ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2020 року м. Черкаси справа № 925/164/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М. без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Драбівські теплові мережі" Драбівської районної ради Черкаської області про стягнення 265529 грн. 34 коп.,
ВСТАНОВИВ:
08.02.2020 року позивач - акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до комунального підприємства "Драбівські теплові мережі" Драбівської районної ради Черкаської області (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору постачання природного газу № 2386/1617-ТЕ-36 від 12.09.2016 року, 150000 грн. боргу, 74142 грн. 10 коп. пені, 41121 грн. 05 коп. три проценти річних, 148087 грн. 68 коп. інфляційних втрат, що разом становить 413351 грн. 26 коп., та відшкодування судових витрат.
Позов мотивований порушенням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 2386/1617-ТЕ-36 від 12.09.2016 року щодо порядку і строків оплати поставленого йому позивачем природного газу.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/164/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.03.2020 року.
Відповідач в особі свого представника подав: 25.02.2020 року, 07.05.2020 року, 26.05.2020 року відзив на позовну заяву, письмові доповнення до нього (вх. № 3076/20, а.с. 79-81, вх. № 6884/20, а.с. 107-109, вх. № 7815/20, а.с. 143-145), у яких просив відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів безпідставності позовних вимог, вказав про сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 15000 грн. станом на 06.12.2019 року, та у зв`язку з цим про неправомірність нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
Ухвалою суду від 12.03.2020 року судове засідання відкладено на 02.04.2020 року.
Позивач в особі свого представника подав суду 30.03.2020 року засобами електронного зв`язку клопотання (вх. № 5037/20 а.с. 99), в якому просив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.04.2020 року, за клопотанням відповідача, судове засідання відкладено на 14.05.2020 року.
Ухвалою суду від 14.05.2020 року задоволено клопотання позивача (вх. № 5037/20від 30.03.2020 року), призначено розгляд справи № 925/164/20 за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначено підготовче засідання на 28.05.2020 року.
Позивач в особі свого представника подав суду 25.05.2020 року заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 7710/20, а.с. 125-127), в якій заявив про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 150000 грн. основної суми боргу у зв`язку з її сплатою відповідачем та відповідним перерахунком сум пені, 3% річних, інфляційних втрат, остаточно просив суд стягнути з відповідача, на підставі договору постачання природного газу № 2386/1617-ТЕ-36 від 12.09.2016 року, 73345 грн. 09 коп. пені, 41811 грн. 96 коп. 3% річних, 150372 грн. 29 коп. інфляційних втрат, що разом становить 265529 грн. 34 коп., у зв`язку з чим просив повернути суму судового збору у розмірі 2217 грн. 33 коп.
Ухвалою суду від 28.05.2020 року прийнято до провадження заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 7710/20 від 25.05.2020 року), підготовче засідання відкладено на 30.06.2020 року.
Ухвалами суду від 30.06.2020 року, 10.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 20.08.2020 року.
Ухвалою суду від 20.08.2020 року підготовче провадження у справі № 925/164/20 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2020 року.
У судове засідання 29.09.2020 року сторони явку своїх представників не забезпечили. Позивач в особі свого представника подав суду 20.08.2020 року засобами електронного зв`язку заяву (вх. № 14942/20, а.с. 163), в якій підтримав позовні вимоги з у рахуванням зменшених позовних вимог, просив розгляд справи провести без участі їх представника за наявними в ній матеріалами. Представник відповідача подав 29.09.2020 року заяву (вх. № 15058/20, а.с. 168), в якій просив зменшити позовні вимоги на 50% та розгляд справи провести без участі їх представника.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши заяви сторін по суті справи і з процесуальних питань, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, позов з урахуванням заяв позивача про зміну розміру позовних вимог задовольняє частково з таких підстав.
12.09.2016 року між позивачем - публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальником, та відповідачем - комунальним підприємством "Драбівські теплові мережі" Драбівської районної ради Черкаської області, як споживачем, був укладений договір № 2386/1617-ТЕ-36 постачання природного газу (далі - Договір, а.с. 13-21).
