Рішення
від 03.11.2020 по справі 910/18579/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.11.2020Справа № 910/18579/19

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Гольцової М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 )

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 )

До Кооперативно дачного товариства "Чорнобилець" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 30-А; ідентифікаційний код: 24090964)

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець-Оболонь" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 30-А; ідентифікаційний код: 40451634)

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Громадської організації Об`єднання власників дач урочища Оболонь (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 30-А; ідентифікаційний код 41314665);

Про визнання загальних зборів такими, що не відбулися та визнання рішень загальних зборів недійсними

За участі представників учасників справи:

від позивача-1: Головков Є. І. (ордер серія АІ № 1033243 від 19.05.2020);

від позивача-2: Головков Є. І. (ордер серія АІ № 1026805 від 10.03.2020);

Дробах В. Г. (паспорт серія НОМЕР_5 );

від відповідача: не прибув;

від третьої особи - 1: Разваляєв Д. С. (посвідчення адвоката України № КВ 6440 від 27.06.2019);

Федорчук В.О. (Паспорт серія НОМЕР_6 , керівник);

від третьої особи - 2: Леонов В. І. (паспорт серія НОМЕР_7 ; голова Громадської організації на підставі витягу з ЄДРПОУ).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі позивач-1) та ОСОБА_2 (далі позивач-2) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Кооперативно дачного товариства "Чорнобилець" (далі відповідач) про визнання загальних зборів, проведених 17.10.2015, такими, що не відбулися та визнання рішень загальних зборів недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Закону України "Про кооперацію" під час проведення загальних зборів членів кооперативу, а саме прийняття рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та порушення вимог щодо заборони передання права голосу іншій особі.

У зв`язку з цим, позивач просить визнати рішення загальних зборів такими, що не відбулися та визнати рішення загальних зборів, оформлених протоколом загальних зборів членів КДТ "Чорнобилець" від 17.10.2015, недійсними, а саме рішення:

- скористатися передбаченим чинним законодавством та Статутом КДТ "Чорнобилець" правом на реорганізацію КДТ "Чорнобилець" шляхом виділу з нього кооперативу "Чорнобилець-Оболонь". До кооперативу "Чорнобилець-Оболонь" частково переходять мінові права та обов`язки КДТ "Чорнобилець" (в частині розподільчого балансу). Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторів (не менше 2-х місяців ) та задоволення чи відхилення цих вимог, комісії з реорганізації КДТ "Чорнобилець" провести інвентаризацію майна , коштів та скласти розподільчий баланс. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації кооперативу "Чорнобилець-Оболонь" ;

- створити комісію з реорганізації КДТ "Чорнобилець" у складі членів товариства від урочища "Оболонь" - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; від урочища "Наталка" - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

- доручити Правлінню КДТ "Чорнобилець" обрати з числа тих, хто найбільш тривалий час мешкає в КДТ "Чорнобилець" та має повагу від громадян; 35 осіб від урочища "Оболонь" та 30 осіб - урочища "Наталка". Ці уповноважені затвердять розподільчий баланс.

Також позивач разом з позовною заявою подав клопотання про витребування доказів.

08.01.2020 Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі. Розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 28.01.2020 та відмовив у задоволенні клопотання позивачів про витребування доказів.

27.01.2020 від позивача-2 надійшло клопотання про витребування доказів; від Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець-Оболонь" надійшло клопотання про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору.

28.01.2020 Суд постановив ухвалу про витребування доказів у відповідача та залучив до участі у справі Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець-Оболонь" у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

26.02.2020 від позивача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи заяв свідків.

28.02.2020 від третьої особи надійшло клопотання про долучення документів.

До суду 03.03.2020 надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Громадської організації "Об`єднання власників дач урочища Оболонь".

В судовому засіданні 10.03.2020 суд залучив до участі у справі Громадську організацію "Об`єднання власників дач урочища Оболонь" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів, повторно витребував у відповідача оригінали документів, продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відклав підготовче судове засідання на 31.03.2020, про що постановив відповідну ухвалу, в якій навів мотиви та обґрунтування прийнятих процесуальних рішень.

12.03.2020 від відповідача надійшли пояснення щодо позову та надання письмових доказів по справі № 910/18579/19 (підстава ст. 42 ГПК України).

