Рішення

від 22.10.2020 по справі 607/20984/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.10.2020 Справа №607/20984/19

Справа №607/20984/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої Черніцької І.М.

- при секретарі судового засідання Бойко І.І.

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

адвокатів Бочана І.П., Федірка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будівлею та земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю - належною йому будівлею та земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідача демонтувати самовільно встановлений кіоск.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що він та ОСОБА_3 є співвласниками будівлі по АДРЕСА_1 , яка використовується під аптеку та знаходиться на земельній ділянці площею 0,0130 га кадастровий номер 61101000000:05:002:0010, яка належить їм на праві власності та на земельній ділянці площею 0,0418 га кадастровий номер 6110100000:05:002:0095, якою вони користуються на підставі Договору оренди земельної ділянки від 09.08.2016 р.

В червні 2019 року відповідач самовільно встановив по АДРЕСА_1 кіоск (тимчасову споруду), що є порушенням п.10-1 ст.2, ч.3 ст.28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Даний кіоск споруджено частково на належній йому земельній ділянці, без дотримання відстані від будівель, що створить небезпеку виникнення пожежі.

Крім того, самовільно встановлений відповідачем кіоск перешкоджає повноцінному проходу споживачів до аптеки та перешкоджає переоснащенню існуючого пандусу аптеки для приведення його у відповідність до будівельних норм.

Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 09 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзив на позов не подавав.

У судовому засіданні позивач та його представники - адвокати Федірко В.С. та ОСОБА_4 підтримали позов з підстав викладених у ньому та просили задовольнити.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце були повідомлені належним чином. Про причини неявки суду не повідомили та заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

Враховуючи докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, відсутність у суду доказів про поважні причини неявки, суд вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частини будівлі по АДРЕСА_1 , що стверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 07.03.2013 р. за №1067808.

Згідно із Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 07.03.2013 р., ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 07.03.2013 р. серія та номер ВТС №946825, належить Ѕ частина земельної ділянки площею 0,0130 га, кадастровий номер 61101000000:05:002:0010.

Власником іншої частини будівлі та земельної ділянки є ОСОБА_3 , що підтверджується Витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 22.08.2019 р.

Згідно Договору оренди землі від 09 серпня 2016 року укладеного між Тернопільської міською радою, позивачем та ОСОБА_5 , земельна ділянка площею 0,0418 га кадастровий номер 6110100000:05:002:0095 по АДРЕСА_1 , надана в строкове платне користування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , строком до 16.06.2021 року з правом пролонгації.

Поряд з вказаною земельною ділянкою знаходиться тимчасова споруда площею 0,0010 га, власником якої є ФО-П ОСОБА_2 , яка встановлена на підставі рішення Тернопільської міської ради від 26.04.2013 року за № 6/31/99.

Відповідно до договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди від 10 квітня 2018 року укладеного між Тернопільською міською радою та ФОП ОСОБА_2 , який зареєстрований в книзі реєстрації договорів сервітутів за №1213 від 22.05.2019 року вбачається, що встановлено особистий строковий сервітуту на територію в м.Тернополі, на якій буде розміщуватись та використовуватись тимчасова споруда заг. пл.0,0010га. Об`єктом є територія в АДРЕСА_2 пл. 0,0010га, розташування та межі якої зазначені у додатку до Договору. Строк дії договору до 26 квітня 2019 року.

Як вбачається із листа Управління муніципальної інспекції виконавчого комітету ТМР від 17 квітня 2019 року, за результатами звернення ОСОБА_1 , працівниками муніципальної інспекції проведено обстеження території міста по АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено, що тимчасова споруда ФОП ОСОБА_2 встановлена з порушенням, а саме розміщення вказаної тимчасової споруди не відповідає місцю розташування земельної ділянки, яке визначене у договорі про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди від 10.04.2018 р. (додатковому договорі про встановлення особистого строкового сервітуту від 12.06.2019 р.) та у паспорті прив`язки пересувної тимчасової споруди від 13.08.2019 р.

Відповідно до Протоколу про адміністративне правопорушення від 30.08.2019 р., складеним інспектором відділу контролю за правопорушеннями управління муніципальної інспекції, ОСОБА_2 розмістив тимчасову споруду торгівельного призначення без відповідного погодження органу міської ради, а саме погодження режиму роботи, чим порушив вимоги п.2 р.111 Правил благоустрою

Також, 30.08.19 р. працівниками управління муніципальної інспекції виконавчого комітету Тернопільської міської ради надано ОСОБА_2 . Припис про усунення порушень законодавства від 30.08.19 р., з приводу переміщення тимчасової споруди відповідно до місця розташування земельної ділянки згідно додаткового договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 12.06.2019 р. та паспорту прив`язки пересувної тимчасової споруди за №38/19 від 13.08.2019 р.

Постановою Білецької сільської ради за справою про адміністративне порушення від 20.09.2019 р., ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він розмістив Тимчасову споруду торгівельного призначення без отримання відповідного погодження органу міської ради, а саме погодження режиму роботи об`єктів сфери торгівлі та сфери обслуговування, чим порушив п.2 розділу 111 Правил благоустрою Тернопільської міської територіальної громади , затверджених Тернопільської міської ради від 24.07.2019

Як вбачається із рішення виконавчого комітету Тернопільської імської ради від 25.10.2019 р., вирішено зобов`язати постійно діючу робочу групу організувати та провести роботи з демонтажу тимчасової споруди торгівельного призначення фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 за адресою - АДРЕСА_2 в 20-денний строк з дня прийняття рішення.

18 травня 2019 року територіальна громада, від імені якої дії Тернопільська міська рада та ОСОБА_2 уклали Додаткову угоду до Договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди, зареєстрованого в книзі реєстрації договорів сервітутного користування за № 1213 від 22.05.2019 р., яка є невід`ємною його частиною, відповідно до якої встановлено строк дії Договору з 26.04.2020 р. до 26.04.2021 р.

У листі - відповіді Головного управління Держгеокадастру Тернопільській області від 18.11.2019 року встановлено, що при обстеженні земельних ділянок з кадастровими номерами 6110100000:05:002:0010 та 6110100000:05:002:0095 порушень вимог земельного законодавства при використанні не виявлено, про що складено акт перевірки дотримання земельного законодавства за об`єктом.

Зазначено також, що тимчасову споруду площею 0,0010 га встановлено відповідачем за відсутності порушень меж земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:05:002:0095, якою користується позивач згідно Договору оренди, оскільки визначена площа підпадає під допустиму похибку приладу за допомогою якого проведено обміри.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторін та їх представників, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Положеннями ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до підпункту 3 пункту б частини першої статті 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Аналогічну норму закріплено у статті 14 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII Про основи містобудування .

Згідно зі статтею 7 Закону Про основи містобудування державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

За змістом ч. 3 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно із частиною 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону.

За змістом статей 95, 96 ЗК України землекористувачі мають право, зокрема на спорудження будівель і споруд на виділених їм земельних ділянках, при цьому зобов`язані, в тому числі не порушувати прав суміжних землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства.

Крім того, частиною другою, пунктами б , г частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав і визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ч. 7 статті 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Судом встановлено, що позивач правомірно користується земельними ділянками: площею 0,0130 га кадастровий номер 61101000000:05:002:0010, яка належить йому на праві власності та площею 0,0418 га кадастровий номер 6110100000:05:002:0095, якою користуються на підставі Договору оренди земельної ділянки від 09.08.2016 р.

Поряд з земельною ділянкою площею 0,0418 га кадастровий номер 6110100000:05:002:0095,знаходиться тимчасова споруда площею 0,0010 га, власником якої є ФО-П ОСОБА_2 , яку він встановив на підставі рішення Тернопільської міської ради від 26.04.2013 року за № 6/31/99.

Позивач звертаючись з позовом до суду свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач самовільно встановив по АДРЕСА_1 кіоск (тимчасову споруду), що є порушенням п.10-1 ст.2, ч.3 ст.28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Даний кіоск споруджено частково на належній йому земельній ділянці, без дотримання відстані від будівель, що створить небезпеку виникнення пожежі. Крім того, самовільно встановлений відповідачем кіоск перешкоджає повноцінному проходу споживачів до аптеки та перешкоджає переоснащенню існуючого пандусу аптеки для приведення його у відповідність до будівельних норм.

В той же час, будь -яких належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано не було.

Долучені позивачем матеріали про порушення відповідачем норм законодавства, притягнення його до адміністративної відповідальності, приписи різного роду не свідчать про порушення права позивача у користуванні належною йому земельною ділянкою та ділянкою, яка знаходиться у його користуванні.

Твердження позивача про те, що договір про встановлення строкового сервітуру не зареєстрований у встановленому законом порядку, не мають правового значення для вирішення даного спору.

Суд не приймає до уваги Акт прийомки передачі межових знаків на зберігання при відновленні меж земельної ділянки в натурі від 09.08.2019 р. в якому зазначено, що при уточненні межі та відновленні межових знаків було виявлено, що суміжна тимчасова споруда була неправильно встановлена - на 80 см. в глибину земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:05:002:0095, що в свою чергу спричиняє перешкоди та незручності в користуванні гр. ОСОБА_1 земельної ділянки за призначенням, оскільки даний акт суперечить іншим матеріалам справи.

Так, згідно даних Головного управління Держгеокадастру Тернопільській області, зазначених у листі - відповіді, від 18.11.2019 року, при обстеженні земельних ділянок з кадастровими номерами 6110100000:05:002:0010 та 6110100000:05:002:0095 порушень вимог земельного законодавства при використанні не виявлено, про що складено акт перевірки дотримання земельного законодавства за об`єктом і тимчасову споруду ОСОБА_2 площею 0,0010 га встановлено за відсутності порушень меж земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:05:002:0095, оскільки визначена площа підпадає під допустиму похибку приладу за допомогою якого проведено обміри.

Крім того, 22.05.2019 р. територіальна громада, від імені якої діяла Тернопільська міська рада, та ОСОБА_2 продовжили дію Договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди до 26.04.2021 р., про що було укладено Додаткову угоду, яка є невід`ємною його частиною.

У підготовчому судовому засіданні судом було роз`яснено право щодо призначення експертизи, однак сторони такого клопотання не заявляли.

Сам по собі факт встановлення споруди не у відповідності до паспорту прив`язки не підтверджує факт порушення прав позивача та наявність будь- яких перешкод у користуванні власністю.

Таким чином, суд оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, приходить до висновку, що позивач не довів належними та достовірними доказами під час судового розгляду справи порушення його прав як співвласника суміжної земельної ділянки та будівлі.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, приймаючи до уваги те, що позивач не обґрунтував та не надав суду належних та допустимих доказів порушення його прав та створення перешкод у користуванні належним йому майном зі сторони відповідача, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю та безпідставністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями 4, 12,13, 81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будівлею та земельною ділянкою відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання- АДРЕСА_3 , РНОКПП- НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання- АДРЕСА_4 , РНОКПП- НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2020 року.

Головуючий