Ухвала

від 08.02.2021 по справі 912/1595/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 912/1595/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2020 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019, у справі

за позовом керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави

до 1) Міської ради міста Кропивницького, 2) Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4"

про визнання недійсною додаткової угоди та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2020 (повний текст складено 23.11.2020) і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019 у справі № 912/1595/19, подана 30.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4", суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву керівник Кіровоградської місцевої прокуратури подав у червні 2019 року, її предметом є 2 вимоги немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Приватне підприємство "Кіровоград-АЗС-4" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2020 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019 у справі № 912/1595/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 7 684,00 грн, а саме 1 921, 00 х 2 х 200 %, де 1 921,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак Приватне підприємство "Кіровоград-АЗС-4" доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додало, хоча у переліку додатків до касаційної скарги і зазначено документ про сплату судового збору. При огляді касаційної скарги цього документа не виявлено, про що Верховний Суд склав акт від 19.01.2021 № 29.1-11/21.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Крім того, відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2020 складено 23.11.2020, тому останнім днем її оскарження, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 14.12.2020.

Проте Приватне підприємство "Кіровоград-АЗС-4" подало касаційну скаргу 30.12.2020, тобто поза межами двадцятиденного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Приватне підприємство "Кіровоград-АЗС-4" просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження і зазначає, що станом на час подання касаційної скарги повного тексту оскаржуваної постанови не отримало та у судовому засіданні 12.11.2020 його представник присутній не був. Натомість про наявність повного тексту оскаржуваної постанови скаржник випадково дізнався 20.12.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Тому Приватне підприємство "Кіровоград-АЗС-4" вважає причини пропуску строку поважними та просить його поновити.

Разом з цим, як убачається з постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2020, суд апеляційної інстанції переглядав рішення місцевого господарського суду за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4".

Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 зазначеного Кодексу.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у колегії суддів відсутня можливість встановити обставини направлення оскаржуваного рішення учасникам справи.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у клопотанні Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" про поновлення строку на касаційне оскарження, не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження на 16 днів, оскільки заявник не надав доказів існування обставин, які б дійсно перешкоджали поданню касаційної скарги у строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, Приватному підприємству "Кіровоград-АЗС-4" для усунення недоліків касаційної скарги необхідно навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, а також подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (7 684,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Приватному підприємству "Кіровоград-АЗС-4" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2020 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019 у справі № 912/1595/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 288, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Кіровоград-АЗС-4" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2020 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2019 у справі № 912/1595/19 залишити без руху до 05.03.2021 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я Чумак