Постанова

від 12.11.2020 по справі 912/1595/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2020 року м.Дніпро Справа № 912/1595/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області (суддя Кабакова В.Г.) від 12.12.2019р. (дата складання повного тексту рішення - 21.12.2019р.) у справі №912/1595/19

за позовом Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави, вул. Є Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25006

до відповідачів:

1. Міської ради міста Кропивницького, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006

2. Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4", бульвар Студентський, 6/5, м.Кропивницький, 25012

про визнання недійсною додаткової угоди та зобов`язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019р. у справі №912/1595/19:

- позов задоволено;

- визнано недійсною додаткову угоду від 20.04.2017 за № 9 укладену між Міською радою міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006, і.к. 26241020) та Приватним підприємством "Кіровоград-АЗС-4" (бульвар Студентський, 6/5, м. Кропивницький, 25012, і.к. 32967900) про поновлення дії Договору оренди землі від 21.09.2005 № 240 щодо надання в строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001 площею 5600,0 кв.м., розташованої по вул. Короленка (біля аеропорту) в місті Кропивницькому, яка зареєстрована державним реєстратором Кіровоградської районної державної адміністрації Горбенком А.О. за індексним номером 20499655 від 19.05.2017;

- зобов`язано Приватне підприємство "Кіровоград-АЗС-4" (бульвар Студентський, 6/5, м. Кропивницький, 25012, і.к. 32967900) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001 площею 5600,0 кв.м., яка розташована по вул. Короленка (біля Аеропорту) в місті Кропивницькому територіальній громаді міста Кропивницький в особі Міської ради міста Кропивницький;

- стягнуто з Міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006, і.к. 26241020) на корить прокуратури Кіровоградської області (вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, і.к. 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в розмірі 960,50 грн.

- стягнуто з приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" (бульвар Студентський, 6/5, м. Кропивницький, 25012, і.к. 32967900) на корить прокуратури Кіровоградської області (вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, і.к. 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне підприємство "Кіровоград-АЗС-4", в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанці, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019р. у справі № 912/1595/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- суд першої інстанції помилково визначив, що строк дії Договору оренди землі від 21.09.2005 № 240 становив до 06.10.2015р., оскільки строк його дії становив до 19.10.2014р.;

- спірна додаткова угода укладена на виконання та у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки відповідач продовжив після спливу строку дії договору оренди землі використовувати орендовану земельну ділянку, проти чого не заперечував орендодавець.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019р. у справі № 912/1595/19; зупинено провадження за апеляційню скаргою Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019р. у справі № 912/1595/19 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та вирішення питання щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020р. поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019р. у справі № 912/1595/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 03.09.2020р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2020р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 08.10.2020р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2020р. в судовому засіданні оголошено перерву до 12.11.2020р.

Кіровоградська місцева прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу та її представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на відсутність підстав, встановлених ст. 33 Закону України Про оренду землі для укладення 20.04.2017 між Міською радою міста Кропивницького та Приватним підприємством "Кіровоград-АЗС-4" додаткової угоди за № 9 про поновлення дії Договору оренди землі від 21.09.2005 № 240.

Представник Міської ради міста Кропивницького у судовому засіданні 12.11.2020р. надав усні пояснення, згідно з якими також вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Апелянт не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку повноважного представника, про час та місце судового засідання був повідомлений апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, неодноразове не з`явлення представника апелянта до судових засідань у справі, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, а неявка представника апелянта не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника апелянта.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокурора та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 21.09.2005 між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Кіровоград-АЗС-4" (орендар) укладено договір оренди землі № 240 (а.с. 25-29, далі - Договір).

Відповідно до розділів 1 та 2 Договору оренди землі орендодавець, на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 19.10.2004 № 1271 "Про регулювання земельних відносин", надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5600,0 кв. м. (землі вулиць, набережних, площ), яка розташована по вул. Короленка (біля Аеропорту) в місті Кіровограді для розміщення адміністративно-комерційного комплексу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно довідок земельного кадастру про грошову оцінку земельної ділянки від 25.05.2005 № 2070 та від 31.08.2005 №2168 складала 222 376,00 грн до введення об`єкта в експлуатацію, та 1 111 824 грн після введення в експлуатацію (п. 2 Договору).