02.04.2020 від третьої особи на стороні відповідача надійшли письмові пояснення третьої особи на стороні відповідача.

Розгляд даної справи, призначений на 31.03.2020, не відбувся, оскільки з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20, засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Бондаренко Г.П., призначені на 31.03.2020, були зняті з розгляду, про що було розміщено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

В оголошенні розміщеному на сайті Судової влади України зазначалося, що для подальшого забезпечення права на участь в засіданнях, про дати і час судових засідань учасники справ будуть повідомлені відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Про призначення судового засідання у справі на 26.05.2020 суд повідомив учасників справи ухвалою від 14.04.2020.

24.04.2020 від позивача - 2 надійшли письмові заперечення на письмові пояснення третьої особи - представника ОК Чорнобилець - Оболонь на стороні відповідача ОСОБА_17 від 27.03.2020 (відповідно до ст. 42 ГПК України).

20.05.2020 від представника позивачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

21.05.2020 від третьої особи на стороні позивачів та від позивача - 2 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

25.05.2020 від позивача - 2 та третьої особи на стороні позивачів надійшло спільне клопотання про долучення доказів.

25.05.2020 від представника позивачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні 26.05.2020 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 23.06.2020.

26.05.2020 від третьої особи на стороні позивачів та позивача - 2 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

22.06.2020 від третьої особи на стороні відповідача надійшли письмові пояснення.

23.06.2020 від позивача - 2 та третьої особи на стороні позивачів надійшло спільне клопотання про долучення доказів.

В судовому засіданні 23.06.2020 суд на місці ухвалив поновити строк подачі доказів по справ та залучити подані позивачем та третьою особою на стороні позивачів докази, закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 18.08.2020.

04.08.2020 від позивачів надійшли пояснення.

18.08.2020 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 13.10.2020 та розпочати судове засідання з пояснень третьої особи - 2 (на стороні відповідача).

09.10.2020 від позивачів надійшли пояснення.

В судовому засіданні 13.10.2020 третя особа на стороні позивачів надала пояснення та пояснення надав позивач - 2. Суд в засіданні ухвалив закінчити встановлення фактичних обставин та перевірку їх доказами та відклав судове засідання на 03.11.2020.

20.10.2020 від третьої особи на стороні відповідача надійшло клопотання про приєднання письмових доказів.

В судове засідання 03.11.2020 всі учасники справи прибули та виступили в судових дебатах, в яких позивачі та третя особа на стороні позивачів заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, а відповідач та третя особа на стороні відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили.

Заслухавши в судовому засіданні 03.11.2020 промов учасників справи, з`ясувавши обставини, на які позивачі, відповідач та треті особи посилаються як на підставу своїх вимог, заперечень, пояснень та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, Суд

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 станом на 17.10.2015 були учасниками Кооперативного дачного товариства Чорнобилець .

17.10.2015 були проведені загальні збори членів Кооперативного дачного товариства Чорнобилець , на яких, згідно протоколу реєстраційної комісії були присутні 355 членів КДТ Чорнобилець із загальної кількості членів 624.

До порядку денного зазначених зборів були внесені наступні питання:

1. Про реорганізацію КДТ Чорнобилець шляхом виділу з нього нової юридичної особи.

2. Про обрання членів комісії з реорганізації КДТ Чорнобилець .

3. Про затвердження кандидатур уповноважених по КДТ Чорнобилець .

По першому питанню порядку денного збори вирішили: (1) скористатися передбаченим чинним законодавством та статутом КДТ Чорнобилець правом на реорганізацію КДТ Чорнобилець шляхом виділу з нього Кооперативу Чорнобилець - Оболонь ; (2) до Кооперативу Чорнобилець - Оболонь частково переходять майнові права та обов`язки КДТ Чорнобилець ( в частині розподільчого балансу); (3) після закінчення строку для пред`явлення вимог (не менше 2-х місяців) та задоволення чи відхилення цих вимог, комісії з реорганізації КДТ Чорнобилець провести інвентаризацію майна, коштів та скласти розподільчий баланс; (4) виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації Кооперативу Чорнобилець - Оболонь .

За по першому питанню порядку денного проголосували 343 осіб (голосів), Проти - 12.

По другому питанню порядку денного збори вирішили: (1) у відповідності до ст. 105 Цивільного кодексу України створити комісію з реорганізації КДТ Чорнобилець у складі:

ОСОБА_18 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; (2) Голову та секретаря комісії з виділу КДТ Чорнобилець обрати на першому засіданні комісії з виділу, доручити їм у відповідності з вимогами чинного законодавства України, оприлюднити повідомлення про прийняття загальними зборами членів КДТ Чорнобилець рішення про виділ.

За по другому питанню порядку денного проголосували 353 осіб (голосів), Проти - 1, Утримався - 1.

По третьому питанню порядку денного збори вирішили: (1) доручити правлінню обрати уповноважених з числа тих, що найбільш тривалий час мешкає в КДТ Чорнобилець та мають повагу від громадян: 35 осіб від ур. Оболонь та 30 - від ур. Наталка, ці уповноважені затвердять розподільчий баланс.

За по третьому питанню порядку денного проголосували 354 особи (голосів), Проти - 0, Утримався - 1.

Протокол загальних зборів членів Кооперативного дачного товариства Чорнобилець від 17.10.2015 підписали Голова зборів та секретар, підписи яких були скріплені печаткою КДТ Чорнобилець .

Позивачі просять суд визнати загальні збори членів Кооперативного дачного товариства Чорнобилець , проведені 17.10.2015 такими, що не відбулися, а прийняті такими зборами рішення недійсними з підстав відсутності кворуму на вказаних зборах, неналежного повідомлення членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний відповідних загальних зборів та невідповідності рішення прийнятого по третьому питанню порядку денного оскаржуваних зборів положенням п. 5.4., 5.5. Статуту КДТ Чорнобилець . Позивачі також зазначають, що внаслідок протиправних рішень відповідача, прийнятих 17.10.2015 на незаконних загальних зборах членів КДТ Чорнобилець , фактично все майно вказаного товариства під час його реорганізації перейшло до Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець - Оболонь .

Отже, предметом позову у даній справі є матеріально - правові вимоги позивачів до відповідача про визнання зборів від 17.10.2015 такими, що не відбулися та про визнання недійсними рішень прийнятих на таких зборах.

Третя особа на стороні позивачів заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Третя особа на стороні відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав: (1) наявності кворуму на зборах 17.10.2015 (недоведеності позивачами обставин відсутності кворуму на зборах); (2) обізнаності позивачів про дату місце, час проведення та порядок денний відповідних загальних зборів; (3) визнання позивачами при створенні Громадської організації Дачно - житлове товариство Чорнобилець - Урочище Оболонь 28.02.2016 оскаржуваних зборів такими що відбулися, адже громадська організація створена на виконання оскаржуваного рішення; (4) у результаті задоволення позову порушені права позивачів не будуть відновлені, оскільки позивачі 15.10.2016 добровільно вийшли зі складу членів КДТ Чорнобилець , і на момент подачі позову до суду не є членами кооперативу; (5) пропуску позивачами строку позовної давності при зверненні до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з положеннями ст. 2, 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Невизнання цивільного права полягає в пасивному запереченні наявності у особи суб`єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування майном, на спадкування, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права. Оспорювання суб`єктивного цивільного права відображає такий стан правовідносин, коли суб`єктивне цивільне право заперечується в юрисдикційному органі.

При здійсненні правосуддя у господарських справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом та договором.

Статтею 16 Цивільного кодексу України внормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, у речово-правових відносинах не застосовуються способи захисту прав, установлені для зобов`язальних правовідносин, і навпаки.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Позивачі просять суд визнати загальні збори відповідача від 17.10.2015 такими, що не відбулися та визнати недійсними рішення прийняті на таких зборах. Ці вимоги позивачів зводяться до способу захисту - визнати недійсними рішення

В п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 N 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів судам роз`яснено, що при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, та не випливають із положень законодавства.

У зв`язку з цим не підлягають задоволенню позови про визнання рішень загальних зборів правомочними, як такі, що не відповідають можливим способам захисту прав та інтересів. Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Не підлягають задоволенню також вимоги про визнання: загальних зборів учасників (акціонерів) товариства такими, що відбулися; реорганізації такою, що відбулася; рішень загальних зборів дійсними; рішень загальних зборів такими, що підлягають виконанню. Господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові.

Вимога позивача про визнання загальних зборів від 17.10.2015 такими, що не відбулися, не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, визначених ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, відповідно в цій частині предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав. З наведених підстав суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

При цьому, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон України Про кооперацію .

Статтею 2 Закону України Про кооперацію визначено, що кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

В п. 1.1. Статуту Кооперативного дачного товариства Чорнобилець , затвердженого Мінською районною державною адміністрацією м. Києва 27.10.2000 № 878, визначено, що Кооперативне дачне товариство Чорнобилець , як складова частина системи кооперації в Україні, є добровільним об`єднанням громадян України і створене для ведення громадянами колективного та дачного будівництва на наданих їм земельних ділянках з метою задоволення матеріальних і духовних потреб дачників і членів їх сімей.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Згідно із ст. 15 Закону України Про кооперацію вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Пунктом 5.4. статуту визначено, що загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні більше половини членів товариства.

Згідно із п. 5.6. статуту рішення на загальних зборах членів товариства приймаються простою більшістю голосів відкритим голосуванням.

Протоколи загальних зборів членів товариства оформлюються у триденний строк, підписуються головою і секретарем зборів, засвідчуються печаткою та зберігаються у справах товариства постійно (п. 5.7. статуту).

Позивачі стверджують про відсутність кворуму на оскаржуваних зборах. Зокрема, згідно викладеного в позовній заяві до загальної кількості зареєстрованих та присутніх членів КДТ Чорнобилець на загальних зборах 17.10.2015 відповідачем були зараховані ті члени товариства, які уповноважували на участь та голосуванні на вказаних зборах по всіх питаннях порядку денного від їх імені інших членів товариства, родичів, знайомих та голову Правління КДТ Чорнобилець ОСОБА_4 , надавши останнім для цього довіреності. Відповідачем не було відображено в Протоколі загальних зборів членів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015 кількість членів товариства, яких було представлено на вказаних зборах за довіреностями. Відсутність на загальних зборах членів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015 кворуму для проведення цих зборів підтверджується журналом реєстрації учасників зазначених зборів та протоколом реєстраційної комісії. Також позивачі зазначають, що в приміщенні актового залу школи № 168, де проводилися оскаржувані збори відсутня можливість розміщення 355 осіб.

На підтвердження обставин відсутності кворуму на загальних зборах позивачі надали в матеріали справи в якості доказів копію протоколу оскаржуваних зборів від 17.10.2015, зазначили, що журнал реєстрації учасників зазначених зборів та протокол реєстраційної комісії у позивачів відсутні, тому просили їх витребувати у відповідача. В ході розгляду справи позивачі також надали до матеріалів справи в якості доказів копії афідевітів на позовну заяву свідків ОСОБА_21 , Леонова Віктора Івановича , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .

В зазначених афідевітах ОСОБА_21 , Леонов Віктор Іванович , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 свідчили, що вони є членами КДТ Чорнобилець , а ОСОБА_24 , що членом КДТ Чорнобилець є його мати. Також вказані особи свідчили про відомі їм обставини проведення відповідачем 17.10.2015 загальних зборів членів, зазначали, що були присутні на таких зборах, що присутні реєструвалися в журналі присутніх, що багато присутніх реєструвалося по довіреностях, що на зборах були присутні близько 270 членів товариства.

Копія протоколу реєстраційної комісії від 17.10.2015 була надана в матеріали справи третьою особою на стороні відповідача. Із змісту протоколу реєстраційної комісії від 17.10.2015 вбачається, що на зборах від 17.10.2015 було зареєстровано присутність: від ур. Оболонь - 262 особи; від ур. Наталка - 93 особи. Всього в КДТ Чорнобилець станом на 15.10.2015 нараховується 624 членів КДТ. В протоколі зазначено, що зареєстровано 355 членів та вказано про наявність кворуму для зборів. Протоколу реєстраційної комісії від 17.10.2015 підписаний головою реєстраційної комісії ОСОБА_25 , членами комісії ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .

В матеріали справи також третьою особою на стороні відповідача була надана копія протоколу засідання рахункової комісії, обраної загальними зборами Кооперативного дачного товариства Чорнобилець від 17.10.2015, в якому зафіксовані результати голосування по питаннях порядку денного, та зазначено, що прийняли участь в голосуванні по всіх питаннях порядку денного 355 осіб. Протокол засідання рахункової комісії, обраної загальними зборами Кооперативного дачного товариства Чорнобилець від 17.10.2015 підписаний головою рахункової комісії ОСОБА_25 , членами комісії ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .

Відповідач в поясненнях щодо позову пояснив, що деякі витребувані судом документи (а саме: письмові докази запрошення членів КДТ "Чорнобилець" взяти участь 17.10.2015 в загальних зборах КДТ "Чорнобилець"; Журнал реєстрації учасників загальних зборів членів КДТ "Чорнобилець" від 17.10.2015; копії довіреностей членів КДТ "Чорнобилець", які не приймали участь в проведені загальних зборів 17.10.2015, а їх присутність була зарахована; протоколи лічильної комісії загальних зборів членів КДТ "Чорнобилець" від 17.10.2015, в якому зазначено кількість присутніх на загальних зборах КДТ "Чорнобилець" відповідно до Журналу реєстрації учасників загальних зборів членів КДТ "Чорнобилець" від 17.10.2015 та затвердження рішень цих зборів по питанням порядку денного) у нього відсутні.

Таким чином, журнал реєстрації учасників загальних зборів членів КДТ "Чорнобилець" від 17.10.2015 та копії довіреностей членів КДТ "Чорнобилець", які не приймали участь в проведені загальних зборів 17.10.2015, на голосування від їх імені на зборах в матеріалах справи відсутні, відтак суд позбавлений можливості встановити їх зміст, відповідно встановити обставини справи щодо здійснення голосування на зборах по довіреностям та надати таким доказам оцінку.

Водночас в матеріалах справи наявні копії протоколу реєстраційної комісії від 17.10.2015, протоколу засідання рахункової комісії, обраної загальними зборами Кооперативного дачного товариства Чорнобилець від 17.10.2015 та самого протоколу зборів від 17.10.2015 із змісту яких вбачається наявність кворуму на зборах 17.10.2015.

Щодо наданих позивачами в якості доказів у справі копій афідевітів ОСОБА_21 , Леонова Віктора Івановича , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , то такі докази суд оцінює критично та відхиляє, з таких підстав.

Статтею 87 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Обставини делегування членів кооперативу своїх повноважень на участь у загальних зборах та обставини наявності та/або відсутності кворуму на загальних зборах відображаються відповідно до чинного законодавства та ділового обороту у документах (довіреностях та протоколах), відповідно такі обставини підлягають доведенню відповідними документам, та не можуть встановлюватись на підставі показань свідків.

Суд також зазначає, що в матеріалах справи відсутні інші докази, які б у своїй сукупності із викладеним в афідевітах підтверджували обставини, про які свідчать свідки, в матеріалах справи також відсутні докази того, що особи, які надали свідчення були станом на 17.10.2015 членами КДТ Чорнобилець .

На підтвердження обставин відсутності можливості розміщення 355 осіб в приміщенні актового залу школи № 168, де проводилися оскаржувані збори, позивачі надали в матеріали справи акт обстеження актового залу від 04.04.2020, складений за дорученням правління третьої особи на стороні позивачів членами правління та фото світлини актового залу школи № 168. Відповідно до вказаного в акті в актовому залі можливо розмісити 220 людей з урахуванням повністю завантажених проходів стоячими місцями.

У матеріалах справи також наявна копія листа директора школи № 168 адресованого судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_28 , в якому зазначено, що актова зала має 250 стаціонарних посадочних місць та 150 тимчасових посадочних місць за потребою.

Оцінивши вказані докази суд дійшов висновку що більш вірогідним доказом кількості посадочних місць в актовій залі школи № 168 є лист директора школи № 168, а не акт складений членами правління третьої особи на стороні відповідачів.

Позивачі стверджують про неналежне повідомлення членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний відповідних загальних зборів. Зокрема, позивачі зазначають в позові, що журналом реєстрації загальних зборів членів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015 та протоколом реєстраційної комісії зазначених зборів підтверджується той факт, що члени товариства не були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення цих зборів. На підтвердження відповідних обставин позивачами також надані показання свідків.

Згідно із ст. 15 Закону України Про кооперацію про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Статут відповідача не містить положень, які б внормовували порядок повідомлення членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів.

Відповідно до приписів п. 2.25 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Таким чином, у відповідності до положень закону члени кооперативу повинні були бути повідомленими про скликані правлінням на 17.10.2015 загальні збори не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення в будь - якому порядку, як шляхом розміщення відповідного повідомлення (об`яви) на території кооперативу, так і шляхом усного, письмового повідомлення, або іншим шляхом.

Як вже зазначав суд, журнал реєстрації загальних зборів членів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015 відсутній в матеріалах справи, відтак такий доказ не доводить жодних обставин у справі.

Із інших документальних доказів вбачається, що на збори 17.10.2015 прибули 355 членів кооперативу, в тому числі позивач - 2 - ОСОБА_2 , вказані обставини свідчать про обізнаність відповідних членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів. При цьому, із змісту протоколу оскаржуваних зборів вбачається, що ОСОБА_2 приймав участь в обговоренні питань порядку денного (виступав) та голосував по питаннях порядку денного, вказане свідчить, про те що позивач - 2 був готовий до зборів та реалізував на них в повній мірі своє право на управління.

Відповідно до зазначеного в п. 2.27 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

В даному випадку участь ОСОБА_2 в загальних зборах 17.10.2015 підтверджена протоколом оскаржуваних зборів, відтак обставини порушення порядку персонального його повідомлення про збори, навіть у випадку їх встановлення судом, не можуть бути підставами для визнання рішень загальних зборів членів кооперативу від 17.10.2015 недійсними.

Відповідно до показань ОСОБА_22 , останній дізнався про збори від голови правління ОСОБА_4 по телефону. Вказане свідчить про те, що повідомлення членів кооперативу про збори здійснювалося усно.

В інших показаннях свідків зазначено, що інформація про збори стала відома особам, які давали такі показання, від сусідів, проте не зазначається, від яких саме сусідів та звідки про збори дізналися сусіди. Вказане свідчить про те що, інші члени кооперативу були обізнані про скликання оскаржуваних зборів, що в свою чергу свідчить про те що повідомлення членів здійснювалося.

Із матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 був головуючим на загальних зборах 28.02.2016 засновників членів громадської організації Дачно - житлове товариство Чорнобилець - урочище Оболонь , на яких була заснована відповідна організація, у зв`язку із рішенням загальних зборів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015 про реорганізацію, секретарем таких зборів був ОСОБА_2 . Згідно зазначеного в статуті Громадської організації Дачно - житлове товариство Чорнобилець - Урочище Оболонь (п. 1) організація створюється засновниками в процесі реорганізації шляхом виділу з Кооперативного дачного товариства Чорнобилець , є правонаступником його прав та обов`язків в межах, визначених розподільчим балансом станом на 26.02.2016. Зазначені докази свідчать про обставини спільного здійснення позивачами дій на виконання оскаржуваного рішення зборів, тобто обставини фактичного визнання позивачами, в тому числі ОСОБА_1 , оскаржуваних зборів правомочними, та обставини обізнаності ОСОБА_1 про прийняті та оскаржуваних зборах рішення, та можуть свідчити про обізнаність позивача - 1 про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів, адже суд встановив, що ОСОБА_2 був обізнаний про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів.

Суд також зазначає, що в заяві свідка ОСОБА_4 , копія якої надана в матеріали справи, третьою особою на стороні відповідача, свідок свідчить, що громадянин ОСОБА_1 просив його (свідка) проголосувати за нього по довіреності.

Враховуючи відсутність в статуті відповідача та законі нормативних вимог до порядку повідомлення про збори членів кооперативу (чи то письмового, чи то усного, чи то іншого) та обставини присутності на зборах 355 членів кооперативу, в тому числі позивача - 2, а також ті обставини, що ОСОБА_1 був головуючим, а ОСОБА_2 секретарем на загальних зборах 28.02.2016 засновників членів громадської організації Дачно - житлове товариство Чорнобилець - урочище Оболонь , суд дійшов висновку, про наявність великої вірогідності щодо обізнаності ОСОБА_1 про дату, місце, час проведення та порядок денний оскаржуваних загальних зборів.

За змістом ст. 15 Закону України "Про кооперацію" і статуту кооперативу для проведення загальних зборів членів кооперативу та прийняття цими зборами правомочних рішень відповідачу необхідно було дотриматися процедури і строків скликання загальних зборів, забезпечити особисту присутність на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення.

Наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності підтверджено, що за результатами здійсненого відповідачем повідомлення членів кооперативу була забезпечена особиста присутність на зборах 17.10.2020 більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення. З огляду на викладене та враховуючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що обставини порушення прав позивачів, як членів кооперативу внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів 17.10.2015 не доведені матеріалами справи.

Щодо тверджень позивачів про невідповідності рішення прийнятого по третьому питанню порядку денного оскаржуваних зборів положенням п. 5.4., 5.5. Статуту КДТ Чорнобилець , суд зазначає.

Пунктами 5.4., 5.5. статуту визначено, що загальні збори товариства: а) приймають Статут Товариства, вносять до нього зміни та доповнення; б) вибирають голову правління Товариства, правління, ревізійну комісію, а також уповноважених для вирішення основних питань; в) приймають правила внутрішнього розпорядку Товариства; г) встановлюють розміри вступного, членського і цільових внесків та строки їх сплати; д) затверджують кошторис доходів та видатків; е) заслуховують звіти правління та ревізійної комісії про їх діяльність. Затверджують річні звіти та активи ревізій; є) визначають трудову участь членів Товариства в роботах, що проводяться колективно, затверджують плани агротехнічних та інших загальних заходів; ж) затверджують види робіт, здійснюваних за договорами, штати працівників, з якими Товариство укладає контракти, вирішують питання оплати їх праці; з) вирішують питання про заохочення членів правління та активу Товариства; и) розглядають скарги на рішення правління та ревізійної комісії Товариства; і) достроково відкликають членів правління та ревізійної комісії Товариства; ї) затверджують положення про ревізійну комісію Товариства, положення про охорону майна Товариства та його членів, положення про створені при Товаристві підпорядковані йому підприємства для здійснення будівельних та інших робіт; й) делегують частину своїх функцій правлінню Товариства; к) вирішують питання про припинення діяльності Товариства; л) розглядають також інші питання діяльності Товариства.

В зв`язку із складностями скликання загальних зборів для вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів, в Товаристві можуть обиратись уповноважені. Всі члени правління входять до складу уповноважених. Уповноважені вибираються на зборах вулиць Товариства від 10 або 5 ділянок - 1 уповноважений. Протоколи зборів подаються в правління і затверджуються на загальних зборах (зборах уповноважених). Крім того, на зборах вулиць вибирають старост вулиць. Збори уповноважених правомочні вирішувати всі питання загальних зборів, окрім підпункту б) до пункту 5.4. Збори уповноважених правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 3/4 усіх уповноважених.

Отже, статутом кооперативу (п. 5.4.) питання щодо обрання уповноважених для вирішення основних питань віднесено до компетенції загальних зборів. Пунктом 5.5. статуту визначено, що на зборах вулиць може бути обраний уповноважений для вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів, у зв`язку із складностями скликання загальних зборів.

Із аналізу зазначених пунктів статуту вбачається, що поняття уповноважений для вирішення основних питань та уповноважений для вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів у зв`язку із складностями скликання загальних зборів не тотожні, оскільки в тому числі різниться компетентний орган для обрання таких уповноважених та порядок обрання таких уповноважених.

По третьому питанню порядку денного Про затвердження кандидатур по КДТ Чорнобилець на зборах 17.10.2015 виступили ОСОБА_29 , який доповів, що для затвердження розподільчого балансу необхідно або збирати нові загальні збори або обирати уповноважених, які затвердять цей баланс. Також виступив ОСОБА_2 , який повідомив про те, що в такому разі він підтримує ідею, щоб ці уповноважені затвердили розподільчий баланс, а в подальшому для обрання уповноважених необхідно провести зібрання по вулицях. Голова президії Пашкевич о. М. запропонував поставити на голосування питання про обрання правлінням уповноважених, з числа тих, що найбільш тривалий час мешкають в КДТ Чорнобилець та мають повагу від громади: 35 осіб від ур. Оболонь та 30 - від ур. Наталка. Ці уповноважені затвердять розподільчий баланс. За результатами голосування збори вирішили доручити правлінню обрати уповноважених з числа тих, що найбільш тривалий час мешкає в КДТ Чорнобилець та мають повагу від громади: 35 осіб від ур. Оболонь та 30 - від ур. Наталка. Ці уповноважені затвердять розподільчий баланс.

Отже, по третьому питанню збори прийняли рішення щодо питання віднесеного до їх компетенції, визначили критерії до уповноважених осіб на вирішення питання щодо затвердження розподільчого балансу та їх кількість та доручили обрання поіменного складу уповноважених правлінню кооперативу, що повністю відповідає п. й) п. 5.4. статуту.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що прийняте зборами рішення по третьому питанню порядку повністю відповідає положенням п. 5.4., 5.5. статуту, а твердження позивачів в цій частині є спростованими вказаними положеннями статуту.

Відповідно до п. 7.1. статуту відповідача реорганізація, або ліквідація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) товариства проводиться за рішенням загальних зборів товариства.

Із змісту протоколу зборів від 17.10.2015 вбачається, що на зборах було прийнято рішення щодо реорганізації кооперативу шляхом виділу з нього кооперативу Чорнобилець - Оболонь , до якого частково переходять майнові права та обов`язки кооперативу, і що виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації кооперативу Чорнобилець - Оболонь . Враховуючи наведене твердження позивачів, що на зборах піднімалося у вигляді намірів питання виключно про реорганізацію шляхом виділу нової юридичної особи без назви, без визначення її організаційно - правової форми та видів діяльності спростовується змістом протоколу, оскаржуваних зборів.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що оскаржувані рішення загальних зборів прийняті за наявності кворуму, в межах компетенції загальних зборів, визначеної законом та статутом кооперативу, прийняті на загальних зборах рішення відповідають нормам законодавства та за відсутності порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення таких загальних зборів. Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивачів в частині визнання недійсними рішень загальних зборів від 17.10.2015.

Суд також прийняв до уваги ті обставини, що станом на момент звернення із позовом у даній справі позивачі вже не є членами КДТ Чорнобилець , відповідно задоволення позову у даній справі не змогло б відновити їх прав, як членів кооперативу.

При цьому, один з позивачів, приймав участь в зборах, рішення яких оскаржується, а участь іншого не могла істотно вплинути на результат рішення, яке було прийнято як мешканцями урочища Оболонь, так і мешканцями урочища Наталка, які вирішили виділити з кооперативу для обслуговування будинків, інший кооператив.

Отже, позивачі не довели наявність обставин, які б підтверджували порушення їх прав на участь в кооперативі та його діяльності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд звертає увагу учасників справи, що при вирішенні даної справи, встановлював лише обставини, що входять до предмету доказування у даній справі та здійснив оцінку тільки тих доказів, що доводять та\або спростовують обставини, що входять до предмету доказування у даній справі.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачами вимог, наведених ними обґрунтувань та наданих всіма учасниками справи доказів, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

При цьому, суд звертає увагу сторін, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У відповідності до п. 9 та п. 10 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільняються від сплати судового збору інваліди І і ІІ групи та громадяни, віднесені до 1- ї (першої) та 2-ї (другої) категорій учасників/постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оскільки позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є відповідно постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2), то в силу наведених положень Закону України Про судовий збір , вони звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки у даній справі суд відмовив позивача в задоволенні позовних вимог, суд не здійснює у даній справі розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ) до Кооперативно дачного товариства "Чорнобилець" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 30-А; ідентифікаційний код: 24090964) про визнання загальних зборів такими, що не відбулися та визнання рішень загальних зборів недійсними відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23.11.2020.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.11.2020
Оприлюднено23.11.2020
Номер документу93004639
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/18579/19

Постанова від 17.11.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кондратова І.Д.

Ухвала від 03.11.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кондратова І.Д.

Ухвала від 24.09.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кондратова І.Д.

Ухвала від 12.08.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кондратова І.Д.

Постанова від 03.06.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Ухвала від 20.05.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Ухвала від 06.05.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Ухвала від 04.03.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Ухвала від 22.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Ухвала від 11.01.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні