборгованість в сумі 37940,64 грн, 3% річних в сумі 840,02 грн, інфляційні втрати в сумі 786,39грн та 1496,62 грн судового збору. В частині стягнення основного боргу в сумі 16000 грн - провадження у справі закрито.

21.10.2020, на виконання вищевказаного рішення, судом видано наказ.

26.10.2020, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою вих. № 128 від 26.10.2020 (вх.№16348/20) про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2020 на шість місяців.

29.10.2020 суд постановив ухвалу, якою призначив подану заяву до розгляду в судовому засіданні на 16.11.2020.

Представник позивача (стягувача) в судове засідання не з`явився; через канцелярію суду подав пояснення щодо заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення вих. № 2597 від 30.10.2020 (вх.№14986/20 від 03.11.2020) в якому просить суд розглянути вищевказану заяву без участі представника позивача та відмовити в задоволенні останньої.

Представник відповідача (боржника) в судовому засіданні вимоги, викладені в заяві про розстрочення виконання рішення суду підтримав в повному обсязі.

Необхідність розстрочки виконання рішення заявник обґрунтовує тим, що на даний час існують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду з огляду на запровадження на території України і за її межами карантину, куди підприємство постачає свою продукцію (введення карантину зазначає, як надзвичайну обставину).

Заявник вказує на те, що введення карантину є форс-мажорною обставиною, що об`єктивно унеможливлює виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2020 року у справі № 909/470/20, одночасно стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" має намір повністю погасити заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Овертранс". При цьому звертає увагу суду, що в процесі розгляду справи відповідачем погашено заборгованість в сумі 16000,00 грн, в зв`язку з чим суд закрив провадження в цій частині позову. Боржник наголошує, що і після прийняття рішення частково погашає заборгованість, на доказ чого надав суду платіжні доручення: №4303 від 18 вересня 2020 р., №4308 від 21 вересня 2020 р., №4320 від 02 жовтня 2020 р., №4325 від 05 жовтня 2020 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані до заяви письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також те що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка - це виконання рішення частками, з певним інтервалом у часі.

Враховуючи положення норм процесуального законодавства, при зверненні до суду з заявою про розстрочку виконання судового рішення заявником повинні бути доведені як виняткові обставини, у зв`язку з якими відсутня можливість виконати судове рішення, так і конкретні обставини, що ускладнюють виконання цього рішення у встановлений законодавством строк.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, обов`язковою умовою надання розстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об`єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Таким чином, лише за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд може розстрочити виконання рішення.

Дослідженням заяви та матеріалів справи в цілому судом встановлено, що заявником здійснюється часткова оплата заборгованості, тобто дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду.

Так, згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Таким чином, підставами для розстрочення виконання рішення суду є:

- обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- розстрочення судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін. При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і наслідки для стягувача при затримці виконання рішення.

Також судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до якої несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Так, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено про те, що для цілей статті 6 Конвенції, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

У рішенні від 17.05.2005 "Чижов проти України" вказано, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:

1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;

2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;

3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для "потерпілої сторони";

4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84).

Разом з тим судом взято до уваги можливість боржника реально виконати судове рішення та враховано Постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 N 215 (постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 N 215 цю постанову викладено у новій редакції), від 25.03.2020 N 239, розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р (щодо установлення на всій території України режиму надзвичайної ситуації до 24.04.2020).

Крім того, судом взято до уваги режим надзвичайної ситуації, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2 (надзвичайною подією), неможливість здійснення господарської діяльності, що в свою чергу призводить до значних матеріальних втрат та заподіяння економічних збитків. З огляду на викладене, у даному випадку є наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, у зв`язку з якими істотно ускладнюється виконання судового рішення.

З метою реального виконання рішення суду, беручи до уваги інтереси обох сторін та епідемічну ситуацію в Україні та у світі загалом, суд вважає за доцільне в даному випадку застосувати приписи п.3 ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення судом враховано надзвичайні події, які є в Україні та в світі та які є підставами, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.

Суд вважає, що вищезазначені обставини істотно перешкоджають виконанню рішення суду, а розстрочка виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

Також суд враховує те, що надання розстрочки виконання рішення суду на незначний строк - 3 місяці, не призведе до істотного порушення майнових інтересів позивача.

Слід зазначити, що дотримання принципу обов`язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов`язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно, тобто розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" вчиняє дії спрямовані на виконання рішення суду, так в процесі розгляду справи відповідачем погашено заборгованість в сумі 16000,00 грн, в зв`язку з чим суд закрив провадження в цій частині позову. Рішення суду відповідачем не оскаржувалось. Після прийняття рішення відповідач частково погасив заборгованість, на доказ чого надав суду платіжні доручення: №4303 від 18 вересня 2020 р., №4308 від 21 вересня 2020 р., №4320 від 02 жовтня 2020 р., №4325 від 05 жовтня 2020 р.

Враховуючи наведене, беручи до уваги обставини, викладені в заяві, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, відсутність підстав ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, з метою задоволення господарських інтересів обох сторін та недопущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки та реального виконання рішення, суд вважає можливим відповідно до вимог ст. 331 ГПК України часткового задоволити заяву боржника про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2020 на три місяці, із щомісячною оплатою заборгованості рівними частками починаючи з 17 листопада 2020 року до 16 лютого 2021 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" від 26.10.2020 вих. №128 (вх. № 16348/20 від 26.10.2020) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2020 задоволити частково.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2020 у справі №909/470/20 на три місяці до 16.02.2021.

Стягнення проводити щомісячно починаючи з 17.11.2020 в рівних частинах.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 20.11.2020.

Суддя Л. М. Неверовська