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 1.4. п. 1 Договору, постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 році природний газ, ввезений на митну територію України публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору. Природний раз, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання. Які не є бюджетними установами/організаціями.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п.п. 6.5. Договору, оплата споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування здійснюється з
з урахуванням положень п.п. 3.8. цього договору з урахуванням таких особливостей: споживач сплачує постачальнику вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування протягом п`яти днів з дня отримання рахунка постачальника; оплата здійснюється на поточний рахунок постачальника, який зазначається в надісланому споживачеві рахунку із призначенням платежу.
У разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем вартості послуги з балансування оператора газотранспортної системи згідно із складеним постачальником та надісланим споживачеві рахунком споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та законодавством.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України і цим договором (п. п. 8.1).
У п. 8.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем умов п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21 % , але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми розстроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 року до 31.03.2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.п. 12.1. Договору).
Договір погоджений його сторонами, що підтверджується підписами їх представників та печатками юридичних осіб.
До Договору сторони погодили додаткову угоду № 1 від 23.01.2017 року, якою сторони, зокрема викладали у новій редакції умови п. п. 2.1, 1.3, 2.3, 2.4, 2.5, 3.3, 7.1, 7.4, 11. 3, 11.9. Договору, щодо об`ємів газу, кількості та фізико-хімічних показників газу, порядку та умов передачі природного газу, прав та обов`язків сторін (а.с. 22-23).
Із актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016, 31.01.2017, 28.02.2017, 31.03.2017 року вбачається, що на виконання умов Договору позивач поставив протягом жовтня 2016 - березня 2017 року а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 856693 грн. 72 коп. (а. с. 24-29).
За розрахунком позивача, відповідач свої зобов`язання за договором поставки природного газу виконав не повністю, з порушенням умов п. 6.1 Договору, за поставлений природний газ розрахувався частково. Згідно з даними його бухгалтерського обліку, виписок по банківському рахунку позивача, відповідач заборгованість по основному боргу станом на 23.01.2020 року сплатив частково.
Відповідач платіжними дорученнями: № 2060 від 16.08.2019 року, № 2215 від 06.12.2019 року сплатив заявлену позивачем заборгованість за договором постачання природного газу № 2386/1617-ТЕ-36 від 12.09.2016 року.
З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач підтвердив сплату заборгованості відповідачем основного бору та у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставлено природного газу остаточно просив суд стягнути з відповідача на свою користь 273345 грн. 09 коп. пені, 41811 грн. 96 коп. 3% річних, 150372 грн. 29 коп. інфляційних втрат: за зобов`язаннями листопада 2016 року у розмірі відповідно 1765 грн. 72 коп. 3% річних за період прострочення з 27.12.2016 по 25.04.2018 року, 5744 грн. 65 коп. пеня за період прострочення з 27.12.2016 по 26.06.2017 року, 7807 грн. 93 коп. інфляційні втрати за період прострочення з 01.01.2017 по 31.03.2018 року; за зобов`язанням грудня 2016 року у розмірі відповідно 7847 грн. 13 коп. 3% річних за період прострочення з 26.01.2017 по 25.09.2018 року, 18561 грн. 80 коп. пеня за період прострочення з 26.01.2017 по 25.07.2017 року, 29935 грн. 96 коп. інфляційні втрати за період прострочення з 01.02.2017 по 31.08.2018 року; за зобов`язанням січня 2017 року у розмірі відповідно 11709 грн. 95 коп. 3% річних за період прострочення з 28.02.2017 по 11.06.2019 року, 19998 грн. 28 коп. пеня за період прострочення з 28.02.2017 по 27.08.2017 року, 45676 грн. 65 коп. інфляційні втрати за період прострочення з 01.03.2017 по 31.05.2019 року; за зобов`язанням лютого 2018 року у розмірі відповідно 10531 грн. 01 коп. 3% річних за період прострочення з 28.03.2017 по 05.12.2019 року, 15668 грн. 88 коп. пеня за період прострочення з 28.03.2017 по 27.09.2017 року, 36418 грн. 64 коп. інфляційні втрати за період прострочення з 01.04.2017 по 30.11.2019 року; за зобов`язанням березня 2017 року у розмірі відповідно 9958 грн. 15 коп. 3% річних за період прострочення з 26.04.2017 по 05.12.2019 року, 13371 грн. 48 коп. пеня за період прострочення з 26.04.2017 по 25.10.2017 року, 30553 грн. 11 коп. інфляційні втрати за період прострочення з 01.05.2017 по 30.11.2019 року (а. с. 128-131). Вимога про їх стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору постачання природного газу № 2386/1617-ТЕ-36 від 12.09.2016 року, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.
За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення пені, передбаченої пунктом 8.2 Договору постачання природного газу № 2386/1617-ТЕ-36 від 12.09.2016 року, та наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, у виді інфляційних втрат і 3% річних.
При вирішенні спору про стягнення спірних сум пені, інфляційних втрат, 3% річних за відповідні період прострочення сплати грошових зобов`язань протягом жовтня 2016 - березня 2017 року, суд керується приписами статей - 552, 610-612, 614, 625 ч. 2 ЦК України, статей 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, нормами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , роз`ясненнями, викладеними в постановах Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 року, умовами статті 8 договору постачання природного газу № 2386/1617-ТЕ-36 від 12.09.2016, укладеного сторонами, щодо відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань.
Розрахунок спірних сум пені, інфляційних втрат і 3% річних судом перевірено, методологічно і арифметично розрахунки проведені правильно і в такому розмірі позов підлягав би задоволенню.
У відзивах на позовну заяву та заяві про зменшення розміру пені відповідач в особі свого представника зазначав, що враховуючи інтереси позивача, вжив усіх можливих заходів, необхідних для належного виконання свого зобов`язання, провів повне погашення заборгованості по діючих тарифах. Причиною порушення строків розрахунків перед позивачем в значній мірі є не врегулювання питання проведення розрахунків, які здійснюється в межах нормативного регулювання під контролем державних органів відповідно до Закону України Про теплопостачання . Стягнення штрафних санкцій за результатами розгляду даної справи призведе до погіршення фінансового стану відповідача, матиме шкідливі наслідки значно більші, ніж їх нестягнення для позивача.
Приймаючи до уваги добровільне виконання позивачем зобов`язання зі сплати основного боргу, майновий стан сторін, наслідки спірного порушення зобов`язання для них, суд, відповідно до норм ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 233 ГК України, ст. 529, ч. 3 ст. 551 ЦК України, роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в постановах від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , від 17.10.2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , зменшує розмін пені, яка підлягає до стягнення на 50%, що становить 36672 грн. 55 коп. (73345 грн. 09 коп. х 50%).
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням викладених обставин справи, умов Договору та наведених норм законодавства суд зменшені спірні вимоги позивача про стягнення 36672 грн. 55 коп. пені, 41811 грн. 96 коп. 3% річних та 150372 грн. 29 коп. інфляційних втрат за відповідний період прострочення сплати основної заборгованості вважає обґрунтованими і позов задовольняє частково.
У відповідності до положень ч 1. ст. 130 ГПК України, що відповідають положенням ч. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Пунктами 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанції.
Отже, враховуючи прийняття господарським судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог з 413351 грн. 26 коп. до 265529 грн. 34 коп., позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України частина судового збору у розмірі 2217 грн. 33 коп., сплаченого ним за платіжними дорученнями № 0000000592 від 27.01.2020 року.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства "Драбівські теплові мережі" Драбівської районної ради Черкаської області, код ЄДРПОУ 21356824, місцезнаходження: 19800, Черкаська область, Драбівський район, смт Драбів, вул. Комарова, буд. 5 на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 - 36672 грн. 55 коп. пені, 150372 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 41811 грн. 96 коп. 3% річних, 3432 грн. 85 коп. судових витрат.
У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 36672 грн. 55 коп. пені - відмовити.
Повернути акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 судовий збір у розмірі 2217 грн. 33 коп., сплачений за платіжним дорученням № 0000000592 від 27.01.2020 року.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 23.11.2020 року.
Суддя В.М. Грачов
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2020 |
Оприлюднено | 24.11.2020 |
Номер документу | 93005881 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Грачов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні