Ухвала

від 20.11.2020 по справі 913/526/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

20 листопада 2020 року м. Харків Справа № 913/526/17

Провадження № 33/913/526/17

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Імпел Гріффін Груп , м. Київ

про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імпел Гріффін Груп , м. Київ

до відповідача - Публічного акціонерного товариства Алчевський коксохімічний завод , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 1 809 747 грн 47 коп.

особа, яка має заборгованість перед боржником - Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , м. Запоріжжя

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання Саутенко К.О.

У засіданні брали участь:

від позивача (стягувача) в режимі відеоконференції : Машкіна В.М., адвокат, довіреність від 04.11.2020;

від відповідача (боржника): представник не прибув;

від ПАТ Запоріжсталь в режимі відеоконференції : Прокопенко М.О., адвокат, довіреність № 20-140 від 10.12.2019.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.08.2017 позовні вимоги ТОВ "Імпел Гріффін Груп" до ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" про стягнення 1809747,47 грн задоволено частково.

З відповідача на користь позивача, з відстрочкою виконання рішення до 30.09.2017, стягнуто борг в сумі 1400902,76 грн, інфляційні втрати в сумі 254887,25 грн, 3% річних в сумі 56902,96 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 25690,39 грн. Всього присуджено до стягнення з відповідача - 1738383,36 грн.

Провадження у справі в частині стягнення 3% річних в сумі 7712,62 грн та інфляційних втрат в сумі 68299,49 грн (нарахованих за зобов`язаннями жовтня, грудня 2014 року) - припинено. В решті позову відмовлено. Рішення набрало законної сили 30.08.2017.

На виконання вказаного рішення позивачеві надіслано відповідний наказ від 30.08.2017 № 913/526/17, який було пред`явлено для примусового виконання до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

16 жовтня 2019 року до господарського суду Луганської області, в порядку ст. 336 ГПК України, звернувся стягувач у справі - ТОВ "Імпел Гріффін Груп", із заявою б/н від 09.10.2019, про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій просить:

- звернути стягнення на грошові кошти ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", яке має заборгованість перед ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" в розмірі суми основного боргу - 7536463,00 грн; суми, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів - 6702318,03 грн; 3% річних - 642450,25 грн та судового збору в розмірі 206700,00 грн, згідно наказу № 908/1858/16, на користь ТОВ "Імпел Гріффін Груп" в сумі 1513383,36 грн.

Обгрунтовуючи вимоги заяви, стягувач зазначив, що з Державного реєстру судових рішень йому стало відомо, що боржник - ПАТ Алчевський коксохімічний завод є кредитором ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь .

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 у справі № 908/1858/16, яке набрало законної сили 16.11.2016, було присуджено до стягнення з ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на користь ПАТ Алчевський коксохімічний завод борг у сумі 7536463,00 грн., інфляційні втрати в сумі 6702318,03 грн., 3% річних у сумі 642450,25 грн. та судовий збір у розмірі 206700,00 грн. Всього 15087931,28 грн.

Вказане рішення залишене без змін Донецьким апеляційним господарським судом та набрало законної сили 16.11.2016.

На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 у справі № 908/1858/16 був виданий відповідний наказ від 01.12.2016 № 908/1858/16, дійсний для пред`явлення до 16.11.2019.

Стягувач зазначає, що в АСВП (Автоматизована система виконавчих проваджень) відомості про примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 у справі № 908/1858/16 відсутні.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.10.2019 у задоволенні заяви ТОВ "Імпел Гріффін Груп", б/н від 09.10.2019, про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником - ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" у даній справі було відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 ухвалу господарського суду Луганської області від 25.10.2019 у справі № 913/526/17 залишено без змін.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Луганської області від 25.10.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020, стягувач - ТОВ "Імпел Гріффін Груп", звернувся з касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду від 13.10.2020 ухвалу господарського суду Луганської області від 25.10.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі № 913/526/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 25.09.2020 справу № 913/526/17 передав на новий розгляд, зазначивши, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою (такий висновок викладено у підпункті 6.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2020 заяву у справі № 913/526/17 передано на новий розгляд судді Голенко І.П.

Відповідно до ч. 3 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження.

Ухвалою господарського суду Луганської області № 913/526/17 від 12.11.2020 заяву ТОВ Імпел Гріффін Груп , б/н від 09.10.2019, про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником прийнято до провадження, розгляд заяви призначено на 20.11.2020 об 11-00 год.

Згідно з ч. 4 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

20 листопада 2020 року представник стягувача (ТОВ "Імпел Гріффін Груп") та представник особи, яка має заборгованість перед боржником (ПАТ "Запоріжсталь") прийняли участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Боржник (ПАТ "Алчевський коксохімічний завод") участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду заяви судом повідомлявся належним чином, шляхом надсилання на його адресу ухвали суду від 12.11.2020 (рекомендованою кореспонденцією суду, з повідомленням), а також надсилання вказаної ухвали на адресу його електронної пошти, відомості щодо якої містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 7 а.с. 3).

Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь у своїх поясненнях б/н від 16.11.2020 проти задоволення заяви заперечує та зазначає, що строк пред`явлення наказу господарським судом Запорізької області від 01.12.2016 у справі № 908/1858/16 станом на сьогодні сплинув, а отже зобов`язання щодо його виконання припинились. На виконання вимог підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України кредиторська заборгованість ПАТ Запоріжсталь перед ПАТ Алчевський коксохімічний завод по справі № 908/1858/16 в розмірі 15087931,28 грн, була списана у 2019 році та за даними бухгалтерського обліку відсутня, що підтверджується відповідною довідкою підписаною головним бухгалтером ПАТ Запоріжсталь .

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши доводи стягувача та надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заяви та необхідність її задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Правове регулювання умов і порядку виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон України Про виконавче провадження ).

Як встановлено судом та не спростовано сторонами, в процесі виконання судового рішення у справі № 913/526/17 заборгованість не може бути погашена у зв`язку з відсутністю у боржника (ПАТ Алчевський коксохімічний завод ) грошових коштів на власних рахунках.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Наведені приписи Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму Рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України № 475/97 від 17.07.1997 передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у Рішенні "Агрокомплекс проти України" (Заява № 23465/03) від 06.10.2011 (набуло статусу остаточного 08.03.2012) зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.

У Рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Заява № 40450/04) від 15.10.2009 (набуло статусу остаточного 15.01.2010) Європейський суд з прав людини вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на справедливий суд є виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

У відповідності до ст. 53 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи, зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належить боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 Цивільного Кодексу України грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Примусове списання це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом (п. 1.38 ч. 1 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ).

При цьому необхідно зазначити, що під час вирішення заяви, поданої в порядку ст. 53 Закону України Про виконавче провадження суд повинен врахувати, що звернути стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, можливо лише за умови безспірності права боржника на такі грошові кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавче провадження № 55132800 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 14.08.2017 № 913/526/17 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" 1400902,76 грн - боргу, 254887,25 грн - інфляційних втрат, 56902,96 грн - 3% річних, та 25690,39 грн судового збору (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 55132800 від 14.11.2017).

Разом з цим, на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 у справі № 908/1858/16 з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на користь Публічного акціонерного товариства Алчевський коксохімічний завод стягнуто суму основного боргу 7536463,00 грн, суму, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів 6702318,03 грн, 3% річних в розмірі 642450,25 грн та судовий збір в розмірі 206700,00 грн (т. 4 а.с. 7-8).

На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 16.11.2016, видано відповідний наказ № 908/1858/16 від 01.12.2016 (т.4 а.с. 9).

Відповідно до приписів ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Таким чином, під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду є наявність заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду, та беззаперечність заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач просить звернути стягнення.

З урахуванням викладеного вище, господарський суд констатує наступну сукупність обставин, які мають значення для застосування такої виконавчої дії, як звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в іншої особи:

- заборгованість ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь перед ПАТ Алчевський коксохімічний завод підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили (справа № 908/1858/16), що свідчить про безспірність права на вказані кошти;

- боржник - Публічне акціонерне товариство Алчевський коксохімічний завод , в свою чергу, має заборгованість перед стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Імпел Гріффін Груп у справі № 913/526/17 в сумі 1513383,36 грн.

Як зазначає стягувач, в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відомості про примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 у справі № 908/1858/16 відсутні.

Частина 2 статті 336 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що строк пред`явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 № 908/1858/16 для виконання встановлений до 16.11.2019.

Стягувач звернувся до господарського суду Луганської області із заявою від 09.10.2019 про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником - Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , в порядку ст. 336 ГПК України у справі № 913/526/17 - 09.10.2019 (згідно відмітки поштового штемпелю на конверті).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.10.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Імпел Гріффін Групп від 09.10.2019 відмовлено.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 13.10.2020 справу № 913/526/17 передав до господарського суду Луганської області на новий розгляд, зазначивши з посиланням на правову позицію, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Оскільки стягувач звернувся до суду 09.10.2019, а строк пред`явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 № 908/1858/16 встановлений до 16.11.2019, підстави для відмови у задоволенні заяви стягувача, визначені ч. 2 ст. 336 ГПК України, відсутні.

На підставі викладеного, суд відхиляє заперечення ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , викладені у поясненнях від 16.11.2020, у т.ч. щодо списання у 2019 році кредиторської заборгованості на підставі п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України як безнадійної, оскільки ці дії не свідчать про припинення грошового зобов`язання у розумінні цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, заява ТОВ Імпел Гріффін Групп від 09.10.2019 про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, підлягає задоволенню.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження , ухвали судів у господарських справах, у випадках, передбачених законом, є виконавчими документами.

За таких обставин, дана ухвала господарського суду є виконавчим документом, який встановлює порядок стягнення з ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імпел Гріффін Груп в межах заборгованості перед боржником.

Крім того, у постанові від 13.10.2020 у справі № 913/526/17 Верховний Суд зазначив, що відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням оскаржуваних судових рішень і направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 25.10.2019 скаржником - ТОВ Імпел Гріффін Груп в доход Державного бюджету платіжним дорученням № 23467 від 19.02.2019 було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 апеляційну скаргу ТОВ Імпел Гріффін Груп залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Луганської області від 25.10.2019 залишено без змін.

При зверненні з касаційною скаргою скаржником - ТОВ Імпел Гріффін Груп в доход Державного бюджету платіжним дорученням № 27339 від 21.07.2020 було сплачено судовий збір у розмірі 2881,50 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2020 касаційну скаргу ТОВ "Імпел Гріффін Груп" задоволено частково.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В даному випадку, постановою Верховного Суду від 13.10.2020 справу № 913/526/17 було передано на новий розгляд, тому, за результатами нового розгляду справи розподіл судового збору здійснюється господарським судом Луганської області.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні з касаційною скаргою скаржником було сплачено 2881,50 грн, в той час, як необхідно було сплати - 2102 грн. 00 коп. (згідно абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень).

Поверненню ТОВ Імпел Гріффін Груп з Державного бюджету підлягає судовий збір у розмірі 779,50 грн (2881,50 - 2102,00).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

За таких обставин, з відповідача (ПАТ Алчевський коксохімічний завод ) на користь позивача (ТОВ Імпел Гріффін Груп ) слід стягнути витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1921,00 грн та подання касаційної скарги в розмірі 1051,00 грн.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Імпел Гріффін Груп , б/н від 09.10.2019, про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Публічному акціонерному товариству Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , яке має заборгованість перед боржником - Публічним акціонерним товариством Алчевський коксохімічний завод - задовольнити.

2. Звернути стягнення на грошові кошти Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, ідентифікаційний код 00191230), яке має заборгованість перед Публічним акціонерним товариством Алчевський коксохімічний завод (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 20А, ідентифікаційний код 00190816) в розмірі суми основного боргу - 7536463,00 грн; суми, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів - 6702318,03 грн; 3% річних - 642450,25 грн та судового збору в розмірі 206700,00 грн, згідно наказу № 908/1858/16 від 01.12.2016, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" в сумі 1513383,36 грн.

3. Стягувач за даною ухвалою: Товариство з обмеженою відповідальністю Імпел Гріффін Груп (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 38 Б, кімната 12; ідентифікаційний код 35634872).

Боржник за даною ухвалою: Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, ідентифікаційний код 00191230)

4. Строк пред`явлення ухвали до виконання до 21.11.2023 включно.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Алчевський коксохімічний завод (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 20А, ідентифікаційний код 00190816) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імпел Гріффін Груп (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 38 Б, кімната 12; ідентифікаційний код 35634872) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1921,00 грн та за подання касаційної скарги в розмірі 1051,00 грн; видати наказ.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

20 листопада 2020 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено - 20.11.2020 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І.П. Голенко