Постанова

від 12.11.2020 по справі 554/3177/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/3177/17 Номер провадження 22-ц/814/161/20Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Кузнєцової О.Ю, Хіль Л.М.,

при секретарі Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтавивід 02 жовтня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту; третя особа: Друга Полтавська державна нотаріальна контора ,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту; третя особа: Друга Полтавська державна нотаріальна контора

Даний позов обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка була мачухою позивача. У шлюбі вона проживала з батьком позивача ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, позивач є власником 5/12 частки квартири. Йому було відомо, що у 2005 році ОСОБА_4 було складено заповіт на належну їй іншу частку квартири на користь його доньки ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_4 21 жовтня 2016 року позивач звернувся до Другої полтавської державної нотаріальної контори, де дізнався, що у спадковій справі №331/2016 знаходиться інший заповіт від 23 травня 2014 року, виданий на ім`я ОСОБА_3 . Заповіт був виданий на належну померлій ОСОБА_4 другу половину квартири АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 жодного разу не повідомляла про те, що вона уклала новий заповіт. У державній нотаріальній конторі позивачу показали заповіт і на його думку підпис ОСОБА_4 на заповіті не є підписом спадкодавця. Вважає, що складання оспорюваного заповіту не відповідало внутрішній волі ОСОБА_4 , оскільки напис і підпис на заповіті значно відрізняється від дійсного підпису спадкодавця, що свідчить про підробку підпису в заповіті. Позивач вказує, що заповіт не відповідає чинному законодавству і має бути визнаний недійсним, тому що цей заповіт не був підписаний ОСОБА_4 та не відповідає волі спадкодавця, що є достатньою підставою для визнання цього заповіту недійсним.

Просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтавивід 02 жовтня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту; третя особа: Друга Полтавська державна нотаріальна контора відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що висновок судово-почеркознавчої експерта містить чіткі та однозначні висновки, суд вважає, що оспорюваний заповіт був підписаний померлою.

Також суд прийшов до висновку, що твердження позивача та представника позивача - адвоката Світалка В.П. щодо невідповідності заповіту волевиявленню ОСОБА_4 , введення її в оману, спонукання до укладення заповіту іншими засобами, не знайшли свого підтвердження ані в матеріалах справи, ані у висновку експерта, а також не були підкріплені жодними доказами.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Із рішенням суду не погодився ОСОБА_1 , який у апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Позиція сторін

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Зазначає, що судом першої інстанції порушено правила територіальної підсудності, оскільки враховуючи, що спір стосується нерухомого майна, повинно застосовуватися правило виключної підсудності.

Також зазначив, що суд залишив поза увагою роз`яснення його прав, не встановив фізичний та психічний стан в якому перебував заповідач в момент підписання заповіту.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явися, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, надавши суду заяву про відкладення справи у зв`язку із перебуванням на лікарняному.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Світалка В.П. надійшла заява, що він не представляє на даний час інтереси ОСОБА_1 , його повноваження закінчилися 16 березня 2020 року.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вказавши на те, що про порушення правил підсудності позивач не заявляв, а доводи про те, що суд не перевірив психічний стан заповідача виходять за межі обгартування позову.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 .

Згідно частин 1, 2 статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Частина 1 статті 58 ЦПК України передбачає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У заяві про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 зазначив як підставу для відкладення розгляду справи перебування на лікарняному, однак не надав будь-яких доказів на підтвердження названої обставини.

При цьому, сама заява про відкладення подана до суду в день розгляду справи. Крім того, провадження у справі відкрито 17 січня 2020 року, позивач неодноразово подавав заяви про відкладення розгляду справи: 26 лютого 2020 подав заяву про відкладення справи, яка була призначена на 27 лютого 2020 року, у зв`язку із перебування на лікарняному; 11 березня 2020 року подав заяву про відкладення розгляду справи, яка була призначена на 12 березня 2020 року, у зв`язку із перебування на лікарняному; 23 березня 2020 року подав заяву про відкладення розгляду справи, яка була призначена на 24 березня 2020 року, у зв`язку із карантинними заходами.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно частини 1 статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Відтак, при вирішенні питання щодо відкладення розгляду справи слід враховувати не тільки інтереси позивача, а і інтереси іншої особи, права якої порушуються у зв`язку із тривалим розглядом справи та частим відкладенням справи.

Також слід звернути увагу, що матеріали справи містять достатні дані про права та взаємовідносини сторін, а в апеляційній сказі не ставиться питання про дослідження нових доказів.

Отже, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (т.1 а.с.54 - свідоцтво про смерть).

Згідно заповіту від 23 травня 2014 року, який посвідчений державним нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори Смоковенко Т.О. 23 травня 2014 року за реєстром №1-220, ОСОБА_4 все своє майно, яке буде їй належати на день її смерті, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй за законом на день її смерті, заповіла ОСОБА_3 (відповідачу по даній справі) (т.1 а.с.53).

Після смерті ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 (т.1 а.с.52- зворот) та ОСОБА_1 (т.1 а.с.57).

Щодо норма права

Відповідно до статей 1216,1217,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 і 2 статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до частин 1-3 статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини 4 статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності - складова поняття справедливого розгляду справи, сформованого в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із практикою ЄСПЛ за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства ? суду та сторін (позивача та відповідача)… принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, ? із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. (Постанова КЦС ВС від 13 лютого 2019 справа № 369/13976/15?ц; Постанова КЦС ВС від 27 березня 2019 справа № 1806/2?1093/2011)

Згідно висновку експерта №6548 від 30 липня 2019 року, підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті від 23 травня 2014 року від імені ОСОБА_4 , розташований в рядку ПІДПИС ліворуч від рукописного запису ОСОБА_4 , - виконаний ОСОБА_4 . Рукописні записи Заповіт на моє прохання записано нотаріусом з моїх слів прочитано уголос, підписаний особисто та ОСОБА_4 у заповіті від 23 травня 2014 року від імені ОСОБА_4 , - виконані ОСОБА_4 під впливом природних збиваючих факторів (як відносно постійних, так і тимчасових), серед яких могли бути вікові зміни, хворобливий стан, незручна поза тощо (т.2 а.с.136-156).

Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до переконання, що позивач не довів ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову.

При цьому, при розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що підпис на заповіті виконаний саме ОСОБА_4 .

Відповідають обставинам справи висновки суду першої інстанції про те, що інші твердження позивача та представника позивача - адвоката Світалка В.П. щодо невідповідності заповіту волевиявленню ОСОБА_4 , введення її в оману, спонукання до укладення заповіту іншими засобами, не знайшли свого підтвердження ані в матеріалах справи, ані у висновку експерта, а також не були підкріплені жодними доказами.

Мотиви відхилення доводів апеляційної скарги

Щодо порушення правил територіальної підсудності

Відповідно до частини 1 статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

За приписами частини 2 вищевказаної статті справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при пред`явленні позову сам визначив територіальну підсудність справи Октябрському районному суду м. Полтави і при розгляді справи позивач та його представник не заявляли про непідсудність справи.

Тобто, у колегії суддів відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції із вищенаведених обставин.

Щодо залишення поза увагою суду роз`яснення прав позивача та не встановлення фізичного та психологічного стану заповідача в момент підписання заповіту

За правилами частин 1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. (частина 3).

Крім того, згідно частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частина 5 статті 12 ЦПК України передбачає, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно частини 1 статті 221 ЦПК України головуючий з`ясовує обізнаність учасників справи з їхніми правами та обов`язками та роз`яснює їх у разі необхідності, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат.

Із матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача у суді першої інстанції представляв адвокат Світалка В.П., тобто позивач міг отримати всю необхідну правову допомогу, в тому числі, щодо своїх прав та обов`язків.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що підстава позову це обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача. Предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Позивач як на підставу позову у цій справі посилався на те, що заповіт не був підписаний спадкодавцем та не відповідає його волі.

Для з`ясування обставин справи, на які посилався позивач як на підставу позову, судом була призначена судово-почеркознавча експертиза, висновки якої наведені вище.

Інших обставин, які б вказували, що заповіт вчинений із вадами волі позивачем, як підстави позову не наводилися.

При цьому, твердження в судовому засідання при розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 та його представника - адвоката Світалка В.П. щодо невідповідності заповіту волевиявленню ОСОБА_4 , введення її в оману, спонукання до укладення заповіту іншими засобами - також не були підтверджені доказами.

Отже, судом першої інстанції в повному обсязі було встановлено і досліджено предмет доказування по цивільній справі, виходячи із тих доказів, які надавалися сторонами.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із статтею 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги позивача, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови складено 16 листопада 2020 року

Головуючий В.П. Пікуль

Судді О.Ю. Кузнєцова

Л.М. Хіль