Рішення

від 20.11.2020 по справі 540/1620/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1620/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Секретаря Херсонської міської ради VІІ скликання ОСОБА_1 , Відокремленого підрозділу громадської спілки "Об`єднання народного контролю України" по Херсонській області до Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича, Херсонської міської ради, треті особи: Громадська організація "Добра справа Херсонщини", ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,,

встановив:

Секретар Херсонської міської ради VІІ скликання ОСОБА_1 (далі - позивач-1, ОСОБА_1 ) та Відокремлений підрозділ громадської спілки "Об`єднання народного контролю України" по Херсонській області (далі - позивач-2, ВП ГС "ОНКУ") звернулись до суду з вказаним позовом, у якому просять:

- визнати протиправними дії Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича щодо включення до проекту порядку денного пленарного засідання 20.12.2019 року XXXIII сесії Херсонської міської ради проекту рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації";

- визнати протиправною бездіяльність Херсонського міського голови ОСОБА_6 щодо не оголошення на пленарному засіданні 20.12.2019 року XXXIII сесії Херсонської міської ради перед голосуванням за проектом рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" рекомендацій робочої групи з підготовки пленарного засідання XXXIII сесії Херсонської міської ради від 16.12.2019 року по питанню №34 та не поставлення на голосування внесених правок та проекту рішення за основу і в цілому;

- визнати протиправними дії Херсонського міського голови ОСОБА_6 щодо підписання рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" в редакції якій присвоєно №2256;

- визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської міської ради від 20.12.2019 року №2256 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації".

В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що 20.12.2019 року на пленарному засіданні сесії Херсонської міської ради VII скликання прийнято рішення № 2256 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації". Поряд із цим в порушення процедури прийняття, наведене рішення на стадії його проекту не пройшло процедуру: попереднього опублікування на офіційному сайті міста Херсона; прийнято Херсонською міською радою в умовах реального конфлікту інтересів; на пленарному засіданні, перед голосуванням за проект оскаржуваного рішення не оголошено рекомендацій робочої групи з підготовки до наступного пленарного засідання, не поставлено проект рішення на голосування "за основу" та "в цілому"; проект рішення підписано відповідачем-1 без урахування процедури голосування.

Також, позивач стверджує, що документ із назвою "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" за змістом не є тотожним із проектом рішення "Про затвердження переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації": змінено назву; виключено із розглянутого на робочій групі переліку на 12 об`єктів, чотири об`єкта; доповнено перелік додатку 75 новими об`єктами; включено у текстову частину проекту рішення частину два за якою начальника Управління комунальної власності Херсонської міської ради, уповноважено здійснювати організацію та проведення приватизації майна, включеного до переліку об`єктів малої приватизації та приймати рішення про приватизацію щодо кожного об`єкта, що підлягає приватизації.

Позивач-1 обґрунтовує наявність в неї права на звернення до суду тим, що своїми діями при прийнятті оскарженого рішення Херсонський міський голова Миколаєнко В.В. фактично усунув позивачку від можливості здійснити депутатські повноваження і повноваження секретаря ради. Позивач-2 вважає, що право на його звернення до суду передбачено ст. 21, 67 Закону України "Про запобігання корупції".

Ухвалою від 30 червня 2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 16.07.2020 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №540/1060/20.

21.07.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позов, згідно якого заявлених позовних вимог він не визнає з огляду на наступне.

Відповідач стверджує, що ст.65 Регламенту Херсонської міської ради VII скликання, затвердженого рішенням ради від 02.12.2015 року №2 (далі - Регламент) передбачає лише одну умову, коли проект рішення не вноситься на засідання сесії - наявність заперечень керівників виконавчих органів, не візування ж проекту не є причиною для невнесення його на розгляд ради.

Засідання робочої групи з підготовки пленарного засідання XXXIII сесії міської ради VII скликання проведено 16.12.2019 (протокол № 27) з питання № 34 "Про затвердження переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" за наслідками якого робоча група рекомендувала до розгляду проект рішення на пленарному засіданні сесії міської ради.

Після засідання Робочої групи управлінням комунальної власності міської ради підготовлено відповідні зміни та роздано їх депутатам міської ради на пленарному засіданні сесії міської ради 20.12.2019.

Стосовно виконання вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідач зазначає, що проект оскарженого рішення Херсонської міської ради опубліковано 25.11.2019 "Про затвердження переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" (№ 4002).

Отже, вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації" дотримано, оприлюднено вищезазначений проект рішення.

Що ж до порядку прийняття рішення міської ради, то на пленарному засіданні сесії міської ради головуючий перед голосуванням за кожним проектом рішення оголошує висновки координаційної ради та запитує раду про наявність пропозицій чи поправок до проекту.

У випадку наявності пропозицій чи поправок, проект ставиться на голосування за основу, після чого розглядаються подані пропозиції чи поправки та проводиться голосування в цілому.

Поправки до проекту рішення, які виникли в процесі обговорення на пленарному засіданні, надаються головуючому в письмовій або усній формі, якщо це доступно для викладення усної пропозиції при постановці її головуючим на голосування. Проект регуляторного акта на пленарному засіданні сесії міської ради представляється відповідно до норм Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (стаття 75 Регламенту).

Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Під час розгляду питання № 34 "Про затвердження переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" па пленарному засіданні XXXIII сесії міської ради (20.12.2019) міським головою надано слово для виступу депутатам міської ради і за відсутності пропозицій щодо внесення змін депутатів міської ради до проекту рішення міським головою поставлено питання на голосування, зокрема прийняти рішення з питання "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" у новій редакції з доповненнями, запропонованими робочою групою, що підтверджується витягом з протоколу та аудіозаписом на компактному носії засідання XXXIII сесії міської ради VII скликання від 20.12.2020.

Отже, рішення міської ради "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" прийнято шляхом відкритого голосування на пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Зазначене підтверджено протоколом відкритого голосування за питання №34.

Стосовно способу приватизації майна, відповідач зазначає, що згідно ст.15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах.

Підсумовуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржене рішення прийнято у спосіб та в порядку, передбаченому законом, а право на звернення до суду позивачами належним чином не обґрунтовано.

З урахуванням викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

16.10.2020 року судом отримано копії постанови в справі №540/1060/20, що стало підставою для постановлення ухвали від цієї ж дати про поновлення провадження у справі.

Окрім наведеного, суд зазначає, що ухвалою суду від 30.06.2020 року відповідачів в строк до 15.07.2020 року було зобов`язано надати суду актуальні відомості щодо об`єктів нерухомості, перелік яких затверджений рішенням Херсонської міської ради вд 20.12.2019 року №2256 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації", а саме:

- зазначити об`єкти, що станом на дату виконання даної ухвали перебувають в комунальній власності Херсонської міської територіальної громади;

- зазначити об`єкти, відносно яких управлінням комунальної власності міської ради прийнято рішення про приватизацію;

- щодо об`єктів, які приватизовані - вказати набувачів даного майна з зазначенням їх найменування (прізвища, ім`я, по-батькові - для фізичних осіб) та їх місцезнаходження (місця проживання - для фізичних осіб).

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано відомості щодо 6 об`єктів нерухомого майна, які приватизовані та їх набувачів.

Частиною 2 статі 49 КАС України, серед іншого, передбачено, якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення у даній справі може вплинути на права та інтереси осіб, що набули прав на об`єкти нерухомості, перелік яких затверджений рішенням Херсонської міської ради від 20.12.2019 року №2256 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації", а тому вважає за необхідне залучити набувачів до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Оскільки рішення в справі може в подальшому вплинути на майнові права зазначених осіб.

У зв`язку з чим ухвалою від 16.10.2020 року також залучено до участі в справі третіх осіб:

- Громадську організацію "Добра справа Херсонщини" (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Карбишева, 34, кв.20);

- Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

- Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

- Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 );

- Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ст. 258 КАС України).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд, вивчивши доводи позову, відзиву на нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно витягу із відповідного протоколу, наявного в матеріалах справи (т.1 а.с.96-97) 20.12.2019 року відбулось пленарне засідання XXXIII сесії міської ради VII скликання, за результатом роботи якої прийнято (голосами депутатів: "за" - 30, "проти" - 2) рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" в новій редакції з доповненнями, запропонованими робочою групою.

Вважаючи вказане рішення таким, що прийнято з порушенням порядку його прийняття, а дії Херсонського міського голови щодо його підписання протиправними, позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Щодо наявності у позивачів права на звернення до суду, суд зазначає наступне.

Так, позивачі обґрунтовують своє право на звернення до суду наявністю великої кількості допущених відповідачами порушень процедурних питань при прийнятті рішення Херсонської міської ради від 20.12.2019 року №2256 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації". Позивач-1 стверджує про те, що діями та рішеннями відповідачів її фактично усунуто від можливості належно здійснювати повноваження депутата місцевої ради та секретаря цієї ради, позивач - 2 додатково до заінтересованості в дотриманні міською радою порядку та процедур прийняття рішень стверджує про наявність у нього права на звернення до суду передбаченого ст.ст. 21, 67 Закону України "Про запобігання корупції".

Оскільки вказаний спір стосується процедурних питань, то згідно правової позиції, викладеною у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 320/10422/15-а, від 26.09.2019 у справі № 320/9766/15-а, від 06.11.2019 у справі №2340/3539/18 - ОСОБА_1 , як депутат місцевої ради та її секретар має право на звернення до суду з таким позовом.

Щодо права Відокремленого підрозділу громадської спілки "Об`єднання народного контролю України" на звернення до суду суд зазначає наступне.

Так, ч.1 ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" передбачено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

В матеріалах справи наявне положення про відокремлений підрозділ громадської спілки "Об`єднання народного контролю України", затверджене рішенням голови громадської спілки "Об`єднання народного контролю України" від 06.05.2016 року, згідно п.2.1 якого метою громадської спілки є створення інструменту народовладдя, де кожен може брати участь в управлінні країною, захищати свої права та загальні права в цілому шляхом контролю над сферами діяльності органів державної та представницької влади… .

Відповідно п.2 ч.1 ст. 21 Закону України "Про громадські об`єднання" для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право, серед іншого, звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

З викладеного, вбачається, що подання даного позову відповідає меті діяльності громадської спілки - контролю над сферами діяльності органів державної та представницької влади, отже гарантовано п.2 ч.1 ст. 21 Закону України "Про громадські об`єднання". Законний інтерес позивача- 2 в задоволенні даного позову вбачається в завданні громадської спілки - забезпеченні дотримання владою усіх рівнів діючого законодавства.

Таким чином, суд вважає підтвердженим право на звернення до суду ОСОБА_1 в частині вимог що пов`язані з процедурними питаннями та право ВП ГС "ОНКУ" на звернення до суду з усіма заявленими вимогами, як громадської організації меті та завданням якої суперечать оскаржені дії та рішення відповідачів.

Щодо суті заявлених позивачами порушень, суд зазначає наступне.

За змістом ст.ст. 140, 141 Конституції України, ст.2 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Згідно із ст.ст.5, 10, 25 Закону №280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 46 Закону №280/97-ВР установлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії ... З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Рішення про скликання сесії ради ... доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР установлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Частиною 4 статті 42 Закону №280/97-ВР визначено, що сільський, селищний, міський голова, зокрема: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

Враховуючи викладене, формою роботи відповідної ради є сесія, яка складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Скликання сесії, підготовка питань для розгляду на пленарних засіданнях, формування порядку денного сесії віднесено до повноважень сільського, селищного, міського голови. При цьому пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися як самим сільським, селищним, міським головою, так і постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Порядок скликання і проведення сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.

Рішенням Херсонської міської ради від 02.12.2015р. №2 (з наступними змінами і доповненнями) затверджено Регламент Херсонської міської ради VII скликання (далі - Регламент).

Відповідно до статті 77 Регламенту, порядок денний сесії міської ради формується відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та цього Регламенту. Робочою групою з підготовки пленарного засідання міської ради надаються міському голові пропозиції до проекту порядку денного. Якщо сесія двічі не підтримала будь-яке питання, внесене на розгляд суб`єктом подання, то це питання в даній редакції протягом поточного року міською радою та її органами не розглядається.

Порядок денний та порядок розгляду питань, внесених до нього, затверджуються на початку пленарного засідання сесії шляхом голосування простою більшістю голосів від загального складу ради (стаття 78 Регламенту).

Голосування може проводитися як за кожною пропозицією про зміну порядку денного, так і за черговістю розгляду питань. Порядок денний пленарного засідання вважається прийнятим, якщо за це проголосувала більшість від загального складу ради (стаття 79 Регламенту).

Згідно із ст.80 Регламенту, до порядку денного до його затвердження у виняткових випадках можуть бути включені, за пропозицією міського голови, секретаря міської ради, фракцій, груп та постійних комісій, окремих депутатів, і інші питання, за умови якщо:

- для прийняття рішення з цих питань не треба додаткових інформаційних матеріалів та не передбачених бюджетом фінансових витрат;

- підтверджується наявність у депутатів усіх необхідних для розгляду цього питання матеріалів;

- питання потребує негайного вирішення (при цьому проект рішення, у разі потреби, готується спеціально обраною редакційною комісією і розповсюджується нею серед депутатів у ході пленарного засідання сесії).

Кожна з таких пропозицій ставиться на голосування і вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала більшість від загального складу ради.

Статтею 63 Регламенту визначено, що пропозиції щодо питань та проектів рішень на розгляд міської ради вносяться міським головою, постійними комісіями ради, депутатами, виконавчим комітетом, загальними зборами громадян та у порядку місцевої ініціативи відповідно до Статуту територіальної громади міста.

Підготовка питань та проектів рішень на розгляд сесії міської ради здійснюється депутатами, постійними комісіями, виконавчими органами міської ради, робочою групою з підготовки пленарного засідання міської ради (далі - суб`єкти подання).

Згідно із статтею 65 Регламенту, проект рішення, який пропонується на розгляд міської ради, повинен складатися із:

- преамбули, яка чітко визначає мету прийняття рішення, короткий аналіз та об`єктивну і принципову оцінку стану справ з обговорюваного питання, містить посилання на законодавчі та інші нормативні документи, рішення виконкому міської ради, висновки та рекомендації постійних комісій, які повинна врахувати міська рада при прийнятті рішення, а також конкретно визначені посилання на статті Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якими керується міська рада під час прийняття рішення;

- вирішальної частини, в якій чітко формулюються завдання, визначаються виконавці та строки виконання рішення.

До проекту рішення додається пояснювальна записка, яка підписується автором проекту рішення. Якщо проект рішення має нормативний характер або є регуляторним актом, то обов`язковим є передбачення пункту щодо його оприлюднення та строку введення в дію.

Заперечення на проекти рішень оформлюються як додаток до рішення.

Погоджені (завізовані) проекти рішень подаються за 20 робочих днів до сесії: в друкованому та електронному вигляді - до відділу забезпечення депутатської діяльності міської ради; в електронному вигляді - до відділу інформаційного та програмного забезпечення міської ради (для розміщення на офіційному сайті).

За змістом ст.67 Регламенту постійні депутатські комісії, депутати міської ради - не пізніше, як за 20 днів до пленарного засідання сесії подають на ім`я міського голови звернення щодо включення питання до порядку денного сесії. До звернення додаються: проект рішення; пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності його розгляду; список осіб, яких необхідно запросити на сесію при розгляді цього питання (у разі необхідності); економічне обґрунтування (за необхідності фінансових витрат для реалізації рішення); інформація щодо проходження процедури розгляду регуляторного акта (для проектів регуляторних актів).

Проекти рішень міської ради, які вносяться депутатами міської ради, протягом 5 робочих днів з дня їхнього внесення розглядаються юридичним відділом міської ради та відповідними виконавчими органами міської ради. У разі невідповідності внесеного проекту рішення вимогам закону, юридичним відділом та (або) відповідними виконавчими органами міської ради подається відповідний висновок. Автор проекту має право протягом 5 днів з дня отримання висновку усунути невідповідність та внести доопрацьований проект рішення. У разі не усунення автором проекту виявлених юридичним відділом недоліків або незгоди з ними, зазначений висновок поширюється серед депутатів.

Згідно із ст.ст.68, 73, 74 Регламенту всі проекти рішень, які відповідають вимогам Регламенту підлягають оприлюдненню на офіційному сайті міської ради та її виконавчих органів:

- розроблені суб`єктами владних повноважень не пізніше, як за 20 робочих днів до дня проведення пленарного засідання, на якому планується їх розгляд;

- розроблені суб`єктами подання, які не є суб`єктами владних повноважень - не пізніше, як за 20 календарних днів до дня проведення пленарного засідання, на якому пропонується їх розгляд;

- проекти рішень, внесені пізніше, як за 20 днів до дня пленарного засідання або винесені на позачергову сесію - негайно після їхньої підготовки.

Вимога щодо завчасної публікації проекту рішення також встановлена ч.11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" за якої акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування обов`язково оприлюднюються, а проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Всі проекти рішень, які відповідають вимогам Регламенту і відпрацьовані в установленому порядку, з пропозиціями щодо порядку денного надаються в електронній формі відділу забезпечення депутатської діяльності міської ради для передачі їх депутатам міської ради на електронну пошту або цифрові носії за 20 днів до пленарного засідання, в тому числі для розгляду в депутатських групах та фракціях.

Постійні комісії протягом 5 робочих днів (на засіданнях відповідно до графіка) попередньо розглядають проекти рішень, що внесені на розгляд сесії міської ради, та надають висновки і рекомендації. Відділ забезпечення депутатської діяльності міської ради забезпечує участь у засіданні постійної комісії доповідачів з тих питань, які визначила комісія для розгляду. Суб`єкти підготовки проектів рішень беруть участь в їх обговоренні на всіх етапах: у засіданнях постійних комісій, спеціально утворених підготовчих комісій, депутатських груп, фракцій і робочої групи з підготовки пленарного засідання міської ради.

При цьому як видно з Регламенту, він передбачає участь у підготовці пленарного засідання окремого суб`єкта - робочої групи з підготовки наступного пленарного засідання ради, питання функціонування якої унормовані статтями 40-47 Регламенту.

Так, на пленарному засідання сесії міської ради Херсонська міська рада утворює робочу групу з підготовки наступного пленарного засідання ради (далі - Робоча група).

Робоча група є дорадчим органом ради, який: за висновками та рекомендаціями постійних комісій ради готує узгоджені рекомендації та пропозиції з питань, що передбачається внести на розгляд ради; надає міському голові узгоджені пропозиції за проектом порядку денного пленарного засідання.

До складу Робочої групи міської ради входять міських голова, секретар міської ради, депутати міської ради (представники від кожної депутатської фракції) та один позафракційний депутат за списком в алфавітному порядку. Рішення про склад Робочої групи затверджується процедурним рішенням міської ради.

Основною організаційною формою роботи Робочої групи є засідання. Робоча група приймає рекомендації, які мають дорадчий характер. Рекомендації приймаються більшістю голосів членів Робочої групи від присутніх на засіданні.

Члени Робочої групи і запрошені повідомляються відділом забезпечення депутатської діяльності про засідання та питання, які планується розглянути, не пізніш як за 3 дні, а у виняткових випадках - за 1 день до проведення пленарного засідання міської ради. Відділ забезпечення депутатської діяльності міської ради узагальнює висновки та рекомендації постійних комісій стосовно проектів рішень та надає їх для попереднього ознайомлення членам Робочої групи.

Засідання Робочої групи оформляється протоколом. Протокол засідання Робочої групи підписується міським головою, а в разі його відсутності - головуючим.

Рекомендації Робочої групи з метою розгляду та відповідного реагування надсилаються відділом забезпечення депутатської діяльності суб`єктам подання. Якщо суб`єктом подання є міський голова, то рекомендації Робочої групи надсилаються виконавчим органам ради - виконавцям проектів рішень.

Протягом двох днів суб`єкт подання доопрацьовує проект рішення з урахуванням рекомендацій Робочої групи та подає доопрацьований проект до відділу забезпечення депутатської діяльності. У разі, якщо суб`єкт подання не згоден із рішенням Робочої групи, на пленарному засіданні депутатам надається проект рішення у редакції, на якій наполягає суб`єкт подання, та проект рішення у редакції Робочої групи (у випадку, якщо зміни є незначними за обсягом, замість повної редакції проекту можуть надаватися лише тексти поправок до нього). Дані проекти вважаються альтернативними. Міська рада голосує за основу спочатку проект рішення в редакції суб`єкта подання, а в разі, якщо проект не набирає необхідної кількості голосів, - у редакції Робочої групи. До прийнятого за основу проекту рішення поправки вносяться на загальних підставах.

Отже, Робоча група приймає рекомендації та пропозиції з питань, що передбачається внести на розгляд ради; надає міському голові узгоджені пропозиції за проектом порядку денного пленарного засідання, які мають дорадчий, а не обов`язковий характер. Рекомендації Робочої групи з метою розгляду та відповідного реагування надсилаються суб`єктам подання. Якщо суб`єкт подання не згоден із рішенням Робочої групи, на пленарному засіданні депутатам надається проект рішення у редакції, на якій наполягає суб`єкт подання, та проект рішення у редакції Робочої групи і ці проекти вважаються альтернативними.

Таким чином, вказаними положеннями Регламенту установлено, що формування порядку денного сесії, пленарного засідання здійснюється міським головою, що відповідає приписам ст.ст.42, 46 Закону №280/97-ВР.

Формування порядку денного відбувається на підставі пропозицій, які вносяться не пізніше, як за 20 днів до пленарного засідання сесії міським головою, постійними комісіями ради, депутатами, виконавчим комітетом, загальними зборами громадян та у порядку місцевої ініціативи, а також робочою групою з підготовки пленарного засідання міської ради. Якщо пропозиція вноситься депутатом, то вона оформляється у вигляді звернення на ім`я міського голови, до якого додаються проект рішення ради і пояснювальна записка. У окремих випадках, визначених Регламентом, до звернення додаються й інші документи.

Проекти рішень міської ради, які вносяться депутатами міської ради, протягом 5 робочих днів з дня їхнього внесення розглядаються юридичним відділом міської ради та відповідними виконавчими органами міської ради. У разі невідповідності внесеного проекту рішення вимогам закону, юридичним відділом та (або) відповідними виконавчими органами міської ради подається відповідний висновок. Якщо автор проекту не усунув невідповідність та/або незгодний із висновком юридичного відділу, цей висновок поширюється серед депутатів.

Усі проекти рішень, які відповідають вимогам Регламенту підлягають оприлюдненню на офіційному сайті міської ради та її виконавчих органів, а також з пропозиціями щодо порядку денного надаються депутатам міської ради, в тому числі, для розгляду в депутатських групах та фракціях.

Порядок денний затверджується міською радою на початку пленарного засідання; до порядку денного до його затвердження за пропозиціями міського голови, секретаря міської ради, фракцій, груп та постійних комісій, окремих депутатів можуть бути включені й інші питання, які не передбачались проектом порядку денного.

Так, з урахуванням вищевказаних норм суд зазначає, що позовні вимоги в частині визнання дій Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. щодо включення до проекту порядку денного пленарного засідання 20.12.2019 року ХХХІІІ сесії Херсонської міської ради проекту рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" протиправними, визнання протиправною бездіяльність Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. щодо не оголошення на пленарному засіданні 20.12.2019 року ХХХІІІ сесії Херсонської міської ради перед голосуванням за проектом рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" рекомендацій робочої групи з підготовки пленарного засідання ХХХІІІ сесії Херсонської міської ради від 16.12.2019 року по питанню № 34 та не поставлення на голосування проекту рішення за основу та в цілому, підлягають задоволеню, так як з матеріалів справи вбачається, та не спростовано відповідачем належним та допустими доказами, що під час прийняття спірного рішення була порушена процедура прийняття такого рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що начальником Управління комунальної власності Херсонської міської ради, ОСОБА_7 , підготовлено проект рішення "Про затвердження переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації", яким серед іншого, запропоновано для затвердження радою перелік із 12 об`єктів нерухомості комунальної форми власності територіальної громади для їх платного відчуження шляхом приватизації.

Проект рішення винесено на засідання робочої групи з підготовки пленарного засідання ХХХІІІ сесії міської ради за результатами чого 16.12.2019 року проект рекомендовано, у відповідній редакції з 12 об`єктами нерухомості.

Із урахуванням пропозицій робочої групи з підготовки пленарного засідання, Херсонським міським головою сформовано проект порядку денного ХХХІІІ сесії міської ради станом на 17.12.2019 року в якому питанням № 34 включено проект рішення "Про затвердження переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизаці".

Однак, 20.12.2019 року, перед початком пленарного засідання ХХХІІІ сесії міської ради, депутатам надано документ із назвою "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" із додатком на 87 об`єктів.

При цьому суд звертає увагу на те, що сам проект рішення з додатком на 87 об`єктів завізований секретарем міської ради (або без його візування), відповідними заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, начальником юридичного відділу міської ради, фахівцем з правового супроводу виконавчого органу міської ради та фахівцем відділу діловодства міської ради (коректором) суду не надано, що свідчить про обґрунтованість доводів позивачів про недотримання відповідачем-1 вимог ст.65 Регламенту.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідач у відзиві (а.с.71) визнає, що проект оскарженого рішення в редакції, що містила 87 об`єктів був створений після засідання Робочої групи. Отже, проект рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" за змістом не є тотожним із проектом рішення "Про затвердження переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації". А тому опублікування проекту рішення "Про затвердження переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" та розгляду його постійною комісією та Робочою групою не може вважатись виконанням означених процедур по відношенню й до рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації", оскільки їх зміст суттєво відрізняється.

Доводи відповідача-1 стосовно того, що первинний проект рішення був перероблений на виконання рекомендацій Робочої групи не відповідає дійсності, оскільки з протоколу №27 засідання робочої групи з підготовки пленарного засідання XXXIII сесії міської ради VII скликання вбачається, що Робоча група рекомендує включити до порядку денного XXXIII сесії міської ради наступні проекти рішення міської ради: "Про затвердження переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації". Жодних зазначень про необхідність доопрацювання проекту рішення та характеру таких доопрацювань протокол засідання Робочої групи не містить.

Отже, проект оскарженого рішення попередньо не розглядався депутатами міської ради на постійних депутатських комісіях ради, не був доведений до відома громадськості у порядку передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації" і, відповідно, не узгоджувався робочою групою з підготовки пленарного засідання.

Крім того, при обговорені наведеного документу на пленарному засіданні сесії міської ради 20.12.2019 року під № 34, відповідачем-1 в обгрунтування виникнення "нової редакції", повідомлено, що проект рішення винесено в новій редакції з доповненнями, запропонованими робочою групою. Однак, рекомендацій робочої групи з підготовки пленарного засідання не оголошено.

Також, з витягу із протоколу пленарного засідання від 20.12.2019 року, вбачається що відповідачем-1, в порушенням вимог регламенту, поставлено на голосування пропозиція прийняти рішення з питання "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" в новій редакції з доповненнями, запропонованими робочою групою із необхідністю встановлення способів приватизації - викуп чи аукціону. "За основу" та "в цілому", як то передбачено регламентом, рішення на голосування відповідачем-1, як головуючим, не поставлено.

Порушення процедури прийняття оскарженого рішення, зокрема, через не опублікування проекту рішення за 20 днів до пленарного засідання, на думку суду завадило позивачам та третім особам реалізувати своє право на участь у прийнятті оскарженого рішення саме у спосіб, визначений законами України "Про місцеве самоврядування" та "Про доступ до публічної інформації". Відносно позивача-1 - зробило неможливим реалізацію її права на внесення пропозицій, зауважень і поправок до спірного рішення при його розгляді на засіданнях органів ради.

При цьому суд зауважує, що намір позивача-1 реалізувати право на подачу заперечень до оскарженого рішення, передбачене ст. 65 Регламенту, підтверджується поданням такого заперечення на наступний день після його прийняття (а.с.80), оскільки очевидним є те, що отримання проекту рішення в день голосування унеможливлює подачу заперечень до його розгляду сесією.

Щодо позовних вимог, про визнання протиправним дії Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. щодо підписання рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підялгають приватизації" в редакції якій присвоєно № 2256, суд зазначає наступне.

Так, відповідно ст. 71 Регламенту після прийняття рішень ради з питань, які розглядалися на сесії, доопрацювання рішень за підсумками голосування на пленарному засіданні сесії проводиться працівниками відповідних виконавчих органів та відповідальними особами відділу забезпечення депутатської діяльності міської ради (для рішень, суб`єктами подання яких були депутати міської ради, постійні комісії), за участі суб`єкта подання та голови або заступника голови профільної депутатської комісії, протягом 3-х робочих днів.

Рішення міської ради підписує міський голова в строк не більше 5 днів із дня його прийняття сесією міської ради. У разі відсутності міського голови (відрядження, відпустка, хвороба), рішення може бути підписане секретарем міської ради.

Наведені приписи регламенту кореспондуються з положеннями ч.16 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно яких протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

З буквального тлумачення наведених норм слід дійти висновку, що міський голова підписує саме ті рішення, які були прийняті міською радою. Міський голова позбавлений прав вносити на власний розсуд будь-які коригування до рішень ради або підписувати рішення, які нею не приймались.

В даному конкретному випадку з протоколу пленарного засідання XXXIII сесії міської ради VII скликання від 20.12.2019 року (а.с.97) вбачається, що Херсонський міський голова ставив на голосування пропозицію прийняти рішення з питання "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" в новій редакції з доповненнями, запропонованими робочою групою, повторно наголосивши на необхідності встановлення способів приватизації - шляхом викупу або аукціону. Саме за таке рішення голосувала рада, натомість, спірне рішенні не містить вказівок щодо способу приватизації переліченого в додатках до рішення комунального майна, отже Херсонським міським головою підписано рішення, яке не відповідає волевиявленню Херсонської міської ради.

Доводи відповідачів стосовно того, що Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачає продаж об`єктів малої приватизації виключно на електронних аукціонах не заслуговує на увагу, оскільки ст. ст. 13, 18 цього ж закону передбачають такий спосіб приватизації державного або комунального майна як викуп, зокрема, в разі якщо комунальне майно передано в оренду.

Та навіть без наведеного нормативного обґрунтування суд зазначає, що прийняте радою рішення має в повній мірі відповідати рішенню яке буде підписано головою цієї ради.

Тобто, підписання відповідачем-1 рішення, що не відповідає волевиявленню Херсонської міської ради порушує права як позивача - 1 так і інших депутатів місцевої ради як представників інтересів всієї територіальної громади, нівелює значення всього представницького органу місцевого самоврядування.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Херсонського міського голови ОСОБА_6 щодо підписання рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" в редакції якій присвоєно №2256 також підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, надаючи оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень в порядку, передбаченому статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідачі діяли не на підставі та не в порядку, визначеному Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про доступ до публічної інформації" та в порушення Регламенту Херсонської міської ради.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Херсонської міської ради від 20.12.2019 року №2256 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" має бути скасоване як протиправне, оскільки прийняте з порушенням визначеної законодавством процедури ухвалення рішення.

Водночас стосовно посилання позивача-2 як на підставу для скасування спірного рішення на наявність конфлікту інтересів у одного з депутатів суд зазначає наступне.

Так, дійсно під час розгляду справи судом встановлено що депутат Херсонської міської ради ОСОБА_8 голосував "За" рішення про "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації".

Однак, позивачами не надано належних та допустимих доказів наявності в ОСОБА_8 конфлікту інтересів, оскільки, по-перше, в матеріалах справи відсутні докази того, що один з об`єктів комунальної власності, рішення щодо приватизації якого прийнято, знаходиться в користування на умовах оренди в його жінки - ОСОБА_9 . А по-друге, позивачем не зазначено який приватний інтерес ОСОБА_8 або його жінки в прийнятті рішення щодо приватизації майна, яке перебуває в оренді ОСОБА_9 .

Згідно ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" прийняття рішення щодо приватизації майна, яке знаходиться в оренді породжує лише право особи на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки. А тому за звичайних умов та з наявних в суду матеріалів суд не вбачає які преференції породжує для близької особи ОСОБА_8 його участь в прийнятті спірного рішення.

При цьому суд зазначає, що в даному випадку адміністративний суд позбавлений можливості одержувати додаткові докази з приводу тверджень позивача про наявність конфлікту інтересів, оскільки в цьому випадку він набув невластивих йому функцій правоохоронного органу.

Таким чином, зазначені ВП ГС "ОНКУ" підстави позову в даному конкретному випадку не можуть бути покладені в основу прийнятого судом рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірність своїх дій та рішення, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).

Під час звернення до суду позивачем - ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн. згідно квитанції про сплату №32999 від 19.06.2020 року.

Відокремленим підрозділом громадської спілки "Об`єднання народного контролю України" по Херсонській області сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн, що підтверджується квитанцією №МР_АВ091093JVA_14402399.

Понесені позивачами судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню з Херсонської міської ради, оскільки одним з відповідачем виступала її посадова особа.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн та в сумі 2102,00 грн підлягають стягненню з Херсонської міської ради.

Однак, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011р. № 1691 визначено порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Херсонська міська рада не є ні розпорядником, ні одержувачем бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів міських рад належать власні повноваження, зокрема щодо забезпечення виконання місцевого бюджету, а також: здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю у Херсонської міської ради рахунків, з яких можливе стягнення судових витрат збору та одночасно з наявністю відповідних рахунків у її виконавчого органу - Виконавчого комітету Херсонської міської ради, суд присуджує стягнути понесені позивачем судові витрати з рахунків Виконавчого комітету Херсонської міської ради.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича (Код ЄДРПОУ: 26347681, адреса: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 37) щодо включення до проекту порядку денного пленарного засідання 20.12.2019 року XXXIII сесії Херсонської міської ради проекту рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації".

Визнати протиправною бездіяльність Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича (Код ЄДРПОУ: 26347681, адреса: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 37) щодо не оголошення на пленарному засіданні 20.12.2019 року XXXIII сесії Херсонської міської ради перед голосуванням за проектом рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" рекомендацій робочої групи з підготовки пленарного засідання XXXIII сесії Херсонської міської ради від 16.12.2019 року по питанню №34 та не поставлення на голосування внесених правок та проекту рішення за основу і в цілому.

Визнати протиправними дії Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича (Код ЄДРПОУ: 26347681, адреса: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 37) щодо підписання рішення "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" в редакції якій присвоєно №2256.

Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської міської ради (Код ЄДРПОУ: 26347681, адреса: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 37) від 20.12.2019 року №2256 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. з рахунків Виконавчого комітету Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059958, адреса: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37).

Стягнути на користь Відокремленого підрозділу громадської спілки "Об`єднання народного контролю України" по Херсонській області (Код відокремленого підрозділу юридичної особи: 40703222, місцезнаходження: м. Херсон, сел. Янтарний, вул. Казацька, 18) судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. з рахунків Виконавчого комітету Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059958, адреса: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 102000000