Рішення

від 11.11.2020 по справі 910/10091/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2020Справа № 910/10091/20 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

за позовом Приватного акціонерного товариства Київський електротехнічний завод Транссигнал (01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 97, Ідентифікаційний код юридичної особи 00260652); до за участю проКиївської міської ради (01044, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36, ідентифікаційний код юридичної особи 22883141) Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача 1. Міністерства інфраструктури України (01135, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 14); 2. Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (03020, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 41) зобов`язання вчинити дії

Представники:

від Позивача: Дяченко В.В. (представник за довіреністю);

від Позивача: Усков О.Ю. (представник за довіреністю);

від Відповідача: Геркія І.М. (представник за довіреністю);

від Третьої особи - 1: не з`явились;

від Третьої особи - 2: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство Київський електротехнічний завод Транссигнал (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (надалі також - Відповідач ) про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для зобов`язання Київської міської ради прийняти з державної у комунальну власність територіальної громади міста Києва гуртожиток за адресою: м. Київ, вул. Городня, 9, а також зовнішні інженерні мережі (електро-, тепло-, водо постачання), що його обслуговують та перебувають на балансі Позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/10091/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.08.2020 року.

18.08.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позов.

В судове засідання 19.08.2020 року з`явився представник Відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, надано Позивачу строк до 7 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, надано Відповідачу строк до 7 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Міністерство інфраструктури України та Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію, зобов`язано Позивача направити копію позовної заяви з додатками на адреси Третіх осіб, докази чого надати суду, встановлено Третім особам строк до 15 днів з дня отримання копії ухвали для надання письмових пояснень по суті позовних вимог, встановлено Позивачу, Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання письмових пояснень Третіх осіб для надання відповідей на пояснення, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 09.09.2020 року.

27.08.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

07.09.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи - 2 надійшли пояснення на позовну заяву.

08.09.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 року пояснення на позовну заяву Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.09.2020 року повернуто Заявнику.

08.09.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 року клопотання Позивача про відкладення розгляду справи повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2020 року.

Крім того, в судовому засіданні представником Третьої особи-2 подані письмові пояснення та заявлено усне клопотання про поновлення пропущеного строку для подання пояснень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 року письмові пояснення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації повернуто Заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 року клопотання представника Позивача Дяченка В.В. про відкладення розгляду справи повернуто Заявнику без розгляду.

21.09.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи - 1 надійшла заява по суті справи.

В судове засідання 07.10.2020 року з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи-2; представник третьої особи-1 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 21.10.2020 року.

Судове засідання, призначене на 21.10.2020 року, не відбулось з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, та призначено на 11.11.2020 року.

В судовому засіданні 11 листопада 2020 року представники Позивача підтримали вимоги та доводи позовної заяви, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Представники Третіх осіб не з`явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 03.11.2020 р. поштових відправлень.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Треті особи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Треті особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Третіх осіб не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

В судовому засіданні 11 листопада 2020 року на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Наказом Міністерства транспорту України №439 від 11.07.2001 року Про безоплатну передачу об`єктів соціально - культурного призначення господарським товариствам, що створені в процесі корпоратизації державних підприємств об`єднання Укрзалізпром передано в безоплатне користування господарським товариствам, зокрема, ВАТ Київський електротехнічний завод Транссигнал об`єкти соціально - культурного, побутового призначення та оздоровчі заклади по акту передачі на умовах повного господарського відання без права їх продажу та відчуження іншим шляхом, зокрема, передачі в заставу. (т.1 а.с.11)

За актом передачі об`єктів соціально - культурного, побутового призначення та оздоровчих закладів в безоплатне користування відкритому акціонерному товариству Київський електротехнічний завод Транссигнал Міністерство транспорту України передало, а ВАТ Київський електротехнічний завод Транссигнал в свою чергу прийняв в безоплатне користування на умовах повного господарського відання без права їх продажу та відчуження іншим шляхом, зокрема, передачі в заставу, об`єкти, зокрема, гуртожиток 2 пов. за адресою: м. Київ, вул. Огородня, 9, за інвентарним номером 1039, балансовою вартістю 124484,15 грн. (т.1 а.с.12-13)

Наказом Міністерства транспорту України №57 від 21.04.2011 року затверджено нову редакцію статуту Приватного акціонерного товариства Київський електротехнічний завод Транссигнал . (т.1 а.с.10)

Наказом Міністерства транспорту України №450 від 01.08.2012 року дозволено Приватному акціонерному товариству Київський електротехнічний завод Транссигнал передачу у комунальну власність територіальної громади міста Києва будівлі гуртожитку (1950 р.п., інв. №1039, яка розташовується за адресою: м. Київ, вул. Огородня, 9). (т.1 а.с.14)

Рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року №844/7080 "Про впорядкування прийняття майна до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передачі його у володіння та користування, передачі до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, закріплення майна на праві господарського відання або оперативного управління" надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва і передачу до сфери управління відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій або у володіння та користування суб`єктам господарювання, або закріплення на праві господарського відання чи оперативного управління за юридичними особами комунальної форми власності територіальної громади міста Києва:

об`єктів житлового фонду, у тому числі: гуртожитків, одноквартирних будинків, квартир у багатоквартирних будинках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, житлових приміщень у гуртожитках (житлових кімнат, житлових блоків (секцій)) тощо разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, службового житла, майна житлово-експлуатаційних організацій та комунальних підприємств, які обслуговували цей фонд;

зовнішніх інженерних мереж до гуртожитків, житлового та нежитлового фонду (електро-, тепло-, водо-, газопостачання, водовідведення), споруд та обладнання на них (насосних станцій, теплових пунктів, трансформаторних підстанцій, бойлерних, котелень, розподільчих пунктів, приладів обліку тощо), ремонтно-будівельних баз, майстерень, які обслуговують зазначені інженерні мережі;

транспортних засобів, прибиральної та іншої техніки;

об`єктів та елементів (частин) об`єктів благоустрою, які розташовані на території міста Києва;

об`єктів соціальної інфраструктури незалежно від місця їхнього розташування;

об`єктів транспортної інфраструктури;

іншого індивідуально визначеного майна.

Майно, що приймається з державної власності у комунальну власність територіальної громади міста Києва, Київська міська рада зобов`язується використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність.

Рішенням Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року №1912/5976 внесено до рішення Київської міської ради від 15 грудня 2011 року N 844/7080 "Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва відомчого житлового фонду, гуртожитків, інженерних мереж та об`єктів соціальної інфраструктури" такі зміни:

1.1. Заголовок рішення викласти у такій редакції:

"Про впорядкування прийняття майна до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передачі його у володіння та користування, передачі до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, закріплення майна на праві господарського відання або оперативного управління".

1.2. Пункт 1 рішення викласти у такій редакції:

"1. Надати згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва і передачу до сфери управління відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій або у володіння та користування суб`єктам господарювання, або закріплення на праві господарського відання чи оперативного управління за юридичними особами комунальної форми власності територіальної громади міста Києва:

об`єктів житлового фонду, у тому числі: гуртожитків, одноквартирних будинків, квартир у багатоквартирних будинках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, житлових приміщень у гуртожитках (житлових кімнат, житлових блоків (секцій)) тощо разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, службового житла, майна житлово-експлуатаційних організацій та комунальних підприємств, які обслуговували цей фонд;

зовнішніх інженерних мереж до гуртожитків, житлового та нежитлового фонду (електро-, тепло-, водо-, газопостачання, водовідведення), споруд та обладнання на них (насосних станцій, теплових пунктів, трансформаторних підстанцій, бойлерних, котелень, розподільчих пунктів, приладів обліку тощо), ремонтно-будівельних баз, майстерень, які обслуговують зазначені інженерні мережі;

транспортних засобів, прибиральної та іншої техніки;

об`єктів та елементів (частин) об`єктів благоустрою, які розташовані на території міста Києва;

об`єктів соціальної інфраструктури незалежно від місця їхнього розташування;

об`єктів транспортної інфраструктури;

іншого індивідуально визначеного майна.

Майно, що приймається з державної власності у комунальну власність територіальної громади міста Києва, Київська міська рада зобов`язується використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність.". (т.1 а.с.48-49)

Листом №960 від 17.09.2012 року Позивач просив Київську міську державну адміністрацію надати відповідні вказівки щодо передачі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Києва. (т.1 а.с.19)

Листом №042/4/82-12683 від 01.10.2012 року Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просило Повивача спільно з Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією та обслуговуючими організаціями вжити заходи щодо оформлення табличних форм до проекту розпорядчого документу міської ради та переліків зовнішніх інженерних мереж, що підлягають передачі. (т.1 а.с.20)

Розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації №74 від 10.02.2014 року затверджено реєстр житлових будинків, які використовуються під гуртожитки у Солом`янському районі м. Києва, зокрема, по вул. Городня, 9, балансоутримувачем якого є Приватне акціонерне товариство Київський електротехнічний завод Транссигнал . (т. 1 а.с.176)

Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація листом від 21.08.2019 року, який був отриманий Позивачем 11.09.2019 р. за вхідним №377, повідомила Позивача про необхідність надання узгоджених з КП Київтеплоенерго , ПАТ АК Київводоканал , ПрАТ ДТЕК Київські електричні мережі переліків зовнішніх інженерних мереж та об`єктів комунального призначення відомчого житлового фонду за встановленими формами, після отримання яких остання отримає підстави щодо проведення спільної роботи по прийманню - передачі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Києва. (т.1 а.с.182)

Листом №058/4-1-ко-8831/1/2/3-4413 від 04.07.2019 року Департамент житлово - комунальної інфраструктури Управління житлово - комунальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просив Повивача оформити додатки - табличні форми, погодити їх з відповідними комунальними службами та надати їх до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації для опрацювання проекту розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). (т.1 а.с.22-26)

Листом №003-КО-8831/4 від 28.11.2019 року виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який був отриманий Позивачем за вхідним №543, просив Позивача оформити і погодити з відповідними комунальними службами міста передбачену законодавством технічну документацію та надати її до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації для опрацювання проекту розпорядження. (т.1 а.с.181)

Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація листом№108-16618 від 13.12.2019 року, який був отриманий Позивачем 20.12.2019 р. за вхідним №557, повідомила Позивача про необхідність надання узгоджених з КП Київтеплоенерго , ПАТ АК Київводоканал , ПрАТ ДТЕК Київські електричні мережі переліків зовнішніх інженерних мереж та об`єктів комунального призначення відомчого житлового фонду за встановленими формами, після отримання яких остання отримає підстави щодо проведення спільної роботи по прийманню - передачі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Києва. (т.1 а.с.183)

Листом №58 від 27.01.2020 року Приватне акціонерне товариство Київський електротехнічний завод Транссигнал просило Київську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Києва об`єкт державного житлового фонду - гуртожиток за адресою: м. Київ, вул. Огородня, 9, а також зовнішні інженерні мережі (електро-, тепло-, водо-, постачання), що обслуговують зазначений гуртожиток в порядку, передбаченому Законом України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків . (т.1 а.с.27-46)

У відповідь на вказаний лист Департамент житлово - комунальної інфраструктури Управління житлово - комунальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом №058/4/1-754 від 05.02.2020 року просив Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію разом з Позивачем опрацювати проект розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та надати його на погодження до Департаменту. (т.1 а.с.47)

Листом №10-61-6839 від 03.04.2020 року Фонд державного майна України повідомив, що за даними, які надані до Фонду Міністерством інфраструктури України, в реєстрі обліковується державне майно, яке перебуває на балансі Приватного акціонерного товариства Київський електротехнічний завод Транссигнал , суб`єкт управління майном: Міністерство інфраструктури України, зокрема, гуртожиток за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Городня, 9. Відомості стосовно вказаного майна суб`єктом управління до Фонду надані не в повному обсязі форми 2б, зокрема, відомості щодо площі забудови та розміру/площі об`єкту, які зазначені у запиті, не збігаються з відомостями, що подані суб`єктом управління до Фонду; з 2013 року не оновлювалися дані щодо проведення інвентаризації/розрахунку первісної (переоціненої) і залишкової вартості основних засобів та їх вартісних показників, а тому Міністерству інфраструктури України з Приватним акціонерним товариством Київський електротехнічний завод Транссигнал необхідно вжити заходів щодо надання до Фонду вищезазначених відомостей стосовно державного майна. (т.1 а.с.51)

Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація листом №108-4526 від 22.04.2020 року зазначила, що будівля за адресою: вул. Городня, 9 внесена до розділу гуртожитки підприємства, відноситься до гуртожитків державної форми власності, знаходиться у відомчій належності Приватного акціонерного товариства Київський електротехнічний завод Транссигнал , а тому просило Позивача надати узгоджені переліки зовнішніх інженерних мереж та об`єктів комунального призначення відомчого житлового фонду за встановленими формами. (т.1 а.с.52)

Управління житлово - комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації листом №108/29-404 від 28.04.2020 року, який був отриманий Позивачем 07.05.2020 р. за вхідним №199, просило Приватне акціонерне товариство Київський електротехнічний завод Транссигнал оформити і погодити з відповідними комунальними службами міста Києва передбачену законодавством технічну документацію та надати її до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації. (т.1 а.с.184)

Листом №108-5235 від 14.05.2020 року Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, який був отриманий Позивачем 15.05.2020 р. за вхідним №211, вкотре просило Позивача оформити і погодити з відповідними комунальними службами міста Києва передбачену законодавством технічну документацію та надати її до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації. (т.1 а.с.186)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що обов`язковою умовою передачі об`єктів житлового фонду, у тому числі гуртожитків, що не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), з державної до комунальної власності територіальних громад селищ є прийняття відповідними міськими радами рішення про згоду на таку передачу, якщо інше не встановлено законом. У законі відсутні обставини, які дозволяли б органам місцевого самоврядування на власний розсуд вирішувати чи приймати гуртожиток, чи ні, або ставити будь - які інші умови для прийняття гуртожитків, як то зобов`язання балансоутримувача гуртожитку щодо погодження переліків зовнішніх інженерних мереж, що передаються разом із гуртожитком з відповідними комунальними підприємствами. За таких підстав, просить Суд зобов`язати Київську міську раду прийняти з державної власності у комунальну власність територіальної громади міста Києва гуртожиток за адресою: м. Київ, вул. Городня, 9, а також зовнішні інженерні мережі (електро-, водо-, постачання), що його обслуговують, які перебувають на балансі Приватного акціонерного товариства Київський електротехнічний завод Транссигнал .

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що матеріали справи не містять переліку громадян, які проживають у гуртожитку на законних підставах та які потребують реалізації права на приватизацію кімнат у гуртожитку, не додано розпорядження районної в місті Києві державної адміністрації, відповідно до якого житловий будинок зареєстровано як гуртожиток, не додано документів, що підтверджують право державної власності на спірне майно. Крім того, Позивачем не дотримано порядку прийняття об`єктів житлового фонду до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Київський електротехнічний завод Транссигнал не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках визначні Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Згідно із ч. 1 ст. 3 зазначено Закону забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, здійснюється з дотриманням таких підходів:

всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад (п. 1);

передача гуртожитків згідно із цим Законом у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього Закону (п. 3);

рішення про передачу гуртожитків, на які поширюється дія цього Закону, у власність територіальних громад приймає орган, уповноважений управляти державним майном, інший орган, якому передано в користування державне майно, або суд (п. 5);

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" передача та прийняття гуртожитків, що є об`єктами державної власності, у власність територіальних громад здійснюється відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом; передача гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальних громад здійснюється за рішенням законного власника гуртожитку (чи уповноваженої власником особи) або за рішенням суду; прийняття гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальної громади здійснюється за рішенням відповідної місцевої ради (або за рішенням виконавчого органу місцевої ради з наступним затвердженням цією радою);

Як передбачено абз. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" об`єктами передачі згідно з цим Законом є, зокрема об`єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування (ст. 3 цього Закону).

Закон України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" визначає основні засади передачі об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" він регулює відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність. Дія цього Закону поширюється на об`єкти права державної та комунальної власності, у тому числі передані в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду. Передача у державну або комунальну власність об`єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.

У статті 3 Закону визначено, що ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Згідно з п. 6 ч.1.ст.2 Закону об`єктами передачі згідно з цим Законом є об`єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини) та інші об`єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров`я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

У п.2 ч.1 ст. 4 Закону визначено, що передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об`єктів, визначених в абзаці шостому частини першої статті 2 цього Закону, та нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів.

Передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом. (ч.2 ст. 4 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності")

Статтею 4-1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" передбачено, що передача об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ініціатива щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об`єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

Пропозиції щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об`єктів житлового фонду (крім гуртожитків) та інших об`єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від загальної кількості працівників підприємства.

Таким чином, перехід права власності з комунальної до державної закон пов`язує з такою обов`язковою обставиною, як відповідне волевиявлення на зазначену передачу як суб`єкта комунальної власності, так і власника гуртожитку (органу, уповноваженого управляти державним майном).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, наказом Міністерства транспорту України №450 від 01.08.2012 року дозволено Приватному акціонерному товариству Київський електротехнічний завод Транссигнал передачу у комунальну власність територіальної громади міста Києва будівлі гуртожитку (1950 р.п., інв. №1039, яка розташовується за адресою: м. Київ, вул. Огородня, 9). (т.1 а.с.14)

Рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року №844/7080 "Про впорядкування прийняття майна до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передачі його у володіння та користування, передачі до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, закріплення майна на праві господарського відання або оперативного управління" надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва і передачу до сфери управління відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій або у володіння та користування суб`єктам господарювання, або закріплення на праві господарського відання чи оперативного управління за юридичними особами комунальної форми власності територіальної громади міста Києва:

об`єктів житлового фонду, у тому числі: гуртожитків, одноквартирних будинків, квартир у багатоквартирних будинках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, житлових приміщень у гуртожитках (житлових кімнат, житлових блоків (секцій)) тощо разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, службового житла, майна житлово-експлуатаційних організацій та комунальних підприємств, які обслуговували цей фонд;

зовнішніх інженерних мереж до гуртожитків, житлового та нежитлового фонду (електро-, тепло-, водо-, газопостачання, водовідведення), споруд та обладнання на них (насосних станцій, теплових пунктів, трансформаторних підстанцій, бойлерних, котелень, розподільчих пунктів, приладів обліку тощо), ремонтно-будівельних баз, майстерень, які обслуговують зазначені інженерні мережі;

транспортних засобів, прибиральної та іншої техніки;

об`єктів та елементів (частин) об`єктів благоустрою, які розташовані на території міста Києва;

об`єктів соціальної інфраструктури незалежно від місця їхнього розташування;

об`єктів транспортної інфраструктури;

іншого індивідуально визначеного майна.

Майно, що приймається з державної власності у комунальну власність територіальної громади міста Києва, Київська міська рада зобов`язується використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність.

Рішенням Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року №1912/5976 внесено до рішення Київської міської ради від 15 грудня 2011 року N 844/7080 "Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва відомчого житлового фонду, гуртожитків, інженерних мереж та об`єктів соціальної інфраструктури" такі зміни:

1.1. Заголовок рішення викласти у такій редакції:

"Про впорядкування прийняття майна до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передачі його у володіння та користування, передачі до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, закріплення майна на праві господарського відання або оперативного управління".

1.2. Пункт 1 рішення викласти у такій редакції:

"1. Надати згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва і передачу до сфери управління відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій або у володіння та користування суб`єктам господарювання, або закріплення на праві господарського відання чи оперативного управління за юридичними особами комунальної форми власності територіальної громади міста Києва:

об`єктів житлового фонду, у тому числі: гуртожитків, одноквартирних будинків, квартир у багатоквартирних будинках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, житлових приміщень у гуртожитках (житлових кімнат, житлових блоків (секцій)) тощо разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, службового житла, майна житлово-експлуатаційних організацій та комунальних підприємств, які обслуговували цей фонд;

зовнішніх інженерних мереж до гуртожитків, житлового та нежитлового фонду (електро-, тепло-, водо-, газопостачання, водовідведення), споруд та обладнання на них (насосних станцій, теплових пунктів, трансформаторних підстанцій, бойлерних, котелень, розподільчих пунктів, приладів обліку тощо), ремонтно-будівельних баз, майстерень, які обслуговують зазначені інженерні мережі;

транспортних засобів, прибиральної та іншої техніки;

об`єктів та елементів (частин) об`єктів благоустрою, які розташовані на території міста Києва;

об`єктів соціальної інфраструктури незалежно від місця їхнього розташування;

об`єктів транспортної інфраструктури;

іншого індивідуально визначеного майна.

Майно, що приймається з державної власності у комунальну власність територіальної громади міста Києва, Київська міська рада зобов`язується використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність.". (т.1 а.с.48-49)

Таким чином, відповідно до вимог Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" органом, уповноваженим управляти державним майном було прийнято рішення щодо передачі гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Городня, 9 у комунальну власність за згодою Київської місткої ради.

В той же час, Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. №891, визначає порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій. Передача в комунальну власність відомчого житлового фонду в інших випадках здійснюється в такому ж порядку з дотриманням вимог Законів України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів.

Передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду у тому числі гуртожитки. (п.2 Положення)

Згідно з п.3 Положення відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно. Разом з відомчим житловим фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо).

Підприємства, установи чи організації, що передають відомчий житловий фонд в комунальну власність, додають до акта приймання-передачі розрахунки витрат на його утримання. (п.7 Положення)

Відповідно до п.8 Положення передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність .

Таким чином, Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. №891, передбачено, що передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок, яка відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність, тобто в даному випадку такий обов`язок покладений саме на Позивача.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації Про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій м. Києва №397 від 29.12.1995 року, яке було прийнято на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.95 N 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій", встановлено, що передача жилих будинків на баланс житлово - експлуатаційних організацій здійснюється після приймання на баланс відповідних комунальних підприємств зовнішніх мереж та будівель, призначених для обслуговування цих будинків, а також ремонтно - будівельних баз, майстерень, транспортних засобів, притиральної техніки в частині, що визначена міською комісією. (п.6.1)

У п.6.2 Розпорядження визначено, що рішення міської комісії щодо приймання до комунальної власності відомчого житлового фонду, зовнішніх мереж, а також будівель, призначених для обслуговування цього фонду, та передачі відомчого житлового фонду на баланс відповідних житлово-експлуатаційних організацій затверджується розпорядженням голови Київської міської державної адміністрації після вирішення питань про джерела фінансування витрат на ремонт та утримання житла і відповідних зовнішніх мереж.

Враховуючи вищевикладене, Суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо відсутності у законі обставин, які дозволяли б органам місцевого самоврядування на власний розсуд вирішувати чи приймати гуртожиток, чи ні, або ставити будь - які інші умови для прийняття гуртожитків, як то зобов`язання балансоутримувача гуртожитку щодо погодження переліків зовнішніх інженерних мереж, що передаються разом із гуртожитком з відповідними комунальними підприємствами, оскільки необхідність такого погодження передбачена Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій та Розпорядженням Київської міської державної адміністрації Про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій м. Києва №397 від 29.12.1995 року.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство Київський електротехнічний завод Транссигнал у період з 2012 року по 2020 роки Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією, Департаментом житлово - комунальної інфраструктури Управління житлово - комунальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управлінням житлово - комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Фондом державного майна України неодноразово було повідомлено про необхідність вжиття заходів щодо оформлення табличних форм до проекту розпорядчого документу міської ради та переліків зовнішніх інженерних мереж, що підлягають передачі, а також необхідність надання узгоджених з КП Київтеплоенерго , ПАТ АК Київводоканал , ПрАТ ДТЕК Київські електричні мережі переліків зовнішніх інженерних мереж та об`єктів комунального призначення відомчого житлового фонду за встановленими формами.

Проте, матеріали справи не містять, а Позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження вищезазначених обставин всупереч вимог чинного законодавства України.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивачем не дотримано порядку передачі гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Городня, 9 у комунальну власність, оскільки не вчинено жодних дій по погодженню з відповідними комунальними підприємствами зовнішніх мереж та будівель, призначених для обслуговування гуртожитку.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності"передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону орган, уповноважений управляти державним майном, у разі передачі об`єктів у державну власність утворює комісію з питань передачі об`єктів та призначає її голову.

Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 7 Закону).

Пунктом 9 Порядку встановлено, що комісію з питань передачі об`єктів створює та призначає її голову орган, уповноважений управляти державним майном, або самоврядна організація, які приймають об`єкти.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Суд зазначає, що подальший порядок передачі об`єктів із комунальної у державну власність шляхом оформлення акту приймання-передачі, який підписується головою і членами створеної для цього комісії з питань передачі об`єктів, підлягає застосуванню лише після прийняття на баланс відповідних комунальних підприємств зовнішніх мереж та будівель, призначених для обслуговування гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Городня, 9. А тому Суд не приймає до уваги доводи Позивача в цій частині.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Київський електротехнічний завод Транссигнал до Київської міської ради про зобов`язання Київської міської ради прийняти з державної власності у комунальну власність територіальної громади міста Києва гуртожиток за адресою: м. Київ, вул. Городня, 9, а також зовнішні інженерні мережі (електро-, водо-, постачання), що його обслуговують, які перебувають на балансі Приватного акціонерного товариства Київський електротехнічний завод Транссигнал є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Київський електротехнічний завод Транссигнал до Київської міської ради про зобов`язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20 листопада 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин