Рішення

від 13.11.2020 по справі 909/413/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/413/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Дзіворонюк М. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до відповідача Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

до співвідповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-77",

про стягнення помилково перерахованих грошових коштів в розмірі 111 835 грн,

за участю:

представника позивача Кунинець Н. Й.,

представника відповідача Юрчук Ю. В.,

представника співвідповідача Гамуляк О.М.,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів не з`явився,

ухвалив таке рішення.

1. Суть спору.

1.1 Розглядається позов АТ "Райффайзен Банк Аваль" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-77", про стягнення помилково перерахованих грошових коштів в розмірі 111 835 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Відповідно до ухвали від 23.09.2020 до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю БМУ-77 .

2.2 За клопотанням позивача суд згідно з ухвалою від 21.08.2020 залучив до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області.

2.3 Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України в судовому засіданні 21.08.2020 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1 Позиція позивача.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 25.09.2018 при виконанні позивачем платіжних доручень ТОВ БМУ-77 № 809, 810, 811 від 21.09.2018 на загальну суму 111 835 грн стався технічній збій і було здійснено подвійне зарахування до Державного бюджету України вказаних коштів. Внаслідок цього кошти в сумі 111 835 грн були списані з кореспондентського рахунку банку. У поверненні помилково перерахованих коштів позивачу відмовлено з огляду на те, що відповідно до чинного законодавства таке повернення здійснюється на підставі заяви платника податків. Проте ТОВ БМУ-77 відмовилось звертатись з відповідною заявою, оскільки помилкові перекази не ініціювало і відповідні суми були списані з його рахунку лише один раз.

Відмічає, що з метою захисту своїх прав звертався до суду з позовом про визнання за ним права власності на грошові кошти в сумі 111 835 грн та зобов`язання контролюючого органу підготувати та подати відповідні висновки. Проте у справі № 909/319/19 в задоволенні позову відмовлено з огляду на обрання неефективного способу захисту порушеного права. Водночас суди зауважили, що ефективним способом захисту прав у спірних правовідносинах буде стягнення грошових коштів з Державного бюджету України на підставі ст. 1212 ЦК України. Тому позовні вимоги обґрунтовує положеннями даної норми ЦК України.

3.2 Позиція відповідача.

Позов не визнав.

1) Вказує, що не наділений функціями та повноваженнями щодо стягнення (повернення) з Державного бюджету України на користь позивача помилково перерахованих грошових коштів. Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, врегульовано Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (надалі Порядок № 787). Згідно з п. 3 Порядку № 787 повернення помилково зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України, в даному випадку - Управлінням Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, так як таке значиться отримувачем помилково перерахованих грошових коштів. ГУ ДПС в Івано-Франківській області наділений лише правом подавати до органів Державної казначейської служби України висновки щодо повернення грошових коштів.

2) Відповідно до норм як ПК України (п. 43.3 ст. 43), так і Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (п. 6) та Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 за № 6 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2016 за N 193/28323 (надалі Порядок № 6), повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету, здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення. У вказаних платіжних дорученнях платником податку визначено ТОВ БМУ-77 . А тому відмова відповідача повернути позивачу помилково сплачені кошти не суперечить нормам законодавства і була здійснена в межах повноважень, наданих податковому органу чинним законодавством. Відмічає, що така позиція викладена в постанові Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 909/319/19.

3.3 Позиція співвідповідача.

Проти позову заперечив з таких підстав.

1) Статтями 45 та 78 Бюджетного Кодексу визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та місцевих бюджетів і за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (погодженим з відповідним фінансовим органом, у разі повернення коштів з місцевого бюджету), здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Визнає, що 25.09.2018 мало місце отримання однакових платіжних доручень від ТОВ БМУ-77 . Проте у них платником виступає саме ТОВ БМУ-77 , а не позивач. Вважає, що для повернення коштів слід керуватися вимогами Порядку № 787 та Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 11.02.2019 за № 603 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за N 370/33341 (надалі Порядок № 603). Тобто, Головне управління казначейства може здійснити повернення в сумі 52 815 грн (48 750 грн та 4 065 грн) на підставі отриманих висновків від відповідних органів ДПС. Повернення коштів в сумі 59 020 грн, які зараховані на рахунок НОМЕР_1 здійснюється відповідно до Порядку № 6 на підставі заяви платника про таке повернення. Заява подається до відповідного органу ДПС за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення. Головне управління Казначейства здійснює повернення на підставі розрахункового документа органу ДПС.

2) Вважає, що спірні правовідносини існують між позивачем та ТОВ БМУ-77 щодо обслуговування банком клієнта на підставі укладених договорів з обслуговування. Особою, яка винна у технічному збої, є позивач, працівники якого не забезпечили належну роботу обладнання. Тому втрата зазначених коштів фактично є збитками банку, які не можуть бути відшкодовані за рахунок Державного бюджету України.

3) Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій позивача заперечує можливість стягнення судового збору з Державного бюджету України. Вказує на відсутність підстав щодо повернення сплаченого судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір .

4) Розцінює технічний збій як форс мажорну обставину, яку слід підтверджувати висновком Торгово-промислової палати.

3.4 Позиція третьої особи.

ТОВ БМУ-77 підтвердило обставини, наведені позивачем. Зокрема вказало, що з його рахунку було списано належним чином один раз кошти згідно вказаних платіжних доручень, а в результаті технічного збою у позивача такі самі суми коштів в якості повторних платежів списані з рахунку банка. Не погодилось з позицією відповідачів про те, що банк повинен вирішувати питання щодо повернення коштів з ТОВ БМУ-77 . Вказує, що помилково перераховані кошти є власністю банку та не знаходились на рахунку ТОВ БМУ-77 . Ці кошти надійшли на рахунки УДКСУ в м. Івано-Франківську та ДПІ в м. Івано-Франківську. Зазначення платником ТОВ БМУ-77 є помилкою, так як насправді платником щодо спірних коштів був банк і товариство не ініціювало здійснення такого платежу. Вважає, що повернення цих коштів ТОВ БМУ-77 обумовить невідповідність між наявними на рахунку товариства коштами та сплаченими податками.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Позивач 25.09.2018 виконував платіжні доручення ТОВ БМУ-77 , а саме:

№ 809 від 21.09.2018 на безготівковий переказ коштів в сумі 4 065,00 грн на рахунок № НОМЕР_2 в Казначейській службі України, МФО 899998, призначення платежу *: 101:40348310: військовий збір за вересень 2018 ;

№ 810 від 21.09.2018 на безготівковий переказ коштів в сумі 59 020,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 в ГУ УДКСУ у Івано-Франківській області, МФО 836014, призначення платежу 40348310:201; ЄСВ із зарплати за вересень 2018 р. 22% ;

№ 811 від 21.09.2018 на безготівковий переказ коштів в сумі 48 750,00 грн на рахунок № 33118340009002 в Казначейській службі України, МФО 899998, призначення платежу *: 11010100;;; податок з доходів фізичних осіб із зарплати за вересень 2018 року .

4.2 В програмному забезпеченні позивача відбувся технічний збій, внаслідок чого він за вищевказаними платіжними дорученнями помилково двічі здійснив переказ коштів.

Перший раз переказ на загальну суму 111 835, 00 грн здійснено за рахунок коштів ТОВ БМУ-77 шляхом списання з його поточного рахунку № НОМЕР_3 в АТ Райффайзен Банк Аваль .

Другий раз переказ на загальну суму 111 835, 00 грн здійснено за рахунок власних коштів банку з кореспондентського рахунку № НОМЕР_4 в Національному банку України.

Таким чином відобразилось подвійне зарахування коштів по рахунку № НОМЕР_2 в Казначейській службі України за платіжним дорученням ТОВ БМУ-77 № 809 від 21.09.2018; по рахунку № НОМЕР_1 в управлінні Державної казначейської служби м. Івано-Франківськ за платіжним дорученням ТОВ БМУ-77 № 810 від 21.09.2018 та по рахунку № НОМЕР_5 в Казначейській службі України за платіжним дорученням ТОВ БМУ-77 № 811 від 21.09.2018.

4.3 З метою повернення помилково перерахованих власних коштів позивач звернувся до Державної казначейської служби України з листом від 28.09.2018 № 159-2/956.

У відповідь на це звернення Державна казначейська служба України у листі від 30.10.2018 № 15-11/495-17753 підтвердила факт подвійного зарахування коштів, проте в їх поверненні відмовила і вказала, що помилково зараховані кошти підлягають поверненню при отриманні органами Казначейства відповідних документів від органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також на підставі заяви платника податків про таке повернення.

28.01.2019 банк звернувся до відповідача з повідомленнями № 170-1/80/1, № 170-1/80/2, № 170-1/80/3 про повернення коштів в сумі 111 835 грн. Головне управління ДФС України в Івано-Франківській області листом від 07.03.2019 повідомило позивача про відмову в поверненні коштів, оскільки із заявою про повернення коштів має звертатися саме платник податків.

Позивач звернувся до ТОВ БМУ-77 з проханням подати відповідну заяву і повернути кошти. ТОВ БМУ-77 повідомило про відмову звертатися до органів ДФС, оскільки помилкові перекази ним не ініціювались і вказані суми були списані з його рахунку лише один раз.

4.4 Наведені обставини визнаються учасниками справи; вони також встановлені при вирішенні справи № 909/319/19, а тому не підлягають доведенню згідно з ч. 1, 4 ст. 75 ГПК України

4.5 У справі № 909/319/19 вирішувався позов АТ "Райффайзен банк Аваль" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "БМУ - 77", Державної Казначейської служби України, про визнання за банком права власності на грошові кошти в сумі 111 835 грн та зобов`язання відповідача підготувати та подати відповідні висновки про повернення вказаних коштів. В задоволенні позову було відмовлено з підстав обрання неефективного способу захисту порушеного права.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 Підстави виникнення господарських та цивільних зобов`язань передбачені в ст. 175 ГК України, cт. 11 ЦК України.

