Рішення

від 04.11.2020 по справі 908/1489/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/89/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2020 справа № 908/1489/20

м.Запоріжжя Запорізької області

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок, ЛТД» (69037, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України (до перейменування - вул. Сорок років Радянської України), буд. 45)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» (69067, м. Запоріжжя, вул. Демократична, буд. 73)

про стягнення 31594,08 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» (69067, м. Запоріжжя, вул. Демократична, буд. 73)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок, ЛТД» (69037, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України (до перейменування - вул. Сорок років Радянської України), буд. 45)

про стягнення 100000,00 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Ленвкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від ТОВ «Барвінок, ЛТД» : Єлисеєв С.С., ордер АР № 1012695 від 14.07.2020

від ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» : Швець Д.І., ордер АР № 1018833 від 22.07.2020

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барвінок, ЛТД» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» 31594,08 грн., які складаються з 30000,00 грн. заборгованості за договором № 1 на надання послуг, пов`язаних з охороною об`єкта від 01.01.2019 за липень 2019 року, 778,08 грн. 3% річних та 816,00 грн. інфляційних втрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 справу № 908/1489/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1489/20, справі присвоєно номер провадження 18/89/20, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Господарським судом Запорізької області 27.07.2020 отримано відзив та зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок, ЛТД» 100000,00 грн. збитків, спричинених ТОВ «Барвінок, ЛТД» , у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків за договором № 1 на надання послуг, пов`язаних з охороною об`єкта від 01.01.2019.

Ухвалою від 03.08.2020 зустрічний позов прийнято до розгляду, об`єднано первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок, ЛТД» до товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» про стягнення 31594,08 грн. разом із зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» до товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок, ЛТД» про стягнення 100000,00 грн., - в одне провадження в рамках справи №908/1489/20.

Ухвалою від 03.08.2020 постановлено розглядати справу 908/1489/20 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 12.08.2020

Ухвалою від 12.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 07.10.2020; ухвалою від 07.10.2020 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 04.11.2020.

У судовому засіданні 04.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування первісного позову ТОВ «Барвінок, ЛТД» посилається на неналежне виконання ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» зобов`язань за договором № 1 на надання послуг, пов`язаних з охороною об`єкта, від 01.01.2019 щодо сплати вартості наданих послуг. Станом на час подання позову заборгованість за договором складає 30000,00 грн., що є підставою для застосування до ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» відповідальності у вигляді 3% річних та інфляційних втрат. Посилаючись на приписи на ст.ст. ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 625, 626, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України, позивач первісний позов просив задовольнити. Також позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

У відзиві на первісний ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» проти вимог первісного позову заперечило та зазначило про неналежне виконання ТОВ «Барвінок, ЛТД» своїх обов`язків за договором. У червні 2019 року відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в період часу з 14.06.2019 по 18.06.2019 невідома особа , перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, пров. Вологодський, 30, під час охорони даного об`єкта ТОВ «Барвінок, ЛТД» таємно шляхом вільного доступу викрала 29 секції радіаторів, які на праві власності належать ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» . За доводами ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» , йому спричинено 130000,00 грн. збитків відповідно до бухгалтерської довідки. Акти виконаних робіт за червень та липень 2019 року підписані і частково оплачені, оскільки передбачалось зарахування в рахунок погашення збитків. В подальшому, через систематичну невідповідність виконаних послуг критеріям належності співпраця за договором з ТОВ «Барвінок, ЛТД» припинена. Неналежне надання виконавцем послуг за договором надає замовнику право заявити вимогу про сплату неустойки та відшкодування збитків. За таких обставин ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» в порядку ч. 2 ст. 601 ЦК України здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 30000,00 грн. Вважає первісний позов необґрунтованим, просить у його задоволенні відмовити.

У відповіді на відзив на первісний позов ТОВ «Барвінок, ЛТД» зазначило, що відповідно до п. 4.4. Договору виконавець не відшкодовує збитки, понесені замовником у випадку крадіжки, псування або знищення товарно-матеріальних цінностей не зданих під охорону. В свою чергу окреслені у відзиві радіаторні секції не здавались під охорону виконавцю, доказів передачі виконавцю під охорону зазначених товарно-матеріальних цінностей не існує та існувати не може. ТОВ «Барвінок, ЛТД» відзначає, що виходячи зі змісту ст.1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, за відсутністю хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. ТОВ Барвінок, ЛТД під охорону прийнято лише визначений договором об`єкт, матеріальні цінності ТОВ Запорізький тепловозоремонтний завод під охорону не приймались. Також вказує, що від замовника протягом терміну, вказаного у п. 4.1. Договору ніяких повідомлень та претензій щодо неякісно виконаної роботи не надходили. Також вказує, що за умовами договору (п. 2.1.5) на ТОВ Запорізький тепловозоремонтний завод покладається зобов`язання забезпечити належні умови для надійного збереження майна, обладнання та техніки на об`єкті, що підлягає охороні, натомість, матеріальні цінності не передавались під охорону, у зв`язку з чим немає підстав вважати, що були забезпечені належні умови для надійного збереження майна. Відносно посилання відповідача за первісним позовом на кримінальне провадження №12019080050002089, ТОВ «Барвінок, ЛТД» зазначило, що вказане кримінальне провадження закрито 19.06.2020 на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України. Наведене, за твердженням позивача за первісним позовом, унеможливлює потенційне стягнення збитків як з ТОВ Барвінок, ЛТД , як виконавця послуг охорони об`єкта, так і з особи, що могла вчинити вказане кримінальне правопорушення. Крім того, заяви про вчинення кримінального правопорушення та витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України на підтвердження встановлення обставин та події скоєння правопорушення, оскільки таким доказом є рішення суду у кримінальний або адміністративній справі, яке набрало законної сили (постанова Вищого господарського суду України від 14 листопада 2017 року по справі № 910/139/17). Вважає безпідставними твердження відповідача за первісним позовом про зарахування однорідних вимог та посилання на заподіяні йому збитки.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» вказує, що неналежне виконання ТОВ «Барвінок, ЛТД» взятих на себе зобов`язань за договором щодо охорони об`єкта призвело до спричинення замовнику збитків у розмірі 130000,00 грн. Наведене підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого в період часу з 14.06.2019 по 18.06.2019 невідома особа , перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, пров. Вологодський, 30, під час охорони даного об`єкта ТОВ «Барвінок, ЛТД» таємно шляхом вільного доступу викрала 29 секції радіаторів, які на праві власності належать ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» . Акти виконаних робіт за червень та липень 2019 року підписані і частково оплачені, оскільки передбачалось зарахування в рахунок погашення збитків. За доводами позивача за зустрічним позовом, відомості з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та постанови слідчого Дніпропетровського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо факту злочину, свідчать про наявність в діях ТОВ «Барвінок, ЛТД» ознак (критеріїв) неналежності виконання зобов`язання, що надає ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» право заявити вимогу про сплату неустойки та відшкодування збитків. Втрата майна на суму 130000,00 грн. через неналежне виконання ТОВ «Барвінок, ЛТД» зобов`язань є збитками позивача за зустрічним позовом. У зв`язку із здійсненим ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» в порядку ч. 2 ст. 601 ЦК України зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 30000,00 грн., заборгованість перед ТОВ «Барвінок, ЛТД» відсутня, натомість існує заборгованість останнього перед ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» в розмірі 100000,00 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 601, 610, 942, 950, 951, 978 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 ГК України, просить зустрічний позов задовольнити.

Відповідач за зустрічним позовом - ТОВ «Барвінок, ЛТД» у відзиві на зустрічну позовну заяву проти заявлених вимог заперечив та навів аналогічні викладеним у відповіді на відзив на первісний позов доводи. Також вказав, що ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» не надано доказів направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на адресу ТОВ «Барвінок, ЛТД» , крім того вони не є безспірними, що виклює проведення зарахування у добровільному порядку. З урахуванням наведеного, у зв`язку з виключенням можливості здійснення зарахування зустрічних вимог, позивач за зустрічним позовом мав би пред`явити свої позовні вимоги шляхом подання не зустрічного, а окремого позову. Додатково наголошує, що ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» у зустрічному позові визнає суму боргу перед ТОВ «Барвінок, ЛТД» у розмірі 30000,00 грн. Також повідомив, що у зв`язку з поданням зустрічної позовної заяви, ТОВ Барвінок, ЛТД вимушено понести додаткові витрати на професійну правничу допомогу, докази чого будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Просить у задоволенні зустрічного позову відмовити.

У судовому засіданні 04.11.2020 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення.

Також представник товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок, ЛТД» у судовому засіданні заявив про намір подати заяву щодо судових витрат, які додатково понесені у зв`язку з розглядом справи.

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.

Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» доповнено розділ Х «Прикінцеві положення» ГПК України пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду справи по суті продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом COVID-19 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася (востаннє по 31.12.2020) та наразі не припинена.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» , яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За період дії карантину та протягом 20-денного строку з дня набрання чинності Законом України №731-ІХ звернень щодо необхідності реалізації своїх прав від учасників справи не надходило.

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі у судовому засіданні 04.11.2020 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Барвінок, ЛТД» (Виконавець, позивач за первісним позовом) та товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» (Замовник, відповідач за первісним позовом) 01.01.2019 укладений договір № 1 на надання послуг, пов`язаних з охороною об`єкта (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник замовляє, виконавець зобов`язаний надавати охоронні послуги, а саме: охорона виробничого об`єкта № 1 Замовника за адресою: м. Запоріжжя, пров. Вологодський, 30, за що Замовник зобов`язується здійснювати оплату послуг, наданих виконавцем у розмірі, порядку та строки, визначені даним договором.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний передати об`єкт під охорону Виконавцю за актом прийому передачі.

Відповідно до п. 2.1.5 Договору Замовник зобов`язаний забезпечити належні умови для надійного збереження майна, обладнання та техніки на об`єкті, що підлягає охороні.

Пунктами 2.1.8, 2.1.10 Договору передбачено обов`язок Замовника по закінченню календарного місяця (не пізніше 31 (30) числа) підписати акт прийому виконаних робіт; своєчасно у терміни і в розмірах, обумовлених у цьому договорі проводити оплату послуг, що надаються Виконавцем за цим договором.

Розділом 2.2. Договору визначений перелік зобов`язань Виконавця, зокрема: надавати послуги по охороні згідно з інструкцією, узгодженою з Замовником (п. 2.2.1); вести облік наданих замовнику послуг (п. 2.2.3); подавати пропозиції Замовнику щодо поліпшення системи охорони об`єкти (2.2.4); залучати додаткові сили і засоби для забезпечення виконання зобов`язань складають предмет цього договору(2.2.5).

Відповідно до п. 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 01.07.2019) вартість наданих послуг складає 78000,00 грн. за один місяць роботи без урахування ПДВ. Сума, яка підлягає оплаті, визначається в акті приймання виконаних робіт як вартість за один місяць.

За визначенням п. 4.1. Договору, у разі відсутності своєчасних (протягом однієї доби) письмових повідомлень Замовника до Виконавця щодо неякісного виконання працівниками останнього своїх обов`язків за даним Договором, послуги Виконавця вважати виконаними належним чином і в повному обсязі.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 28 лютого 2019 року.

Згідно підписаного сторонами акту здачі-прийнятті робіт (надання послуг) № ОУ-0000030 від 31.07.2019 на виконання умов Договору Виконавцем проведено, а Замовником прийнято такі роботи (надані такі послуги): послуги охорони об`єкта за липень 2019 року. В акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Зважаючи на підписанням додаткової угоди № 2 від 01.07.2019 та акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2019 суд дійшов висновку, що сторонами підтверджено продовження дії договору по липень 2019 року.

ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» зобов`язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг належним чином не виконані, що призвело до виникнення у нього заборгованості за договором в сумі 30000,00 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості наданих за Договором послуг стало підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

В свою чергу, ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» , посилаючись на неналежне виконання Виконавцем умов Договору щодо охорони об`єкта, вважає наявними підстави для стягнення з ТОВ «Барвінок, ЛТД» 100000,00 грн. збитків, що стало предметом зустрічного позову.

Понесені збитки ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» обґрунтовує тим, що у червні 2019 року ТОВ «Барвінок, ЛТД» виконало роботу неналежним чином. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в період часу з 14.06.2020 по 18.06.2019 невідома особа, перебуваючи за адресою м. Запоріжжя, пров. Вологодський, 30, під час охорони об`єкта ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» , таємно, шляхом вільного доступу викрала 29 секцій радіаторів, які на праві власності належать ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» , чим спричинила збитки в розмірі 130000,00 грн. За твердженням позивача за зустрічним позовом, ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» розмір збитків, з урахуванням зарахування зустрічних однорідних вимог, заборгованість ТОВ «Барвінок, ЛТД» склала 100000,00 гривень.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані докази, суд визнав первісні позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором № 1 на надання послуг, пов`язаних з охороною об`єкта, від 01.01.2019.

Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 978 ЦК України визначено, що за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порядок оплати вартості обумовлених договором послуг визначено у пунктах 3.2, 3.3 Договору - не пізніше 10 числа місяця, в якому надаватимуться послуги, сплачується 50% від суми, передбаченої п. 3.2 Договору; сума, яка підлягає сплаті, визначається в акті приймання виконаних робіт.

Отже, з підписанням акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000030 від 31.07.2019 у ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» (відповідача за первісним позовом) виникло зобов`язання перед ТОВ «Барвінок, ЛТД» щодо оплати наданих за договором у липні 2019 року послуг.

ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» свої зобов`язання, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 30000,00 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін вартості отриманих послуг є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Доводи відповідача за первісним позовом щодо зарахування ним зустрічних однорідних шляхом відповідної зави в порядку ч. 2 ст. 601 ЦК України суд відхиляє.

Відповідно до частин 1, 2 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Згідно зі статтею 601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, за змістом частини 1 статті 601 ЦК України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

В розумінні статті 601 ЦК України, спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент висловлення учасником відповідних правовідносин волевиявлення у відповідній формі, зокрема письмовій, що містить чітке однозначне волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» до матеріалів справи надано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ч. 2 ст. 601 ЦК України, проте, докази направлення цієї заяви іншій стороні відсутні.

Разом з тим, важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з названих вище умов, виклює проведення зарахування у добровільному порядку. З огляду на встановлені обставини сума понесених ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» збитків не є безспірною і ТОВ «Барвінок, ЛТД» заперечується.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом 30000,00 грн. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

За порушення виконання ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» грошового зобов`язання ТОВ «Барвінок, ЛТД» , посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, просив стягнути з останнього 778,08 грн. 3% річних та 816,00 грн. інфляційних втрат.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок 3% річних за загальний період з 01.08.2019 по 11.06.2020 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , виходячи з простроченої вартості послуг за актом від 31.07.2019, суд встановив, що розрахунок позивача є правильним, до стягнення підлягає сума 778,08 грн. 3% річних.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період серпень 2019 року - квітень 2020 року на суму заборгованості, що існувала у цей період, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , суд встановив, що сума інфляційних втрат з урахуванням обґрунтовано визначеного позивачем за первісним позовом періоду розрахунку складає 755,58 грн., тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат задовольняється судом частково в наведеній сумі, в решті заявлених вимог про стягнення 60,42 грн. інфляційних втрат слід відмовити, як заявлених необґрунтовано.

Відносно заявлених вимог за зустрічним позовом суд виходить з наступного.

Предметом зустрічного позову є вимоги про стягнення з ТОВ «Барвінок, ЛТД» збитків в розмірі 100000,00 грн. за втрачене внаслідок неналежного виконання ним умов Договору майно.

Суд зазначає, що стягнення збитків є заходом цивільної відповідальності. Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника.

На кредитора покладено обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст.ст. 614, 623 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України (ЦК України) збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

За приписами ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно із ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства на позивача за зустрічним позовом покладається обов`язок довести суду наявність протиправної поведінки (діяльності або бездіяльності учасника господарських відносин) особи, яка завдала збитки; факт заподіяння йому збитків; розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, а також вину заподіювача збитків. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що протиправну поведінку ТОВ «Барвінок, ЛТД» ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» вбачає у неналежному виконанні зобов`язання Виконавцем послуг охорони об`єкта у червні 2019 року.

Посилаючись на Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого в період часу з 14.06.2019 по 18.06.2019 невідома особа, перебуваючи за адресою: м.Запоріжжя, пров. Вологодський, 30, під час охорони даного об`єкта ТОВ «Барвінок, ЛТД» таємно шляхом вільного доступу викрала 29 секції радіаторів, які на праві власності належать ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» , позивач за первісним позовом вважає наявними підстави для стягнення з ТОВ «Барвінок, ЛТД» 100000,00 грн. збитків, які є вартістю втраченого майна з урахуванням заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 30000,00 грн.

Слід відзначити, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту встановлення вини Виконавця за Договором - ТОВ «Барвінок, ЛТД» (його посадових чи службових осіб) у вчиненні крадіжки. В якості доказів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, позивачем за зустрічним позовом долучено Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.07.2020, разом з тим, з цього Витягу вбачається, що кримінальне провадження №12019080050002089 (зареєстроване 19.06.2019 року) закрито 19.06.2020 на підставі ч.1 ст.284 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

За змістом ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, наданий ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» Витяг з ЄРДР не може бути прийнятий судом в якості доказу наявності вини ТОВ «Барвінок, ЛТД» у вчиненні правопорушення або його протиправної поведінки.

Відносно посилання позивача за зустрічним позовом на неналежне виконання умов Договору ТОВ «Барвінок, ЛТД» щодо надання послуг охорони об`єкта, суд визнав їх безпідставними.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, ТОВ Науково-виробничий комплекс ХІМТРАНС передало за видатковою накладною № 59 від 30.08.2018 у власність ТОВ Запорізький тепловозоремонтний завод радіаторні секції у кількості 29 одиниць на загальну суму 130000,00 грн.

Проте, позивачем за зустрічним позовом не надано жодних документів, з яких би вбачалось, що зазначений вказаний товар переданий на зберігання безпосередньо на територію об`єкту за адресою: м. Запоріжжя, пров. Вологодський, 30.

ТОВ Барвінок, ЛТД прийняття під охорону вказаних вище 29 секцій радіаторів заперечує та наполягає, що під охорону прийнято лише визначений договором об`єкт, матеріальні цінності ТОВ Запорізький тепловозоремонтний завод під охорону не приймались.

В пункті п. 4.1 Договору сторонами визначено, що у разі відсутності своєчасних (протягом однієї доби) письмових повідомлень Замовника до Виконавця щодо неякісного виконання працівниками останнього своїх обов`язків за даним Договором, послуги Виконавця вважати виконаними належним чином і в повному обсязі.

Також, пунктом 4.4 Договору передбачено, що Виконавець не відшкодовує збитки, понесені Замовником у таких випадках: а) крадіжки, псування або знищення товарно-матеріальних цінностей не зданих під охорону; б) неможливості виконання охоронних послуг внаслідок отримання представником Виконавця значних тілесних ушкоджень при захисті охоронюваного об`єкта.

Доказів звернення Замовника до Виконавця з відповідним повідомленням щодо неякісного виконання працівниками останнього своїх обов`язків за Договором та доказів передачі Виконавцю під охорону зазначених вище товарно-матеріальних цінностей суду не надано.

Таким чином, судом не встановлений ані факт неналежного виконання ТОВ «Барвінок, ЛТД» зобов`язання за Договором, ані протиправної поведінки ТОВ «Барвінок, ЛТД» під час надання ним у спірному періоді послуг охорони. Не доведеним є також наявність прямого причинного зв`язку між крадіжкою (завданими збитками) та діями ТОВ «Барвінок, ЛТД» (порушення ним зобов`язання).

Крім того не доведеним позивачем за зустрічним позовом є розмір понесених збитків, оскільки до матеріалів справи долучено лише копії договору № 19/06-2017 Зт від 19.06.2017 з додатком (Специфікацією) та видаткову накладну № 59 від 30.08.2018. Докази сплати вартості товару за цим договором та видатковою накладною відсутні. Надана ТОВ Запорізький тепловозоремонтний завод довідка № 23-7 від 23.07.2020 за підписом Генерального директора ТОВ ЗТрЗ про наявність збитків на підприємстві внаслідок крадіжки в розмірі 130000,00 грн. не є належним доказом у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав, що позовна вимога зустрічного позову про стягнення з ТОВ «Барвінок, ЛТД» 100000,00 грн. збитків заявлена необґрунтовано і задоволенню не підлягає.

Отже у задоволенні зустрічного позову відмовляється судом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» визнані судом обґрунтованими первісні позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання умов Договору щодо своєчасної оплати послуг за липень 2019 року не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог, а саме: в частині стягнення з ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» 30000,00 грн. основного боргу, 755,58 грн. інфляційних втрат та 778,08 грн. 3% річних. В решті заявлених вимог (60,42 грн. інфляційних втрат) суд відмовляє в первісному позові через необґрунтованість.

Щодо зустрічного позову про стягнення з ТОВ «Барвінок, ЛТД» 100000,00 грн. збитків суд констатує відсутність правових підстав для їх стягнення, тому у задоволенні зустрічного позову суд відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати в частині задоволених вимог за первісним позовом покладаються на ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» (2097,98 грн. судового збору). Решта судового збору за подання первісного та зустрічного позовів залишаються за сторонами.

Позивач за первісним позовом також просив стягнути з відповідача за первісним позовом витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 2 ст.126 ГПК України).

Позивачем за первісним позовом до матеріалів справи надано копію договору про надання правничої допомоги № б/н від 09.06.2020, укладеного ТОВ «Барвінок, ЛТД» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням Юридична компанія Радник в особі керуючого партнера Штабовенка Д.В. (Адвокатське об`єднання) та копію Додаткової угоди від 09.06.2020 до договору про надання правничої допомоги та рахунок-фактуру № СФ-0000154 від 09.06.2020 на суму 3000,00 грн.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 09.06.2020 до договору про надання правничої допомоги Адвокатське об`єднання зобов`язалось надати Клієнту наступну правничу допомогу: складання та подання позовної заяви за позовом до ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» про стягнення заборгованості.

Винагорода Адвокатського об`єднання за п. 1.1 цієї угоди складає 3000,00 грн., які оплачуються протягом трьох днів з моменту підписання цієї Угоди (п. 2 Додаткової угоди).

Згідно платіжного доручення № 76 від 11.06.2020 ТОВ «Барвінок, ЛТД» сплачено АО Юридична компанія Радник 30000,00 грн.

За визначенням ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус Адвокатським об`єднанням Юридична компанія Радник , якому здійснено оплату коштів за надання юридичних послуг у розмірі 3000,00 грн., фактичне перерахування цих коштів, а відтак правова природа зазначених витрат ТОВ «Барвінок, ЛТД» є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним. ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» про неспівмірність не заявив, не заперечив проти розміру витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, враховуючи співмірність понесених витрат, суд визнав за необхідне стягнути з ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» на користь ТОВ «Барвінок, ЛТД» 2994,26 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» (69067, м. Запоріжжя, вул. Демократична, буд. 73, ідентифікаційний код 40297125) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок, ЛТД» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (до перейменування - вул. Сорок років Радянської України), буд. 45, ідентифікаційний код 13620908) 30000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 755,58 грн. (сімсот п`ятдесят п`ять грн. 58 коп.) інфляційних втрат, 778,08 грн. (сімсот сімдесят вісім грн. 08 коп.) 3% річних, 2097,98 грн. (дві тисячі дев`яносто сім грн. 98 коп.) судового збору та 2994,26 грн. (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири грн. 26 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 16.11.2020.

Суддя В.В. Левкут