Рішення від 10.11.2020 по справі 910/7958/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.11.2020Справа № 910/7958/20

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (м. Київ)

про стягнення 61.546,65 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Томін О.О.

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення 61.546,65 грн страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.20. відкрито провадження у справі № 910/7958/20, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

30.06.20. від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

07.07.20. позивачем подано відповідь на відзив.

20.07.20. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.20. постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.20.

17.09.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 13.10.20.

13.10.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.11.20.

Позивачем в судовому засіданні 10.11.20. підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 10.11.20. явку свого повноважного представника не забезпечив.

Наразі, за висновками суду неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи № 910/7958/20 по суті в судовому засіданні 10.11.20.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.11.20. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.07.19. між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником та вигодонабувачем, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 006-0474176/01НТ (надалі - Договір), яким прийнято під страховий захист автомобіль марки Volkswagen Touran, д.р.н. НОМЕР_1 .

17.10.19. по вул. Старокиївська, 34 в смт Козин Обухівського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Volkswagen Touran, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки Seat Cordoba, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , у зв`язку з чим вказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 08.11.19.в адміністративній справі № 372/3746/19 ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки Volkswagen Touran, д.р.н. НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Означеною постановою встановлено, що 17.10.19. близько 11:40 год. В смт. Козин Обухівського району Київської області по вул. Старокиївська ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Volkswagen Touran, д.р.н. НОМЕР_1 , не будучи уважним не стежив за дорожньою обстановкою, не відповідно реагуючи на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, перед початком обгону не переконався в тому, що водій, який рухався за кермом автомобіля марки Seat Cordoba, д.р.н. НОМЕР_2 , рухався попереду на тій самій смузі, здійснював маневр поворот ліворуч, та допустив з ним зіткнення. Отже вина водія автомобіля Volkswagen Touran, д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлена в судовому порядку.

Натомість позивач звертаючись з даним позовом до суду вказує на те, що відносно водія автомобіля марки Seat Cordoba, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення складено не було, однак з обставин ДТП, на думку позивача, вбачається вина обох водіїв. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес", посилаючись на постанови Верховного Суду від 16.04.19. у справі № 927/623/18 та від 16.04.18. у справі № 910/20412/16, вказує, що доказами вини ОСОБА_2 в заподіянні шкоди внаслідок означеного ДТП є висновок експерта № 093-19 від 23.12.19., схема ДТП від 17.10.19., пояснення обох водіїв.

Приписами ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

- шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

- за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, вона їй не відшкодовується;

- за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 Цивільного кодексу України, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

В даному випадку в діях ОСОБА_2 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, на відміну від обставин справи № 927/623/18, на постанову Верховного Суду в якій посилається позивач, в якій була наявність вини особи у вчиненні правопорушення, однак закінчились строки притягнення такої особи до адміністративної відповідальності, а протоколи про адміністративні правопорушення були складені на обох водіїв-учасників ДТП; та на відміну від обставин справи № 910/20412/16, на постанову Верховного Суду в якій посилається позивач, в якій вина особи у вчиненні правопорушення була встановлена протоколом про адміністративне правопорушення та підтверджена схемою ДТП.

Отже, в даній справі не підлягають застосуванню приписи ст. 1188 ЦК України про те, що за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, оскільки відсутня встановлена будь-якими належними засобами доказування вина другого учасника ДТП ОСОБА_2 , з огляду на що відсутні підстави для встановлення ступеня вини кожного із володільців джерела підвищеної небезпеки перед іншим.

Щодо наданого позивачем висновку експерта № 093-19 від 23.12.19. суд встановив викладене далі.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч. 1 ст. 101 ГПК України).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинне бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

За означеним висновком експерта наявна вина обох водіїв в оскаржуваній ДТП.

Разом з тим, означений висновок не містить визначення ступеню вини кожного з учасників ДТП, що є необхідним при застосуванні приписів ст. 1188 ЦК України про те, що за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. З огляду на вказане такий висновок не може бути використаний в підтвердження доводів позивача та не приймається судом в якості належного.

Жодного іншого висновку учасниками справи не подано, як і не подано клопотань про призначення відповідної експертизи судом.

При цьому, як встановлено судом, в даній справі не підлягають застосуванню приписи ст. 1188 ЦК України про те, що за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, оскільки відсутня встановлена будь-якими належними засобами доказування вина другого учасника ДТП ОСОБА_2 , з огляду на що відсутні підстави для встановлення ступеня вини кожного із володільців джерела підвищеної небезпеки перед іншим, а надана експертиза не може бути використана для встановлення вказаного.

Враховуючи вказані вище висновки, досліджені матеріали, факти та обставини, встановлені судом в даній справі, суд дійшов висновку, що питання про те, чи було порушено ОСОБА_2 правила ПДР та чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності (чи є в його діях склад адміністративного правопорушення) має встановлюватися відповідним компетентним органом та відповідним судом в межах справи про адміністративне правопорушення, а господарсько-правовий спір, який вирішується в порядку господарського судочинства між страховими компаніями не є тим процесом, у якому розглядається питання наявності в діях особи (в даній справі ОСОБА_2 ) складу адміністративного правопорушення (в даному випадку щодо порушення ПДР України), наявності її вини та притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Натомість наявні в матеріалах справи документи не підтверджують вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП та не дають можливості переконатись у тому, що зіткнення вказаних вище автомобілів відбулось в тому числі і через порушення ОСОБА_2 Правил Дорожнього руху України.

За викладеного в сукупності відсутні підстави для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 23.11.20.

Суддя Т.М. Ващенко