Встановлені обставини справи свідчать про відсутність будь-яких правових підстав для здійснення банком з власних коштів платежів в Державний бюджет України від імені ТОВ БМУ-77 згідно з платіжними дорученнями № 809, 810, 811 від 21.09.2018 на загальну суму 111 835 грн. Оскільки ТОВ БМУ-77 не ініціювало спірний переказ і вказані суми не були списані з його рахунку, то спір не випливає із договірних правовідносин між позивачем та ТОВ БМУ-77 . Тому твердження співвідповідача про необхідність вирішення спору саме між цими особами не відповідає обставинам справи.

5.2 На спірні правовідносини поширюються положення ст. 1212 ЦК України, яка регулює зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

За приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 1 ст. 1212 ЦК України). У такому зобов`язанні не має правового значення те, чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним. З огляду на викладене суд відхиляє твердження співвідповідача про те, що перерахування коштів мало місце внаслідок технічного збою, що стався з вини працівників банку, а тому ці втрати повинні покладатись на позивача чи його працівників.

Не стосується вирішення спору і наявність чи відсутність обставин непереборної сили (форс мажорних обставин). Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України такі обставини є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Проте, як вже було зазначено, між сторонами не виникло будь-яких зобов`язань, а тому позивач не міг їх порушити.

В даному випадку виникло зобов`язання щодо повернення позивачу з Державного бюджету України безпідставно отриманих коштів в силу положень ст. 1212 ЦК України.

Той факт, що спірні кошти враховані як сплата відповідних податків і зборів ТОВ БМУ-77 , не змінює їх правову природу, оскільки власником цих коштів був позивач і вони безпідставно зараховані в Державний бюджет України. ТОВ БМУ-77 хоч і отримало певну матеріальну вигоду, проте спірні кошти у власність не отримувало і не здійснювало розпорядження ними. Стан розрахунків ТОВ БМУ-77 з Державним бюджетом України належить привести у відповідність з дійсними платежами цього товариства з урахуванням викладених обставин.

5.3 Відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 180 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому в господарському процесі відповідно до ч. 4 ст. 56 ГПК України держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно з п. 4 Положення про Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 № 125 (у редакції наказу Державної казначейської служби України від 10.05.2018 №146) Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У визначенні органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, слід виходити з такого. В Положенні про Державну податкову службу України, затвердженому постановою КМУ від 06.03.2019 № 227, передбачено, що основними завданнями Державної податкової служби України є, зокрема, реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, адміністрування єдиного внеску (пп. 1 п. 3). ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (пп. 4 п. 4). ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення) (п.7).

З огляду на викладене, органом, який за приписами ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України складає подання (висновок) для здійснення повернення коштів, помилково зарахованих до бюджету, є відповідний орган Державної податкової служби України.

Cуд вважає, що відсутність підзаконного акту чи можливість неоднозначного тлумачення існуючих підзаконних актів, які конкретизують порядок дій вказаних органів при вирішенні питання про повернення помилково сплачених до бюджету коштів, не звільняє їх від виконання обов`язків прямо передбачених законом.

Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч. 1 ст. 167 ЦК України) і відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (ч. 1 ст. 174 ЦК України). Той факт, що держава не вжила необхідних заходів для належного регулювання діяльності своїх органів, не впливає на виникнення та припинення її зобов`язань у цивільних правовідносинах. У спірних правовідносинах зобов`язання держави з повернення безпідставно отриманих коштів виникли в силу положень ст. 1212 ЦК України і з підстав, передбачених главою 50 ЦК України, не припинились.

6. Висновки суду.

6.1 Враховуючи викладене, позов належить до задоволення.

7. Судові витрати.

7.1 Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У даній справі витрати складаються з судового збору, сплаченого позивачем, в розмірі 2 102 грн.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову, сплачений судовий збір слід стягнути в користь позивача з Державного бюджету України.

Підстави розподілу судових витрат, передбачені ст. 129 ГПК України, та повернення судового збору відповідно до ст. 7 ЗУ Про судовий збір є різними. Тому суд відхиляє заперечення співвідповідача з цього приводу.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, 76018, ідентифікаційний код 43142559) та Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області (вул. Дністровська, 14, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 37951998), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-77" (вул. Академіка Сахарова, будинок 34, офіс 205, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код 40348310) про стягнення помилково перерахованих грошових коштів в розмірі 111 835 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, Печерський район, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код 14305909) 111 835 (сто одинадцять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн помилково перерахованих грошових коштів та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20.11.2020.

Суддя О. В. Малєєва