Згідно з розділом 3 Договору, його укладено на 10 років, починаючи з дати прийняття рішення Кіровоградської міської ради. Після закінчення строку, на який було укладено Договір, орендар, при належному виконанні обов`язків відповідно до умов Договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. В цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Розділом 4 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та у розмірі 185,31 грн на місяць, до введення в експлуатацію об`єкта, та 926,52 грн на місяць після введення об`єкта в експлуатацію, що становить 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до категорії земель житлової та громадської забудови (п. 5 Договору).

При цьому, сторони у абз. 5 розділу 4 Договору оренди землі від 21.09.2005 погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Розділом 13 Договору визначено, що договір оренди землі припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено. За приписами розділу 3 Договору оренди землі передбачено, що після закінчення строку Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір підписано сторонами, зареєстровано в Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах від 06.10.2005 за №209.

06.10.2005 між сторонами підписано Акт приймання-передачі об`єкта оренди (а.с. 41).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно кадастровий номер земельної ділянки за адресою вул. Короленка м. Кропивницький - 3510100000:06:072:0001.

20.04.2017 між Кіровоградською міською радою, в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Грабенка О.В. та Приватним підприємством "Кіровоград-АЗС-4" укладено додаткову угоду № 9 про поновлення дії Договору оренди землі від 21.09.2005 за № 240, за умовами якої поновлено термін дії договору оренди землі на 10 років (а.с.43). При цьому, п. 2 зазначено, що всі інші умови Договору оренди землі залишаються незмінними. Вказана додаткова угода зареєстрована державним реєстратором Кіровоградської районної державної адміністрації Горбенком А.О. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.05.2017 за № 20499655 (а.с. 47-48).

Додаткова угода укладена на підставі листа - повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 10.04.2017 надісланого ПП "Кіровоград-АЗС-4" на адресу Кіровоградського міського голови Райковича А.П. Даний факт підтверджується відтиском печатки вхідної кореспонденції міської ради від 11.04.2017 за № 2527/05-22-1602 (а.с. 44).

Предметом позову у справі є вимога прокурора про визнання вказаної додаткової угоди недійсною з підстав порушення сторонами під час її укладення ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Так, згідно з ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону, чинній на час укладення спірної додаткової угоди, визначено наступне.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17 Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIVврегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 цього Закону, не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

Проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18, зробила висновок про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Таким чином, Перша судова палата Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18.

З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду прийняла до провадження справу № 320/5724/17.

Однак, в обох зазначених справах, Верховним Судом чітко вказано, що важливим моментом продовження дії договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку оренди і необхідність повідомлення про намір скористатися переважним правом.

Враховуючи вищевикладене лист - повідомлення (а.с. 44) про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк ПП "Кіровоград-АЗС-4" направлено відповідачу-1 - 10.04.2017 (а.с. 44), тобто з порушенням строків визначених Договором та нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Такий лист орендар в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" мав надіслати у строк до 19.10.2014.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається та не спростовано апелянтом належними та допустимими доказами, що ПП "Кіровоград-АЗС-4" неналежно виконував свої обов`язки за договором оренди, в частині своєчасності та повноти сплати орендної плати.

Так, за інформацією ГУ ДФС в Кіровоградській області від 04.12.2018 за № 670/10/11-28-12-02-17 та 24.01.2019 за № 928/10/11-28-12-02-17 встановлено, що відповідач у 2015 році сплатив плату за землю (орендної плати) у сумі 15,9 тис.грн, у 2016 році - орендна плата не сплачувалася (при цьому, плата мала складати в розмірі 77 470, 36 грн, оскільки нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнтів індексації складала 2 583 012,91грн), у 2017 році - 76,1 тис.грн (при цьому, плата мала складати в розмірі 82 139,81 грн, оскільки нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнтів індексації складала 2 739 993,68 грн), у 2018 році - 38,7 тис.грн (при цьому, плата мала складати в розмірі 82 139,81 грн, оскільки нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнтів індексації складала 2 737 993,68 грн).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.04.2019 №4375 виданого відділом у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області встановлено, що вартість спірної земельної ділянки станом на 01.01.2019 складає 8 977 250,24 грн.

У статті 289 Податкового кодексу України зазначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (застосовується з 1 січня 2017 року), яким змінено коефіцієнти, що застосовуються для обрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У зв`язку з прийняттям вказаного Порядку, суттєво змінено коефіцієнти, що застосовуються для обрахунку нормативної грошової оцінки землі. Так, скасовано різницю, згідно якої до 2017 року для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є базою визначення розміру орендної плати, для об`єктів незавершеного будівництва застосовувався коефіцієнт 0,5, тоді як для об`єктів, що введені в експлуатацію та використовуються для комерційної діяльності відповідний коефіцієнт становив 2,5. З 01.01.2017 даний коефіцієнт для таких випадків є єдиним і становить 2,5.

У п. 1 розділу 3 Порядку зазначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Статтею 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

При цьому, таким центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 1 р. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 № 15 ), яка здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати (правова позиція, викладена у постанові ВСУ від 08.04.2015 у справі №916/2439/14), а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (правова позиція, викладена в постанові ВСУ від 03.12.2013 у справі № 5009/3430/12 (3-34гс13).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. На кожен наступний рік орендна плата переглядається протягом січня-лютого такого року з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки, збільшення розмірів ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, або в інших випадках, передбачених законом (розділ 4 Договору).

За приписами ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" , нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

При цьому, з аналізу укладеної додаткової угоди № 9 судом першої інстанції встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки була врахована та, яка діяла на час укладення договору оренди - на 2005 рік, тобто до 2017 року нова нормативна грошова оцінка не розроблялася.

Відповідно до ст. 10 Податкового кодексу України , до місцевих податків належать: податок на майно та єдиний податок. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до п. 12.3 . ст. 12 Податкового кодексу України , сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

У відповідності до рішення Кіровоградської міської ради від 14.07.2015 №4416, затверджено ставки земельного податку по м. Кіровограду, яке є чинним на даний час. Так, відповідно до пункту 5.2. додатку до вказаного рішення затверджено ставки земельного податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), які перебувають в користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної власності) встановлено в розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 13.5 додатку до вказаного рішення встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків від нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки.

Рішенням Міської ради міста Кропивницький від 12.07.2018 за №1750 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області. Вказане рішення оприлюднено у офіційному віснику Міської ради міста Кропивницького "Вечірня газета".

З огляду на зазначене, мінімальний річний розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,56 га в межах населеного пункту повинен становити в 2017 році - 82 139,81 грн., у 2018 році - 82 139,81 грн.

Отже, як вірно вказано місцевим господарським судом, орендна плата, яка передбачена в додатковій угоді № 9 від 20.04.2017 до договору оренди землі від 21.09.2005 №240 (яка залишена без змін), є такою, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України , оскільки є значно меншою, ніж передбачено нормами чинного законодавства.

Також відповідачем не подано доказів того, що він продовжив після 14.10.2014 користуватися земельною ділянкою та взагалі пристпив до її цільового використання.

Так, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та протоколу огляду місця події від 23.06.2019 (а.с. 70-74) встановлено, що спірна земельна ділянка вільна від забудови, будь-які тимчасові споруди, огорожі та будівельні матеріали відсутні.

Відповідно до інформації Управління ДАБІ в Кіровоградській області від 03.04.2019 за №1011-1.30/2/1.15/634 встановлено, що в Управлінні не обліковуються документи реєстраційно-дозвільного характеру щодо будівництва чи прийняття в експлуатацію об`єкта за адресою: м. Кропивницький, вул. Короленка (біля Аеропорту) на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001, замовником якого виступає ПП "Кіровоград-АЗС-4" (а.с. 59).

Отже, ПП "Кіровоград-АЗС-4" (орендарем) не подано суду першої інстанції доказів належного виконання своїх обов`язків по Договору, зокрема сплати орендної плати у 2016 році, продовження використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням після припинення дії Договору, а також не подано доказів повідомлення орендодавця до закінчення строку дії договору - 14.10.2014, про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк.

При цьому, апеляційний суд, виходячи з ч. 3 ст. 269 ГПК України та не наведення апелянтом обгрунтованих причин та доказів неможливості подання суду першої інстанції доказів, які ним подані до апеляційного суду, шляхом надіслання електронною поштою, разом з клопотанням від 07.10.2020р., зокрема листа-повідомлення від 02.04.2013р. до відповідача-1 з намірами продовження орендних відносин за спірним договором (а.с. 240-249), не вбачає підстав для прийняття цих доказів до розгляду під час апеляційного перегляду справи.

За наведених обставин та враховуючи, що сторонами у місячний термін з дати припинення Договору оренди землі від 21.09.2005 за № 240 не було укладено додаткової угоди про продовження терміну його дії, Договір припинив свою дію та у квітні 2017р. у сторін були відстутні підстави, встановлені ст. 33 Закону України "Про оренду землі" для укладення спірної додаткової угоди.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст. 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України,

Частинами 1, 2 ст.93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, обов`язково повинна здійснюватися за результатами земельних торгів, порядок та умови проведення яких регулюються положеннями глави 21 ЗК України. За приписами ст.ст.134, 135 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційний суд погоджується в висновком суду першої інстанції про створення відповідачами умов, після припинення дії Договору оренди землі, до передачі спірної земельної ділянки в користування приватному підприємству на пільгових умовах, без проведення земельних торгів.

Слід також зазначити, що Міська рада міста Кропивницького, яка є стороною спірної додаткової угоди № 9 від 20.04.2017 не вживала заходів щодо розірвання спірної додаткової угоди, повернення земельної ділянки територіальній громади, та в її діях також наявні порушення вимог земельного законодавства, а тому прокурор мав встановлені чинним законодавством України підстави для звернення з даним позовом до господарського суду в якості позивача.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст.ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; справляння плати за землю; здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам міст належить право комунальної власності нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси.

Ця норма є похідною від закріпленого принципу рівності права власності перед законом, визначеним статтею 13 Конституції України, якою передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За статтею 5 Основного Закону визначено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

На думку Конституційного Суду України, положення статті 5 Конституції України треба розуміти так, що народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні (Рішення Конституційного Суду за № 6-рп/2005 від 05.10.2005).

Пунктом 4.2. мотивувальної частини вказаного вище рішення Конституційного суду України визначено, що "Воля народу, - наголошується в Загальній декларації прав людини - повинна бути основою влади; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування".

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Міська рада міста Кропивницького є представницьким органом місцевого самоврядування, яка виконує повноваження, передбачені ст. ст. 140-143 Конституції України та вирішує інші питання, віднесені законом до її компетенції, а тому повинна діяти виключно в межах, засобом та на підставі Конституції та законів України.

Одночасно, додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей) є обов`язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової держави.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення Інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури про визнання недійсною додаткової угоди від 20.04.2017 за № 9 укладеної між Міською радою міста Кропивницького та ПП "Кіровоград-АЗС-4" про поновлення дії Договору оренди землі від 21.09.2005 № 240 щодо надання в строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001 площею 5600,0 кв.м., розташованої по вул. Короленка (біля аеропорту) в місті Кропивницькому, яка зареєстрована державним реєстратором Кіровоградської районної державної адміністрації Горбенком А.О. за індексним номером 20499655 від 19.05.2017 та зобов`язання Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:06:072:0001 площею 5600,0 кв.м, яка розташована по вул. Короленка (біля Аеропорту) в місті Кропивницькому територіальній громаді міста Кропивницький в особі Міської ради міста Кропивницького є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019р. у справі № 912/1595/19 відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 5 763,00грн. слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019р. у справі № 912/1595/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019р. у справі №912/1595/19 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Кіровоград-АЗС-4".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 23.11.2020 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз