Рішення

від 12.11.2020 по справі 924/243/20 (924/1155/18)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2020 р. Справа № 924/243/20 (924/1155/18)

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали справи

за заявою Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" м. Старокостянтинів

до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", м. Шепетівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" м. Київ

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. укладеним між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом

Представники сторін:

позивача: Карасьов О.С. член дирекції підприємства

Зінкевич Д.В. адвокат

відповідача 1: Оніщук Є.О. адвокат за ордером від 03.09.2019р. ХМ №024520

відповідача 2: Оніщук Є.О. адвокат за ордером від 03.09.2019р. ХМ №024540

за участю Токовенка О.В. представника кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк"

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 16.03.2020р. відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 06.04.2020р. Ухвалами від 06.04.2020р., 27.04.2020р., 14.05.2020р., 29.05.2020р., 12.06.2020р., 01.07.2020р., 20.07.2020р., 04.08.2020р., 26.08.2020р., 14.09.2020р., 02.10.2020р., 15.10.2020р., 28.10.2020р. судові засідання відкладались до 12.11.2020р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. укладеним між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс" у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом СВК "Перший національний виробничий кооператив". Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає таке.

01.08.2018р. відповідач (Боржник) уклав ряд договорів про відступлення права вимоги, однак такі дії, як вважає позивач, були спрямовані на недопущення подальшого стягнення: на користь ДП "Старокостянтинівський молочний завод" грошових сум за договором про надання послуг №3 ТЗР від 01.02.2017 року у розмірі 6 704 643,96 грн. Такі договори підписувалися від іменні нового кредитора ТОВ "Органік Сідс" ОСОБА_1 , який діяв на підставі Статуту як директор, а від імені боржника ОСОБА_2 , який діяв на підставі Статуту як голова кооперативу. Звертає увагу, що на дату укладення Договорів від 01.06.2018 року один із засновників ТОВ "Сапоніт-Інвест" також була ОСОБА_3 , яка вже 05.06.2018р. вийшла із складу власників, а юридична адреса ТОВ "Зелений простір поділля" на момент підписання співпадала з юридичною адресою ТОВ "Органік Сідс". Тобто, як вказує позивач, внаслідок таких дій, грошова маса Боржника була штучно зменшена, що призвело до подальшого банкрутства СВК "Перший національний виробничий кооператив" та створило неможливість виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.08.2018р. по справі №924/285/18, підтвердженням чого є подальші факти, зокрема порушення справи про банкрутство, винесення постанови про зупинення виконавчих дій по виконанню рішення суду.

Поряд із цим позивач повідомляє, що укладаючи Договір про відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. між ТОВ "Органік Сідс" (новий кредитор) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (первісний кредитор) на суму 3935558грн. його підписання здійснювалося від іменні нового кредитора ОСОБА_4 , який діяв на підставі Статуту як заступник директора, а від імені первісного кредитора ОСОБА_1 , який діяв на підставі Статуту як голова кооперативу.

При цьому як було вказано у п.2 Заяви, та, що відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату підписання Договору цесії ОСОБА_1 одночасно був членом (керівником) виконавчого органу, як в СВК "Перший національний виробничий кооператив" так і в ТОВ "Органік Сідс", тобто здійснював представництво інтересів одночасно двох юридичних осіб. Крім цього, власником частки у розмірі 70% від статутного капіталу Відповідача 2 була ОСОБА_3 , яка одночасно була учасником Відповідача 1. Тобто, як зауважує позивач, фактично підписання договору здійснено з обох сторін ОСОБА_1 , хоча формально через ОСОБА_4 .

Позивач посилаючись на норми ст.1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" та ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства вважає, що підписання даних правочинів заінтересованими особами слід розцінювати як навмисні дії, що призвели до штучного зменшення маси Боржника, та як наслідок неможливості задоволення вимог кредитора в повному розмірі, тобто порушенні його прав.

Крім цього, на думку позивача, укладення даного Договору цесії переслідувало лише одну ціль - створення умов при яких виконання рішення суду стане неможливим через нестачу грошових коштів, майна Кооперативу, із зазначенням в умовах договору відстрочку платежу до 5 років. Такими рішеннями, як вважає позивач ОСОБА_1 , за Договором цесії зменшив активи (ліквідаційну масу) Відповідача 1.

Відповідно до п.1.1. Договору цесії, вказано, що Відповідач 1 оплатно передав (відступив) Відповідачу 2 право вимоги до Позивача за договором поставки молока №49 від 12.08.2016р. на суму 3935558 грн. яке перейшло до Відповідача 2, включає: 3312859 грн. основного боргу, 395727 грн. пені, 39160 грн. 3% річних, 187812 грн. інфляційних втрат та право на стягнення штрафних санкцій, інфляційних, річних та будь-яких інших, пов`язаних з виконанням Основного договору платежів, які виникли та виникатимуть за весь час прострочення. Тобто, Відповідач 1 по Договором цесії відступив право вимоги Відповідачу 2, до якого увійшли також пеня, інфляційні нарахування, та 3% річних. Проте, жодним документом Відповідач 1 не підтвердив Відповідачу 2, що на момент відступлення в нього було право вимоги як основної суми, так і чітко встановленої суми пені, інфляційних втрат, та 3% річних по Договору №49.

Тобто, підсумовує позивач, згідно оскаржуваного договору було передано вимогу, яка фактично була відсутня у відповідача 1 на момент його укладення, що є прямим порушенням норм чинного законодавства.

Поряд із цим позивач вказує, що зі сторони СВК "Перший національний виробничий кооператив", підписантом договору цесії був ОСОБА_1 , а зі сторони ТОВ "Органік Сідс" підписантом був ОСОБА_4 , який зазначається, як заступник директора, що здійснює свої повноваження на підставі Статуту, при цьому у ЄДРЮОФОПГФ відсутня будь-яка інформація про такого підписанта.

Натомість повідомляє, що на адвокатський запит №19-03/19 від 07.03.2019р. до Шепетівського управління ГУ ДС у Хмельницькій області, у відповідь було надано інформацію по ОСОБА_4 , зокрема те, і повідомлення про прийняття його на роботу в ТОВ "Органік Сідс" до Шепетівського управління ДФС у Хмельницькій області не подавалося. Тобто, ОСОБА_4 , як вважає позивач, не може вважатися особою, уповноваженою на підписання Договору цесії, а тому підписання Договору цесії зі сторони Відповідача 2 здійснено неуповноваженою особою. Таким чином підписуючи Договори цесії, ОСОБА_4 не мав відповідних повноважень, що є порушенням норм чинного законодавства, та такі правочини підлягають визнню судом недійсними, тобто такими, що не створюють юридичних наслідків.

Таким чином, позивач наголошує на наявність підстав стверджувати, що Договір цесії було підписано всупереч встановленим нормам цивільного законодавства, законодавства у сфері банкрутства, без намірів настання реальних правових наслідків, що полягали б у передачі права вимоги та отриманні коштів за відступлення права вимоги. Натомість справжньою метою їх підписання було ухилення Відповідача 1 від погашення існуючої заборгованості та уникнення майбутнього арешту грошових коштів на рахунках Відповідача 1, чим здійснено порушення прав ДП "Старокостянтинівський молочний завод" як кредитора.

Поряд із цим, позивач вважає, оскаржуваний договір за його правовою природою договором факторингу виходячи із наступного.

За умовами Договору цесії передбачалося, що від Первісно кредитора до Нового кредитора перейшли усі права та обов`язки Первісного кредитора, що виник з основного договору, в обсязі та на умовах, що існували на момент підписання даного Договору включаючи, але не обмежуючись: 3312859 грн. основного боргу, 395727 грн. пені, 39160 грн. 3% річних, 187812 грн. інфляційних втрат та право на стягнення штрафи санкцій, інфляційних, річних та будь-яких інших, пов`язаних з виконанням Основного договору платежів, які виникли та виникатимуть за весь час прострочення, тобто передача здійснена також наперед (майбутніх вимог). Обов`язок Нового кредитора по перерахуванню на користь Первісного кредитора грошової суми у розмірі 8 849 836,00 грн. впродовж п`яти років закріплений у пункті 2.2. Договору цесії.

Посилаючись на норми ст.350, 512-518, 1077 ЦК України позивач вказує, що фактор для надання фінансової послуги повинен бути включений до Державного реєстру фінансових установ. Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається. Позивач наголошує, що основний договір за яким було здійснено відступлення права вимоги є неукладеним, право вимоги за основним договором оскаржено, так зокрема рішенням суду області від 24.10.2019р. у справі №924/233/18, яке було залишено в силі постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 09.01.2020р. було відмовлено СВК "Перший національний виробничий кооператив" у стягненні горшових сум в розмірі 3935558грн. за договором №49. Тобто, фактично було передано вимогу, що не існувала на момент її передачі, що з врахуванням вказівки на передання вимог, що виникнуть в майбутньому та обов`язку Нового кредитора сплатити упродовж 5 років грошову суму у конкретному розмірі 3935558 грн. слід оцінювати як плату за договором факторингу, оскільки Новий кредитор отримує оплату у вигляді різниці між номінальною вартістю відступленої вимоги та її реальною вартістю та вказує на проведення саме фінансової операції.

Проте, повідомляє, що виходячи із відкритих даних із державних реєстрів ТОВ "Органік Сідс" не є фінансовою установою, а тому не може надавати такі фінансові послуги як факторинг, у зв`язку з чим такий договір факторингу підлягає визнанню недійсним відповідно до ст.203, 215 ЦК.

Відповідач у відзиві на позов та представник у судовому засіданні проти позову заперечують. Щодо аргументів позивача про порушення норм законодавства про банкрутство, недійсність переданої вимоги, відсутність повноважень у представника ТОВ "Органік Сідс", фіктивності правочину на наявність у договорі цесії ознак договору факторингу, відповідач 1 зазначає, що 28 січня 2020 року Верховним Судом скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2019 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 липня 2019 року по справі №924/1208/18 і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ДП "Старокостянтинівський молочний завод" про визнання недійсним договору про відступленння права вимоги №26/09/2018-3 від 26.09.2018року, укладеного між відповідачами. При цьому, зауважує, що провадження у даній справі та у справі №924/1208/18 є між тими самими сторонами - ДП "Старокостянтинівський молочний завод" до СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс"; про той самий предмет - договір про відступлення права вимоги №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. і з тих самих підстав: недійсність переданої вимоги; відсутність повноважень у підписантів договору; фіктивність правочину. Відповідно відповідач 1 вважає, що вказані позивачем підстави досліджені в межах справи №924/1208/18, а тому не підлягають додатковому доведенню у межах справи №924/243/20.

Також вказує, що оскільки основний договір - договір поставки молока №49 від 12.08.2016р. недійсним в судовому порядку не визнавався, вимога про сплату заборгованості за Основним договором на момент відступлення права вимоги за ним є дійсною вимогою в розумінні ст.514-516 ЦК України, що встановлено Верховним судом в постанові від 28.01.2020р.

На думку відповідача 1 аргументи позивача про сумніви щодо дійсності угод про зарахування безпідставні, оскільки ні угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, ні зазначені вище договори, на підставі яких і було проведено зарахування, недійсними не визнавались, дані правочини є правомірними, а зобов`язання Відповідача 2 щодо розрахунку за отримане право вимоги по спірному договору припинені. Отже, боржник зменшив свою кредиторську заборгованість ще до порушення провадження у справі про банкрутство, і ТОВ "Органік Сідс" відповідно не звертався з грошовими вимогами до боржника.

Твердження Позивача про незаконність оспорюваних договорів з підстав одного й того самого керівника у сторін оспорюваного договору, та те що власником частки в статуті капіталі на момент укладення спірного договору була член кооперативу - ОСОБА_3 , відповідач 1 вважає помилковими та безпідставними. Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. За приписами ч. 1 ст. 114 ЦК України учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом. Крім того, ОСОБА_3 не була власником СВК "Перший національний виробничий кооператив", а була лише одним із членів кооперативу. Наголошує на відсутність обмежень щодо участі в товаристві особи, яка є членом кооперативі та обмежень укладення правочинів між юридичними особами.

Зазначає, що твердження позивача про нібито зменшення ліквідаційної маси Боржником помилкові, оскільки станом на 01 серпня 2018 року у Відповідача 1 існувала заборгованість перед Відповідачем 2 в загальному розмірі 16 301 989,20грн. на підставі: договору про відступлення права вимоги №01/08-2018/ЗВ від 01 серпня 2018р., відповідно до якого ТОВ "Зелений простір поділля" передало для Відповідача 2 право вимоги до Відповідача 1 на суму 2 569 070,00 грн.; договору про відступлення права вимоги №01/08-2018/СВ від 01 серпня 2018 року, відповідно до якого ТОВ "Сапоніт-Інвест" передало для Відповідача 2 право вимог до Відповідача 1 на суму 8 480 300.00 грн.; договору про відступлення права вимоги №01/08-2018/ДВ від 01 серпня 2018 року відповідно до якого ПАТ "Добробут АГ" передало для Відповідача 2 право вимоги до Відповідача 1 на суму 5 252 619,20 грн. Таким чином, укладаючи спірні договори цесії у Відповідача 1 з`явилась можливість зменшити існуючу перед ТОВ "Органік Сідс" заборгованість, шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, у відповідності до ст. 601 ЦК України.

Зважаючи на викладене, відповідач 1 вказує на відсутність порушення прав позивача як кредитора боржника спірним правочином, а підстави для визнання правочину недійсним визначені законодавством про відновлення платоспроможності боржника відсутні. У позові просить відмовити.

Відповідач 2 у відзиві на позов та представник у судовому засіданні проти позову заперечують та просять відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов, які є ідентичними із підставами викладеними у відзиві відповідача 1.

Відповідач 2 у додаткових поясненнях від 28.10.2020р. вказує, що у частинах першій та другій статті 42 КУПБ визначено різні умови для визнання недійсності правочинів боржника. Так, у частині першій цієї статті встановлено такі умови: по-перше, вчинення правочинів після відкриття провадження у справі про банкрутство; по-друге, вчинення правочину протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство; по-третє, якщо правочини завдали збитків боржнику або кредиторам.

Отже, вважає, що обов`язковою умовою визнання правочинів недійсними у цьому випадку є наявність завдання збитків боржнику або кредиторам. Згідно з частинами першою, другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). ГК України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрату або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 ГК України). Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При цьому згідно з вимогами частини другої статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною умовою є наявність усіх чотирьох складових правопорушення, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При доведенні збитків потрібно також брати до увагу статтю 74 ГПК України. Отже, у цьому випадку при доказуванні збитків для визнання недійсними правочинів боржника має бути доведено: те, що дії щодо укладення правочину суперечать інтересам боржника чи кредиторів; визначений конкретний розмір збитків, яких зазнав боржник або кредитор; те, що розмір збитків пов`язаний з укладенням оспорюваного правочину; наявність вини сторін правочину у збитках.

Водночас зазначає, що у разі якщо збитки були завдані органом державної влади чи місцевого самоврядування (наприклад поліцією), то для стягнення збитків необхідна наявність не чотирьох, а трьох складових правопорушення, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками. Прикладом стягнення таких збитків господарським судом є постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.

01.04.2020р. від відповідачів надійшли заяви про закриття провадження у справі на підставі п.3 ст.231 ГПК України. Обґрунтовуючи заяви зазначають, що господарським судом області та Північно-західним апеляційним господарським судом здійснювався розгляд справи №924/439/19 за заявою Позивача від 06 травня 2019 року до Відповідача 1 та 2 про визнання договору відступлення права вимоги №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. укладеним між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 в межах справи 924/1155/18 про банкрутство СВК "Перший національний виробничий кооператив". Ухвалою від 04.12.2019р. Північно - західним апеляційним господарським судом постановлена ухвала про прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі 924/439/19. Крім того, повідомляють, що 28.01.2020р. Верховним Судом скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2019 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 17 липня 2019 року у справі №924/1208/18 і прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову ДП "Старокостянтинівський молочний завод" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. укладеного між відповідачами.

Відповідачі наголошують, що провадження у справах №924/243/20, 924/439/19, 924/1208/18 є між тими самими сторонами ДП "Старокостянтинівський молочний завод", СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс" і з тих самих підстав: порушення норм законодавства про банкрутство (справа №924/439/19), недійсність переданої вимоги (справа №924/439/19, №924/1208/18), відсутність повноважень у підписанта договору (справа №924/439/19, №924/1208/18), фіктивність правочину ( №924/439/19, №924/1208/18). З огляду на викладене, враховуючи наявність ухвали про закриття провадження у справі, а також рішення, які набрали законної сили між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав просить закрити провадження у справі №924/243/20.

Розглядаючи заяви відповідачів про закриття провадження у справі судом береться до уваги таке.

Згідно з п.2 ч. 1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 ч. 1 ст. 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.2 ст.175 цього Кодексу.

Однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Передумовою для застосування положень п.2 ч.1 ст. 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України, є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

При цьому, для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з позовною заявою.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві (заяві) викладає предмет і підставу позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

У клопотанні відповідачі вказують на наявність ухвали про закриття провадження, а також рішення, які набрали законної сили між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у справах №924/439/19, 924/1208/18, зокрема між тими самими сторонами ДП "Старокостянтинівський молочний завод", СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс" і з тих самих підстав: порушення норм законодавства про банкрутство (справа №924/439/19), недійсність переданої вимоги (справа №924/439/19, №924/1208/18), відсутність повноважень у підписанта договору (справа №924/439/19, №924/1208/18), фіктивність правочину ( №924/439/19, №924/1208/18).

Розглядаючи зазначені клопотання судом встановлено що рішенням суду від 17.07.2019р. у справі №924/1208/18, залишеного без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019р. позов задоволено та визнано недійсним договір відступлення права вимоги №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2020р. скасовано рішенням суду від 17.07.2019р. у справі №924/1208/18 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019р., прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Судом береться до уваги, що підставами позову у справі №924/1208/18 позивач вказав: наявність боргу позивача, право вимоги щодо якого відступлено за оспорюваним правочином, не підтверджено належними доказами; оспорюваний Договір є фіктивним, оскільки відповідач-2 не виконав і не мав наміру виконувати обов`язок за Договором цесії щодо оплати коштів на користь відповідача-1. Окрім того, у відповідачів один і той самий керівник, що на думку позивача свідчить про те, що прийняття рішення про відступлення права вимоги спрямоване на залишення даними особами за собою контролю за коштами у розмірі 3935558 грн; у голови СГВК "Перший національний виробничий кооператив" ОСОБА_1 були відсутні повноваження на підписання Договору цесії.

Поряд із цим у справі №924/439/19 за позовом Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" м. Старокостянтинів до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", м. Шепетівка та Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" м.Шепетівка про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 26/09/2018-3 від 26.09.2018р. між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" недійсним у межах справи № 924/1155/18 про визнання банкрутом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", м. Шепетівка, суд постановляючи ухвалу від 19.09.2019р. зазначив: "При цьому оскільки у межах справи № 924/1155/18 про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" м. Шепетівка конкурсним кредитором - дочірнім підприємством "Старокостянтинівський молочний завод", не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин з існуванням яких передбачена можливість визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) № 26/09/2018-3 від 26.09.18, укладеного між сільськогосподарським виробничим кооперативом "Перший національний виробничий кооператив" (30403, Хмельницька область, м. Шепетівка, Старокостянтинівське шосе, 31, код 40108269) та товариством з обмеженою відповідальністю "Органік сідс" (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Тітова, будин. 1А, код 40794076) саме в порядку ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" через його сумнівний характер, переслідування мети обмеження інтересів кредиторів, наявність елементів зловживання правом, що призвели до зменшення обсягу майна боржника, і як наслідок є підставою для застосування до даних правовідносин ст. 20 Закону, наявність рішення господарського суду Хмельницької області від від 17 липня 2019р. у справі № 924/1208/18 про задоволення позову дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", м. Шепетівка і товариства з обмеженою відповідальністю "Органік сідс", м. Шепетівка та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) № 26/09/2018-3 від 26.09.18р., укладеного між сільськогосподарським виробничим кооперативом "Перший національний виробничий кооператив" (30403, Хмельницька область, м. Шепетівка, Старокостянтинівське шосе, 31, код 40108269) та товариством з обмеженою відповідальністю "Органік сідс" (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Тітова, будин. 1А, код 40794076), у задоволенні відповідної заяви ДП "Старокостянтинівський молочний завод" у межах справи №924/1155/18 про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", м. Шепетівка слід відмовити.". Тобто в ході розгляду справи 924/439/19 розглядались підстави визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.18р. саме в порядку ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та із врахуванням рішення у справі №924/1208/18.

Натомість у справі №924/243/20 за заявою Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" м. Старокостянтинів до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", м. Шепетівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" м. Київ про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. укладеним між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом, позивач крім підстав визнання договору недійсним відповідно до ст.93, 203, 207, 215 ЦК України, вказав додаткову підставу - ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема вчинення правочину пов`язаними особами.

Разом з тим, суд відзначає, що ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, порівняно з приписами ст. 215 ЦК України, розширює підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам Цивільного та Господарського законодавства, проте вчинена боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство, або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

З огляду на сферу регулювання Кодексу України з процедур банкрутства України загалом і за змістом зазначеної норми статті 42, вона є спеціальною по відношенню до загальних, установлених Цивільним кодексом України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Враховуючи викладене, беручи до уваги підстави позову у справі №924/243/20, №924/1208/18 та 924/439/19 суд не вбачає підстав для закриття провадження у справ №924/243/20, а тому клопотання відповідачів задоволенню не підлягають.

Позивач у відповіді на відзив на позов спростовуючи доводи відповідачів зазначає, що суди попередніх інстанцій здійснювали розгляд позовної заяви у вузьких межах, а саме наявності правових підстав передбачених нормами цивільного та господарського законодавства для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії), однак жодним чином не враховували та не досліджували наявності інших правових підстав, зокрема тих, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. Вважає, що підстави зазначені у заяві кредитора не є тотожними підставам, що зазначалися під час вирішення справи №924/1208/18, в даних справах інша доказова база, що потребує детального вивчення та оцінки суду. Так, зауважує позивач, під час розгляду справи №924/1208/18 було встановлено, що права ДП "Старокостянтинівський молочний завод" не порушено, оскільки укладення договору цесії не порушує права боржника, однак в даній справі розгляд здійснюється з врахуванням статусу позивача якКредитора, права якого порушено укладенням даного договору цесії, що виключає за таких обставин наявність у справі №924/1208/18 преюдиційних фактів для справи №924/243/20 (924/1155/18). Крім того, вважає, що встановлення будь-яких преюдиційних фактів в межах справи №924/1208/18 не може мати наслідком обов`язкове їх врахування як доказів, оскільки між позовною заявою та заявою кредитора, що розглядається, різні межі судового розгляду та специфічна процедура розгляду (обов`язкове врахування основної справи про банкрутство №924/1115/18, винесення Ухвали, а не Рішення).

Крім того, позивач вважає твердження Відповідачів про те, що на підставі Договорів про відступлення права вимог (цесії) №01/08-2018/ЗВ від 01.08.2018 року; №01/08-2018/СВ від 01.08.2018 року та №01/08-2018/ДВ від 01.08.2018 року у Відповідача 1 вже існувало право вимоги до Відповідача 2 такими що не мають під собою жодного доказу, оскільки: не надано жодної копії даних договорів; доказу щодо проведення господарських операцій, що потягли за собою зміну в майновому стані підприємств. Таким, чином, констатує, що укладення таких правочинів нічим не підтверджено документально.

Щодо повного виконання зобов`язань за угодами про припинення зобов`язань №26/09-2018/ОВ від 26.09.2018 року та 27/09-2018/ОВ від 27.09.2018 року, позивач вказує, що в силу відсутності дійсності реального вчинення Договорів про відступлення права вимог (цесії) №01/08-2018/ЗВ від 01.08.2018 року; №01/08-2018/СВ від 01.08.2018 року та №01/08-2018/ДВ від 01.08.2018 року, та з врахуванням самого змісту угод про припинення зобов`язань, жодна із них не здійснила в повній мірі припинення обов`язку Відповідача 2 перед Відповідачем 1 за Договором цесії.

Відповідно до п.6. Угоди №27/09-2018/ОВ від 27.09.2018 року залишок заборгованості СВК "Перший національний виробничий кооператив" перед ТОВ "Органік Сідс" становить 1 775 872,62грн. , яку він повинен буде сплатити протягом 5-ти років.

Однак, як зазначає позивач, як вбачається із матеріалів справи №924/1155/18 та затвердженого реєстру вимог кредиторів, ТОВ "Органік Сідс" не здійснив жодної дії для стягнення заборгованості з СВК "Перший національний виробничий кооператив", що однозначно свідчить про навмисні дії заінтересованих осіб. Отже, на думку позивача, твердження Відповідачів не мають жодного документального підтвердження і зводяться виключно до їхньої особистої думки щодо реальних обставинах справи.

Арбітражний керуючий у письмовій позиції з приводу вирішення даного позову покладається на думку суду.

Представник ПАТ АБ "Укргазбанк" у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить позов задовольнити.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12.08.2016р. між ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (покупець) та СВК "Перший національний виробничий кооператив (постачальник) укладено договір поставки молока №49 відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується систематично поставляти і передавати у власність покупця натуральне коров`яче молоко незбиране на умовах визначених цим Договором, а покупець зобов`язується приймати і своєчасно оплачувати вартість продукції.

01.08.2018р. між ТОВ "Зелени простір Поділля" (Первісний кредитор), ТОВ "Органік Сідс" (Новий кредитор) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №01/08-2018/ЗВ відповідно до умов якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до СВК "Перший національний виробничий кооператив", що належить Первісному кредитору, і стає кредитором за договором позики №31-01/2018ФД (поворотної фінансової допомоги) від 31.01.2018р. на суму 2 569 070грн., укладеним між Первісним кредитором та Боржником.

Згідно п.2 договору за передане право вимоги до Боржника за основним договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору суму в розмірі 2 569 070грн. Зазначена сума повинна бути сплачена Новим кредитором протягом десяти років. Розрахунки між сторонами можливі в будь-якій формі, а саме: безготівковій формі, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тощо.

Договір підписано від ТОВ "Зелений простір Поділля" директором ОСОБА_8., від ТОВ "Органік Сідс" директором ОСОБА_1., від СВК "Перший національний виробничий кооператив" головою кооперативу ОСОБА_2

01.08.2018р. між ТОВ "Сапоніт-Інвест" (Первісний кредитор), ТОВ "Органік Сідс" (Новий кредитор) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №01/08-2018/СВ за умовами якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до СВК "Перший національний виробничий кооператив", що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором з наступними договорами, укладеними між Первісний кредитором та Боржником, а саме: за Договором позики №11-04/18ФД (зворотної фінансової допомоги) від 11.04.2018р. на суму 4800 000грн.; за договором позики №13-12/2017ФД (зворотної фінансової допомоги) від 13.12.2017р. на суму 1898450грн.; за договором позики №04-01/2018ФД (зворотної фінансової допомоги) від 04.01.2018р. на суму 1031220грн.; за договором позики №19/06-ПНВК (зворотної фінансової допомоги) від 19.06.2017р. на суму 23290грн.; за договором позики № 08-11/2017ФД (зворотної фінансової допомоги) від 08.12.2017р на суму 20 000грн.; за договором поставки №31/05-18СК від 31.05.2018р. Загальна сума всіх коштів, на які переходять право вимоги Новому кредитору замість первісного кредитора складає 8480300грн.

Договір підписано від ТОВ "Сапоніт Інвест" директором ОСОБА_9., від ТОВ "Органік Сідс" директором ОСОБА_1., від СВК "Перший національний виробничий кооператив" головою кооперативу ОСОБА_2.

26.09.2018р. між СВК "Перший національний виробничий кооператив" (Первісний кредитор) та ТОВ "Органік Сідс" (Новий кредитор) укладено договір №26/09/2018-3 про відступлення права вимоги (цесії) відповідно до п.1.1. якого Первісний кредитор оплатно передає (відступає) належне йому право вимоги за Договором поставки молока №49 від 12.08.2016р. на суму 3935558 грн., укладеним між Дочірнім підприємством "Старокостянтишвськнй молочний завод" (надалі - "Боржник") і Первісним кредитором (надалі "Основний договір"), а Новий кредитор на умовах цього Договору приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору за Основним договором. За умовами цього Договору від Первісного кредитора переходять до Нового кредитора усі права та обов`язки Первісного кредитора, що виникли з Основного договору, в обсязі та на умовах що існуютьна момент укладення даного Договору, включаючи, але не обмежуючись: 3312859грн. основного боргу, 395727грн. пені, 39160грн. 3% річних, 187812грн. інфляційних витрат та право на стягнення штрафних санкцій, інфляційних, річних та будь-яких інших, пов`язаних з виконанням Основного договору платежів, які виникли та виникатимуть за весь час прострочення. Новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі, з моменту підписання даного Договору. За передане право вимоги до Боржника за Основним договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошову суму у розмірі 3935558 грн.

Договір підписано від ТОВ "Органік Сідс" заступником директора ОСОБА_4., від СВК "Перший національний виробничий кооператив" головою кооперативу ОСОБА_1.

26.09.2018р. підписано акти приймання - передачі документів та права вимоги до договору №26/09/2018-3 про відступлення права вимоги (цесії).

26.09.2018р. між ТОВ "Органік Сідс" (Сторона 1) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (Сторона 2) уклали угоду про припинення зобов`язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог №26/09-2018/ОВ відповідно до умов якої Сторона 1 є кредитором, а Сторона 2 - боржником за Договором про відступлення права вимоги №01/08-20118/ЗВ від 01.08.2018р. (Договір №1) Сторона 2 зобов`язана здійснити оплату за вказаним договором в розмірі 2569070грн.

Сторона 1 є кредитором, а Сторона 2 - боржником за Договором про відступлення права вимоги №01/08-2018/СВ від 01серпня 2018 року (Договір №2). Сторона 2 зобов`язана здійснити оплату за вказаним договором в розмірі 8480300грн.

Сторона 2 є кредитором, а Сторона 1 - боржником за Договором №26/09/2018-1 відступлення права вимоги (цесії) від 26 вересня 2018 року (Договір №3). Сторона 1 була зобов`язана здійснити оплату за вказаним договором в розмірі1 740 722,58 грн.

Сторона 2 є кредитором, а Сторона 1 - боржником за Договором №26/09/2018-2 про відступлення права вимоги (цесії) від 26 вересня 2018 року (Договір № 4). Сторона 1 була зобов`язана здійснити оплату за вказаним договором в розмірі 849 836,00грн.

Сторона 2 є кредитором, а Сторона 1 - боржником за Договором №26/09/2018-3 про відступлення права вимоги (цесії) від 26 вересня 2018 року (далі Договір №5). Сторона 1 була зобов`язана здійснити оплату за вказаним договором в розмірі 3 935 558,00 грн.

Беручи до уваги, що станом на 26.09.2018р, сторони є боржниками по відношенню один до одного, сторони домовились про зарахування зустрічних однорідних вимог. Розмір зустрічних грошових вимог, що підлягають заліку, складає 11 049 370грн.

З моменту підписання Угоди зобов`язання Сторони 2 за договорами №1 та №2 вказаними в п.1-2 Угоди припиняються повністю. Зобов`язання Сторони 1 за договором №3 та №4 вказаними в п.3-4 Угоди припиняються повністю, а зобов`язання Сторони 1 за договором №5 вказаним в п.5 Угоди припиняється частково в розмірі 458811,42грн. Залишок Заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2 за Договором №5 становить 3 476 746,58грн.

Угода підписана від ТОВ "Органік Сідс" заступником директора ОСОБА_4., від СВК "Перший національний виробничий кооператив" головою кооперативу ОСОБА_1.

У матеріалах справи наявні витяги із ЄДРПОУ станом на 26.09.2018р. відносно ТОВ "Органік Сідс": ідентифікаційний код юридичної особи: 40794076; місцезнаходження юридичної особи: 30400, "Хмельницька обл., місто Шепетівка, вулиця Тітова, будинок 1А; керівник: ОСОБА_1; перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_5 (адреса засновника: АДРЕСА_1 ), розмір внеску до статутного фонду (грн.): 30.00; ОСОБА_6 (адреса засновника: АДРЕСА_2 ), розмір внеску до статутного фонду (грн.): 70грн.;

СВК "Перший національний виробничий кооператив": ідентифікаційний код юридичної особи: 40108269; місцезнаходження юридичної особи: 30403, Хмельницька обл., місто Шепетівка, Старокостянтинівське шосе, будинок 31; керівник: ОСОБА_1 ; члени кооперативу: ОСОБА_7 (адреса засновника: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (адреса засновника: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_1 (адреса засновника: АДРЕСА_5 );

ТОВ "Зелений простір поділля": ідентифікаційний код юридичної особи: 40164763: місцезнаходження юридичної особи: 30400, Хмельницька обл., місто Шепетівка, вулиця Тітова. будинок 1А; керівник: ОСОБА_8 ( з 16.08.2016 року), перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_8 індекс АДРЕСА_6 , розмір внеску до статутного фонду - 1500 грн.;

ТОВ "Сапоніт-інвест": ідентифікаційний код юридичної особи: 34944534, місцезнаходження юридичної особи 30421, Хмельницька обл. Шепетівський район, Село Плесна, керівник: ОСОБА_9, перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_9 , АДРЕСА_7 , розмір внеску до статутного фонду - 1344000.00 грн. (по 05.06.2018 року засновником (учасником) була ОСОБА_3 ).

До матеріалів справи також додано копії оборотно - сальдових відомостей по рахунках 6851, 3771 за 01.08.18р. - 27.09.2018р., бухгалтерської довідки №10 від 26.09.2018р., договір купівлі - продажу від 20.12.2017р. укладений між СВК "Перший національний виробничий кооператив" (покупець) та ПАТ "Добробут АГ" (продавець) підписаний головою кооперативу ОСОБА_2 та директором ОСОБА_10 , видаткової накладної №1 від 31.12.2017р. до даного договору; акту опису майна №66/20 від 30.03.2018р. у податкову заставу платника податків СВК "Перший національний виробничий кооператив"; договору позики №31-01/2018ФД від 31.01.2018р. укладений між СВК "Перший національний виробничий кооператив" (позичальник) та ТОВ "Зелений простір поділля" (позикодавець) підписаний головою кооперативу ОСОБА_2. та директором ОСОБА_8 , копії картки рахунку 6851 за січень 2017р. - вересень 2018р. до даного договору, банківських виписок руху коштів по рахунку СВК "Перший національний виробничий кооператив" станом на 27.02.2018р.; договору поставки №31/05-18СК від 31.05.2018р. укладений між ТОВ "Сапоніт - Інвест" (постачальник) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (покупець) підписаний головою кооперативу ОСОБА_2 та директором ОСОБА_11 ; договору позики №11-04/18ФД (зворотної фінансової допомоги) укладений між СВК "Перший національний виробничий кооператив" (позичальник) та ТОВ "Сапоніт - Інвест" (позикодавець) підписаний головою кооперативу ОСОБА_2. та директором ОСОБА_10 ; договору позики №13-12/2017ФД (зворотної фінансової допомоги) укладений між СВК "Перший національний виробничий кооператив" (позичальник) та ТОВ "Сапоніт - Інвест" (позикодавець) підписаний головою кооперативу ОСОБА_2. та директором ОСОБА_10 ; договору позики № 04-01/2018ФД (зворотної фінансової допомоги) від 04.01.2018р. укладений між СВК "Перший національний виробничий кооператив" (позичальник) та ТОВ "Сапоніт - Інвест" (позикодавець) підписаний головою кооперативу ОСОБА_2. та директором ОСОБА_10 ; договору позики № 08-12/2017ФД (зворотної фінансової допомоги) від 08.12.2017р. укладений між СВК "Перший національний виробничий кооператив" (позичальник) та ТОВ "Сапоніт - Інвест" (позикодавець) підписаний головою кооперативу ОСОБА_2. та директором ОСОБА_10 ; договору позики № 19/06-ПНВК (зворотної фінансової допомоги) від 19.07.2017р. укладений між СВК "Перший національний виробничий кооператив" (позичальник) та ТОВ "Сапоніт - Інвест" (позикодавець) підписаний заступником голови кооперативу ОСОБА_14. та директором ОСОБА_10 ; копія ухвали Київського апеляційного суду від 16.06.2020р. у справі №11-сс/824/3056/2020 за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора Київської місцевої прокуратури №5 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 27.05.2020р. якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого відділу Оболонського УП ГУНП у місті Києві про арешт майна у кримінальному провадженні №12020100050002629 від 18.04.2020р.; копія довіреності від 01.02.2019р. видана ТОВ "Органік Сідс" на ім`я ОСОБА_12 ; копія довіреності від 01.02.2019р. видана СВК "Перший національний виробничий кооператив" на ім`я ОСОБА_12 ; копії витягів з ЄДРЮОФОПтаФ щодо ТОВ "Кварц - Інвест" станом на 30.10.2018р., ТОВ "Лайф Єй Джі" станом на 15.05.2018р., 25.03.2019р., ТОВ "Органік Сідс" станом на 02.08.2018р., 27.11.2018р., СВК "Перший національний виробничий кооператив" станом на 03.04.2018р., 31.08.2018р, ТОВ "Сапоніт - Інвест" станом на 05.06.2018р., 31.05.2018р., 22.04.2019р., 02.05.2020р., ТОВ "Цефей - Груп" станом на 31.10.2017р., 24.04.2018р., 11.03.2019р., висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у господарській справі №924/232/18 від 30.01.2019р.

Позивач вважаючи, що оскаржуваний договір підписано всупереч встановленим нормам цивільного законодавства, законодавства у сфері банкрутства, без намірів настання реальних правових наслідків, що полягали б у передачі права вимоги та отримання коштів за відступлення права вимоги звернувся із даним позовом до суду про визнання оспорюваного договору недійсним.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутстващо дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Позивач ДП "Старокостянтинівський молочний завод" просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. укладеним між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом обґрунтовуючи позовні вимоги положеннями ст.203, 207 ЦК України та ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 12.03.2019р. визнано вимоги кредитора ДП "Старокостянтинівський молочний завод" у розмірі 6704643,96грн. та включено до реєстру вимог кредиторів.

За умовами договору відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. Первісний кредитор оплатно передає (відступає) належне йому право вимоги за Договором поставки молока №49 від 12.08.2016р. на суму 3935558 грн., укладеним між Дочірнім підприємством "Старокостянтишвськнй молочний завод" (надалі - "Боржник") і Первісним кредитором (надалі "Основний договір"), а Новий кредитор на умовах цього Договору приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору за Основним договором. За умовами цього Договору від Первісного кредитора переходять до Нового кредитора усі права та обов`язки Первісного кредитора, що виникли з Основного договору, в обсязі та на умовах що існуютьна момент укладення даного Договору, включаючи, але не обмежуючись: 3312859грн. основного боргу, 395727грн. пені, 39160грн. 3% річних, 187812грн. інфляційних витрат та право на стягнення штрафних санкцій, інфляційних, річних та будь-яких інших, пов`язаних з виконанням Основного договору платежів, які виникли та виникатимуть за весь час прострочення. Новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі, з моменту підписання даного Договору. За передане право вимоги до Боржника за Основним договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошову суму у розмірі 3935558 грн.

Договір підписано від ТОВ "Органік Сідс" заступником директора ОСОБА_4., від СВК "Перший національний виробничий кооператив" головою кооперативу ОСОБА_1.

01.08.2018р. між ТОВ "Зелений простір Поділля" (Первісний кредитор), ТОВ "Органік Сідс" (Новий кредитор) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №01/08-2018/ЗВ відповідно до умов якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до СВК "Перший національний виробничий кооператив", що належить Первісному кредитору, і стає кредитором за договором позики №31-01/2018ФД (поворотної фінансової допомоги) від 31.01.2018р. на суму 2569070грн., укладеним між Первісним кредитором та Боржником.

Договір підписано від ТОВ "Зелений простір Поділля" директором ОСОБА_8., від ТОВ "Органік Сідс" директором ОСОБА_1., від СВК "Перший національний виробничий кооператив" головою кооперативу ОСОБА_2

01.08.2018р. між ТОВ "Сапоніт-Інвест" (Первісний кредитор), ТОВ "Органік Сідс" (Новий кредитор) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №01/08-2018/СВ за умовами якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до "Перший національний виробничий кооператив", що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором з наступними договорами, укладеними між Первісний кредитором та Боржником, а саме: за Договором позики №11-04/18ФД (зворотної фінансової допомоги) від 11.04.2018р. на суму 4800000грн.; за договором позики №13-12/2017ФД (зворотної фінансової допомоги) від 13.12.2017р. на суму 1898450грн.; за договором позики №04-01/2018ФД (зворотної фінансової допомоги) від 04.01.2018р. на суму 1031220грн.; за договором позики №19/06-ПНВК (зворотної фінансової допомоги) від 19.06.2017р. на суму 23290грн.; за договором позики № 08-11/2017ФД (зворотної фінансової допомоги) від 08.12.2017р на суму 20000грн.; за договором поставки №31/05-18СК від 31.05.2018р. Загальна сума всіх коштів, на які переходить право вимоги Новому кредитору замість первісного кредитора складає 8480300грн.

Договір підписано від ТОВ "Сапоніт Інвест" директором ОСОБА_9., від ТОВ "Органік Сідс" директором ОСОБА_1., від СВК "Перший національний виробничий кооператив" головою кооперативу ОСОБА_2.

26.09.2018р. між ТОВ "Органік Сідс" (Сторона 1) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (Сторона 2) укладено угоду про припинення зобов`язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог №26/09-2018/ОВ відповідно до умов якої Сторона 1 є кредитором, а Сторона 2 - боржником за Договором про відступлення права вимоги №01/08-20118/ЗВ від 01.08.2018р. (Договір №1) Сторона 2 зобов`язана здійснити оплату за вказаним договором в розмірі 2569070грн.

Сторона 1 є кредитором, а Сторона 2 - боржником за Договором про відступлення права вимоги №01/08-2018/СВ від 01серпня 2018 року (Договір №2). Сторона 2 зобов`язана здійснити оплату за вказаним договором у розмірі 8480300грн.

Сторона 2 є кредитором, а Сторона 1 - боржником за Договором №26/09/2018-1 відступлення права вимоги (цесії) від 26 вересня 2018 року (Договір №3). Сторона 1 була зобов`язана здійснити оплату за вказаним договором у розмірі 1740722,58 грн.

Сторона 2 є кредитором, а Сторона 1 боржником за Договором №26/09/2018-2 про відступлення права вимоги (цесії) від 26 вересня 2018 року (Договір № 4). Сторона 1 була зобов`язана здійснити оплату за вказаним договором у розмірі 849836,00грн.

Сторона 2 є кредитором, а Сторона 1 - боржником за Договором №26/09/2018-3 про відступлення права вимоги (цесії) від 26 вересня 2018 року (далі Договір №5). Сторона 1 була зобов`язана здійснити оплату за вказаним договором у розмірі 3935558,00 грн.

Беручи до уваги, що станом на 26.09.2018р, сторони є боржниками по відношенню один до одного, сторони домовились про зарахування зустрічних однорідних вимог. Розмір зустрічних грошових вимог, що підлягають заліку, складає 11049370грн.

З моменту підписання Угоди зобов`язання Сторони 2 за договорами №1 та №2 вказаними в п.1-2 Угоди припиняються повністю. Зобов`язання Сторони 1 за договором №3 та №4 вказаними в п.3-4 Угоди припиняються повністю, а зобов`язання Сторони 1 за договором №5 вказаним в п.5 Угоди припиняється частково в розмірі 458811,42грн. Залишок Заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2 за Договором №5 становить 3476746,58грн.

Угода підписана від ТОВ "Органік Сідс" заступником директора ОСОБА_4., від СВК "Перший національний виробничий кооператив" головою кооперативу ОСОБА_1.

Поряд із цим у матеріалах справи наявні витяги із ЄДРПОУ станом на 26.09.2018р. відносно ТОВ "Органік Сідс": ідентифікаційний код юридичної особи: 40794076; місцезнаходження юридичної особи: 30400, "Хмельницька обл., місто Шепетівка, вулиця Тітова, будинок 1А; керівник: ОСОБА_1; перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_5 (адреса засновника: АДРЕСА_1 ), розмір внеску до статутного фонду (грн.): 30.00; ОСОБА_6 (адреса засновника: АДРЕСА_2 ), розмір внеску до статутного фонду (грн.): 70грн.;

СВК "Перший національний виробничий кооператив": ідентифікаційний код юридичної особи: 40108269; місцезнаходження юридичної особи: 30403, Хмельницька обл., місто Шепетівка, Старокостянтинівське шосе, будинок 31; керівник: ОСОБА_1 ; члени кооперативу: ОСОБА_7 (адреса засновника: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (адреса засновника: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_1 (адреса засновника: АДРЕСА_5 );

ТОВ "Зелений простір поділля": ідентифікаційний код юридичної особи: 40164763: місцезнаходження юридичної особи: 30400, Хмельницька обл., місто Шепетівка, вулиця Тітова. будинок 1А; керівник: ОСОБА_8 (з 16.08.2016 року), перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_8 АДРЕСА_6 , розмір внеску до статутного фонду - 1500 грн.;

ТОВ "Сапоніт-інвест": ідентифікаційний код юридичної особи: 34944534, місцезнаходження юридичної особи 30421, Хмельницька обл. Шепетівський район, Село Плесна, керівник: ОСОБА_9, перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_9 , АДРЕСА_7 , розмір внеску до статутного фонду - 1344000.00 грн. (по 05.06.2018 року засновником (учасником) була ОСОБА_3 ).

Судом береться до уваги, що оскаржуваний Договір про відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018року підписаний від іменні нового кредитора (ТОВ "Органік Сідс" ОСОБА_4 , який діяв на підставі Статуту як заступник директора, а від імені первісного кредитора ОСОБА_1 , який діяв на підставі Статуту як голова кооперативу.

При цьому як вбачається із зазначених вище витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату підписання Договору цесії ОСОБА_1 одночасно був членом (керівником) виконавчого органу, як у СВК "Перший національний виробничий кооператив" так і в ТОВ "Органік Сідс", тобто здійснював представництво інтересів одночасно двох юридичних осіб. Крім цього, власником частки у розмірі 70% від статутного капіталу Відповідача 2 була ОСОБА_3 , яка одночасно була учасником Відповідача 1.

Поряд із цим, відповідно до Витягу №1005303720 від 06.05.2019р. по СВК "Перший національний виробничий кооператив" ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зазначаються як Засновники (учасники) юридичної. Як вбачається із Протоколу 04/04-2018/ВК від 04.04.2018р., ОСОБА_3 включено до Членів кооперативу, що мають право голосу для прийняття рішень з питань діяльності Кооперативу.

Також, відповідно до Витягу №1005303806 від 06.05.2019р. по ТОВ "Органік Сідс" ОСОБА_13 та ОСОБА_5 зазначаються як засновники (учасники) юридичної особи, а ОСОБА_1 як керівник. Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 є тією особою, що могла чинити вплив на діяльність як СВК "Перший національний виробничий кооператив" так і ТОВ "Органік Сідс".

Відповідно до ч.2 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства підставою недійсності правочину в межах справи про банкрутство є також укладення боржником договору із заінтересованою особою.

Згідно абз.6 ч.1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Тобто, заінтересованими особами є, зокрема, особи, які входили до складу органів управління боржника за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.

Відтак, судом встановлено, що ТОВ "Органік Сідс" є заінтересованою особою щодо боржника - СВК "Перший національний виробничий кооператив".

Разом з тим судом зазначається, що інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц надано визначення угодам (правочинам) боржника, що вчинені боржником на шкоду кредиторам. Такі угоди поіменовано фраудаторними правочинами.

Верховним Судом неодноразово (зокрема, у постановах від 13.02.2019 у справі № 04/01/5026/1089/2011, від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17, від 23.04.2019 у справі № 19/5009/2383/11, від 30.01.2019 у справі № 910/7827/17) зазначалось, що господарським судам при розгляді спорів про оскарження правочинів зі спеціальних підстав, які встановлені законодавством про банкрутство, належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема, але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, придбання майна за цінами вищими від ринкових для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів, та дій, що спрямовані на необґрунтоване, сумнівне чи непропорційне збільшення розміру зобов`язань. У період, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів чи прийняття на себе зобов`язань є підозрілими і можуть становити втручання у право власності інших кредиторів. Відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами, за умови, що такі дії призводять завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносять шкоду кредиторам.

Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Кодексі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна чи прийняття нових зобов`язань може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.

Суд вважає, що укладення договорів, зокрема 01.08.2018р. про відступлення права вимога №01/08-2018/СВ між ТОВ "Сапоніт-Інвест" (первісний кредитор), ТОВ "Органік Сідс" (новий кредитор) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (боржник) на суму 8 480 300,00 грн.; про відступлення права вимога №01/08-2018/ЗВ між ТОВ "Зелений простір поділля" (первісний кредитор), ТОВ "Органік Сідс" (новий кредитор) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (боржник) на суму 2 569 070,00 грн.; про відступлення права вимога №01/08-2018/ДВ між ПАТ "Добробут АГ" (первісний кредитор), ТОВ "Органік Сідс" (новий кредитор) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (боржник) на суму 5 252 619,20 грн.; 26.09.2018р. про відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-1 між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс"; про відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-2 між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс"; про відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс"; Угоди про припинення зобов`язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог №26/09-2018/ОВ від 26 вересня 2018 року; Угоди про припинення зобов`язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог №27/092018-/ОВ від 27 вересня 2018 року заінтересованими особами до боржника - ТОВ "Органік Сідс", ТОВ "Зелений простір Поділля", ТОВ "Сапоніт - Інвест" може свідчити про вчинення цілеспрямованих дій осіб, зокрема керівників (учасників) юридичних осіб щодо зменшення майна та грошових коштів СВК "Перший національний виробничий кооператив", доведення кооперативу до банкрутства та як наслідок завдання збитків як боржнику так і кредиторам.

Судом відхиляються доводи відповідачів про застосування у даному випадку положень ст.22 ЦК України яка передбачає право особи, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права на їх відшкодування при наявності чотирьох елементів правопорушення з огляду на застосування норм спеціального законодавств - Кодексу України з процедур банкрутства який визначає самостійні підстави визнання договорів недійсними саме в межах справи про банкрутство. Крім того, ст.42 КУзПБ передбачає встановлення наявності збитків, а не можливість їх відшкодування за умови наявності чотирьох елементів правопорушення визначених ст.22 ЦК України.

Поряд із цим, як вже вказано вище, частиною 2 статті 42 КУзПБ передбачено підставу для визнання недійсним правочину боржника, укладеного протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство - якщо такий правочин укладено із заінтересованою особою.

При цьому, вказана в ч. 2 ст. 42 Кодексу підстава є самостійною та достатньою для визнання правочину недійсним, зокрема на відміну від підстав, передбачених частиною 1 тієї ж статті, укладення боржником договору із заінтересованою особою не вимагає доведення наявності чи відсутності збитків боржника або кредиторів, внаслідок укладення такого правочину.

Серед підстав визнання договору недійсним позивач також вказує на недійсність переданої вимоги та відсутність повноважень у заступника директора ТОВ "Органік Сідс" на укладення спірного договору. Натомість судом береться до уваги, що зазначені підстави визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. були предметом розгляду у справі №924/1208/18 за позовом дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м. Старокостянтинів до 1. Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", м. Шепетівка 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс", м. Шепетівка про визнання договору відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.18р. між сільськогосподарським виробничим кооперативом "Перший національний виробничий кооператив" та товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" недійсним з моменту його укладення у якій за результатом розгляду заяви Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2020р. у позові відмовлено.

Згідно зі ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищезазначене, оскільки провадження у даній справі про банкрутство СВК "Перший національний виробничий кооператив" відкрите згідно ухвали від 11.01.2019р., а оспорюваний Договір відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 укладено 26.09.2018р., отже менше ніж за три роки до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (у підозрілий період), та судом встановлено, що Договір укладено із заінтересованою особою, зазначені обставини в сукупності свідчать про наявність самостійної підстави для визнання недійсним Договору відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 в порядку ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому, слід зазначити, що відповідачами не надано належних доказів в спростування доводів викладених у заяві.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову (заяви) покладається на відповідачів, тобто на винних осіб, дії яких призвели до порушення прав заявника або особи в інтересах якої заявник звернувся до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 232, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" м. Старокостянтинів до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", м. Шепетівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" м. Київ про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. укладеним між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом задовольнити.

Визнати недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. укладеним між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс".

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" (Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, 31, код 40108269) на користь Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" (Хмельницька область, м. Старокостянтинів вул., І.Франка, 47, код 31952591) - 2102грн. (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" (м. Київ провулок Алли Горської 5, код 40794076) на користь Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. І.Франка, 47, код 31952591) - 2102грн. (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.11.2020р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 7 прим: 1 - у справу, 2 - позивачу (31104, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. І.Франка, 47), 3 - відповідачу 1 (30403, Хмельницька область, м. Шепетівка, Старокостянтинівське шосе, буд.31), 4 - відповідачу 2 - (01032, м. Київ, провулок Алли Горської, 5), 5 - арбітражному керуючому Заворі О.І. ( АДРЕСА_8 ), 6,7 - ПАТ АБ "Укргазбанк" (03087, м.Київ, вул.Єреванська, 1; 04053 м.Київ, вул.Січових Стрільців, 10б). Всім з повідомленням про вручення.