Рішення

від 20.11.2020 по справі 600/1483/20-а

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/1483/20-а Провадження № 2-а/724/32/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2020 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.

секретаря судового засідання: Рижак П.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 4 Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Цвика Руслана Дмитровича, Головного управління національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП № 4 Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Цвика Руслана Дмитровича, Головного управління національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивував тим, що постановою СРПП № 4 Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ДП18 № 411636 від 04 вересня 2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 10 ст. 121 КУпАП, за те, що він біля 21 години 20 хвилин 04.09.2020 року в с. Клішківці, Хотинського району, Чернівецької області по вул. Кліща, 39, керував транспортним засобом марки ВАЗ 21114 д.н.з. НОМЕР_1 , в якому в темну пору доби не достатньо освітлюється задній державний номерний знак, символи якого неможливо розрізнити із відстані 20 метрів, та порушив правила перевезення дітей, адже перевозив дитину, зріст якої менше 145 см. та якій не виповнилося 12 років, чим порушив вимоги п. 21.11б ПДР України. Вказану постанову він отримав 10.09.2020 року.

Вважає, що дана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною із наступних підстав.

Так, під час його зупинки, поліцейський порушив вимоги закону, а саме п.п.в п. 2.14 ПДР України, де зазначено, що водій має знати причину зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і посаду, що в дійсності не мало місця, так як його зупинили безпідставно, а зазначені в постанові обставини на які посилається поліцейський не відповідають дійсності із-за темної пори доби та зупинки його автомобіля рухаючись на зустріч поліцейському. Тим більше, що в постанові відсутні дані про його переслідування.

Крім того, в постанові відсутні дані, вимірювання росту дитини та відсутні дані встановлення її віку. Також відсутні дані вимірювання відстані освідчення заднього номерного знаку його автомобіля, а навпаки у постанові зазначено, що він освідчувався, а тому посилання на дані обставинами є неналежними доказами його вини в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 10 ст. 121 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак його представник - адвокат Цепіщук В.М. надав суду заяву, в якій просить слухати справу в його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, надіслали на адресу суду відзив на позов.

Так, відповідачі стверджують, що причиною зупинки транспортного засобу позивача було те, що його номерний знак в темну пору доби був недостатньо освітлений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м. В подальшому після зупинки транспортного засобу поліцейськими було встановлено, що водієм порушено п.21.11 б ПДР, а саме перевозив дитину, зріст якої менше 145 см та недосягла 12 віку без використання спеціального засобу, що дає змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки.

На підставі зазначених правопорушень поліцейськими притягнуто до адміністративної відповідальності позивача за ч.10 ст. 121 КУпАП.

Так, під час розгляду справи поліцейським було роз`яснено позивачу його права, та повідомлено про розгляд справи, за результатами якої було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. Додатково було роз`яснено порядок сплати штрафу.

Також звертає увагу суду, що позивач належним чином знав про розгляд справи відносно нього і знаючи всі права, які довели йому працівники поліції міг надати пояснення та клопотання, а також скористатися правовою допомогою.

Враховуючи вищенаведене просить суд в задоволенні позову відмовити.

Крім того, відповідачі надіслали клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки останній пропустив десятиденний термін для оскарження постанови з дня її винесення.

Про постанову у справі про адміністративне правопорушення ДП 18№411636 від 04.09.2020 позивачу було відомо в день її винесення, оскільки йому повідомили про причину зупинки та про початок розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення враховуючи наступне.

Судом встановлено, що датою спірної постанови зазначено - 04.09.2020.

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що її копія була надіслана рекомендованим листом від 07.09.2020.

З позовною заявою позивач звернувся до суду - 14.09.2020, що вбачається зі штемпеля органу зв`язку, та надійшла вона до суду - 17.09.2020, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

Звідси, вбачається, що десятиденний строк для оскарження спірної постанови позивачем не пропущений.

При цьому судом враховується, що в клопотання про залишення позову без руху відповідачі визнають ту обставину, що позивач був обізнаний про причину зупинки та про початок розгляду справи, однак будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачу було відомо про винесену постанову матеріали справи не містять.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні клопотання відповідачів про залишення позову без руху слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 411636 від 04.09.2020 року, винесеної поліцейським СРПП № 4 Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецької області, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 10 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., за те, що він 04.09.2020 року о 21:20 годині в с. Клішківці, по вул. Кліща, 39, керував автомобілем, в якому в темну пору доби не освітлюється задній державний номерний знак достатньо, символи якого не можливо розпізнати із відстані 20 метрів та порушив Правила перевезення дітей, а саме перевозив дитину, зріст якої менший 45 см. та яка не досягла 12 річного віку без використання спеціального засобу, що дає змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, чим порушив п. 21.11б ПДР України (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Частина 1 статті 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У контексті даної справи це означає, що умовою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, а саме умисне чи з необережності порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України.

Так, ч. 10 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил перевезення дітей.

Відповідно до п. 21.11б ПДР України, забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку , - у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на передньому сидінні легкового автомобіля - без використання зазначених спеціальних засобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно положень статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачі не надали суду доказів на спростування обґрунтування вимог позивача ОСОБА_1 .

Зокрема, доказів, які б підтверджували те, що позивач ОСОБА_1 порушив ПДР України відповідачами надано не було.

Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості на підставі чого поліцейський встановив, що дитина, яка перебувала в автомобілі не досягла 12 річного віку і її зріст менше 145 см.

Представником позивача надано суду копію свідоцтва про народження, де вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже на момент винесення спірної постанови йому виповнилося повних 9 років.

Однак, поліцейський візуально встановив, що дитині менше 12 років та її зріст менше 145 см, однак будь-яких дій щодо встановлення віку та зросту дитини не вчинив, атому твердження поліцейського, викладені в спірній постанові ґрунтуються на його припущеннях.

Судом звертається увага на те, що зріст дитини залежить від декількох складових, в тому числі від спадкового фактора.

За даними Всесвітньої організації здоров`я, яка є у відкритому доступі, зріст хлопчика у віці від 8 до 10 років коливається в межах від 118,7 см до 156,9 см.

Судом враховується, що візуальне спостереження за дотримання правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду КАС від 26.04.2018р. у справі №338/1/17.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За таких обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.09.2020 року серії ДП18 № 411636 підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи, що позов задоволений, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з ГУНП в Чернівецькій області необхідно стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору в сумі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 5-11, 77, 139, 211, 217, 241-246, 250, 255, 257-263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до поліцейського СРПП № 4 Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Цвика Руслана Дмитровича (адреса: м. Хотин, вул. Незалежності, 58, Чернівецької області ), Головного управління національної поліції в Чернівецькій області (адреса: м. Чернівці, вул. Головна, 24 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04 вересня 2020 року серії ДП18 № 411636, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 10 ст. 121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 10 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути із Головного управління національної поліції в Чернівецькій області (адреса: м. Чернівці, вул. Головна, 24, код ЄДРПОУ 40109079 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 420,40 (чотириста двадцять гривень сорок копійок) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 20.11.2020 року.

Суддя: Л. Л. Гураль